ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

04.11.21
Производство 2/235/2232/21
Дело 235/7189/21


Р И Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А И Н И



04 ноября 2021 г. Покровск
Красноармейский горрайонный суд Донецкой области
в составе: председательствующего судьи [Ф.] о.е.
с участием секретаря судебного заседания [П.] в.в.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производствазале суда в г. Покровске гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, -
В С Т А Н О В И В :
11 августа 2021 года в суд поступило исковое заявление особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о возмещении морального вреда, связанного с профессиональным заболеванием, и задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований истец отметил, что находился в трвдовом отношении с ответчиком по делу с 03.01.1983 года по 21.04.2008 года и с 16.05.2008 года по 19.11.2020 года, был уволен по ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию, что подтверждается трудовой книжкой.
Во время работы на предприятии истец начислил ему за период с октября 2019 по октябрь 2020 заработную плату на общую сумму 209047, 80 грн. Но начисленную заработную плату ответчик уплатил не в полном объеме, по состоянию на время обращения с иском в суд задолженникь по заработной плате составляет 106 697, 69 грн.
Согласно требованиям ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяцчерез промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который производится выплата.
В соответствии с требованиями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.Следовательно, истец считает, что ответчик нарушил его право на оплату труда, которое подлежит защите судом путем взыскания с ответчика задолженности по заработной плате.
11 августа 2021 года согласно протоколу автоматизированного распределения судебного дела между судьями вышеуказанное дело было передано в производство председательствующему судье [Ф.] а.е.
16 августа 2021 года определением судьи принято исковое заявление к рассмотрению, открыто производство.
3 сентября 2021 года в суд поступило ходатайство представителя ответчикао разъединении исковых требований, поскольку истец предъявил иск с разными исковыми требованиями, в связи с чем выполнение решения государственным исполнителем будет усложнено.
05 октября 2021 года были разъединены исковые требования особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о возмещении морального вреда, связанного с профессиональным заболеванием и взыскании задолженности по заработной плате, выделив исковые требования особа_1 к гп «вк « взыскание задолженсти по заработной плате в самостоятельное производство.
02 ноября 2021 представитель ответчика Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» предоставил суду отзыв на исковое заявление, в котором просил отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме, обосновывая свои возражения тем, что в день увольнения истец не работал, с требованием о расчете к ответчику не обращался. Также отметил, что задолженность по заработной плате лицо_1 составляет 80998, 00 грн, сумма задолженностии указана после удержания обязательных платежей и сборов.
В судебное заседание стороны не явились, о времени и месте рассмотрения дела сообщены должным образом, предоставили суду заявления о рассмотрении дела в их отсутствие.
Выяснив обстоятельства по делу, исследовав доказательства в их совокупности, суд считает, что исковые требования подлежат частичному удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 состоял в трудовых отношениях с ответчиком гп «вк «Краснолиманская» с 03.01.1983 года по 21.04.2008 года и с 16.05.2008 года по 19.11.2020 года, работая на подземных работах с полным рабочим днем ​​в шахте, был уволен по ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию, что подтверждается копией трудовой книжки (а. стр. 13-15).
Согласно справке № 1041 от 25.10.2021 года задолженность по заработной плате лицо_1 за период с декабря 2019 по октябрь 2020 составляет 80998, 00 грн, сумма задолженности указана после содержания обязательных платежей и сборов (а.с. 45).
Право человека на зарабочую плату гарантировано Конституцией Украины, нормами КЗоТ, Законами Украины «Об оплате труда», а истец находился в трудовых отношениях с ответчиком до 31 января 2020 года, выполнял свои трудовые обязанности в полном объеме, а также при увольнении не получил все надлежащие платежи, имущественные требования истца по их получению отвечают критериям правомерных ожиданий в понимании практики еспч. Суд отмечает, что согласно нормам ст. ст. 115, 116 КЗоТ именно работодатель должен доказать, чтопроизвел с работником полный расчет в соответствии с нормами законодательства. Истецом предоставлены суду все надлежащие и допустимые доказательства в подтверждение своих исковых требований, которые ответчик не смог опровергнуть.
В соответствии с частью 1 ст. 2 гпк Украины задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и решение гражданских дел с целью эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лицлиц, интересов страны.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст. 22 настоящего Закона субъекты организации оплати труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Согласно ст. 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом; никто не может быть лишен своей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципамимы международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее – еспч) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам ii против Германии», заявление n9 42527/98 и т.д. ) "имущество" может представлять собой "существующее имущество" или средства, включая "право требования" в соответствии с которым заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере "законное чаяние"/"правомерное ожидание" (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления правасобственности.
еспч неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 Конвенции есть также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, в отношении которых лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Частью 5 ст. 97 КЗоТ Украины установлено, что оплата труда работников производится в первоочередном порядке.
Согласно требованиям ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленныеи коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов – представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени , что не превышает шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно части пст. 94 КЗоТ Украины, статьи 1 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-вр "Об оплате труда" заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику ным работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия.
Согласно статье 12, части первой статьи81 гпк Украины, гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершением процессуальных действий.
Согласно частям первой, второй статьи 13 гпк Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному соответствующимо к настоящему Кодексу, в пределах заявленных ею требований и на основании доказательств, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Собирание доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
По состоянию на время рассмотрения дела судом согласно справке № 1041 от 25.10.2021 задолженность по заработной плате особа_1 за период с декабря 2019 по октябрь 2020 составляет 80998, 00 грн, сумма задолженности по выплате заработной платыуказана после удержания обязательных налогов и сборов. (а.с.45), поэтому исковые требования особа_1 подлежат частичному удовлетворению на сумму 80998, 00 грн.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержание этого налога и других обязанностейих платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
Как предусмотрено ст.133 гпк Украины, судебные издержки состоят из судебного сбора и расходов, связанных с рассмотрением дела.
Размер судебного сбора, порядок его уплаты, возврат и освобождение от спать устанавливаются законом.
В соответствии с ч. 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора по исковым требованиям о взысканииние задолженности по заработной плате, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 908, 00 грн.
На основании изложенного, руководствуясь Законом Украины "Об оплате труда", ст. ст. 97, 115, 233 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст. 259, 263-268 гпк Украины, суд
решил:
Исковые требования особа_1 удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 80998, 00 грн (восемьдесят тисяч девятьсот девяносто восемь гривен 00 коп.), сумма определена после удержания налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в размере 908, 00 грн.
В удовлетворении другой части исковых требований особа_1 отказать.
Решение принято, составлено и подписано в совещательной комнате.
Полный текст решения составлен 4 ноября 2021 года.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке непосредственно в Донецкийапелляционного суда, с учетом требований п. 15.5 Переходных положений гпк Украины. Апелляционные жалобы могут быть поданы в течение тридцати дней со дня составления полного текста решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытия апелляционногоо производстве или принятии постановления судом апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Истец: лицо_1, идентификационный номер номер_1, место регистрации: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Угольная компания «Краснолиманская», егрпоу 31599557, местонахождение: ул. Победы, 9, г. Родинское, Донецкой области, 85310.

Судья:

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


04.11.21
Провадження 2/235/2232/21
Справа 235/7189/21


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



04 листопада 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Філь о.є.
за участю секретаря судового засідання Придворової в.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В :
11 серпня 2021 року до суду надійшла позовна заява особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з професійним захворюванням, та заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував в трудових відносинах з відповідачем по справі з 03.01.1983 року по 21.04.2008 року та з 16.05.2008 року по 19.11.2020 року, був звільнений за ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується трудовою книжкою.
Під час роботи на підприємстві позивач нарахував йому за період з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року заробітну плату на загальну суму 209047, 80 грн. Але нараховану заробітну плату відповідач сплатив не в повному обсязі, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість по заробітній платі складає 106697, 69 грн.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Отже, позивач вважає, що відповідач порушив його право на оплату праці, яке підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі.
11 серпня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь о.є.
16 серпня 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження.
03 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про роз`єднання позовних вимог, оскільки позивач пред`явив позов з різними позовними вимогами, в зв`язку з чим виконання рішення державним виконавцем буде ускладненим.
05 жовтня 2021 року було роз`єднано позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з професійним захворюванням та стягнення заборгованості по заробітній платі, виділивши позовні вимоги особа_1 до дп «вк «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі в самостійне провадження.
02 листопада 2021 року представник відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» надав суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що в день звільнення позивач не працював, з вимогою про розрахунок до відповідача не звертався. Також зазначив, що заборгованість по заробітній платі особа_1 складає 80998, 00 грн, сума заборгованості зазначена після утримання обов`язкових платежів і зборів.
В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
З`ясувавши обставини у справі, дослідивши докази в їх [censored] суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем дп «вк «Краснолиманська» з 03.01.1983 року по 21.04.2008 року та з 16.05.2008 року по 19.11.2020 року, працюючи на підземних роботах з повним робочим днем в шахті, був звільнений за ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13-15).
Згідно довідці № 1041 від 25.10.2021 року заборгованість по заробітній платі особа_1 за період з грудня 2019 року по жовтень 2020 року складає 80998, 00 грн, сума заборгованості зазначена після утримання обов`язкових платежів і зборів (а.с. 45).
Право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем до 31 січня 2020 року, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики єспл. Суд наголошує, що відповідно до норм ст. ст. 115, 116 КЗпП саме роботодавець повинен довести, що здійснив з працівником повний розрахунок у відповідності до норм законодавства. Позивачем надано суду всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог, які відповідач не зміг спростувати.
Відповідно до частини 1 ст. 2 цпк України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - єспл) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ii проти Німеччини», заява n9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
єспл неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-вр "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 цпк України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 цпк України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Станом на час розгляду справи судом згідно довідці № 1041 від 25.10.2021 року заборгованість по заробітній платі особа_1 за період з грудня 2019 року по жовтень 2020 року становить 80998, 00 грн, сума заборгованості з виплати заробітної плати вказана після утримання обов`язкових податків та зборів. (а.с.45), тому позовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню в розмірі 80998, 00 грн.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Як передбачено ст.133 цпк України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від спати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 97, 115, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 259, 263-268 цпк України, суд
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 80998, 00 грн (вісімдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 00 коп.), сума визначена після утримання податків й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог особа_1 відмовити.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення складено 04 листопада 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5 Перехідних положень цпк України. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1 , ідентифікаційний номер номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», єдрпоу 31599557, місцезнаходження: вул. Перемоги, 9, м. Родинське, Донецької області, 85310.

Суддя: