ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты
Справа № 226/723/20
ЄУН 226/723/20
Провадження № 2/226/371/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
13 травня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого — судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Орлової О.В.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 02.10.2000 року по 17.01.2020 року він працював на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» машиністом підземних машин з повним робочим днем в шахті. 17.01.2020 року його було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, з виплатою одноразової допомоги. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. 16.01.2020 року він працював останній день, а 17.01.2020 року він звільнився. Відповідно до ст.83 КУпАП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, одноразова виплата на пенсію. Відповідач в день звільнення виплату належних йому сум не провів. Згідно довідки відповідача його середньоденна заробітна плата становить 533, 37 грн., а середньомісячна 9867, 40 грн. Відповідно до довідки компенсація за невикористану відпустку складає 15929, 32 грн, заробітна плата за січень 2020 року — 4482, 44 грн, одноразова виплата у зв`язку з виходом на пенсію — 33602, 31 грн, після стягнення податків — 43277, 22 грн. Відповідно до виписки по картковому рахунку в період з 17.01.2020 року по 28.02.2020 року йому зараховано заробітну плату загальна сума яких склала 4035, 00 грн. як часткова заборгованість по заробітній платі за жовтень 2019 року. Станом на час звернення з позовом загальна сума несплачених коштів які належали йому при звільненні складає 43277, 22 грн. Крім того, підлягає сплаті сума заборгованості заробітної плати за жовтень 2019 року (2000 грн.) та в повному обсязі за листопад-грудень 2019 року. Відповідно до довідки нарахований дохід за листопад 2019 року становить 9967, 31 грн., за грудень 2019 року — 6673, 82 грн. Вважає, що загальна сума несплачених коштів, що підлягають стягненню, складає: 43277, 22 грн. (нараховані при звільненні) + 18641, 13 грн. (заборгованість по заробітній платі) = 61918, 35 грн. Тобто загальна сума заборгованості на час звернення складає 61918, 35 грн. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином відповідач повинен йому сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 17.01.2020 року по день винесення рішення суду із розрахунку 533, 37 грн. х кількість робочих днів за час затримки розрахунку. Просить суд стягнути з відповідача на його користь несплачені йому суми при звільненні в розмірі 61918, 35 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17.01.2020 по день винесення судом рішення, судові витрати покласти на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Позивач до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 02.10.2000 року по 17.01.2020 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював машиністом підземних машин з повним робочим днем в шахті, був звільнений за власним бажанням згідно ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 10−12).
Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 533, 37 грн. (а.с. 17).
Згідно довідок відповідача особа_1 при звільненні нараховано компенсацію за невикористану відпустку 15929, 32 грн., заробітну плату за січень 2020 року 4482, 44 грн., одноразову виплату на пенсію 33602, 31 грн., усього 54014, 07 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати 43277, 22 грн. (а.с.19, 37).
Згідно довідки відповідача особа_1 була нарахована заробітна плата за грудень 2019 року у розмірі 8290, 46 грн., за винятком обов`язкових утримань до сплати належить 6590, 92 грн. (а.с. 38).
Згідно довідки відповідача особа_1 була нарахована заробітна плата за листопад 2019 року у розмірі 12381, 76 грн., за винятком обов`язкових утримань до сплати належить 9843, 50 грн., з яких в березні-квітні 2020 року позивачу було перераховано 3824, 51 грн. (а.с. 39).
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Таким чином, оскільки відповідачем не виплачена позивачу заробітна плата та інші належні при звільненні суми, вони підлягають примусовому стягненню з відповідача. Судом встановлено, що відповідачем позивачу не в повному обсязі сплачена заробітна плата за листопад 2019 року, заборгованість за винятком обов`язкових утримань складає 6018, 99 грн., не сплачена заробітна плата за грудень 2019 року за винятком обов`язкових утримань у сумі 6590, 92 грн. та не сплачені нараховані при звільненні виплати (компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата за січень 2020 року, одноразова виплата на пенсію) за винятком обов`язкових утримань в загальній сумі 43277, 22 грн., а всього — 55887, 13 грн.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 18.01.2020 (наступний день після звільнення) по день ухвалення судом рішення, тобто по 13.05.2020, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 42136, 23 грн., виходячи із розрахунку: 533, 37 грн. х 79 робочих днів за період з 18.01.2020 по 13.05.2020.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840, 80 грн.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1, який мешкає за адресою: адреса_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське Донецької області, вул. Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557, про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 несплачені при звільненні заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, одноразову виплату на пенсію в загальній сумі 55 887 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 13 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.01.2020 по 13.05.2020 у розмірі 42 136 (сорок дві тисячі сто тридцять шість) грн. 23 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Повне судове рішення складено 13.05.2020 року.
Суддя [О.]
ЄУН 226/723/20
Провадження № 2/226/371/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
13 травня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого — судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Орлової О.В.,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 02.10.2000 року по 17.01.2020 року він працював на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» машиністом підземних машин з повним робочим днем в шахті. 17.01.2020 року його було звільнено за ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, з виплатою одноразової допомоги. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. 16.01.2020 року він працював останній день, а 17.01.2020 року він звільнився. Відповідно до ст.83 КУпАП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, одноразова виплата на пенсію. Відповідач в день звільнення виплату належних йому сум не провів. Згідно довідки відповідача його середньоденна заробітна плата становить 533, 37 грн., а середньомісячна 9867, 40 грн. Відповідно до довідки компенсація за невикористану відпустку складає 15929, 32 грн, заробітна плата за січень 2020 року — 4482, 44 грн, одноразова виплата у зв`язку з виходом на пенсію — 33602, 31 грн, після стягнення податків — 43277, 22 грн. Відповідно до виписки по картковому рахунку в період з 17.01.2020 року по 28.02.2020 року йому зараховано заробітну плату загальна сума яких склала 4035, 00 грн. як часткова заборгованість по заробітній платі за жовтень 2019 року. Станом на час звернення з позовом загальна сума несплачених коштів які належали йому при звільненні складає 43277, 22 грн. Крім того, підлягає сплаті сума заборгованості заробітної плати за жовтень 2019 року (2000 грн.) та в повному обсязі за листопад-грудень 2019 року. Відповідно до довідки нарахований дохід за листопад 2019 року становить 9967, 31 грн., за грудень 2019 року — 6673, 82 грн. Вважає, що загальна сума несплачених коштів, що підлягають стягненню, складає: 43277, 22 грн. (нараховані при звільненні) + 18641, 13 грн. (заборгованість по заробітній платі) = 61918, 35 грн. Тобто загальна сума заборгованості на час звернення складає 61918, 35 грн. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином відповідач повинен йому сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 17.01.2020 року по день винесення рішення суду із розрахунку 533, 37 грн. х кількість робочих днів за час затримки розрахунку. Просить суд стягнути з відповідача на його користь несплачені йому суми при звільненні в розмірі 61918, 35 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17.01.2020 по день винесення судом рішення, судові витрати покласти на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Позивач до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 02.10.2000 року по 17.01.2020 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював машиністом підземних машин з повним робочим днем в шахті, був звільнений за власним бажанням згідно ч.1 ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 10−12).
Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 533, 37 грн. (а.с. 17).
Згідно довідок відповідача особа_1 при звільненні нараховано компенсацію за невикористану відпустку 15929, 32 грн., заробітну плату за січень 2020 року 4482, 44 грн., одноразову виплату на пенсію 33602, 31 грн., усього 54014, 07 грн., з яких за винятком обов`язкових утримань до сплати 43277, 22 грн. (а.с.19, 37).
Згідно довідки відповідача особа_1 була нарахована заробітна плата за грудень 2019 року у розмірі 8290, 46 грн., за винятком обов`язкових утримань до сплати належить 6590, 92 грн. (а.с. 38).
Згідно довідки відповідача особа_1 була нарахована заробітна плата за листопад 2019 року у розмірі 12381, 76 грн., за винятком обов`язкових утримань до сплати належить 9843, 50 грн., з яких в березні-квітні 2020 року позивачу було перераховано 3824, 51 грн. (а.с. 39).
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Таким чином, оскільки відповідачем не виплачена позивачу заробітна плата та інші належні при звільненні суми, вони підлягають примусовому стягненню з відповідача. Судом встановлено, що відповідачем позивачу не в повному обсязі сплачена заробітна плата за листопад 2019 року, заборгованість за винятком обов`язкових утримань складає 6018, 99 грн., не сплачена заробітна плата за грудень 2019 року за винятком обов`язкових утримань у сумі 6590, 92 грн. та не сплачені нараховані при звільненні виплати (компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата за січень 2020 року, одноразова виплата на пенсію) за винятком обов`язкових утримань в загальній сумі 43277, 22 грн., а всього — 55887, 13 грн.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 18.01.2020 (наступний день після звільнення) по день ухвалення судом рішення, тобто по 13.05.2020, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 42136, 23 грн., виходячи із розрахунку: 533, 37 грн. х 79 робочих днів за період з 18.01.2020 по 13.05.2020.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840, 80 грн.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1, який мешкає за адресою: адреса_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське Донецької області, вул. Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557, про стягнення несплачених сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 несплачені при звільненні заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, одноразову виплату на пенсію в загальній сумі 55 887 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 13 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.01.2020 по 13.05.2020 у розмірі 42 136 (сорок дві тисячі сто тридцять шість) грн. 23 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Повне судове рішення складено 13.05.2020 року.
Суддя [О.]
