ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/408/22
Дело №235/8956/21

Р И Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р А И Н И
21 января 2022 г. Покровск
Красноармейский горрайонный суд Донецкой области
в составе председательствующего судьи [Х.] с.м.
с участием секретаря судебного заседания [Л.] в.в.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 кмства «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
установил:
В Красноармейский горрайонный суд Донецкой области обратился особа_1 с иском к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» о взыскании задолженности по заработной плате, среднему заработку за время задержки расчета при увольнении. Исковые требования обоснованы тем, что истец находился в трудовых виотношениях с гп «пк «Краснолиманская» с 05.07.2010 по 23.07.2010, с 05.11.2018 по 19.07.2021 года.
Приказом от 19.07.2021г. № 1731/к истец был уволен из шахты по ч.1 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
После увольнения ответчик не произвел окончательный расчет, не выплаты задолженности по заработной плате в размере 71646, 50 гривен.
Истец считает, что ответчик обязан уплаты средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 19.07.2021 по день принятиярешение.
Среднедневная заработная плата составляет 919, 64 грн.
Истец просит суд взыскать с ответчика в пользу задолженность по заработной плате в размере 71646, 50 гривен и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 19.07.2021 года по день принятия судебного решения.
По постановлению суда от 20.12.2021 года открыто производство, определено проводить рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства, назначено судебное заседание.
Представитель ответчика в отзыве на иск отметил, что истцу в качестве сумм, подлежащих уплате при увольнении было начислено и не уплачено: декабрь 2019 - 141, 91 грн; январь 2020 года –12894, 13 грн; февраль 2020 года –10752, 56 грн; март 2020 года –10608, 87 грн; апрель 2020 года – 12534, 72 грн; апрель 2021 года – 1278, 98 грн; май 2021 года – 7650, 20 грн; июнь 2021 года – 704, 51 грн; июль 2021 – 177, 60 грн; август 2021 года - 2643, 37 грн. Всего 56743, 48 грн.
Данный факт подтверждаетется справкой № 14 от 13.01.2022 года, которая выдана ответчиком.
Суммы в справках указаны после обязательных удержаний к уплате, то есть уже с удержанием предприятием из этих сумм обязательных налогов и сборов.
19.07.2021 года истцу согласно требованиям части 1 статьи 38 КЗоТ Украины пп.2.26, 2.27, ч. 2 Инструкции «о порядке ведения трудовых книжек работников» утвержденной приказом Минтруда Украины, Минюста Украины, Минсоцзащиты Украины от 39.07. №58, была издана трудовая книжка иполученное заявление от истца о выплате всех сумм при увольнении.
Последний день труда истца: 19.07.2021 г. – 1 смена, что подтверждается справкой из отдела контрольного табеля (сокращенно вкт) от 09.12.2021 года.
Действующим законодательством четко определены сроки, порядок и обстоятельства при которых собственник или уполномоченный им орган обязан производить окончательный расчет с уволенным работником.
Расчет среднего заработка за время задержки расчета производится в соответствии сПорядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 № 100. В соответствии с нормами абз. Из п. 2 роз. 2 Постановления кму № Об утверждении Порядка исчисления средней зарплаты» n9 100 от 08.02.1995 года (далее в тексте пкму № 100) во всех других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы события, с которым связанасоответствующая выплата.
Среднедневный заработок истца составляет за последние 2 месяца 919, 64 грн.
Данный факт подтверждается справкой от 08.11.2021 № 1124, которая предоставлена ​​ответчиком истцу.
Истец, представитель ответчика на судебное заседание не явились, предоставили заявления о рассмотрении дела без их участия.
Суд не видит оснований для отложения рассмотрения дела.
Частью 2 статьи 247 гпк Украины предусмотрено, что в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если согласно полож.ень этого Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Суд, исследовав материалы гражданского дела, выяснив все обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие значение для разрешения дела по существу, установив фактические данные и соответствующие им правоотношения, приходит к выводу, что исковые требования подлежат частичному удовлетворению с наступных оснований.
лицо_1 в период с 05.11.2018 состоял в трудовых отношениях с ответчиком. Уволен 19.07.2021 по собственному желанию по ч.1 ст.38 КЗоТ Украины (а.с.7-10).
Согласно справке от 08.11.2021 № 1123, задолженность гп «пк «Краснолиманская» по заработной плате перед особа_1 составляет 71646, 50 гривен (а.с.5).
Представителем ответчика в отзыв на иск предоставлена ​​справка № 14 от 13.01.2022 года в соответствии с которой задолженность по заработной плате составляет 56743, 48 гривен.
Сероеежедневная заработная плата лицо_1 , согласно справке № 1124 от 08.11.2021 года, составляет – 919, 64 гривен (а.с.6).
В последний день работы 19.07.2021 истец работал в 1 смену. Об этом отмечает представитель ответчика в отзыве на иск.
В статье 55 Конституции Украины указано, что права и свободы человека и гражданина защищаются судом.
В соответствии со статьей 2 КЗоТ работники имеют право, в частности, на обращение в суд для разрешения трудовых споров независимо от характера исполнной работы или занимаемой должности. Согласно ч. 1 ст. 15 гк Украины каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом. Каждый имеет право на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет правао оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 1 Первого протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право мирно владеть своим имуществом; никто не может быть лишен своей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права. Согласно практике Европейского суда по правамчеловека (дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования» в соответствии с которым заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное чаяние» / «правомерное ожидание» относительно эффективного воплощения права собственности.
Согласно части 1 ст. 47 КЗоТ Украины владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, назначены в статье 116 настоящего Кодекса.
В статье 116 КЗоТ Украины отмечено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, владелец или уполномоченный им орган должен в письменном видедомить работника перед выплатой указанных сумм.
Судом установлено, что на дату увольнения истца задолженность по заработной плате лицо_1 составляла 71646, 50 гривен, по состоянию на дату рассмотрения дела задолженность в полном объеме не выплачена. Задолженность на дату разбирательства составляет 56743, 48 гривен. Поскольку сумма задолженности в размере 56743, 48 гривен начислена уже за исключением налогов и сборов, именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета
Последний день труда истца на предприятии ответчика 19.07.2021 года.
В статье 116 КЗоТ Украины отмечено, что при увольнении работника выплата всех сум, принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно статье 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственнойка или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по дню фактического расчета.
Взыскание с работодателя (собственника или уполномоченного им органа предприятия, учреждения, организации) среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (в случае невыплаты по вине собственника илиуполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, за все время задержки по день фактического расчета) по своей правовой природе является специальным видом ответственности работодателя, который начисляется в размере среднего заработка и направлен на защиту прав уволенных работник получение ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за проделанную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям трудовного договора и в соответствии с государственными гарантиями).
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела об удержании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, - следующий после предъявленияние им работодателю требований о расчете, суде на основании ст. 117 КЗоТ Украины взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его к рассмотрению дела - по дню постановления решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Последний день работы истца 19.07.2021 года, поэтому период, подлежащий взысканию, средний заработок начинаетсяс 20.07.2021 года (на следующий день после увольнения) и заканчивается 21.01.2022 года (день постановления судебного решения).
Расчет среднего заработка: среднедневная заработная плата – 919, 64 гривен, количество рабочих дней – 130, 130*919, 64 = 119 553, 20 гривен.
Между тем, установлен ст. 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев оценки пропорциональности учета справедливогоо разумного баланса между интересами работника и работодателя.
Так, работник слабее, чем работодатель стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в таких отношениях работник должен действовать добросовестно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть, должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
В соответствии с п. 6 ч. 1 ст. 3 гк Украины общими основами гражданского законодательства являются справедливость, добросовестность и разумныесть.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, которые он несет в результате несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Обращаясь с требованием о взыскании возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец не должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчетав при увольнении, не ставящей целью установление точного их размера. Суд должен ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которые, как можно было бы разумно предусмотреть, мог понести истец.
Приведенное согласуется с постановлением Большой Палаты Верховного Суда от 26 июня 2019 года по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), где кассационный суд, в частности, отметил, что уменьшая размер возмещения, определен исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении ответовидущее к ст. 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятностьный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соизмеримость предполагаемого размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом взыскания сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины и такое уменьшениедолжно зависеть от размера недоплаченной суммы (заключение Верховного Суда Украины, высказанное в постановлении от 27 апреля 2016 по делу № 6-113цс16).
В данном случае размер среднего заработка больше суммы задолженности по заработной плате, поэтому имеются основания для уменьшения суммы среднего заработка за задержку расчета при увольнении. Таким образом, суд определяет до взыскания 80000 гривен.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «о практикахку применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан является соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
Согласно части 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Пунктом 1 части 1 статьи 5 Закона Украины «о судебном сборе»видено освобождение от уплаты судебного сбора истцов по делам об удержании заработной платы и возобновлении на работе. В поданном иске требование об удержании заработной платы объединено с требованием об удержании среднего заработка за время задержки расчета. Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 908 гривен и 908 гривен в пользу государства.
Руководствуясь ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 гпк Украины, ст.ст. 47, 116, 117 КЗоТ Украины суд, -
ОдобрениеИВ:
Исочные требования особа_1 к Государственному предприятию «Угольная компания «Краснолиманская» об удержании задолженности по заработной плате и среднему заработку за время задержки расчета при увольнении – удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 56743 (пятьдесят шесть тысяч семьсот сорок три) гривны 48 копеек без удержания с этой суммы налогов и сборов.
Взыскать с Государственногопредприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 80000 (восемьдесят тысяч гривен) 00 копеек, с удержанием с этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу особа_1 судебный сбор, уплаченный им при обращении в суд, в размере 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания «Краснолиманская» в пользу государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восемь) гривен 00 копеек.
В удовлетворении другой части исковых требований отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятии постаны суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
На решение суда может быть подана апелляционная жалоба в Донецкий апелляционный суд или через Красноармейский горрайонный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Срок на апелляционное обжалование может быть возобновлен в случае пропуска по уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины, а также в соответствии с пунктом 3 Заключительных положений гпк Украины.
Истец: лицо_1, адрес: адрес_1 , идентификационный номер номер_1 .
Ответчик: гп «пк «Краснолиманская», код егрпоу 31599557, местонахождение: г. Родинское, ул. Победы, 9.
Полный текст решения изготовлен 21.01.2022г.
Судья:

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/235/408/22
Справа № 235/8956/21

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2022 року м.Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової с.м.
за участю секретаря судового засідання [Л] в.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся особа_1 з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 05.07.2010 по 23.07.2010, з 05.11.2018 по 19.07.2021 року.
Наказом від 19.07.2021р. № 1731/к позивач був звільнений з шахти за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
Після звільнення відповідач не провів остаточний розрахунок, не виплати заборгованість з заробітної плати в розмірі 71646, 50 гривень.
Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний сплати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.07.2021 року по день ухвалення рішення.
Середньоденна заробітна плата складає 919, 64 гривень.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 71646, 50 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.07.2021 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою суду від 20.12.2021 року відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні було нараховано та не сплачено: грудень 2019 року - 141, 91 грн; січень 2020 року -12894, 13 грн; лютий 2020 року -10752, 56 грн; березень 2020 року -10608, 87 грн; квітень 2020 року - 12534, 72 грн; квітень 2021 року - 1278, 98 грн; травень 2021 року – 7650, 20 грн; червень 2021 року - 704, 51 грн; липень 2021 року – 177, 60 грн; серпень 2021 року - 2643, 37 грн. Всього 56743, 48 грн.
Даний факт підтверджується довідкою № 14 від 13.01.2022 року, яка видана відповідачем.
Суми в довідках зазначені після обов`язкових утримань до сплати, тобто вже з утриманням підприємством з цих сум обов 'язкових податків та зборів.
19.07.2021 року позивачу відповідно до вимог частини 1 статті 38 КЗпП України пп.2.26, 2.27, ч. 2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. №58, була видана трудова книжка та отримана заява від позивача про виплату всіх сум при звільненні.
Останній день праці позивача: 19.07.2021 р. – 1 зміна, що підтверджується довідкою з відділу контрольного табелю (скорочено вкт) від 09.12.2021 року.
Чинним законодавством чітко визначені строки, порядок та обставини за яких власник або уповноважений ним орган зобов`язаний здійснювати остаточний розрахунок зі звільненим працівником.
Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. У відповідності до норм абз. З п. 2 роз. 2 Постанови кму № Про затвердження Порядку обчислення середньої зарплати» n9 100 від 08.02.1995 року (далі в тексті пкму № 100) у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Середньоденний заробіток позивача складає за останні 2 місяці 919, 64 грн.
Даний факт підтверджується довідкою від 08.11.2021 року № 1124, яка надана відповідачем позивачу.
Позивач, представник відповідача до судового засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 247 цпк України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
особа_1 у період з 05.11.2018 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Звільнений 19.07.2021 за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України (а.с.7-10).
Відповідно до довідки від 08.11.2021 № 1123, заборгованість дп «вк «Краснолиманська» по заробітній платі перед особа_1 складає 71646, 50 гривень (а.с.5).
Представником відповідача до відзиву на позов надано довідку № 14 від 13.01.2022 року відповідно до якої заборгованість по заробітній платі складає 56743, 48 гривень.
Середньоденна заробітна плата особа_1 , відповідно до довідки № 1124 від 08.11.2021 року, складає – 919, 64 гривень (а.с.6).
В останній день роботи 19.07.2021 року позивач працював у 1 зміну. Про це також зазначає представник відповідача у відзиві на позов.
У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 цк України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що на дату звільнення позивача заборгованість по заробітній платі особа_1 складала 71646, 50 гривень, станом на дату розгляду справи заборгованість в повному обсязі не виплачена. Заборгованість на дату розгляду складає 56743, 48 гривень. Оскільки сума заборгованості в розмірі 56743, 48 гривень нарахована вже за винятком податків та зборів, то саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Останній день праці позивача на підприємстві відповідача 19.07.2021 року.
У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Останній день роботи позивача 19.07.2021 року, тому період за який підлягає стягненню середній заробіток починається з 20.07.2021 року (наступний день після звільнення) та закінчується 21.01.2022 року (день постановлення судового рішення).
Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата – 919, 64 гривень, кількість робочих днів – 130, 130*919, 64 = 119553, 20 гривень.
Між тим, встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Так, працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цк України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
Наведене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), де касаційний суд, зокрема, зазначив, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).
В даному випадку розмір середнього заробітку є більшим ніж сума заборгованості по заробітній платі, тому наявні підстави для зменшення суми середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Таким чином суд визначає до стягнення 80000 гривень.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У поданому позові вимога про стягнення заробітної плати об`єднана з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 гривень та 908 гривень на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 259, 263-265 цпк України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, – задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 56743 (п`ятдесят шість тисяч сімсот сорок три) гривні 48 копійок, без утримання з цієї суми податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч гривень) 00 копійок, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень цпк України.
Позивач: особа_1 , адреса: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 .
Відповідач: дп «вк «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9.
Повний текст рішення виготовлено 21.01.2022р.
Суддя: