АТ "ДАЗ": невыплата зарплаты
Дело № 204/204/21
Производство № 2/204/782/21
Красногвардейский районный суд г.. днепропетровская
текст решения
именем украины
5 июля 2021 Красногвардейский районный суд Днепропетровска в составе:
председательствующего судьи [М.] В.Ю.,
при секретаре [М.] Я.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в м.Днипро гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» об обязательстве провести расчет при увольнении, выплатить средний заработок и взыскании морального вреда, -
В:
В сични2020 истец обратился в суд с иском, которым просила суд:
- взыскать с частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме - 28168 грн .;
- взыскать с частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завд »в пользу особа_1 среднюю заработную плату за задержку выплаты заработной при увольнении с 18 мая 2020 года и по день вынесения решения суда, а также моральный вред в сумме - 10000 грн .;
- достичь с Частного Акционерного Общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 судебные расходы по делу в сумме - 8840 грн.
В обоснование исковых требований указано, что в период с 27 августа 1974 года по 15 декабря 2020 истец работала в Частное акционерное общество «Днипропетровський агрегатный завод ». 15.12.2020 года истец был уволен по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию согласно ст. 38 КЗоТ Украины. С января 2020 ответчик не в полном объеме выплачивал истцу начисленную заработную плату. При увольнении не провел с истцом полный расчет, не сообщила о подлежащих выплате суммы при увольнении, в связи с чем истец вынуждена обратиться в суд.
В судебное заседание не явилась, через канцелярию суда подала письменное заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержала в полном объеме, просила суд их удовлетворить, против вынесения заочного решения не возражала.
Представитель ответчика в судебное заседание повторно не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о причинах неявки не сообщила, отзыв на иск или заявление о рассмотрении дела в его отсутствие суд, не предоставил. Заявлений о переносе рассмотрения дела, не подавал.
Судом в соответствии с ч.4 ст.223, ст.ст.280, 281 ГПК Украины принято о рассмотрении дела в заочном порядке на основании имеющихся в материалах дела доказательств.
В связи с неявкой в судебное заседание всех участников дела, суд рассматривает дело в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, без фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства.
Суд, исследовав материалы дела, приходит к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, соответно в копии трудовой книжки, особа_1 работала в Публичном акционерном обществе «Днепропетровский агрегатный завод» с 27 августа 1974 (арк.с.8 оборот).
Публичное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» переименовано в Открытое акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод», изменения в устав АО (новая редакция) утверждены общим собранием акционеров (протокол от 15.11.2017 года № 22) и зарегистрированы государственным регистратором 28.01.2019 года.
В соответствиив копии трудовой книжки, 15.12.2020 года особа_1 была освобождена на основании ст. 38 КЗоТ, по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию (арк.с.10).
Согласно сведениям из реестра застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования, сумма не выплаченной заработной платы ОАО «Днепропетровский агрегатный завод» особа_1, составляет: за январь 2020 - 6851 грн. 60 коп., За февраль 2020 - 9339 грн. 59 коп., За март 2020 - 5226 грн. 35коп., за апрель 2020 - 7894 грн. 39 коп., За май 2020 4723 грн. (Арк.с.12).
Рассматривая требование истца о взыскании с ответчика начисленной, но не выплаченной заработной платы, суд к следующему.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, як правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласуюим с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярныев в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуся выплата.
Согласно сведениям из реестра застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования, сумма не выплаченной заработной платы ОАО «Днепропетровский агрегатный завод» особа_1, составляет: за январь 2020 - 6851 грн. 60 коп., За февраль 2020 - 9339 грн. 59 коп., За март 2020 - 5226 грн. 35 коп., За апрель 2020 - 7894 грн. 39 коп., За май 2020 - 4723 грн., В общей сумме - 34034 грн. 93 коп.
При этом, в суд видповидачем других расчетов относительно начисленной, но не выплаченной работнику заработной платы, или доказательств отсутствия задолженности перед работником, не предоставлено, поэтому, рассматривая исковое заявление, в пределах заявленных исковых требований, суд приходит к выводу, что требование о взыскании с ответчика начисленной, но не выплаченной заработной платы подлежит удовлетворению в сумме 28168 грн.
Рассматривая требование истца о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета при нильненни, суд к следующему.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то засначен суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Таким образом, закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет - выплатить все суммы, причитающиеся ему, в случае невыполнения такого долгапо вине собственника или уполномоченного им органа наступает предусмотрена ст. 117 КЗоТ Украины ответственность.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В соответствии с пунктом 8 «Нарядуку исчисления средней заработной платы », утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов.
Среднедневная заработная плата истца, в соответствии с заработной платы за последние два отработанных месяца составляет: за март 2020 - 5226 грн. 35 коп., За апрель 2020 -7894 грн. 39 коп., Что вместе составляет 13120 грн. 74 коп. (5226 грн. 35 коп. + 7894 грн. 39 коп.).
Количество отработанных рабочих дней - 42.
Среднедневная заработная плата рассчитывается следующим образом - 13120 грн. 74 коп. / 42 дня = 312, 40 грн.
Средний заработок рассчитывается за период, начиная со дня, следующего за днем увольнения, то есть с 16 декабря 2020 года и по 5 июля 2021 (так как в день рассмотрения дела ответчиком не представлено доказательств проведения расчета с истцом).
количество рочих дней за период с 16 декабря 2020 по 5 июля 2021 составляет 135 дней.
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 16.12.2020 года по 05.07.2021 года должен быть вычислен следующим образом: 135 дней х 312 грн. 40 коп. = 42174 грн.
Следовательно, суд приходит к выводу, что требование истца о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении нашла свое подтверждение в судебном заседании и ответчика подлежит взысканию августаЭдне заработок в сумме 42174 грн.
Рассматривая требование истца о взыскании морального вредил сумме 10000 грн., Суд к следующему.
В соответствии со ст. 23 ГК Украины, лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается в частности в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом салежно от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Согласно ч. 2 ст. 23 ГК Украины моральный вред заключается: в физической боли и страданиях, которыефизическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица.
Согласно ч. 1 ст. 237-1 КЗоТ Украины определено, что возмещение собственником апотому уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Судом установлено, что Частным акционерным обществом «Днепропетровский агрегатный завод» было нарушено право истца лицо_1 на своевременное получение заработной платы.
Следовательно, суд считает, что истец как работник имеет право на возмещение причиненного моральной вреда, которая выразилась в нарушении права, а именно: несвоевременной выплаты заработной платы, что привело к нарушению права на труд и как следствие к моральным страданиям. Вследствие неправомерных действий ответчика истец вынужден был прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни.
Согласно п. 3 Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» под моральным вредом следует понимать потеринеимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Согласно п. 9 указанного Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и др), которые сазнав истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств. В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характеру правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Кроме того, определяя размер возмещения, суд должен руководствоваться принципами равенства, умеренности, разумности, справедливости.
Размер возмещения морального вреда должно быть не больше, чем достаточно для разумного удовлетворения потребностей потерпевшего и не должен приводить к ее обогащения.
Согласно ст.12 и ст.81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон; участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом; каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Виходячы из принципа разумности и справедливости суд считает, что заявленная к возмещению сумма морального вреда в размере 10000 грн. не соответствует глубине и степени перенесенных нравственных страданий, а потому должна быть уменьшена до 2000 грн.
Относительно требования истца о взыскании с ответчика судебных расходов по делу, суд приходит к следующему.
Согласно ч.1 ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела.
В соответствии с п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Укны к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно ч. 1 ст. 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
Согласно ч. 2 ст. 137 ГПК Украины по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: размер расходов на юридическуюпомощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; размер суммы, подлежащей уплате в порядку компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Судом установлено, что истцу юридическую помощь оказывала адвокат [П.] Златомира [С.] (свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью № 2315, выданное на основании решения № 122 Совета адвокатов Днепропетровской области от 4 ноября 2019).
отвовидно ч. 8 ст. 141 ГПК Украины размер расходов, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).
Согласно квитанции № 26 от 14 декабря 2020 особа_1 оплатила 14.12.2020 года адвокату [П.] З.С. 8 000, 00 грн. за составление искового заявления, участие в судебных заседаниях (арк.с.16). Кроме того, в подтверждение понесенных расходов на правовую помощь истцом предоставлено копию договора ооказание правовой помощи № 194 от 14.12.2020 года, спецификацию № 1 к договору, счет с указанием вида работ, количества затраченного времени и стоимости работ (арк.с.14 - 16).
Таким образом, суд считает, что истцом документально доказанный факт несения расходов на правовую помощь в размере 8000 грн., И указанные расходы должны быть взысканы с ответчика в пользу истца.
В соответствии с требованиями ч. 1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковыхх требований, поэтому, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840 грн. 80 коп., А также с ответчика в пользу государства подлежит взысканию сумма судебного сбора в размере 840 грн. 80 коп.
Согласно п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины, суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
На основании изложенного, руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст.ст.3, 4, 38, 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗоТ Украины, Ст.ст.15, 16, 23, 430 ГК Украины, ЗУ «Об оплате труда», «Порядка исчисления средней заработной платы», Инструкцией о порядке ведения трудовых книжек, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерством юстиции Украины и Министерством социальной защиты населения № 58 от 29 июля 1993 года, «Порядком исчисления средней заработной платы», ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 13, 76, 77-78, 81-83, 133, 137, 141, 210 , 247, 264-265, 280, 282 ГПК Украины, суд -
решил:
Исковое заявление ОСОБА_1Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» об обязательстве провести расчет при увольнении, выплатить средний заработок и взыскании морального шкоди- удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) начисленную, но не выплаченную заработную платуза период с января 2020 по май 2020 году в сумме 28168 грн. (Двадцать восемь сто шестьдесят восемь) рублей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 16 декабря 2020 по 5 июля 2021 в сумме - 42174 (сорок две тысячи сто Симдесят) грн.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) в счет возмещения морального вреда сумму в размере 2000 (две тысячи) рублей.
Допустить по делу немедленное исполнение решения в части взыскания начисленной, но не выплаченной заработной платы, в пределах суммы платежа за один месяц.
флагнуть с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) судебные расходы по делу в сумме 8840 (восемь тысяч восемьсот сорок) рублей. 80 (восемьдесят) коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) напользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 (восемьдесят) коп.
В другой части исковых требований отказать.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней содня вручения ему полного заочного решения суда.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения Днепровского апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы через Красногвардейский районный суд. Днепропетровск.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня стекладения полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, установленном ГПК Украины. В этом случае срок на апелляционное обжалуетния решения начинает отсчитываться с даты вынесения определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Судья В.Ю. [М.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 204/204/21
Провадження № 2/204/782/21
красногвардійський районний СУД м. дніпропетровська
заочне рішення
іменем україни
05 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді [М.] В.Ю.,
при секретарі [М.] Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, виплатити середній заробіток та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
У січні2020 року позивач звернулася до суду з позовом, яким просила суд:
- стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі - 28168 грн.;
- стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 середню заробітну плату за затримку виплати заробітної при звільненні з 18 травня 2020 року і по день винесення рішення суду, а також моральну шкоду в сумі - 10000 грн.;
- сягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 судові витрати по справі в сумі - 8840 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 27 серпня 1974 року по 15 грудня 2020 року позивач працювала у Приватному Акціонерному Товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод». 15.12.2020 року позивач була звільнена за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗпП України. З січня 2020 року відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу нараховану заробітну плату. При звільненні не провів з позивачем повний розрахунок, не повідомив про належні до виплати суми при звільненні, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання, повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав. Заяв про перенесення розгляду справи, не подавав.
Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідно до копії трудової книжки, що особа_1 працювала у Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» з 27 серпня 1974 року (арк.с.8 зворот).
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод», зміни до статуту АТ (нова редакція) затверджені загальними зборами акціонерів (протокол від 15.11.2017 року № 22) та зареєстровані державним реєстратором 28.01.2019 року.
Відповідно до копії трудової книжки, 15.12.2020 року особа_1 була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію (арк.с.10).
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» особа_1 , становить: за січень 2020 року - 6851 грн. 60 коп., за лютий 2020 року - 9339 грн. 59 коп., за березень 2020 року - 5226 грн. 35 коп., за квітень 2020 року - 7894 грн. 39 коп., за травень 2020 року 4723 грн. (арк.с.12).
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» особа_1 , становить: за січень 2020 року - 6851 грн. 60 коп., за лютий 2020 року - 9339 грн. 59 коп., за березень 2020 року - 5226 грн. 35 коп., за квітень 2020 року - 7894 грн. 39 коп., за травень 2020 року - 4723 грн., у загальній сумі - 34034 грн. 93 коп.
При цьому, до суду відповідачем інших розрахунків стосовно нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, або доказів відсутності заборгованості перед працівником, не надано, тому, розглядаючи позовну заяву, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягає задоволенню у сумі 28168 грн.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці, складає: за березень 2020 року - 5226 грн. 35 коп., за квітень 2020 року - 7894 грн. 39 коп., що разом складає 13120 грн. 74 коп. (5226 грн. 35 коп.+ 7894 грн. 39 коп.).
Кількість відпрацьованих робочих днів - 42.
Середньоденна заробітна плата розраховується наступним чином - 13120 грн. 74 коп./ 42 дні = 312, 40 грн.
Середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 16 грудня 2020 року і по 05 липня 2021 року (так як на день розгляду справи відповідачем не надано доказів проведення розрахунку з позивачем).
Кількість робочих днів за період з 16 грудня 2020 року по 05 липня 2021 року складає 135 днів.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 16.12.2020 року по 05.07.2021 року повинен бути обчислений наступним чином: 135 днів х 312 грн. 40 коп. = 42174 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та з відповідача підлягає стягненню середній заробіток у сумі 42174 грн.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення моральної шкодив сумі 10000 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» було порушено право позивача особа_1 на своєчасне отримання заробітної плати.
Отже, суд вважає, що позивач як працівник має право на відшкодування завданої моральної шкоди, яка виразилася у порушенні права, а саме: несвоєчасної виплати заробітної плати, що призвело до порушення права на працю та як наслідок до моральних страждань. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 вказаної Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з принципу розумності і справедливості суд вважає, що заявлена до відшкодування сума моральної шкоди у розмірі 10000 грн. не відповідає глибині і ступеню перенесених моральних страждань, а тому має бути зменшена до 2000 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавала адвокат Пантилеєнко Златоміра Сергіївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2315, видане на підставі рішення № 122 Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до квитанції № 26 від 14 грудня 2020 року особа_1 сплатила 14.12.2020 року адвокату Пантилеєнко З.С. 8 000, 00 грн. за складання позовної заяви, участь в судових засіданнях (арк.с.16). Крім того, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 194 від 14.12.2020 року, специфікацію № 1 до договору, рахунок з зазначенням виду робіт, кількості затраченого часу та вартості робіт (арк.с.14 - 16).
Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп., також з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Згідно п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.3, 4, 38, 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.15, 16, 23, 430 ЦК України, ЗУ «Про оплату праці», «Порядку обчислення середньої заробітної плати», Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1993 року, «Порядком обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 13, 76, 77-78, 81-83, 133, 137, 141, 210, 247, 264-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, виплатити середній заробіток та стягнення моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з січня 2020 року по травень 2020 року в сумі 28168 грн. (двадцять вісім сто шістдесят вісім) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 16 грудня 2020 року по 05 липня 2021 року у сумі - 42174 (сорок дві тисячі сто сімдесят чотири) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) судові витрати по справі у сумі 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят ) коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.Ю. [М.]
Производство № 2/204/782/21
Красногвардейский районный суд г.. днепропетровская
текст решения
именем украины
5 июля 2021 Красногвардейский районный суд Днепропетровска в составе:
председательствующего судьи [М.] В.Ю.,
при секретаре [М.] Я.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в м.Днипро гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» об обязательстве провести расчет при увольнении, выплатить средний заработок и взыскании морального вреда, -
В:
В сични2020 истец обратился в суд с иском, которым просила суд:
- взыскать с частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме - 28168 грн .;
- взыскать с частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завд »в пользу особа_1 среднюю заработную плату за задержку выплаты заработной при увольнении с 18 мая 2020 года и по день вынесения решения суда, а также моральный вред в сумме - 10000 грн .;
- достичь с Частного Акционерного Общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 судебные расходы по делу в сумме - 8840 грн.
В обоснование исковых требований указано, что в период с 27 августа 1974 года по 15 декабря 2020 истец работала в Частное акционерное общество «Днипропетровський агрегатный завод ». 15.12.2020 года истец был уволен по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию согласно ст. 38 КЗоТ Украины. С января 2020 ответчик не в полном объеме выплачивал истцу начисленную заработную плату. При увольнении не провел с истцом полный расчет, не сообщила о подлежащих выплате суммы при увольнении, в связи с чем истец вынуждена обратиться в суд.
В судебное заседание не явилась, через канцелярию суда подала письменное заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержала в полном объеме, просила суд их удовлетворить, против вынесения заочного решения не возражала.
Представитель ответчика в судебное заседание повторно не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о причинах неявки не сообщила, отзыв на иск или заявление о рассмотрении дела в его отсутствие суд, не предоставил. Заявлений о переносе рассмотрения дела, не подавал.
Судом в соответствии с ч.4 ст.223, ст.ст.280, 281 ГПК Украины принято о рассмотрении дела в заочном порядке на основании имеющихся в материалах дела доказательств.
В связи с неявкой в судебное заседание всех участников дела, суд рассматривает дело в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, без фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства.
Суд, исследовав материалы дела, приходит к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, соответно в копии трудовой книжки, особа_1 работала в Публичном акционерном обществе «Днепропетровский агрегатный завод» с 27 августа 1974 (арк.с.8 оборот).
Публичное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» переименовано в Открытое акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод», изменения в устав АО (новая редакция) утверждены общим собранием акционеров (протокол от 15.11.2017 года № 22) и зарегистрированы государственным регистратором 28.01.2019 года.
В соответствиив копии трудовой книжки, 15.12.2020 года особа_1 была освобождена на основании ст. 38 КЗоТ, по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию (арк.с.10).
Согласно сведениям из реестра застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования, сумма не выплаченной заработной платы ОАО «Днепропетровский агрегатный завод» особа_1, составляет: за январь 2020 - 6851 грн. 60 коп., За февраль 2020 - 9339 грн. 59 коп., За март 2020 - 5226 грн. 35коп., за апрель 2020 - 7894 грн. 39 коп., За май 2020 4723 грн. (Арк.с.12).
Рассматривая требование истца о взыскании с ответчика начисленной, но не выплаченной заработной платы, суд к следующему.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, як правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласуюим с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярныев в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуся выплата.
Согласно сведениям из реестра застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования, сумма не выплаченной заработной платы ОАО «Днепропетровский агрегатный завод» особа_1, составляет: за январь 2020 - 6851 грн. 60 коп., За февраль 2020 - 9339 грн. 59 коп., За март 2020 - 5226 грн. 35 коп., За апрель 2020 - 7894 грн. 39 коп., За май 2020 - 4723 грн., В общей сумме - 34034 грн. 93 коп.
При этом, в суд видповидачем других расчетов относительно начисленной, но не выплаченной работнику заработной платы, или доказательств отсутствия задолженности перед работником, не предоставлено, поэтому, рассматривая исковое заявление, в пределах заявленных исковых требований, суд приходит к выводу, что требование о взыскании с ответчика начисленной, но не выплаченной заработной платы подлежит удовлетворению в сумме 28168 грн.
Рассматривая требование истца о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета при нильненни, суд к следующему.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то засначен суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Таким образом, закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет - выплатить все суммы, причитающиеся ему, в случае невыполнения такого долгапо вине собственника или уполномоченного им органа наступает предусмотрена ст. 117 КЗоТ Украины ответственность.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В соответствии с пунктом 8 «Нарядуку исчисления средней заработной платы », утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов.
Среднедневная заработная плата истца, в соответствии с заработной платы за последние два отработанных месяца составляет: за март 2020 - 5226 грн. 35 коп., За апрель 2020 -7894 грн. 39 коп., Что вместе составляет 13120 грн. 74 коп. (5226 грн. 35 коп. + 7894 грн. 39 коп.).
Количество отработанных рабочих дней - 42.
Среднедневная заработная плата рассчитывается следующим образом - 13120 грн. 74 коп. / 42 дня = 312, 40 грн.
Средний заработок рассчитывается за период, начиная со дня, следующего за днем увольнения, то есть с 16 декабря 2020 года и по 5 июля 2021 (так как в день рассмотрения дела ответчиком не представлено доказательств проведения расчета с истцом).
количество рочих дней за период с 16 декабря 2020 по 5 июля 2021 составляет 135 дней.
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 16.12.2020 года по 05.07.2021 года должен быть вычислен следующим образом: 135 дней х 312 грн. 40 коп. = 42174 грн.
Следовательно, суд приходит к выводу, что требование истца о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении нашла свое подтверждение в судебном заседании и ответчика подлежит взысканию августаЭдне заработок в сумме 42174 грн.
Рассматривая требование истца о взыскании морального вредил сумме 10000 грн., Суд к следующему.
В соответствии со ст. 23 ГК Украины, лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается в частности в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом салежно от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Согласно ч. 2 ст. 23 ГК Украины моральный вред заключается: в физической боли и страданиях, которыефизическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица.
Согласно ч. 1 ст. 237-1 КЗоТ Украины определено, что возмещение собственником апотому уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Судом установлено, что Частным акционерным обществом «Днепропетровский агрегатный завод» было нарушено право истца лицо_1 на своевременное получение заработной платы.
Следовательно, суд считает, что истец как работник имеет право на возмещение причиненного моральной вреда, которая выразилась в нарушении права, а именно: несвоевременной выплаты заработной платы, что привело к нарушению права на труд и как следствие к моральным страданиям. Вследствие неправомерных действий ответчика истец вынужден был прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни.
Согласно п. 3 Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» под моральным вредом следует понимать потеринеимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Согласно п. 9 указанного Постановления Пленум Верховного Суда Украины № 4 от 31.03.1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и др), которые сазнав истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств. В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния. При этом суд должен исходить из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характеру правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
Кроме того, определяя размер возмещения, суд должен руководствоваться принципами равенства, умеренности, разумности, справедливости.
Размер возмещения морального вреда должно быть не больше, чем достаточно для разумного удовлетворения потребностей потерпевшего и не должен приводить к ее обогащения.
Согласно ст.12 и ст.81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон; участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом; каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Виходячы из принципа разумности и справедливости суд считает, что заявленная к возмещению сумма морального вреда в размере 10000 грн. не соответствует глубине и степени перенесенных нравственных страданий, а потому должна быть уменьшена до 2000 грн.
Относительно требования истца о взыскании с ответчика судебных расходов по делу, суд приходит к следующему.
Согласно ч.1 ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела.
В соответствии с п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Укны к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно ч. 1 ст. 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
Согласно ч. 2 ст. 137 ГПК Украины по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: размер расходов на юридическуюпомощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; размер суммы, подлежащей уплате в порядку компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Судом установлено, что истцу юридическую помощь оказывала адвокат [П.] Златомира [С.] (свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью № 2315, выданное на основании решения № 122 Совета адвокатов Днепропетровской области от 4 ноября 2019).
отвовидно ч. 8 ст. 141 ГПК Украины размер расходов, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).
Согласно квитанции № 26 от 14 декабря 2020 особа_1 оплатила 14.12.2020 года адвокату [П.] З.С. 8 000, 00 грн. за составление искового заявления, участие в судебных заседаниях (арк.с.16). Кроме того, в подтверждение понесенных расходов на правовую помощь истцом предоставлено копию договора ооказание правовой помощи № 194 от 14.12.2020 года, спецификацию № 1 к договору, счет с указанием вида работ, количества затраченного времени и стоимости работ (арк.с.14 - 16).
Таким образом, суд считает, что истцом документально доказанный факт несения расходов на правовую помощь в размере 8000 грн., И указанные расходы должны быть взысканы с ответчика в пользу истца.
В соответствии с требованиями ч. 1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковыхх требований, поэтому, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840 грн. 80 коп., А также с ответчика в пользу государства подлежит взысканию сумма судебного сбора в размере 840 грн. 80 коп.
Согласно п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины, суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
На основании изложенного, руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст.ст.3, 4, 38, 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗоТ Украины, Ст.ст.15, 16, 23, 430 ГК Украины, ЗУ «Об оплате труда», «Порядка исчисления средней заработной платы», Инструкцией о порядке ведения трудовых книжек, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерством юстиции Украины и Министерством социальной защиты населения № 58 от 29 июля 1993 года, «Порядком исчисления средней заработной платы», ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 13, 76, 77-78, 81-83, 133, 137, 141, 210 , 247, 264-265, 280, 282 ГПК Украины, суд -
решил:
Исковое заявление ОСОБА_1Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» об обязательстве провести расчет при увольнении, выплатить средний заработок и взыскании морального шкоди- удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) начисленную, но не выплаченную заработную платуза период с января 2020 по май 2020 году в сумме 28168 грн. (Двадцать восемь сто шестьдесят восемь) рублей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 16 декабря 2020 по 5 июля 2021 в сумме - 42174 (сорок две тысячи сто Симдесят) грн.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) в счет возмещения морального вреда сумму в размере 2000 (две тысячи) рублей.
Допустить по делу немедленное исполнение решения в части взыскания начисленной, но не выплаченной заработной платы, в пределах суммы платежа за один месяц.
флагнуть с Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) в пользу особа_1 (рнокпп номер_1 место прописки: адрес_1) судебные расходы по делу в сумме 8840 (восемь тысяч восемьсот сорок) рублей. 80 (восемьдесят) коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (код егрпоу 14311614, местонахождение: 49052, г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53) напользу государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 (восемьдесят) коп.
В другой части исковых требований отказать.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней содня вручения ему полного заочного решения суда.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения Днепровского апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы через Красногвардейский районный суд. Днепропетровск.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня стекладения полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, установленном ГПК Украины. В этом случае срок на апелляционное обжалуетния решения начинает отсчитываться с даты вынесения определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Судья В.Ю. [М.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 204/204/21
Провадження № 2/204/782/21
красногвардійський районний СУД м. дніпропетровська
заочне рішення
іменем україни
05 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді [М.] В.Ю.,
при секретарі [М.] Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, виплатити середній заробіток та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
У січні2020 року позивач звернулася до суду з позовом, яким просила суд:
- стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі - 28168 грн.;
- стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 середню заробітну плату за затримку виплати заробітної при звільненні з 18 травня 2020 року і по день винесення рішення суду, а також моральну шкоду в сумі - 10000 грн.;
- сягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 судові витрати по справі в сумі - 8840 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 27 серпня 1974 року по 15 грудня 2020 року позивач працювала у Приватному Акціонерному Товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод». 15.12.2020 року позивач була звільнена за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗпП України. З січня 2020 року відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу нараховану заробітну плату. При звільненні не провів з позивачем повний розрахунок, не повідомив про належні до виплати суми при звільненні, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача в судове засідання, повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав. Заяв про перенесення розгляду справи, не подавав.
Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідно до копії трудової книжки, що особа_1 працювала у Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» з 27 серпня 1974 року (арк.с.8 зворот).
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод», зміни до статуту АТ (нова редакція) затверджені загальними зборами акціонерів (протокол від 15.11.2017 року № 22) та зареєстровані державним реєстратором 28.01.2019 року.
Відповідно до копії трудової книжки, 15.12.2020 року особа_1 була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію (арк.с.10).
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» особа_1 , становить: за січень 2020 року - 6851 грн. 60 коп., за лютий 2020 року - 9339 грн. 59 коп., за березень 2020 року - 5226 грн. 35 коп., за квітень 2020 року - 7894 грн. 39 коп., за травень 2020 року 4723 грн. (арк.с.12).
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сума не виплаченої заробітної плати ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» особа_1 , становить: за січень 2020 року - 6851 грн. 60 коп., за лютий 2020 року - 9339 грн. 59 коп., за березень 2020 року - 5226 грн. 35 коп., за квітень 2020 року - 7894 грн. 39 коп., за травень 2020 року - 4723 грн., у загальній сумі - 34034 грн. 93 коп.
При цьому, до суду відповідачем інших розрахунків стосовно нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, або доказів відсутності заборгованості перед працівником, не надано, тому, розглядаючи позовну заяву, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягає задоволенню у сумі 28168 грн.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.
Середньоденна заробітна плата позивача, відповідно до заробітної плати за останні два відпрацьованих місяці, складає: за березень 2020 року - 5226 грн. 35 коп., за квітень 2020 року - 7894 грн. 39 коп., що разом складає 13120 грн. 74 коп. (5226 грн. 35 коп.+ 7894 грн. 39 коп.).
Кількість відпрацьованих робочих днів - 42.
Середньоденна заробітна плата розраховується наступним чином - 13120 грн. 74 коп./ 42 дні = 312, 40 грн.
Середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 16 грудня 2020 року і по 05 липня 2021 року (так як на день розгляду справи відповідачем не надано доказів проведення розрахунку з позивачем).
Кількість робочих днів за період з 16 грудня 2020 року по 05 липня 2021 року складає 135 днів.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 16.12.2020 року по 05.07.2021 року повинен бути обчислений наступним чином: 135 днів х 312 грн. 40 коп. = 42174 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та з відповідача підлягає стягненню середній заробіток у сумі 42174 грн.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення моральної шкодив сумі 10000 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» було порушено право позивача особа_1 на своєчасне отримання заробітної плати.
Отже, суд вважає, що позивач як працівник має право на відшкодування завданої моральної шкоди, яка виразилася у порушенні права, а саме: несвоєчасної виплати заробітної плати, що призвело до порушення права на працю та як наслідок до моральних страждань. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивач вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 вказаної Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з принципу розумності і справедливості суд вважає, що заявлена до відшкодування сума моральної шкоди у розмірі 10000 грн. не відповідає глибині і ступеню перенесених моральних страждань, а тому має бути зменшена до 2000 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавала адвокат Пантилеєнко Златоміра Сергіївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2315, видане на підставі рішення № 122 Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до квитанції № 26 від 14 грудня 2020 року особа_1 сплатила 14.12.2020 року адвокату Пантилеєнко З.С. 8 000, 00 грн. за складання позовної заяви, участь в судових засіданнях (арк.с.16). Крім того, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 194 від 14.12.2020 року, специфікацію № 1 до договору, рахунок з зазначенням виду робіт, кількості затраченого часу та вартості робіт (арк.с.14 - 16).
Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн., та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп., також з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Згідно п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.3, 4, 38, 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.15, 16, 23, 430 ЦК України, ЗУ «Про оплату праці», «Порядку обчислення середньої заробітної плати», Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1993 року, «Порядком обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 13, 76, 77-78, 81-83, 133, 137, 141, 210, 247, 264-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про зобов`язання провести розрахунок при звільненні, виплатити середній заробіток та стягнення моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з січня 2020 року по травень 2020 року в сумі 28168 грн. (двадцять вісім сто шістдесят вісім) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 16 грудня 2020 року по 05 липня 2021 року у сумі - 42174 (сорок дві тисячі сто сімдесят чотири) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ) судові витрати по справі у сумі 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (код єдрпоу 14311614, місцезнаходження: 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят ) коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.Ю. [М.]
Полезный отзыв?
(1)
Работа для женщин: отзывы о работе в Днепре (12 отзывов) →
Работа в Днепре (494 отзыва) →
АТ "ДАЗ"
Днепр | 17.01.2022
Дело №204/4949/21 Производство № 2/204/284/22 красногвардийский районный СУД г. днепропетровская решение именем украины 17 января 2022 Красногвардейский районный суд г.Днепропетровска в составе: председательствующего судьи [М.] В.Ю., при секретаре [М.] Я.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.Днепр гражданское дело по иску особа_1 к Частному акционерномуо общества «Днеп...
АТ "ДАЗ"
Днепр | 27.10.2021
Дело №204/6033/21 Производство № 2/204/2028/21 решение именем украины 27 октября 2021 г. Днепр Красногвардейский районный суд г. Днепропетровска в составе: председательствующего – судьи Черкез Д.Л., с участием секретаря судебного заседания [Р.] М.И., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Днепре гражданское дело по исковому заявлению особа_1 в Частное акционерное общество ...
АТ "ДАЗ"
Днепр | 03.08.2021
Дело № 204/3151/21 Производство № 2/204/1393/21 решение именем украины 3 августа 2021 г.. Днепр Красногвардейский районный суд. Области в составе: председательствующего - судьи Черкез Д.Л., с участием секретаря судебного заседания [С.] Т.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Днепре гражданское дело по исковому заявлению лицо_1 к Частного акционерного общества «Днепро...
АТ "ДАЗ"
Днепр | 12.01.2021
Дело № 204/6092/20 Производство № 2/204/275/21 Красногвардейский районный суд г.. днепропетровская текст решения именем украины 12 января 2021 Красногвардейский районный суд Днепропетровска в составе: председательствующего судьи [М.] В.Ю., при секретаре [М.] Я.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в м.Днипро гражданское дело по иску лицо_1 к Приватногв акционерного общест...
АТ "ДАЗ"
Днепр | 21.12.2020
Дело № 204/7716/20 Производство № 2/204/2108/20 решение именем украины 21 декабря 2020 г.. Днепр Красногвардейский районный суд. Области в составе: председательствующего - судьи Черкез Д.Л., с участием секретаря судебного заседания [С.] Т.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Днепре гражданское дело по исковому заявлению лицо_1 к Частного акционерного общества «Днепр...
АТ "ДАЗ"
Днепр | 09.12.2020
Дело № 204/4655/20 Производство № 2/204/1456/20 Красногвардейский районный суд г.. днепропетровская 49006, г.. Днепр, проспект Пушкина 77-б тел. (056) 371 27 02, [email protected] _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ решение именем украины (Вводная и резолютивная ...