ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Дело №226/2756/21




Дело №226/2756/21
Производство № 2/226/828/2021

Р И Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М У К Р А И Н И

11 ноября 2021 г. Мирноград

Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего – судьи [Р.] о.а.,
с участием секретаря Долгой в.в.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в городе Мирнограде Донецкой области дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности позаработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

В С Т А Н О В И в:

Истец особа_1 обратилась с иском к ответчику Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указала, что в период с 09.09.2004 по 29.02.2020 она работала на Государственном предприятии «Угольная компания «Краснолиманская»». 29.02.2020 года она была уволена по ч.1 ст.38 Кодекса законов о труде Украины. При увольнении ответчик своевременно не произвел с ней полный расчет, чем нарушил требования ст.ст.47, 116 КЗоТ Украины о полном расчете в день увольнения. В последний день работы ответчик не произвел с ней расчет и не оплатил задолженность по заработной плате, а именно за декабрь 2019 года – 3495, 14 грн., за январь 2020 – 4780, 87 грн, за февраль 2020 – 11771, 38 грн., с содержанием обязательных подат и других обязательных платежей. В январе 2021 года ей было предложено возвратиться работать к ответчику, на что она согласилась и с 11.02.2021 года по 27.07.2021 года она вновь находилась в трудовых 2 отношениях. Ответчик вновь не провел с ней расчет и не уплатил задолженность по заработной плате, а именно за апрель 2021 года – 4828, 38 грн. 03августа 2021 года она обратилась с заявлением к ответчику о проведении с ним полного расчета задолженности по заработной плате. Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине владельца или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗпП Украины Среднедневный размер ее заработной платы составляет 529, 58 грн., а привосьмичасовом рабочем дне 353, 04 грн. Таким образом ответчик должен ей уплатить средний заработок за все время задержки расчета с 28.07.2021 года за день вынесения решения суда. Просит суд взыскать с ответчика в пользу задолженность по заработной плате в размере 32162, 77 грн., средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 28.07.2021 по день вынесения судом решения, понесенные ею судебные издержки.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате и времени рассмотрениярави сообщена должным образом, предоставила в суд заявление о рассмотрении дела без его участия, настаивала на удовлетворении исковых требований в полном объеме.
Представитель ответчика на судебное заседание не явился, предоставил в суд отзыв и дополнение к отзыву от 11.011.2021 года, в котором просил отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме. Отмечает, что истцу в качестве подлежащих сумм при увольнении было начислено: за 12.2019 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 643, 22 грн., за 01.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 4780, 34 грн., за 02.2020 года заработная плата после обязательных удержаний 3 составляет 4828, 38 грн., за 05.2021 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 4269, 61 грн., что вместе составляет 26293, 23 грн. Справки выданные истцу в качестве доказательства невыплаты заработной платы свидетельствуют только о начисленных размерах заработноее платы и не несут в себе какого-либо доказательного значения относительно их выплаты или невыплаты. Любых других доказательств в подтверждение невыплаты заработной платы истец не предоставил. В день увольнения 27.07.2021 года истец работала в 3 смену, получила трудовую книжку, в приказе об увольнении требований о окончательный расчет не указан, то есть истец фактически согласился с проведением ответчиком окончательного расчета задолженности по заработной плате на усмотрение ответчика. Тем не менее, в день освобождения та после истца к ответчику с требованием об осуществлении расчета не обращалась. Обращение работника, который в день увольнения не работал, в суд с иском о взыскании сумм, принадлежащих ему к выплате от предприятия, учреждения, организации по состоянию на день увольнения, а также требования о расчете, предусмотренной статьей 116 КЗоТ Украины (если такое требование раньше не предъявлялось). В таком случае выОтветственность работодателя наступает после обращения уволенного работника в суд и невыплаты после предъявления требования работодателем всех принадлежащих ему сумм. Время задержки расчета при увольнении истца начинается с момента, когда ответчику стало известно о требовании истца: получение ответчиком копии искового заявления или проведения судебного заседания (при отсутствии фактов и заявлений). Исковое заявление ответчикполучил по почте 06.10.2021 года. В таком случае ответственность работодателя наступает после предъявления требования работодателем всех принадлежащих ему сумм, то есть со следующего дня после получения заявления истца ответчиком, а именно 07.10.2021 года. Среднедневный заработок истца составляет 529, 58 грн. В соответствии с правовой позицией Верховного Суда, изложенной в постановлении от 31.10.2018 по гражданскому делу № 756/10824/15-ц (производство № 61-7694зпв 18), в постановлении от 26.06.2019 по гражданскому делуи № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), в постановлении от 09.09.2020 по гражданскому делу № 212/5797/15-ц (производство № 61-2578св19), у суда имеется право уменьшить размер среднего заработка , что должен уплатить работодатель работнику за время задержки выплаты по вине работодателя причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, определенные ст.116 КЗоТ. Верховный Суд указал, что уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчетав соответствии со статьей 117 КЗоТ необходимо учитывать размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то. с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом взыскания сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении. Поскольку истец обратился в суд 15.09.2021 года, то есть более чем через год послеувольнения, ответчик считает, о целесообразности уменьшения взыскания суммы среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, что будет соответствовать обстоятельствам этого дела, имеющим юридическое значение и приведенным выше критериям, что исковые требования за задержку расчета при увольнении, не отражают действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а является лишь ориентировочной оценкой потерь, которые разумно можно было бы предусмотреть с учетом статистикических усредненных показателей. Право суда на уменьшение размера за задержку расчета при увольнении, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины, является проявлением принципа пропорциональности в гражданском праве. Право должно наслаждаться справедливостью, стремиться к совершенству. Ответчик просит суд учесть интересы Ответчика, заключающиеся в сохранении предприятием своего материального и финансового состояния и платежеспособности (см. приложение о тяжелом финансовом положении предприятия, где чист финансовый результат «прибыль» 0, о чем указано в отчете о финансовых результатах за 2020 год), и уменьшить размер за задержку расчета при освобождении до разумной пропорциональности (с , ¦существенности этой части по сравнению со средним заработком), что будет целесообразным и справедливым, значительно смягчит негативные последствия общего спада в экономике предприятия. Следует также иметь в виду, что работник является слабшей, чем работодатель, стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в указанных отношениях и работник должен действовать добросовестно относительно реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. Поэтому просит отказать в удовлетворении иска.
Исследовав материалы дела, суд приходит к выводу, что иск подлежит частичному удовлетворению по основаниям.
Судом установлено, что истец с 09.09.2004 года по 29.02.2020 года и с 11.01.2021 года по 27.07.2021 года находилась в трудовых условияхносителях с ответчиком, работала на разных должностях, была уволена по собственному желанию согласно ч.1 ст.38 КЗоТ Украины (а.с. 6-8).
Согласно справкам ответчика, задолженность по заработной плате истца после удержания обязательных по налогам и сборам составляет: за 12.2019 года – 643, 22 грн. за апрель 2021 год – 4828, 38 грн., за май 2021 года – 4269, 61 грн., что вместе составляет 26292, 93 грн.
Согласно справке ответчика, среднееежедневная заработная плата истца составляет 529, 58 грн.
Согласно справке об отметках таб.№9619 лицо_1 , в день увольнения 27.07.2021 года истец работала.
Согласно рекомендованного уведомления о вручении почтовой отправки заявление истца с требованием о проведении с ним полного расчета ответчиком было получено 04.08.2021.
Соответственно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основаниизаключённого Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, ч.1 ст.24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени , что не превышает шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии с ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день сувольнение выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Таким образом, поскольку ответчиком на топервое время не выплачена истцу заработная плата в полном объеме и другие причитающиеся при увольнении суммы, они подлежат принудительному взысканию с ответчика. Судом установлено, что ответчиком истцу не в полном объеме уплачена заработная плата: за декабрь 2019 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 643, 22 грн. за февраль 2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 11771, 38 грн., за апрель 2021 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 4828, 38 грн., за май 2021 года заработная плата после обязательных удержаний 93, 22
Таким образом, поскольку ответчиком полный расчет с истцом на дату принятия судебного решения не было проведено, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в сумме 26293, 23 грн.
Также, учитывая, что ответчиком полноый расчет с истцом при увольнении не был произведен, поэтому за период с 27.08.2021 (следующий день после увольнения) по день вынесения по делу судебного решения, то есть по 11.11.2021 средний заработок за время задержки расчета при увольнении истца составляет 39718, 50 грн ., исходя из расчета: 529, 58 грн. х 75 рабочих дней за период с 27.08.2021 по 11.11.2021.
Согласно постановлению Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), с учетом конкретных обстоятельств дела, имеющих юридическое значение и, в частности, определенных Большой Палатой Верховного Суда критериев, суд может уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника независимо от того, удовлетворяет ли он исковые требования о взыскании причитающихся уволенному работнику сумм в полном объеме или частично.
Уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольненииении согласно статье 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взысканииодних сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность предполагаемого размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Поэтому с учетом постановления Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), принимая во внимание размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм (по состоянию на время увольнения 26293, 23 грн.), период задержаний выплаты этой задолженности, действия истца и ответчика и другие обстоятельства дела, суд считает справедливым, пропорциональным и соответствующим обстоятельствам этого дела, имеющим юридическое значение и приведенным выше критериям, определение размера ответаности ответчика за просрочку им причитающихся при увольнении истца выплат на сумму 35000, 00 грн.
Суд не принимает доводы ответчика об отсутствии оснований для удовлетворения иска, поскольку они не основываются на законе.
Согласно ст.141 гпк Украины, поскольку истцом при обращении в суд уплачен судебный сбор в размере 908, 00 грн. за исковые требования об удержании среднего заработка за задержку расчета при увольнении, с ответчика в пользу истца подлежат взысканию понесенныеим судебные расходы по уплате судебного сбора на сумму 908, 00 грн.
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, ст.ст. 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 гпк Украины, суд

В И Р И Ш И в:

Иск особа_1 , зарегистрированный по адресу: адрес_1 , регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1 , к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская», местонахождение: 85310, г.РодиноДонецкая область, ул. Победы, 9, код егрпоу 31599557, об удержании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате после удержания налогов и других обязательных платежей в сумме 26293 (двадцать шесть тысяч двести девяносто три) грн. 23 коп., средний заработок за время задержки расчета приувольнении без удержания налогов и других обязательных платежей за период с 27.08.2021 года по 11.11.2021 года в размере 35000 (тридцать пять тысяч) грн., судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) грн. 00 коп.
В удовлетворении других исковых требований отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы. Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке. Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение тридцатидней со дня оглашения решения. Если в судебном заседании была объявлена ​​только вступительная и резолютивная части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решения вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 16.11.2021 года.



Судья [О.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/2756/21




Справа № 226/2756/21
Провадження № 2/226/828/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Рибкіна о.а.,
за участю секретаря Долгої в.в.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И в:

Позивач особа_1 звернулася з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що в період з 09.09.2004 року по 29.02.2020 року вона працювала на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська». 29.02.2020 року її було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України. При звільненні відповідач своєчасно не провів з нею повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. В останній день роботи відповідач не провів з нею розрахунок та не сплатив заборгованість по заробітній платі, а саме за грудень 2019 року – 3495, 14 грн., за січень 2020 року – 4780, 87 грн., за лютий 2020 року – 11771, 38 грн., з утриманням обов`язкових податків та інших обов`язкових платежів. В січні 2021 року їй було запропоновано повернутися працювати до відповідача, на що вона погодилась і з 11.02.2021 року по 27.07.2021 року вона знов перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 27.07.2021 року була звільнена за власним бажанням. Відповідач знов не провів з нею розрахунок та не сплатив заборгованість по заробітній платі, а саме за квітень 2021 року – 4828, 38 грн., травень 2021 року – 4269, 61 грн., за липень 2021 року – 3017, 39 грн. 03 серпня 2021 року вона звернулась з заявою до відповідача про проведення з нею повного розрахунку заборгованості по заробітній платі. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Середньоденний розмір її заробітної плати становить 529, 58 грн., а при восьмигодинному робочому дні 353, 04 грн. Таким чином відповідач повинен їй сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 28.07.2021 року по день винесення рішення суду. Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 32162, 77 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 28.07.2021 по день винесення судом рішення, понесені нею судові витрати.
Позивач до судового засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав до суду відзив та доповнення до відзиву від 11.011.2021 року, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивачу в якості сум, що підлягають при звільненні було нараховано: за 12.2019 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 643, 22 грн., за 01.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 4780, 34 грн., за 02.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 11771, 38 грн., за 04.2021 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 4828, 38 грн., за 05.2021 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 4269, 61 грн., що разом становить 26293, 23 грн. Довідки видані ними позивачу в якості доказу невиплати заробітної плати свідчать лише про нараховані розміри заробітної плати та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи невиплати. Будь-яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної плати позивач не надав. В день звільнення 27.07.2021 року позивач працювала в 3 зміну, отримала трудову книжку, в наказі про звільнення вимог про остаточний розрахунок не зазначено, тобто позивач фактично погодився з проведенням відповідачем остаточного розрахунку заборгованості по заробітній платі на розсуд відповідача. Проте, в день звільнення та після позивач до відповідача з вимогою про здійснення розрахунку не зверталася. Звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем усіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Позовну заяву відповідач отримав поштою 06.10.2021 року. У такому випадку відповідальність роботодавця наступає після пред`явлення вимоги роботодавцем усіх сум, які йому належать, тобто з наступного дня після отримання заяви позивача відповідачем, а саме 07.10.2021 року. Середньоденний заробіток позивача складає 529, 58 грн. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.10.2018 по цивільній справі № 756/10824/15-ц (провадження № 61-7694зпв 18), в постанові від 26.06.2019 по цивільній справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14- 623цс18), в постанові від 09.09.2020 по цивільній справі № 212/5797/15-ц (провадження № 61-2578св19), в суду наявне право зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 КЗпП. Верховний Суд вказав, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП необхідно враховувати розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те. з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Оскільки позивач звернувся до суду 15.09.2021 року, тобто більше ніж через рік після звільнення, відповідач вважає, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, що позовні вимоги за затримку розрахунку при звільненні, не відображають дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників. Право суду на зменшення розміру за затримку розрахунку при звільненні , передбаченого статтею 117 КЗпП України, є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Право повинно насолоджуватися справедливістю, прагнути до досконалості. Відповідач просить суд врахувати інтереси Відповідача, які полягають у збереженні підприємством свого матеріального та фінансового становища і платоспроможності (див. додаток про тяжке фінансове становище підприємства, де чистий фінансовий результат «прибуток» 0, про що зазначено в звіті про фінансові результати за 2020 рік), та зменшити розмір за затримку розрахунку при звільненні до розумної пропорційності (з урахуванням спірної суми, на яку мається право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком), що буде доцільним та справедливим, значно пом`якшить негативні наслідки загального спаду в економіці підприємства. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тому просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 09.09.2004 року по 29.02.2020 року та з 11.01.2021 року по 27.07.2021 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працювала на різних посадах, була звільнена за власним бажанням згідно ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с. 6-8).
Згідно довідок відповідача, заборгованість по заробітній платі позивача після утримання обов`язкових з податків та зборів складає: за 12.2019 року – 643, 22 грн., за 01.2020 року – 4780, 34 грн., за 02.2020 року – 11771, 38 грн., за квітень 2021 рік – 4828, 38 грн., за травень 2021 року – 4269, 61 грн., що разом становить 26292, 93 грн.
Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 529, 58 грн.
Згідно довідки про відмітки таб.№9619 особа_1 , в день звільнення 27.07.2021 року позивач працювала.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заяву позивача з вимогою про проведення з нею повного розрахунку відповідачем було отримано 04.08.2021.
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Таким чином, оскільки відповідачем на теперішній час не виплачена позивачу заробітна плата в повному обсязі та інші належні при звільненні суми, вони підлягають примусовому стягненню з відповідача. Судом встановлено, що відповідачем позивачу не в повному обсязі сплачена заробітна плата: за грудень 2019 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 643, 22 грн., за січень 2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 4780, 34 грн., за лютий 2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 11771, 38 грн., за квітень 2021 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 4828, 38 грн., за травень 2021 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 4269, 61 грн., що разом становить 26293, 23 грн.
Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем станом на дату ухвалення судового рішення не було проведено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 26293, 23 грн.
Також, враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 27.08.2021 (наступний день після звільнення) по день винесення по справі судового рішення, тобто по 11.11.2021 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача складає 39718, 50 грн., виходячи із розрахунку: 529, 58 грн. х 75 робочих днів за період з 27.08.2021 по 11.11.2021.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Тому, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), приймаючи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (станом на час звільнення 26293, 23 грн.), період затримки виплати цієї заборгованості, дії позивача і відповідача та інші обставини справи, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 35000, 00 грн.
Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст.141 цпк України, оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн. за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908, 00 грн.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 цпк України, суд

В И Р І Ш И в:

Позов особа_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське Донецької області, вул. Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 26293 (двадцять шість тисяч двісті дев`яносто три) грн. 23 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов`язкових платежів за період з 27.08.2021 року по 11.11.2021 року у розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн., судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 16.11.2021 року.



Суддя [О.]