АТ "ДАЗ": невыплата зарплаты

Дело № 204/264/20
Производство № 2/204/627/20

Красногвардейский районный суд г.. днепропетровская
49006, г.. Днепр, проспект Пушкина 77-б тел. (056) 371 27 02, [email protected]
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

решение
именем украины

11 июня 2020 Красногвардейский районный суд. Днепропетровска в составе:
председательствующей судьиДубижанськои Т.А.
с участием секретаря [Е.] А.А.
рассмотрев в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки не выплаты заработной платы, -
В С Т А Н О В И Л:

В январе 2020 году до суда поступило заявление особа_1 в АО «Днепропетровский агрегатный завод »(АО« ГАЗ ») в которой, после уточнения требований, она просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в размере 57 584 грн. 88 коп. с учетом ее индексации; 84340 грн. 28 коп. - средний заработок за время задержки выплаты причитающихся сумм при увольнении и 30054 грн. 88 коп. - сумма компенсации за неиспользованный отпуск, а также решить вопрос о возмещении судебных расходов. В обоснование исковых требований указала, что в период с02.06.2009 года по 02.09.2019 года истец особа_1 находилась в трудовых отношениях с АО «газ». 02.09.2019 года истец написала заявление об увольнении, которое было зарегистрировано 02.09.2019 года по №80-1304. На день написания заявления об увольнении и по настоящее время, с истицей не было проведено окончательного расчета, а также не было ознайомленоз приказом об увольнении, не выданной трудовая книжка. Согласно справки АО «ГАЗ» №70-339-3 от 15.11.2019, выданной особа_1, задолженность по заработной плати составляет 46286 грн., которая подлежит взысканию с учетом индексации. Ответчик в письменном виде не сообщил истца о начисленных суммах, причитающихся при увольнении, и не осуществил выплату причитающихся средств, что является грубым нарушением ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины. По расчетам истца ее среднедневная заработная плата составляет 799, 42 грн. грн. В связи с тем, что ответчик несвоевременно провел полный расчет при увольнении истца, считает, что с ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержкии расчета. Кроме того, истец проахае суд взыскать с ответчика сумму компенсации за неиспользованный отпуск за 52 дня. особа_1 в иске отмечает, что неправомерными действиями ответчика с задержки заработной платы, она была поставлена ​​в затруднительное материальное положение, невозможным нормальное существование и устройства на другую работу. На основании изложенного истец обратился в суд с данным иском.
Вызов сторон в соответствии с ч. 5 ст. 279 ГПК Украины, в порядке упрощенного производства не осуществлялся, справа рассматривалась по имеющимся в деле материалам.
Ответчик в установленный судом срок не воспользовался своим правом на предоставление отзыва на исковое заявление, в связи с чем, суд решает дело по имеющимся материалами.
Изучив и исследовав письменные материалы дела, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению в связи со следующим.
Согласно ст.12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные праваа по осуществлению всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 1 ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 1, 2 ст. 233 Кодексв законов о труде Украины, работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о стягнения причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Судом установлено, что 2 июня 2009 особа_1 в соответствии с Приказом № 627 от 02.06.2009 года, работала в Частном акционерном обществе «Днепропетровский агрегатный завод» (прежнее название ОАО «газ») в медико-санитарной части заведующей оздоровительным пунктом, что подтверждается трудовой книжке серии номер_1.
2 сентября 2019 особа_1 подала заявление об увольнении по соглашению сторон, которая была получена и зарегистрированав тот же день в отделе кадров АО «ГАЗ» под № 80-1304, освобождение от 02.09.2019 года без отработки согласовано начальником цеха (отдела) Глоба М.М.
Согласно справки АО «ГАЗ» задолженность ответчика по заработной плате перед особа_1 составляет: по июль 2019 - 9493 грн., За август 2019 - 10691 грн., За сентябрь 2019 - 9238 грн., За октябрь 2019 - 16864 года, всего: 46286 грн .
В соответствии с частями первой, третьей, шестой статьи 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможностьзарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 94 КЗоТ Украины, ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Положениями статьи 115 КЗоТ Украины и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что заритна плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом) , но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи днейпосле окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
При этом, частью 6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязательства`Связан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. прв начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Однако, вместе с этим, ответчик не произвел расчет с истцом в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса. Фактически полный расчет с истцом ответчик не произвел сих пор.
С учетом приведенных положений законодательства и установленных обстоятельств, суд считает обоснованными и подлежащими удовлетворению, требования истца в частини взыскании задолженности по начисленной но не выплаченной заработной плате, согласно справке предоставленной ответчиком в размере 46 286 грн.
В свою очередь, предоставляя оценку требованиям особа_1 о взыскании заработной платы именно в размере 57 584, 88 грн., Суд отмечает, что заявленный размер недоказанный надлежащими и допустимыми доказательствами, в частности истец не предоставил расчета указанной суммы, ее составляющих и правовых оснований ее начисления, в связи с чем, исковые требования о взыскании начисляютсяной но не выплаченной заработной платы удовлетворяются частично.
Решая требования о взыскании компенсации за неиспользованный отпуск за 52 дней, суд считает их необоснованными и отмечает, что истцом в соответствии со ст. 81 ГПК не предоставлено суду никаких доказательств в подтверждение наличия неиспользованных дней отпуска и их количества, а потому исковые требования в указанной части также удовлетворению не подлежат.
Решая требования иска в части взыскания среднего заработка за время задержки расчетапри увольнении, суд исходит из следующего.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В пункте 25 (абз.5) постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «Прв практику применения законодательства об оплате труда »судам разъяснено, что неоправданно расчета с работником в день увольнения или, если в этот день он не был на работе, на следующий день после его обращения с требованием о расчете является основанием для применения ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ. В этом случае течение трехмесячного срока обращения в суд начинается со следующего дня после проведения указанных выплат независимо от продолжительности задержки расчета.
расчет среднего заработка проведения судом в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года №100 (далее - Порядок).
Абзацем третьим пункта 2 указанной нормы определено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Абзацем четвертым пункта 2 указанной нормы определено, что если в течение последних двух календарныхмесяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
По содержанию абзаца первого пункта 8 Порядка исчисления выплат производится путем умножения среднедневного (почасового) заработка на число рабочих дней / часов. Среднедневная (повременная) заработная плата определяетсяделением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов).
Итак, для вычисления среднемесячной заработной платы необходимо учитывать выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих увольнению, то есть июль и август 2019 года.
Согласно предоставленной справки за последние два отработанных месяца до даты увольнения заработная плата истца составляет: за июль 2019 - 9493 грн., За август 2019 - 10 691 грн., Что вместе составляет 20 184 грн. Таким образом, среднечасовая заработная плата истца за последние два отработанных месяца составляет: 20184 грн. разделенных на количество отработанных рабочих часов за эти два месяца (184 + 168 = 352 часов) = 57, 34 грн., в свою очередь, среднедневная заработная плата будет составлять 57, 34 грн. х 8 ч. = 458, 73 грн. Суд отмечает, что средний заработок рассчитывается за период, начиная со дня, следующего за днем ​​увольнения, то есть с 03.09.2019 года и по день принятиярешение, а именно по 11 июня 2020 года. Количество рабочих дней за указанный период составляет 194 дня (сентябрь 2019 20, октябрь 2019 -22, ноябрь 2019 - 21 декабря 2019 - 21 января 2020 - 21 февраля 2020 - 20 марта 2020 - 21 апреля 2020 - 21, май 2020 - 19 июня 2020 -8). Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, а именно за период с 03.09.2019 года по 11.06.2020 года составляет 194 дня х 458, 73 грн. = 88 993, 62 грн., Однако с учетом положень ст. 13 ГПК, по принципу диспозитивности гражданского процесса, суд не может выйти за пределы заявленных исковых требований, а именно в размере 84 340 грн. 28 коп.
При таких обстоятельствах с ответчика следует взыскать в пользу истца сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении по день вынесения решения в размере 84 340 грн. 28 коп., В связи с чем исковые требования в этой части подлежат часковому удовлетворению.
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное исполнение решенийпо делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Таким образом, суд считает необходимым допустить к немедленному исполнению решение суда в части взыскания заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
В соответствии с требованиями ч. 1, 6 ст. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны флагаются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Как следует из иска, истицей уплачено 840 грн. 80 коп. Поскольку требования истца удовлетворении частично, то с ответчика в пользу истицы необходимо взыскать судебный сбор уплачен за подачу иска в размере 840 грн. 80 коп., А также с ответчика в пользу государства недоплаченныйсудебный сбор в размере 465 грн. 20 коп.
На основании изложенного и руководствуясь ст. ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», ст. ст. 4, 12, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 430 ГПК Украины, суд -
Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 (рнокпп номер_2, адрес проживания: адрес_1) к Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» (адрес местонахождения: м.Днипро, ул. Щепкина, 53, егрпоу 14311614) о взыскании задолженностипо заработной плате и среднего заработка за все время задержки не выплаты заработной платы - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 46 286 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 84340 грн. 28 коп., Судебные расходы в размере 840 грн. 80 коп., А всего 131 470 грн. 08 коп.
В удовлетворении остальных исковых требований - отказать.
допустить пв деле немедленное исполнение решения в части взыскания начисленной, но не выплаченной заработной платы, в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» 465 грн. 20 коп. судебного сбора на ккористь государства.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Днепровский апелляционный суд через Красногвардейский районный суд. Днепропетровская путем подачи в 30-дневный срок со дня принятия решения апелляционной жалобы.Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.

Судья Т. А. [Д.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 204/264/20
Провадження № 2/204/627/20

красногвардійський районний СУД м. дніпропетровська
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, [email protected]
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

рішення
іменем україни

11 червня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський Агрегатний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки не виплати заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В :

В січні 2020 року до суду надійшла позовна заява особа_1 до АТ «Дніпропетровський Агрегатний завод» (АТ «даз») в якій, після уточнення вимог, вона просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 57 584 грн. 88 коп. з урахуванням її індексації; 84 340 грн. 28 коп. - середній заробіток за час затримки виплати належних сум при звільненні та 30 054 грн. 88 коп. - сума компенсації за невикористану відпустку, а також вирішити питання про відшкодування судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період з 02.06.2009 року по 02.09.2019 року позивач особа_1 знаходилась у трудових відносинах з АТ «даз». 02.09.2019 року Позивач написала заяву про звільнення , яка була зареєстрована 02.09.2019 року за №80-1304. На день написання заяви про звільнення та по теперішній час, з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку, а також не було ознайомленоз наказом про звільнення, не видана трудова книжка. Згідно довідки АТ «ДАЗ» №70-339-3 від 15.11.2019, виданої особа_1 , заборгованість по заробітній платі складає 46286 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням індексації. Відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні, та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. За розрахунками позивача її середньоденна заробітна плата складає 799, 42 грн. грн. У зв`язку з тим, що відповідач несвоєчасно провів повний розрахунок при звільненні позивача, вважає що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку. Окрім того, позивач проахає суд стягнути з відповідача суму компенсації за невикористану відпустку за 52 дні. особа_1 у позові зазначає, що неправомірними діями відповідача з затримки заробітної плати, її поставлено у скрутне матеріальне становище, унеможливили нормальне існування та влаштування на іншу роботу. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх [censored] суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що з 02 червня 2009 року особа_1 відповідно до Наказу № 627 від 02.06.2009 року, працювала у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський Агрегатний завод» (попередня назва ВАТ «даз») у медико-санітарній частині завідуючою оздоровчим пунктом, що підтверджується трудовою книжкою серії номер_1 .
2 вересня 2019 року особа_1 подала заяву про звільнення за згодою сторін, яка була отримана та зареєстрована того ж дня у відділі кадрів АТ «ДАЗ» за № 80-1304, звільнення з 02.09.2019 року без відпрацювання погоджене начальником цеху (відділу) Глоба М.М.
Згідно довідки АТ «ДАЗ» заборгованість відповідача з заробітної плати перед особа_1 складає: за Липень 2019 - 9493 грн., за Серпень 2019 - 10691 грн., за Вересень 2019 - 9238 грн., за Жовтень 2019 - 16864 року, всього: 46286 грн.
Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Положеннями статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
При цьому, частиною 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, разом з цим, відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.
З урахуванням наведених положень законодавства та встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі, відповідно до довідки наданої відповідачем, в розмірі 46 286 грн.
В свою чергу, надаючи оцінку вимогам особа_1 , щодо стягнення заробітної плати саме в розмірі 57 584, 88 грн., суд зазначає, що заявлений розмір недоведений належними та допустимими доказами, зокрема позивачем не було надано розрахунку зазначеної суми, її складових та правових підстав її нарахування, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати задовольняються частково.
Вирішуючи вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпуску за 52 дні, суд вважає їх необґрунтованими та зазначає, що позивачем, відповідно до ст. 81 ЦПК не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності невикористаних днів відпустки та їх кількості, а тому позовні вимоги в зазначеній частині також задоволенню не підлягають.
Вирішуючи вимоги позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У пункті 25 (абз.5) постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що, непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Розрахунок середнього заробітку проведено судом у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок).
Абзацом третім пункту 2 вказаної норми визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Абзацом четвертим пункту 2 вказаної норми визначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
За змістом абзацу першого пункту 8 Порядку обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Отже, для обчислення середньомісячної заробітної плати необхідно брати до уваги виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, тобто липень та серпень 2019 року.
Згідно наданої довідки за останні два відпрацьованих місяці до дати звільнення заробітна плата позивача становить: за Липень 2019 - 9 493 грн., за Серпень 2019 - 10 691 грн., що разом складає 20 184 грн. Таким чином, середньогодинна заробітна плата позивача за останні два відпрацьованих місяці становить: 20184 грн. поділених на кількість відпрацьованих робочих годин за ці два місяці (184 + 168 = 352 годин) = 57, 34 грн., в свою чергу, середньоденна заробітна плата складатиме 57, 34 грн. х 8 год. = 458, 73 грн. Суд зазначає, що середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 03.09.2019 року і по день ухвалення рішення, а саме по 11 червня 2020 року. Кількість робочих днів за зазначений період складає 194 дні (вересень 2019 -20, жовтень 2019 -22, листопад 2019 - 21, грудень 2019 - 21, січень 2020 - 21, лютий 2020 - 20, березень 2020 - 21, квітень 2020 - 21, травень 2020 - 19, червень 2020 -8). Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 03.09.2019 року по 11.06.2020 року складає: 194 дні х 458, 73 грн. = 88 993, 62 грн., однак з урахуванням положень ст. 13 ЦПК, щодо принципу диспозитивності цивільного процесу, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, а саме в розмірі 84 340 грн. 28 коп.
За таких обставин з відповідача слід стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення в розмірі 84 340 грн. 28 коп., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають часковому задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з позову, позивачкою сплачено 840 грн. 80 коп. Оскільки, вимоги позивачки задоволенні частково, то з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір сплачений за подачу позову у розмірі 840 грн. 80 коп., а також з відповідача на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 465 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 4, 12, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 430 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 (рнокпп номер_2 , адреса проживання: адреса_1 ) до Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський Агрегатний завод» (адреса місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки не виплати заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський Агрегатний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 46286 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 84340 грн. 28 коп., судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп., а всього 131470 грн. 08 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський Агрегатний завод» 465 грн. 20 коп. судового збору на ккористь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т. О. [Д.]