вугільна компанія краснолиманська: отзыв сотрудника

26.03.24

Провадження 2/235/689/24

Справа 235/1533/24

Р І Ш Е Н Н я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н и

26 березня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь о.є.

за участю секретаря судового засідання Нагорної к.в.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення одноразової допомоги та грошової компенсації за невикористані дні відпустки, -

В С Т А Н О В И в:

Позивач особа_1 23 лютого 2024 року звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення одноразової допомоги та грошової компенсації за невикористані дні відпустки, .

На підтвердження своїх позовних вимог позивач зазначив, що він перебував в трудових відносинах з відповідачем, 04.12.2023 року був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується записом у трудовій книжці.

При його звільненні з ним не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена грошова компенсація за 162 дні невикористаної щорічної відпустки. За підрахунками позивача середньоденний заробіток складає 1020, 88 грн, тому сума заборгованості за 162 дні невикористаної відпустки складає 165382, 56 грн.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь одноразову грошову допомогу у розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат в розмірі 132607, 62 грн.

23 лютого 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь о.є.

28 лютого 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

25 березня 2024 року представник відповідача дп «вк «Краснолиманська» надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги особа_1 задовольнити частково, стягнути на його користь компенсацію за 162 дні невикористаної відпустки у розмірі 34802, 92 грн., без відрахування з цієї суми обов`язкових до сплати сум податків та зборів, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази у справі в їх [censored] суд вважає, що позовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач особа_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем дп «вк «Краснолиманська» в період з 27.07.2009 року по 16.09.2011 року та з 08.12.2014 року по 04.12.2023 року, був звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 11-17).

При його звільненні з ним не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена заборгованість за компенсацією за невикористану відпустку в розмірі 34802, 92 грн та одноразова допомога в зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 13376, 01 грн, сума розрахована після утримання обов`язкових податків та зборів, що підтверджується довідкою від 05.03.2024 року, яка видана відповідачем.

Право людини на заробітну плату гарантованеКонституцією України, нормамиКЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики єспл. Суд наголошує, що відповідно до норм ст. ст. 115, 116 КЗпПсаме роботодавець повинен довести, що здійснив з працівником повний розрахунок у відповідності до норм законодавства. Позивачемнадано суду всі належні та допустимідокази на підтвердження своїх позовних вимог, які відповідач не зміг спростувати.

Відповідно до частини 1ст. 2 цпк Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 43 Конституції Українигарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідност. 22 цього Законусуб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - єспл) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ii проти Німеччини», заява n9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

єспл неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Статтею 116 КЗпП Українипередбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до статті 12, частини першої статті81 цпк Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 13 цпк Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На день звільнення позивача загальна сума заборгованості по компенсації за невикористану відпусту становила 34802, 92 грн та по одноразовій допомозі в зв`язку з виходом на пенсію 13376, 01 грн, а всього 48178, 93 грн.

Абзацом другим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 8лютого 1995року №100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводяться, виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. В зв`язку з тим, що позивачем таке право набуто до 31.12.2023 року, тому до розрахунку слід брати заробіток за 2023 рік.

Однак з квітня 2022 року позивач проходив військову службу внаслідок чого, за ним з 19.07.2022 не зберігався середній заробіток, тобто у останнього відсутній розрахунковий період з серпня 2022 року.

У зв`язку з тим, що у позивача відсутній розрахунковий період, то відповідно до абз.8 п.2 Постанови №100 обчислення середньої плати слід проводити відповідно до абз.3-5 п.4 Постанови №100.

Абз.3 п. 4 Постанови №100 встановлено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Згідно установчого документу Відповідача «Тарифні ставки та оклади робітників

розраховані виходячи з мінімального прожиткового мінімуму 2 684 грн» (який затверджено у 2023 році) з 01.01.2023 тарифна ставка робітників з ііі розрядом задіяних на підземних роботах (до яких належить Позивач, згідно запису №24 у його трудовій книжці) становить 62, 94 грн/год та 377, 64 грн/день.

Відповідно до абз.1 п.7 Постанови №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

У зв`язку з тим, що у позивача відсутній заробіток від відповідача у 2023, то для отримання сумарного заробітку слід перемножити середньоденний заробіток 377, 64 грн на кількість робочих днів, що входить до розрахункового періоду (з 01.01.2023 по 30.11.2023), що становить 239 днів (січень 22, лютий 20, березень 23, квітень 20, травень 23, червень 22, липень 21, серпень 23, вересень 21, жовтень 22, листопад 22). 377, 64 * 239 = 90 255, 96 грн сумарний заробіток за 2023 рік Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (01.01.2023-30.11.2023) становить 365 (дні у 2023 р.) - 31 (дні у грудні 2023) = 334 календарні дні у розрахунковому періоді. Для встановлення розміру середньої заробітної плати необхідного для розрахунку компенсації за невикористані відпустки слід: 90 255, 96 (розмір заробітку позивача) / 334 (кількість календаних днів) = 270, 23 грн.

Для отримання кінцевого результату (компенсації за невикористані відпустки) необхідно: 270, 23 (середньоденний заробіток) Х 162 (кількість днів невикористанної відпустки) = 43 777, 26 грн.

Крім того, зазначений розмір компенсації за невикористані відпустки є загальною сумою, яка містить у собі обов`язкові суми для утримання (пдфо, військовий збір, профспілковий внесок).

Відповідно до підпункту 168.1.1 п.168.1 ст.168 пк України обов`язок нараховування, утримання та сплати податків з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку покладається на податкового агента (підприємство), а ніяк не на працівника. Крім того, на податкового агента покладається обов`язок ведення податкового обліку та подання податкової звітності податковим органам. Податковий агент несе відповідальність за порушення норм Податкового кодексу. Тобто, розмір компенсації за невикористані відпустки який підлягає сплаті позивачу в натурі становить 34 802, 92 грн, виходячи з наступного: 18% (пдфо) + 1, 5% (військовий збір) + 1% (профспілковий внесок) = 20, 5% = 0, 205 43 777, 26 * 0, 205 = 8 974, 34 розмір податків та внесків, які слід утримати 43 777, 26 8 974, 34 = 34 802, 92 грн розмір компенсації за 162 дні невикористаної відпустки.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача з-х середньомісячних заробітних плат в зв`язку з виходом на пенсію, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В «Галузевій Угоді» зазначається, що одноразова допомога у розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат при першому звільненні з підприємства на пенсію сплачується за наявності у чоловіків стажу роботи у вугільній галузі 20 років. Згідно трудової книжки позивача його стаж у вугільній промисловості складає 19 років 2 місяці 7 днів, з яких: 01.06.2004 05.04.2007 робота у ват «вк «Шахта «Красноармійська-Західна №1» 2 роки 10 місяців 5 днів; 08.05.2007 03.12.2007 робота у тов «Краснолиманське» 0 років 6 місяців 26 днів; 08.12.2007 28.10.2008 робота у тов «Донбасвуглепрохідка» 0 років 10 місяців 11 днів; 24.12.2008 20.07.2009 робота у тов «Донбасвуглепоставка» 0 років 6 місяців 7 днів; 27.07.2009 16.09.2011 робота на дп «вк «Краснолиманська» 2 роки 1 місяць 21 день; 26.09.2011 06.12.2014 робота у пат «шу «Покровське» 3 роки 2 місяці 11 днів; 08.12.2014 04.12.2023 робота на дп «вк «Краснолиманська» 8 років 11 місяців 27 днів.

Розмір середнього заробітку для обчислення одноразової допомоги при звільненні на пенсії слід розраховувати відповідно до абз.4 п.2 Постанови №100, тобто виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. У абз.5 п.2 Постанови №100 зазначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Абз.7 п.2 Постанови №100 встановлює, що у разі якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку. Відповідно до абз.3 п.4 Постанови №100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Одноразова допомога у зв`язку з виходом на пенсію, не відноситься до обов`язкових виплат при звільненні працівника, а відноситься до додаткової гарантії (соціальної пільги). Таким чином щодо призначення такому працівнику виплати одноразової допомоги у відповідності до Галузевої угоди та колективного договору залежить від фінансової можливості підприємства. Виходячи з норм викладених у п.8.10 Колективного договору та з того факту, що у Відповідача відсутній прибуток на момент звільнення Позивача (та в подальшому), то у Відповідача відсутній обов`язок на виплату одноразової вихідної допомоги при звільненні на пенсію.

Не дивлячись на це, відповідач нарахував позивачу 13376, 01 грн одноразової допомоги в зв`язку з виходом на пенсію, що підтверджується довідкою відповідача від 05.03.2024 року, при цьому зазначена сума не виплачена позивачу на день розгляду справи судом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення одноразової допомоги в зв`язку з виходом на пенсію підлягають частковому задоволенню в розмірі 13376, 01 грн, сума зазначена після утримання обов`язкових податків та зборів.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як передбачено ст.133 цпк України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211, 20 грн з позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 116 КЗпП України, керуючись ст.ст. 259, 263-268 цпк України, суд

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 задовольнити частково.

Стягнути зДержавного підприємства«Вугільна компанія«Краснолиманська» накористь особа_1 заборгованість поодноразовій грошовійдопомозі взв`язку звиходом напенсію врозмірі 13376, 01грн (тринадцятьтисяч тристасімдесят шістьгривень 01коп.)та компенсацію заневикористані днівідпустки врозмірі 34802, 92грн (тридцятьчотири тисячівісімсот двігривні 92коп.), сума зазначена після утримання обов`язкових податків та зборів.

Стягнути зДержавного підприємства«Вугільна компанія«Краснолиманська» накористь держависудовий збірв розмірі1211, 20 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог особа_1 відмовити.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складено 26 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: особа_1 , рнокпп номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», єдрпоу 31599557, місцезнаходження: вул. Перемоги, 9, м. Родинське, Донецької області, 85310.

Суддя [О.]