ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Единственный уникальный номер 235/2517/21
Производство №2 / 235/1104/21


решение
именем украины
20 мая 2021 Красноармейский районный суд Донецкой области в составе председательствующего судьи [Б.] к.п. с участием секретаря судебного заседания [Г.] с.в., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда М.Покровский в порядке упрощенного исковых ого производства гражданское дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженностии по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -
в:
особа_1 (далее - истец) обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »(далее - ответчик) в свою пользу задолженность по заработной плате в размере 14 178, 36 грн, а также средний заработок за все время задержки уплаты сумм, причитающихся работнику при увольнении, за период с 28.11.2019 по день вынесения решениясуда, из расчета среднедневного заработка 379, 61 грн.
В обоснование иска указано, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком с 15.11.2010 приказом от 28.11.2019 был уволен из шахты по ст. 38 КЗоТ Украины в связи н выходом на пенсию; утверждает, что в день увольнения ответчик провел с ним окончательный расчет, в связи с чем в день подачи иска образовалась задолженность в размере 14178, 36 грн.
Ссылаясь на предписания статей 116 и 117 КЗоТ Украины, истец пРосита взыскать с ответчика задолженность по заработной плате и средний заработок за весь период задержки расчета - по день вынесения решения, учитывая, что среднедневной заработок истца, определенный ответчиком, равна 379, 61 грн.
Определением суда от 14.04.2021 производство по делу открыто по правилам упрощенного искового производства (а.с.20).
Истец в суд не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, исковые требования просит удовлетворить (а.с.35).
ответчик правом участия в судебном заседании не воспользовался, направив в суд отзыв на иск и заявление о рассмотрении дела без участия представителя ответчика (а.с.24-28, 30). По содержанию отзыва на иск ответчик просит отказать в иске и отмечает, что задолженность ответчика по заработной плате перед истцом составляет 14 178, 21 грн; указывает, что ни при увольнении, ни при получении истцом трудовой книжки, ни в следующем истец каких-либо требований к ответчику по поводу расчета не заявлял; замечает, что истец в последний день работы не работал, находился в отпуске с 11.11.2019 по 28.11.2019; по мнению ответчика, исковые требования истца являются безосновательными и не подлежат удовлетворению.
В силу предписаний ст.223 гпк Украины суд считает возможным осуществить рассмотрение дела по существу при отсутствии ее участников.
Согласно ч.2 ст.247 гпк Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Фактические обстоятельства дела, установленные судом, и содержание спорного правоотношения.
Истец с 15.11.2010 по 28.11.2019 находился в трудовых отношениях с ответчиком; приказом ответчика №3292 / к от 28.11.2019 истец был уволен на основании ст.38 КЗоТ Украины в связи с выходом на пенсию по возрасту (а.с.10-14).
Из справки о отметки, предоставленной ответчиком (табель №41011) и справки ответчика, выданной на основании архивного личного карты стороной, истец с 11.11.2019 по 28.11.2019 находился в отпуске (а.с.31-32).
Согласно справке ответчикаот 26.02.2021 №199 за подписью главного бухгалтера и начальника розр.сектору ответчик имеет перед истцом задолженность по выплате заработной платы за ноябрь 2019 в размере 14178, 36 грн; приведена сумма задолженности указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.15).
Согласно справке от 10.03.2021 №217, выданной ответчиком, среднедневной заработок истца на дату увольнения составляет 379, 61 грн, учитывая размер начисленной заработной платы за сентябрь - 2 октября019 года и отработанные в этих месяцах дни (а.с.16).
Суд, решая заявленный спор, исходит из таких норм права.
По предписаниям ст.47 КЗоТ собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. если працивник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спораоб их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1 ст.117 КЗоТ).
Согласно ч.3 ст.15 Закона Украины «Об оплате труда» оплата труда работников предприятия осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются предприятием после выполнения обязательств по оплате труда.
По предписаниям ч.6 ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» своевременность и объемы выплаты заработнойплаты работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
В п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда» указано, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику ни были выплаченные принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день не был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что ввсех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением кму от 08.02.1995 №100.
Учитывая приведенные законодательные предписания и установлены обстоятельства спорных правоотношений, за отсутствием доказательств в подтверждение того, что на дату рассмотрения дела 20.05.2021 ответчик осуществил истцу выплату задолженности по заработной плате в сумме 14178, 36 грн, суд приходит к выводу о наличии оснований для удовлетворения иска в части взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате в рассматриваемом размере.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработокза все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Как установлено судом из имеющихся в деле доказательств, истец в день увольнения - 28.11.2019не работал; доказательств предъявления истцом ответчику и получения последним требования о расчете (до обращения истца в суд с данным иском) истцом не предоставлено.
Верховный Суд в составе Объединенной Палаты Кассационного гражданского суда в своем постановлении от 27.01.2020 по делу №682 / 3060/16-ц (производства №61-23170сво18) выразил такой правовой вывод о применении нормы права:
учитывая указанные положения законодательства Украины, обращение работника, в день увольнения не работал, в суд с иском о взыскании сумм, причитающихся ему к выплате от предприятия, учреждения, организации по состоянию на день увольнения, а также среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, следует считать предъявлением требования о расчете, предусмотренной ст.116 КЗоТ Украина (если такое требование ранее пред`являлась). В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает после обращения уволенного работника в суд и невыплаты по предъявлениютребования работодателем всех сумм, которые ему принадлежат. Время задержки расчета при увольнении истца начинается с момента, когда ответчику стало известно о требовании истца получения ответчиком копии искового заявления или проведения судом судебного заседания (при отсутствии сведений о дате получения копии искового заявления) к фактической выплаты заработной платы. Ответственность за задержку расчета при увольнении по ст.117 КЗоТ Украины наступает лишь в случае невыплаты по вине собственника или уполномочьеного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, предусмотренные в ст.116 КЗоТ Украины. Бремя отсутствии вины в совершении такого нарушения возлагается на работодателя (собственника или уполномоченный им орган).
С расписки о получении ответчиком решения суда от 14.04.2021 и исковых материалов усматривается, что указанные документы получены представителем ответчика 16.04.2021 (а.с.23). Доказательств расчета с истцом не позднее следующего дня после получения соответствующего требования ответчиком дв суд не представлено, как не представлено и доказательств в подтверждение отсутствия вины ответчика в совершении соответствующего нарушения (задержки расчета при увольнении).
Учитывая изложенное, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за период задержки расчета с 17.04.2021 (следующий день после получения искового заявления ответчиком) по 20.05.2021 (день вынесения решения суда).
Решая вопрос размера среднего заработка за время задержки, подлежит вягненню с ответчика в пользу истца, суд исходит из размера среднедневного заработка истца согласно справке ответчика от 10.03.2021, который рассчитан в соответствии с требованиями Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением кму от 08.02.1995 №100, и равна 379, 61 грн .
В день вынесения данного решения (20.05.2021) время задержки расчета с истцом равна 21 рабочему дню (с 17.04.2021 по 20.05.2021 включительно). Таким образом, с ответчика в пользу позивача подлежит взысканию средний заработок в размере 7971, 81 грн. (379, 61 грн. * 21 рабочий день).
Таким образом, исковые требования в указанной части подлежат удовлетворению.
Согласно ч.1 п.1 ст. 5 Закона Украины «о судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы.
Учитывая правила ст.141 гпк Украины, сумма в размере 908 грн (судебный сбор за заявленное требование о взыскании задолженности по заработной плате) подлежит взысканию с отповидача в доход государства; сумма в размере 82 грн подлежит взысканию с ответчика в пользу истца (9% от 908 грн - сумма судебного сбора, уплаченная истцом заявлено требование о взыскании среднего заработка).
Согласно п.2 ч.1 ст.430 гпк Украины решение суда в части выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц, подлежит немедленному исполнению, то есть в данном случае сумма заработной платы за ноябрь 2019 в размере 14178, 36 грн.
Руководствуясь статьями 141, 264, 265, 430 гпк Укни, -
решил:
Исковое заявление особа_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1, информация_1, задолженность по заработной плате в размере 14178, 36 грн (четырнадцать тысяч сто семьдесят восемь грн 36 коп) (сумма указана после удержания обязательныхналогов и сборов), средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 17.04.2021 по 20.05.2021 включительно, без учета сумм налогов и сборов в размере 7971, 81 грн (семь тысяч девятьсот семьдесят один грн 81 коп) .
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу государства судебный сбор в размере 908, 00 грн (девятьсот восемь грн 00 коп).
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 судебные издержки в види уплаченного судебного сбора в размере 82, 00 грн (восемьдесят две грн 00 коп).
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания с гп «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1, информация_1, заработной платы за ноябрь 2019 в размере 14178, 36 грн (четырнадцать тысяч сто семьдесят восемь грн 36 коп) (сумма указана после содержание обязательных налогов и сборов).
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобывсеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Решение суда может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения в порядке, определенном п.15.5 раздела хиии Переходных положений гпк Украины, до или через соответствующий суд.
Истец - особа_1, место прописки - адрес_1, рнокпп номер_1.
Ответчик - Государственное предприятие «Угольная компания« Краснолиманская », местонахождение - Донецкая область, г.Родинское, вул.ППобеда, 9, егрпоу 31599557.
судья

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Єдиний унікальний номер 235/2517/21
Провадження №2/235/1104/21


рішення
іменем україни
20 травня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді [Б.] к.п. за участю секретаря судового засідання Григор`євої с.в., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку спрощеного позовн ого провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:
особа_1 (далі – позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі – відповідач) на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14 178, 36 грн, а також середній заробіток за весь час затримки сплати сум, які належать працівникові при звільненні, за період з 28.11.2019 по день винесення рішення суду, із розрахунку середньоденного заробітку 379, 61 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 15.11.2010, наказом від 28.11.2019 був звільнений з шахти за ст. 38 КЗпП України у зв`язку зв виходом на пенсію; стверджує, що в день звільнення відповідач не провів з ним остаточний розрахунок, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилася заборгованість у розмірі 14178, 36 грн.
Посилаючись на приписи статей 116 та 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь період затримки розрахунку – по день постановлення рішення, враховуючи, що середньоденний заробіток позивача, визначений відповідачем, дорівнює 379, 61 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.20).
Позивач до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.35).
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, надіславши до суду відзив на позов та заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.24-28, 30). За змістом відзиву на позов відповідач просить відмовити в позові та зазначає, що заборгованість відповідача із заробітної плати перед позивачем дорівнює 14 178, 21 грн; вказує, що ані при звільненні, ані під час отримання позивачем трудової книжки, ані в наступному позивач будь-яких вимог до відповідача з приводу розрахунку не заявляв; зауважує, що позивач в останній день роботи не працював, перебував у відпустці з 11.11.2019 по 28.11.2019; на думку відповідача, позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
В силу приписів ст.223 цпк України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю її учасників.
Відповідно до ч.2 ст.247 цпк України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивач з 15.11.2010 по 28.11.2019 перебував у трудових відносинах з відповідачем; наказом відповідача №3292/к від 28.11.2019 позивач був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с.10-14).
З довідки про відмітки, наданої відповідачем (табель №41011), та довідки відповідача, виданої на підставі архівної особової карки, позивач з 11.11.2019 по 28.11.2019 знаходився у відпустці (а.с.31-32).
Відповідно до довідки відповідача від 26.02.2021 №199 за підписом головного бухгалтера та начальника розр.сектору відповідач має перед позивачем заборгованість з виплати заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 14178, 36 грн; наведена сума заборгованості вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.15).
Відповідно до довідки від 10.03.2021 №217, виданої відповідачем, середньоденний заробіток позивача на дату звільнення складає 379, 61 грн, враховуючи розмір нарахованої заробітної плати за вересень – жовтень 2019 року та відпрацьовані в цих місяцях дні (а.с.16).
Суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.
За приписами ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП).
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
За приписами ч.6 ст.24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою кму від 08.02.1995 №100.
Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені обставини спірних правовідносин, за відсутністю доказів на підтвердження того, що станом на дату розгляду справи 20.05.2021 відповідач здійснив позивачу виплату заборгованості із заробітної плати в сумі 14178, 36 грн, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в означеному розмірі.
Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Як встановлено судом з наявних у справі доказів, позивач в день звільнення – 28.11.2019 не працював; доказів пред`явлення позивачем відповідачу та отримання останнім вимоги про розрахунок (до звернення позивача до суду з даним позовом) позивачем не надано.
Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 27.01.2020 у справі №682/3060/16-ц (провадження №61-23170сво18) висловив такий правовий висновок про застосування норми права:
ураховуючи зазначені положення законодавства України, звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст.116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст.117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у ст.116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).
З розписки про отримання відповідачем ухвали суду від 14.04.2021 та позовних матеріалів вбачається, що вказані документи отримані представником відповідача 16.04.2021 (а.с.23). Доказів розрахунку з позивачем не пізніше наступного дня після отримання відповідної вимоги відповідачем до суду не надано, як не надано й доказів на підтвердження відсутності вини відповідача у вчиненні відповідного порушення (затримки розрахунку при звільненні).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку з 17.04.2021 (наступний день після отримання позовної заяви відповідачем) по 20.05.2021 (день постановлення рішення суду).
Вирішуючи питання розміру середнього заробітку за час затримки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з розміру середньоденного заробітку позивача відповідно до довідки відповідача від 10.03.2021, який розрахований відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою кму від 08.02.1995 №100, та дорівнює 379, 61 грн.
На день постановлення даного рішення (20.05.2021) час затримки розрахунку із позивачем дорівнює 21 робочому дню (з 17.04.2021 по 20.05.2021 включно). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 7971, 81 грн. (379, 61 грн.*21 робочий день).
Таким чином, позовні вимоги в означеній частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.
Враховуючи правила ст.141 цпк України, сума в розмірі 908 грн (судовий збір за заявлену вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави; сума в розмірі 82 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (9% від 908 грн – сума судового збору, сплачена позивачем за заявлену вимогу про стягнення середнього заробітку).
Згідно з п.2 ч.1 ст.430 цпк України рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, тобто в даному випадку сума заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 14178, 36 грн.
Керуючись статтями 141, 264, 265, 430 цпк України, -
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 , інформація_1 , заборгованість із заробітної плати в розмірі 14178, 36 грн (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн 36 коп) (сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.04.2021 по 20.05.2021 включно, без урахування сум податків і зборів, в розмірі 7971, 81 грн (сім тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн 81 коп).
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 82, 00 грн (вісімдесят дві грн 00 коп).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 , інформація_1 , заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 14178, 36 грн (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн 36 коп) (сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу хііі Перехідних положень цпк України, до або через відповідний суд.
Позивач – особа_1 , зареєстроване місце проживання – адреса_1 , рнокпп номер_1 .
Відповідач - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження – Донецька область, м.Родинське, вул.Перемоги, 9, єдрпоу 31599557.
Суддя