ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Дело № 226/2660/20


еун № 226/2660/20
Производство №2 / 226/922/2020
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины


29 декабря 2020 Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [К.] л.и.,
при секретаре [Т.] а.в.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате, исходной помомоги и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В С Т А Н О В И л:

05.11.2020 года истец особа_1 обратился в суд с иском, уточненным до суда о взыскании с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »задолженности по заработной плате, выходного пособия и взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении. В обоснование требований указал, что с 01.02.2011 года по 11.08.2020 года он находился втрудовых отношениях с ответчиком. 11.08.2020 года приказом №1207 / к был уволен с работы по собственному желанию на основании ч.3 ст.38 КЗоТ в связи с невыполнением законодательства о труде. При увольнении с работы ответчик не осуществил с ним окончательного расчета, которого он требовал в заявлении на освобождение от 05.08.2020року, и не выплатил ему задолженность по заработной плате: по декабрь 2019 - 9816, 52грн., По январь 2020 - 8690, 08грн. по февраль 2020 - 10291, 76грн., за март2020 - 11691, 18грн., За апрель 2020 - 11007, 08грн., За май 2020 - 6139грн., За июнь 2020 - 10432, 24грн., За июль 2020 - 14672, 25грн., За август 2020 - 71729, 93грн. (с учетом выходного пособия), что в целом составляет 154740, 04грн. Так как задолженность на момент обращения с иском в суд не погашенная, истец просит суд взыскать с ответчика в его пользу указанную сумму задолженности. Кроме этого, согласно ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины просит суд взыскать с ответчика в его користь средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 12.08.2020 по 10.12.2020року в сумме 74272, 18грн. и уплаченный им при подаче иска судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Рассмотрение дела осуществляется в упрощенном исковом производстве без вызова сторон. Ходатайств о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон стороны не заявили.
Согласно отзыва ответчика на исковое заявление, исковые требования ним не признаются полностью. Ответчиком подтверждается, что истцу в качествеости сумм, подлежащих уплате при увольнении, было начислено 154740, 04грн. Указанная сумма указана после удержания обязательных налогов и сборов. В день увольнения истец не работал, а находился в отпуске. Трудовую книжку он получил в день увольнения, но за окончательным расчетом в бухгалтерию не обратился, требования о расчете, в том числе в заявлении об увольнении, ни разу не предъявлял, поэтому требования истца о взыскании задолженности по заработной плате считает безосновательными. чтокасается требований о взыскании среднего заработка за время задержки расчета, ответчик отмечает, что ответственность по ст.117 КЗоТ Украины наступает после обращения уволенного работника в суд и невыплаты после предъявления требования работодателем всех сумм, которые ему принадлежат. Требование истца о выплате причитающихся ему сумм при увольнении ответчик фактически получил 25.11.2020року, когда по почте была получена решение суда об открытии производства по иску особа_1 и приложенные к нему материалы. том началом периода расчета выплат в порядке ст.117 КЗоТ Украины считает именно указанную дату. Вместе с тем, требование о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении также не признает и просит суд в удовлетворении исковых требований истца отказать полностью.
Установив характер спорных правоотношений, исследовав предоставленные доказательства и дав им правовую оценку, суд пришел к выводу об удовлетворении иска, исходя из следующего.
Судом установлено, что истец особа_1 в период с 01.02.2011 года по 11.08.2020 года находился в трудовых отношениях с гп «Угольная компания« Краснолиманская ». 11.08.2020 года приказом № 1207 / к от 11.08.2020 года на основании ч.3 ст.38 КЗоТ он был уволен с работы по собственному желанию в связи с невыполнением законодательства о труде, подтверждается записями его трудовой книжки (а .с.7-9). Согласно приказу расчетный отдел обязано выплатить истцу выходное пособие в розмиритримисячного заработка (а.с.11).
Согласно справок гп «Угольная компания «Краснолиманская» задолженность перед истцом по заработной плате составляет: по декабрь 2019 - 9816, 52грн., По январь 2020 - 8690, 08грн., По февраль 2020 - 10291, 76грн., По март 2020 - 11691, 18грн., По апрель 2020 - 11007, 08грн., по май 2020 - 6139грн., по июнь 2020 - 10432, 24грн., по июль 2020 - 14672, 25грн., по август 2020 - 71729, 93грн., а всего 154740, 04грн. (А.с.13, 36).
Как следует из заявления об освобождении от 05.08.2020 года, полученной ответчиком 05.08.2020 по вх.№01 / 10-1125, истец просил освободить его от работы с 11.08.2020року на основании ч.3 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию в связи с нарушением законодательства о труде и условиями Трудового договора и провести с ним полный расчет в день увольнения, оплатить задолженность по заработной плате и все предусмотренные законом расчетные выплаты (а.с.10).
Согласно статье 3 Кодекса законов о труде Украины трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимоот форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами, регулируются нормами Трудового законодательства.
По содержанию требований Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата работника - это вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности).
Право истца на своевременное получение расчета при увольнении предусмотренное ст. 115, 116 КЗоТ Встраны и ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
Согласно ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномочьений им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как установлено судом, требования законодательства относительно полного расчета с истцом при его увольнении предприятием не выполнены. Итак, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в сумме 154740, 04 грн., Которая рассчитана после удержания обязательных налогов и сборов и 25% алиментов.
Согласно п.1 ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного ним органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз.3 п.2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением кму от 08.02.1995 года №100 (далее Порядок), среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарныхмесяца работы, предшествующих увольнению.
Согласно п.5 Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, при этом начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть вплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период (п.8 порядка).
Согласно справки ответчика, среднедневной заработок истца, рассчитанный по указанным в Порядке формуле, составляет 863, 63 грн. (А.с.14).
Согласно ст.13 гпк Укни суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, в пределах заявленных требований и на основании доказательств, представленных участниками дела.
Период задолженности истец определяет с 12.08.2020 - на следующий день после увольнения по 10.12.2020року, что составляет 86днив, а в суммарном выражении 74272, 18грн.
Рассматривая дело в пределах заявленных истцом требований, суд принимает указанный расчет и считает необходимым взыскать с ответчика в его пользу указанную сумму за вычетом из нее обязательных налогов и зборов.
Доводы ответчика о том, что истец не обращался к нему с требованием произвести с ним окончательный расчет при увольнении суд считает безосновательными, так как они опровергаются добавленной к иску копии его заявления на освобождение от 05.08.2020року, которая в соответствии с штампа входящей корреспонденции работодателя полученная им в тот же день и в которой истец просит работодателя уволить его с работы 11.08.2020року на основании ч.3 ст.38 КЗоТ Украины и произвести с ним окончательный расчет.
решаюили вопрос судебных расходов по делу в соответствии с ст.141 гпк Украины, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы в размере 840, 80 грн.
На основании ст.ст.116, 117, 237-1 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд -
Р Е Ш И л:

Исковые требования особа_1 в гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате, выходного пособия и среднього заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская », код егрпоу 31599557, место расположения: г.Родинское, Донецкая область, улица Победы, д.9, в пользу особа_1, информация_1, (налоговый номер номер_1), место регистрации: адреса_1 задолженность по заработной плате в размере 154 740 (сто пятьдесят четыре тысячи семьсот сорок) рублей. 04 коп. без вычета из указанной суммы обязательных налогови сборов и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 74272 (семьдесят четыре тысячи двести семьдесят два) грн. 18 коп. за вычетом из указанной суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу истца судебные расходы в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано вапелляционном порядке путем подачи апелляционной жалобы в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня принятия решения и вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.





судья [Л.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/2660/20


єун № 226/2660/20
Провадження №2/226/922/2020
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни


29 грудня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого – судді [К.] л.і.,
при секретарі Тіссен о.в.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И в:

05.11.2020 року позивач особа_1 звернувся до суду з позовом, уточненим до початку судового розгляду, про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованості з заробітної плати, вихідної допомоги та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування вимог зазначив, що з 01.02.2011 року по 11.08.2020 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 11.08.2020 року наказом №1207/к його було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП у зв`язку із невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи відповідач не здійснив з ним остаточного розрахунку, якого він вимагав у заяві на звільнення від 05.08.2020року, та не виплатив йому заборгованість з заробітної плати: за грудень 2019 – 9816, 52грн., за січень 2020 – 8690, 08грн., за лютий 2020 – 10291, 76грн., за березень 2020 – 11691, 18грн., за квітень 2020 – 11007, 08грн., за травень 2020 – 6139грн., за червень 2020 – 10432, 24грн., за липень 2020 – 14672, 25грн., за серпень 2020 – 71729, 93грн. ( з урахуванням вихідної допомоги), що загалом складає 154740, 04грн. Так як заборгованість на час звернення з позовом до суду не погашена, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості. Крім цього, відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12.08.2020 по 10.12.2020року в сумі 74272, 18грн. та сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Розгляд справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не заявили.
Згідно відзиву відповідача на позовну заяву, позовні вимоги ним не визнаються повністю. Відповідачем підтверджується, що позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільнені, було нараховано 154740, 04грн. Зазначена сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів. В день звільнення позивач не працював, а знаходився у відпустці. Трудову книжку він отримав в день звільнення, але за остаточним розрахунком до бухгалтерії не звернувся, вимоги про розрахунок, в тому числі в заяві про звільнення, жодного разу не пред`являв, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з заробітної плати вважає безпідставними. Що стосується вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відповідач зазначає, що відповідальність за ст.117 КЗпП України настає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Вимогу позивача про виплату належних йому сум при звільненні відповідач фактично отримав 25.11.2020року, коли по пошті була отримана ухвала суду про відкриття провадження за позовом особа_1 та додані до неї матеріали. Тому початком періоду розрахунку виплат в порядку ст.117 КЗпП України вважає саме зазначену дату. Разом з тим, вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні також не визнає і просить суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач особа_1 в період з 01.02.2011 року по 11.08.2020 року перебував у трудових відносинах з дп «Вугільна компанія «Краснолиманська». 11.08.2020 року наказом № 1207/к від 11.08.2020 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, що підтверджується записами його трудової книжки (а.с.7-9). Згідно наказу розрахунковий відділ зобов`язано виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірітримісячного заробітку (а.с.11).
Згідно довідок дп «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованість перед позивачем по заробітній платі складає: за грудень 2019 – 9816, 52грн., за січень 2020 – 8690, 08грн., за лютий 2020 – 10291, 76грн., за березень 2020 – 11691, 18грн., за квітень 2020 – 11007, 08грн., за травень 2020 – 6139грн., за червень 2020 – 10432, 24грн., за липень 2020 – 14672, 25грн., за серпень 2020 – 71729, 93грн., а всього 154740, 04грн. (а.с.13, 36).
Як вбачається з заяви про звільнення від 05.08.2020 року, отриманої відповідачем 05.08.2020 за вх.№01/10-1125, позивач просив звільнити його з роботи з 11.08.2020року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з порушенням законодавства про працю та умов Трудового договору і провести з ним повний розрахунок в день звільнення, сплатити заборгованість по заробітній платі та всі передбачені законом розрахункові виплати (а.с.10).
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються нормами Трудового законодавства.
За змістом вимог Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата працівника - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Право позивача на своєчасне отримання розрахунку при звільненні передбачене ст. 115, 116 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ч.1 ст.47, ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як встановлено судом, вимоги законодавства щодо повного розрахунку з позивачем при його звільненні підприємством не виконано. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з заробітної плати в сумі 154740, 04 грн., яка розрахована після утримання обов`язкових податків ізборів та 25% аліментів.
Відповідно до п.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою кму від 08.02.1995 року №100 (надалі Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.
Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, при цьому нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).
Згідно довідки відповідача, середньоденний заробіток позивача, розрахований за зазначеною в Порядку формулою, складає 863, 63 грн. (а.с.14).
Згідно ст.13 цпк України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Період заборгованості позивач визначає з 12.08.2020 – наступного дня після звільнення по 10.12.2020року, що становить 86днів, а в сумарному виразі 74272, 18грн.
Розглядаючи справу в межах заявлених позивачем вимог, суд приймає вказаний розрахунок і вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь вказану суму з вирахуванням з неї обов`язкових податків і зборів.
Доводи відповідача про те, що позивач не звертався до нього з вимогою провести з ним остаточний розрахунок при звільненні суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються доданою до позову копією його заяви на звільнення від 05.08.2020року, яка відповідно до штампу вхідної кореспонденції роботодавця отримана ним в той же день та в якій позивач просить роботодавця звільнити його з роботи 11.08.2020року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України і здійснити з ним остаточний розрахунок.
Вирішуючи питання судових витрат у справі відповідно до ст.141 цпк України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
На підставі ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд –
В И Р І Ш И в:

Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», код єдрпоу 31599557, місце розташування: м.Родинське, Донецька область, вулиця Перемоги, буд.9, на користь особа_1 , інформація_1 , (податковий номер номер_1 ), місце реєстрації: адреса_1 , заборгованість із заробітної плати в розмірі 154740 (сто п`ятдесят чотири тисячі сімсот сорок) грн. 04 коп. без вирахування з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 74272 (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 18 коп. з вирахуванням з зазначеної суми обов`язкових податків і зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь позивача судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.





Суддя Л.І.[К]