ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты
Дело № 226/2753/20
ЕУН 226/2753/20
Производство № 2/226/951/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
24 декабря 2020 г.. Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Р.] А.А.,
с участием секретаря [О.] А.В.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон дело по иску лицо_1 к ГП «Угольная компания» Краснолиманська «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указал, что в период с 16.02.2016 года по 30.07.2020 года он работал на Государственном пидприемстви «Угольная компания» Краснолиманская «. 30.07.2020 года он был уволен по ч.3 ст.38 Кодекса законов о труде Украины по собственному желанию. При увольнении ответчик своевременно не провел с ним полный расчет, чем нарушил требования ст.ст.47, 116 КЗоТ Украины относительно полного расчета в день увольнения. Ответчик в день увольнения выплату причитающихся ему сумм не произвел. 30.10.2020 года он обратился к ответчику с требованием о погашении задолженности и предоставления справок о размере задолности по заработной плате, о размере среднедневной заработной платы при увольнении и копию его заявления от 30.07.2020 года об увольнении и копию приказа ответчика о его увольнении. Согласно справок ответчика задолженность по заработной плате за декабрь 2019 составляет 7994, 36 грн., За январь 2020 составляет 14846, 82 грн., За февраль 2020 — 13464, 03 грн., За март 2020 — 13420, 59 грн. за апрель 2020 — 20490, 57 грн., за май 2020 — 2437, 03 грн., заИюнь 2020 — 14110, 32 грн., за июль 2020 — 59899, 84 грн., а всего 146663, 56 грн. Согласно справки ответчика его среднедневная заработная плата составляет 870, 51 грн. Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, ответчик должен выплатить ему его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. Таким образом ответчикдолжен ему заплатить средний заработок за все время задержки расчета с 31.07.2020 года по день принятия судом решения, который по состоянию на 17.11.2020 года составляет 66158, 76 грн. из расчета 870, 51 грн. х 76 количество рабочих дней за время задержки расчета по состоянию на 17.11.2020. Просил суд взыскать с ответчика в его пользу неуплаченные ему суммы при увольнении, а именно задолженность по заработной плате в сумме 146663, 56 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 31.07.2020 по день принятия судебного решения и уплаченные им судебные расходы.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором отметил, что освобождение истца по собственному желанию было осуществлено в полном соответствии с нормами действующего законодательства. Истцу в качестве сумм, подлежащих при увольнении, было начислено за 12.2019 года заработная плата, после обязательных удержаний составляет 7994, 36 грн., За 01.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 14846, 82 грн., За 02.2020 года поработ на плата после обязательных удержаний составляет 13464, 03 грн., за 03.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 13420, 59 грн., за 04.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 20490, 57 грн., за 05.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 2437, 03 грн., за 06.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 14110, 32 грн., за 07.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 59899, 84 грн., что вместесоставляет 146663, 56 грн. Справки выданные ими истцу в качестве доказательства невыплаты заработной платы свидетельствуют лишь о начисленных размеры заработной платы и не несут в себе каких-либо доказательственное значение по их выплате или невыплате. В день увольнения 01.10.2020 года истец получил трудовую книжку, но в бухгалтерию не обратился с письменным заявлением о расчете с ним, с которыми обращался и в дальнейшем. В заявлении об увольнении требования об окончательном расчете тоже нет. Учитывая не предъявленония такого требования истцом к ответчику, считают, что в данном случае отсутствует даже сам предмет спора, а именно вина ответчика в якобы невыплате причитающихся работнику сумм. Представителем ответчика 02.12.2020 года по почте получено постановление об открытии производства, копию искового заявления и приложенных к нему материалов. Среднедневной заработок истца составляет 870, 51 грн. Таким образом, считают, что исковые требования истца о взыскании задолженности по заработной плате и взыскания среднего поработенку за время задержки расчета при увольнении за период с 31.07.2020 года по день принятия судебного решения является безосновательным и не подлежат удовлетворению. Просили отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме.
Исследовав доказательства по делу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец с 16.02.2016 года по 30.07.2020 года находилась в трудовых отношениях с ответчиком, работал на должностях горного диспетчера и старшего горного диспетчера, был уволен по собственному желанию согласно ч.3 ст.38 КЗоТ Украины (а 8−15).
Согласно справки ответчика, среднедневная заработная плата истца составляет 870, 51 грн. (А 17).
Согласно справки ответчика особа_1 была начислена заработная плата за декабрь 2019 — 7994, 36 грн., За январь 2020 — 14846, 82 грн., За февраль 2020 — 13464, 03 грн., За март 2020 — 13420, 59 грн ., за апрель 2020 — 20490, 57 грн., за май 2020 — 2437, 03 грн., за июнь 2020 года — 14110, 32 грн., за июль 2020 — 59899, 84 грн., а всего 146663, 56 грн., которая указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.17).
Согласно справки о отметки таб.№ номер_1 особа_1, 30.07.2020 года истец работал (а.с.21).
Согласно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, ч.1 ст.24 Покону Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним розрахунок в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Таким образом, поскольку ответчиком в настоящее время не выплачена истцу заработная плата в полном объеме и другие надлежащиеи при увольнении суммы, они подлежат принудительному взысканию с ответчика. Судом установлено, что ответчиком истцу в полном объеме выплачена заработная плата и иные причитающиеся при увольнении суммы за период с декабря 2019 по июль 2020 году в общей сумме 146663, 56 грн. после удержания обязательных налогов и сборов.
Суд не принимает доводы ответчика об отсутствии оснований для удовлетворению иска, поскольку они не основываются на законе.
Таким образом, поскольку ответчиком полный расчет с истцом на дату принятия судебного решения не было проведено, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в сумме 146663, 56 грн.
Также, учитывая, что ответчиком полный расчет с истцом при увольнении не было проведено, поэтому за период с 31.07.2020 (следующий день после освобождения) по день вынесения по делу судебного решения, то есть по 24.12.2020 (согласно заявленных исковых требований), истец имеет право на получение среднего по работамку за время задержки расчета при увольнении в сумме 89662, 53 грн., исходя из расчета: 870, 51 грн. х 103 рабочих дня за период с 31.07.2020 по 24.12.2020.
Согласно ст.141 ГПК Украины, поскольку истцом при обращении в суд уплачен судебный сбор в размере 840, 80 грн. по исковые требования о взыскании среднего заработка за задержку расчета при увольнении, с ответчика в пользу истца подлежат взысканию понесенные им судебные расходы по уплате государственной пошлины в сумме 840, 80 грн.
крим того, поскольку судом взыскано с ответчика в пользу истца 236326, 09 грн., из которых 146663, 56 грн. — задолженность по заработной плате (истец освобожден от уплаты судебного сбора при подаче иска в суд) и 89662, 53 грн. — средний заработок за время задержки расчета при увольнении, что составляет цену иска по состоянию на день принятия судом решения, и истцом при подаче искового заявления судебный сбор уплачен частично в размере 840, 80 грн., Поэтому с ответчика в пользу государства подлежитвзысканию судебный сбор в размере 1522, 46 грн. (2363, 26 грн. — 840, 80 грн. = 1522, 46 грн.).
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1, зарегистрирован по адресу: адрес_1, регистрационный номер учетной карточки плательщика налогов номер_2, в ГП «Угольная компания» Краснолиманская «, Местонахождение: 85310, г.Родинское Донецкой области, код егрпоу 31599557, о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 146 663 (сто сорок шесть тысяч шестьсот шестьдесят три) грн. 56 коп. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 31.07.2020 по 24.12.2020 вразмере 89 662 (восемьдесят девять тысяч шестьсот шестьдесят два) грн. 53 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «в пользу государства судебный сбор в размере 1522 (одна тысяча пятьсот двадцать два) грн. 46 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы. решение судаможет быть обжаловано в апелляционном порядке. Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
судья [О.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 226/2753/20
ЄУН 226/2753/20
Провадження № 2/226/951/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
24 грудня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого — судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Орлової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 16.02.2016 року по 30.07.2020 року він працював на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська». 30.07.2020 року його було звільнено за ч.3 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Відповідач в день звільнення виплату належних йому сум не провів. 30.10.2020 року він звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості та надання довідок про розмір заборгованості по заробітній платі, про розмір середньоденної заробітної плати на момент звільнення та копію його заяви від 30.07.2020 року про звільнення і копію наказу відповідача про його звільнення. Згідно довідок відповідача заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року становить 7994, 36 грн., за січень 2020 року становить 14846, 82 грн., за лютий 2020 року — 13464, 03 грн., за березень 2020 року — 13420, 59 грн., за квітень 2020 року — 20490, 57 грн., за травень 2020 року — 2437, 03 грн., за червень 2020 року — 14110, 32 грн., за липень 2020 року — 59899, 84 грн., а загалом 146663, 56 грн. Згідно довідки відповідача його середньоденна заробітна плата становить 870, 51 грн. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином відповідач повинен йому сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 31.07.2020 року по день ухвалення судом рішення, який станом на 17.11.2020 року становить 66158, 76 грн. із розрахунку 870, 51 грн. х 76 кількість робочих днів за час затримки розрахунку станом на 17.11.2020. Просив суд стягнути з відповідача на його користь несплачені йому суми при звільненні, а саме заборгованість по заробітній платі в сумі 146663, 56 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31.07.2020 по день ухвалення судового рішення та сплачені ним судові витрати.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що звільнення позивача за власним бажанням було здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства. Позивачу в якості сум, що підлягають при звільненні, було нараховано за 12.2019 року заробітна плата, яка після обов`язкових утримань становить 7994, 36 грн., за 01.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 14846, 82 грн., за 02.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 13464, 03 грн., за 03.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 13420, 59 грн., за 04.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 20490, 57 грн., за 05.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 2437, 03 грн., за 06.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 14110, 32 грн., за 07.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 59899, 84 грн., що разом становить 146663, 56 грн. Довідки видані ними позивачу в якості доказу невиплати заробітної плати свідчать лише про нараховані розміри заробітної плати та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи невиплати. В день звільнення 01.10.2020 року позивач отримав трудову книжку, але в бухгалтерію не звернувся з письмовою заявою про розрахунок з ним, з якими не звертався і в подальшому. В заяві про звільнення вимоги про остаточний розрахунок теж немає. Враховуючи не пред`явлення такої вимоги позивачем до відповідача, вважають, що в даному випадку відсутній навіть сам предмет спору, а саме вина відповідача у нібито невиплаті належних працівникові сум. Представником відповідача 02.12.2020 року поштою отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Середньоденний заробіток позивача складає 870, 51 грн. Таким чином, вважають, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.2020 року по день ухвалення судового рішення є безпідставним та не підлягають задоволенню. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 16.02.2016 року по 30.07.2020 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працював на посадах гірничого диспетчера та старшого гірничого диспетчера, був звільнений за власним бажанням згідно ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с. 8−15).
Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 870, 51 грн. (а.с. 17).
Згідно довідки відповідача особа_1 була нарахована заробітна плата за грудень 2019 року — 7994, 36 грн., за січень 2020 року — 14846, 82 грн., за лютий 2020 року — 13464, 03 грн., за березень 2020 року — 13420, 59 грн., за квітень 2020 року — 20490, 57 грн., за травень 2020 року — 2437, 03 грн., за червень 2020 року — 14110, 32 грн., за липень 2020 року — 59899, 84 грн., а загалом 146663, 56 грн., яка вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.17).
Згідно довідки про відмітки таб.№ номер_1 особа_1, 30.07.2020 року позивач працював (а.с.21).
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Таким чином, оскільки відповідачем на теперішній час не виплачена позивачу заробітна плата в повному обсязі та інші належні при звільненні суми, вони підлягають примусовому стягненню з відповідача. Судом встановлено, що відповідачем позивачу не в повному обсязі сплачена заробітна плата та інші належні при звільненні суми за період з грудня 2019 року по липень 2020 року в загальній сумі 146663, 56 грн. після утримання обов`язкових податків і зборів.
Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем станом на дату ухвалення судового рішення не було проведено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 146663, 56 грн.
Також, враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 31.07.2020 (наступний день після звільнення) по день винесення по справі судового рішення, тобто по 24.12.2020 (згідно заявлених позовних вимог), позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 89662, 53 грн., виходячи із розрахунку: 870, 51 грн. х 103 робочих дні за період з 31.07.2020 по 24.12.2020.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн. за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840, 80 грн.
Крім того, оскільки судом стягнуто з відповідача на користь позивача 236326, 09 грн., з яких 146663, 56 грн. — заборгованість по заробітній платі (позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду) та 89662, 53 грн. — середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що складає ціну позову станом на день ухвалення судом рішення, та позивачем при поданні позовної заяви судовий збір сплачено частково у розмірі 840, 80 грн., тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1522, 46 грн. (2363, 26 грн. — 840, 80 грн. = 1522, 46 грн.).
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1, зареєстрований за адресою: адреса_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_2, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське Донецької області, код єдрпоу 31599557, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 146663(сто сорок шість тисяч шістсот шістдесят три) грн. 56 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.2020 по 24.12.2020 у розмірі 89 662 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 53 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 1522 (одна тисяча п`ятсот двадцять дві) грн. 46 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя [О.]
ЕУН 226/2753/20
Производство № 2/226/951/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
24 декабря 2020 г.. Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Р.] А.А.,
с участием секретаря [О.] А.В.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон дело по иску лицо_1 к ГП «Угольная компания» Краснолиманська «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
В С Т, А Н О В И Л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указал, что в период с 16.02.2016 года по 30.07.2020 года он работал на Государственном пидприемстви «Угольная компания» Краснолиманская «. 30.07.2020 года он был уволен по ч.3 ст.38 Кодекса законов о труде Украины по собственному желанию. При увольнении ответчик своевременно не провел с ним полный расчет, чем нарушил требования ст.ст.47, 116 КЗоТ Украины относительно полного расчета в день увольнения. Ответчик в день увольнения выплату причитающихся ему сумм не произвел. 30.10.2020 года он обратился к ответчику с требованием о погашении задолженности и предоставления справок о размере задолности по заработной плате, о размере среднедневной заработной платы при увольнении и копию его заявления от 30.07.2020 года об увольнении и копию приказа ответчика о его увольнении. Согласно справок ответчика задолженность по заработной плате за декабрь 2019 составляет 7994, 36 грн., За январь 2020 составляет 14846, 82 грн., За февраль 2020 — 13464, 03 грн., За март 2020 — 13420, 59 грн. за апрель 2020 — 20490, 57 грн., за май 2020 — 2437, 03 грн., заИюнь 2020 — 14110, 32 грн., за июль 2020 — 59899, 84 грн., а всего 146663, 56 грн. Согласно справки ответчика его среднедневная заработная плата составляет 870, 51 грн. Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, ответчик должен выплатить ему его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. Таким образом ответчикдолжен ему заплатить средний заработок за все время задержки расчета с 31.07.2020 года по день принятия судом решения, который по состоянию на 17.11.2020 года составляет 66158, 76 грн. из расчета 870, 51 грн. х 76 количество рабочих дней за время задержки расчета по состоянию на 17.11.2020. Просил суд взыскать с ответчика в его пользу неуплаченные ему суммы при увольнении, а именно задолженность по заработной плате в сумме 146663, 56 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 31.07.2020 по день принятия судебного решения и уплаченные им судебные расходы.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором отметил, что освобождение истца по собственному желанию было осуществлено в полном соответствии с нормами действующего законодательства. Истцу в качестве сумм, подлежащих при увольнении, было начислено за 12.2019 года заработная плата, после обязательных удержаний составляет 7994, 36 грн., За 01.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 14846, 82 грн., За 02.2020 года поработ на плата после обязательных удержаний составляет 13464, 03 грн., за 03.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 13420, 59 грн., за 04.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 20490, 57 грн., за 05.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 2437, 03 грн., за 06.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 14110, 32 грн., за 07.2020 года заработная плата после обязательных удержаний составляет 59899, 84 грн., что вместесоставляет 146663, 56 грн. Справки выданные ими истцу в качестве доказательства невыплаты заработной платы свидетельствуют лишь о начисленных размеры заработной платы и не несут в себе каких-либо доказательственное значение по их выплате или невыплате. В день увольнения 01.10.2020 года истец получил трудовую книжку, но в бухгалтерию не обратился с письменным заявлением о расчете с ним, с которыми обращался и в дальнейшем. В заявлении об увольнении требования об окончательном расчете тоже нет. Учитывая не предъявленония такого требования истцом к ответчику, считают, что в данном случае отсутствует даже сам предмет спора, а именно вина ответчика в якобы невыплате причитающихся работнику сумм. Представителем ответчика 02.12.2020 года по почте получено постановление об открытии производства, копию искового заявления и приложенных к нему материалов. Среднедневной заработок истца составляет 870, 51 грн. Таким образом, считают, что исковые требования истца о взыскании задолженности по заработной плате и взыскания среднего поработенку за время задержки расчета при увольнении за период с 31.07.2020 года по день принятия судебного решения является безосновательным и не подлежат удовлетворению. Просили отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме.
Исследовав доказательства по делу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец с 16.02.2016 года по 30.07.2020 года находилась в трудовых отношениях с ответчиком, работал на должностях горного диспетчера и старшего горного диспетчера, был уволен по собственному желанию согласно ч.3 ст.38 КЗоТ Украины (а 8−15).
Согласно справки ответчика, среднедневная заработная плата истца составляет 870, 51 грн. (А 17).
Согласно справки ответчика особа_1 была начислена заработная плата за декабрь 2019 — 7994, 36 грн., За январь 2020 — 14846, 82 грн., За февраль 2020 — 13464, 03 грн., За март 2020 — 13420, 59 грн ., за апрель 2020 — 20490, 57 грн., за май 2020 — 2437, 03 грн., за июнь 2020 года — 14110, 32 грн., за июль 2020 — 59899, 84 грн., а всего 146663, 56 грн., которая указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.17).
Согласно справки о отметки таб.№ номер_1 особа_1, 30.07.2020 года истец работал (а.с.21).
Согласно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, ч.1 ст.24 Покону Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним розрахунок в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Таким образом, поскольку ответчиком в настоящее время не выплачена истцу заработная плата в полном объеме и другие надлежащиеи при увольнении суммы, они подлежат принудительному взысканию с ответчика. Судом установлено, что ответчиком истцу в полном объеме выплачена заработная плата и иные причитающиеся при увольнении суммы за период с декабря 2019 по июль 2020 году в общей сумме 146663, 56 грн. после удержания обязательных налогов и сборов.
Суд не принимает доводы ответчика об отсутствии оснований для удовлетворению иска, поскольку они не основываются на законе.
Таким образом, поскольку ответчиком полный расчет с истцом на дату принятия судебного решения не было проведено, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в сумме 146663, 56 грн.
Также, учитывая, что ответчиком полный расчет с истцом при увольнении не было проведено, поэтому за период с 31.07.2020 (следующий день после освобождения) по день вынесения по делу судебного решения, то есть по 24.12.2020 (согласно заявленных исковых требований), истец имеет право на получение среднего по работамку за время задержки расчета при увольнении в сумме 89662, 53 грн., исходя из расчета: 870, 51 грн. х 103 рабочих дня за период с 31.07.2020 по 24.12.2020.
Согласно ст.141 ГПК Украины, поскольку истцом при обращении в суд уплачен судебный сбор в размере 840, 80 грн. по исковые требования о взыскании среднего заработка за задержку расчета при увольнении, с ответчика в пользу истца подлежат взысканию понесенные им судебные расходы по уплате государственной пошлины в сумме 840, 80 грн.
крим того, поскольку судом взыскано с ответчика в пользу истца 236326, 09 грн., из которых 146663, 56 грн. — задолженность по заработной плате (истец освобожден от уплаты судебного сбора при подаче иска в суд) и 89662, 53 грн. — средний заработок за время задержки расчета при увольнении, что составляет цену иска по состоянию на день принятия судом решения, и истцом при подаче искового заявления судебный сбор уплачен частично в размере 840, 80 грн., Поэтому с ответчика в пользу государства подлежитвзысканию судебный сбор в размере 1522, 46 грн. (2363, 26 грн. — 840, 80 грн. = 1522, 46 грн.).
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1, зарегистрирован по адресу: адрес_1, регистрационный номер учетной карточки плательщика налогов номер_2, в ГП «Угольная компания» Краснолиманская «, Местонахождение: 85310, г.Родинское Донецкой области, код егрпоу 31599557, о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 146 663 (сто сорок шесть тысяч шестьсот шестьдесят три) грн. 56 коп. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 31.07.2020 по 24.12.2020 вразмере 89 662 (восемьдесят девять тысяч шестьсот шестьдесят два) грн. 53 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания» Краснолиманская «в пользу государства судебный сбор в размере 1522 (одна тысяча пятьсот двадцать два) грн. 46 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы. решение судаможет быть обжаловано в апелляционном порядке. Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
судья [О.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 226/2753/20
ЄУН 226/2753/20
Провадження № 2/226/951/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
24 грудня 2020 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого — судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Орлової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в період з 16.02.2016 року по 30.07.2020 року він працював на Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська». 30.07.2020 року його було звільнено за ч.3 ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. При звільненні відповідач своєчасно не провів з ним повний розрахунок, чим порушив вимоги ст.ст.47, 116 КЗпП України щодо повного розрахунку в день звільнення. Відповідач в день звільнення виплату належних йому сум не провів. 30.10.2020 року він звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості та надання довідок про розмір заборгованості по заробітній платі, про розмір середньоденної заробітної плати на момент звільнення та копію його заяви від 30.07.2020 року про звільнення і копію наказу відповідача про його звільнення. Згідно довідок відповідача заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року становить 7994, 36 грн., за січень 2020 року становить 14846, 82 грн., за лютий 2020 року — 13464, 03 грн., за березень 2020 року — 13420, 59 грн., за квітень 2020 року — 20490, 57 грн., за травень 2020 року — 2437, 03 грн., за червень 2020 року — 14110, 32 грн., за липень 2020 року — 59899, 84 грн., а загалом 146663, 56 грн. Згідно довідки відповідача його середньоденна заробітна плата становить 870, 51 грн. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином відповідач повинен йому сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 31.07.2020 року по день ухвалення судом рішення, який станом на 17.11.2020 року становить 66158, 76 грн. із розрахунку 870, 51 грн. х 76 кількість робочих днів за час затримки розрахунку станом на 17.11.2020. Просив суд стягнути з відповідача на його користь несплачені йому суми при звільненні, а саме заборгованість по заробітній платі в сумі 146663, 56 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31.07.2020 по день ухвалення судового рішення та сплачені ним судові витрати.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що звільнення позивача за власним бажанням було здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства. Позивачу в якості сум, що підлягають при звільненні, було нараховано за 12.2019 року заробітна плата, яка після обов`язкових утримань становить 7994, 36 грн., за 01.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 14846, 82 грн., за 02.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 13464, 03 грн., за 03.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 13420, 59 грн., за 04.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 20490, 57 грн., за 05.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 2437, 03 грн., за 06.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 14110, 32 грн., за 07.2020 року заробітна плата після обов`язкових утримань становить 59899, 84 грн., що разом становить 146663, 56 грн. Довідки видані ними позивачу в якості доказу невиплати заробітної плати свідчать лише про нараховані розміри заробітної плати та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи невиплати. В день звільнення 01.10.2020 року позивач отримав трудову книжку, але в бухгалтерію не звернувся з письмовою заявою про розрахунок з ним, з якими не звертався і в подальшому. В заяві про звільнення вимоги про остаточний розрахунок теж немає. Враховуючи не пред`явлення такої вимоги позивачем до відповідача, вважають, що в даному випадку відсутній навіть сам предмет спору, а саме вина відповідача у нібито невиплаті належних працівникові сум. Представником відповідача 02.12.2020 року поштою отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Середньоденний заробіток позивача складає 870, 51 грн. Таким чином, вважають, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.2020 року по день ухвалення судового рішення є безпідставним та не підлягають задоволенню. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 16.02.2016 року по 30.07.2020 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, працював на посадах гірничого диспетчера та старшого гірничого диспетчера, був звільнений за власним бажанням згідно ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с. 8−15).
Згідно довідки відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становить 870, 51 грн. (а.с. 17).
Згідно довідки відповідача особа_1 була нарахована заробітна плата за грудень 2019 року — 7994, 36 грн., за січень 2020 року — 14846, 82 грн., за лютий 2020 року — 13464, 03 грн., за березень 2020 року — 13420, 59 грн., за квітень 2020 року — 20490, 57 грн., за травень 2020 року — 2437, 03 грн., за червень 2020 року — 14110, 32 грн., за липень 2020 року — 59899, 84 грн., а загалом 146663, 56 грн., яка вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.17).
Згідно довідки про відмітки таб.№ номер_1 особа_1, 30.07.2020 року позивач працював (а.с.21).
Відповідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Таким чином, оскільки відповідачем на теперішній час не виплачена позивачу заробітна плата в повному обсязі та інші належні при звільненні суми, вони підлягають примусовому стягненню з відповідача. Судом встановлено, що відповідачем позивачу не в повному обсязі сплачена заробітна плата та інші належні при звільненні суми за період з грудня 2019 року по липень 2020 року в загальній сумі 146663, 56 грн. після утримання обов`язкових податків і зборів.
Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволенню позову, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Таким чином, оскільки відповідачем повний розрахунок з позивачем станом на дату ухвалення судового рішення не було проведено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 146663, 56 грн.
Також, враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 31.07.2020 (наступний день після звільнення) по день винесення по справі судового рішення, тобто по 24.12.2020 (згідно заявлених позовних вимог), позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 89662, 53 грн., виходячи із розрахунку: 870, 51 грн. х 103 робочих дні за період з 31.07.2020 по 24.12.2020.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн. за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840, 80 грн.
Крім того, оскільки судом стягнуто з відповідача на користь позивача 236326, 09 грн., з яких 146663, 56 грн. — заборгованість по заробітній платі (позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду) та 89662, 53 грн. — середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що складає ціну позову станом на день ухвалення судом рішення, та позивачем при поданні позовної заяви судовий збір сплачено частково у розмірі 840, 80 грн., тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1522, 46 грн. (2363, 26 грн. — 840, 80 грн. = 1522, 46 грн.).
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263−265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1, зареєстрований за адресою: адреса_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_2, до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, м.Родинське Донецької області, код єдрпоу 31599557, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 146663(сто сорок шість тисяч шістсот шістдесят три) грн. 56 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.2020 по 24.12.2020 у розмірі 89 662 (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 53 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 1522 (одна тисяча п`ятсот двадцять дві) грн. 46 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя [О.]
