АТ "ДАЗ": невыплата зарплаты

Справа № 204/1849/20
Провадження № 2/204/947/20

рішення
іменем україни

24 червня 2020 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання [С.] Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:
26 березня 2020 року особа_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 66 782, 26 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що з квітня 2019 року він працював у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» на посаді чергового пульта керування. Однак, відповідач не виплачує позивачу заробітну плату та не надає документів на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі. Територіальним органом ГІФУ було надано виписку від 18.03.2020 року, якою підтверджено розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, розмір якої за період з квітня 2019 року по лютий 2020 року становить 66 782, 26 грн. Такі дії відповідача є неправомірними, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх [censored] судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 , інформація_1 , працював у Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод», про що зазначено у Індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (а.с. 9), а також вбачається з довідок про заборгованість по заробітній платі особа_1 (а.с. 41 та компенсаційним виплатам особа_1 (а.с. 42), виданих Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод», які свідчать про те, що відповідач не заперечує факт перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем.
Звернувшись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 66 782, 26 грн., зазначивши, що відповідач не виплачував позивачу нараховану йому заробітну плату за період з квітня 2019 року по лютий 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, починаючи з квітня 2019 року відповідач не виплачував позивачу нараховану йому заробітну плату, заборгованість по якій за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно станом на 06 травня 2020 року становить 59 102, 62 грн., що підтверджується довідкою, виданою Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» (а.с. 41).
Крім того, слід враховувати роз`яснення наведені у абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.199 року у відповідності до яких, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з квітня 2019 року по січень 2020 року включно у розмірі 59 102, 62 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, а отже позовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, а позивача при подачі позову було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 430 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) на користь особа_1 , інформація_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп - номер_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 59 102, 62 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сто дві гривні, 62 копійки), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, єдрпоу 14311614) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень, 80 копійок) на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Л. Черкез