ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство № 2/235/314/1
Дело № 235/8009/20

решение
именем украины

12 января 2021 г.. Покровск

Красноармейский районный суд Донецкой области
в составе: председательствующего - судьи [Н.] г.в.
с участием секретаря [О.] в.в.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале судв порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

в:

В декабря 2020 года особа_1 обратился в суд с иском к Государственному предприятию «Угольная компания« Краснолиманская »(далее - гп« ук «Краснолиманская») о взыскании задолженности по заработной плате и среднего поработенку за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований указал, что состоял в трудовых отношениях с ответчиком с 02.03.2009р. по 13.09.2020р., уволен по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
В день увольнения ответчик провел с ним окончательного расчета, в связи с чем в день подачи иска образовалась задолженность по заработной плате в размере 44 970, 97 грн за периоды: декабрь 2019 - апрель 2020 года, июль 2020 - сентябрь2020 года.
Просил взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 14.09.2020 года по день обращения в суд в сумме 44 839, 27 грн.
В установленный судом срок ответчик предоставил отзыв, в котором сослался на то, что не признает исковые требования, считая их безосновательными и необоснованными по следующим основаниям. Исковые требования о взыскании в пользу истца задолженности по заработной плате являются безосновательными, поскольку освобождение позывыча по собственному желанию осуществляется в полном соответствии с нормами действующего законодательства. Истцу в качестве сумм, подлежащих уплате при увольнении было начислено: по 12.2019 года - после обязательных удержаний к уплате 3 662, 73 грн; по 01.2020 года-после обязательных удержаний к уплате 6 452, 05 грн; по 02.2020 года - после обязательных удержаний к уплате 11401, 21грн) по 03.2020 года - после обязательных удержаний к уплате 4 418, 04 грн; по 04.2020 года - после обязательных Удержатьнь к уплате 4 543, 64 грн; по 07.2020 года - после обязательных удержаний к уплате 4 450, 19 грн; по 08.2020 года - после обязательных удержаний к оплате 7 056, 53 грн; по 09.2020 года - после обязательных удержаний к плате 2 986, 58 грн), всего 44 970, 97 грн. Справки, выданные гп «ук« Краснолиманская », предоставленные истцом в качестве доказательства невыплаты ответчиком заработной платы истцу, свидетельствуют лишь о начисленных размеры заработной платы, но не несут в себе любого доказательственное значение по их выплате ли выплаты. Каких-либо других доказательств в подтверждение невыплаты заработной платы истцом не предоставлено. 13.09.2020 года истцу в соответствии с требованиями ч.1 ст.43 КЗоТ Украины пп.2.26, 2.27, ч. 2 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Минтруда Украины, Минюста Украины, Минсоцзащиты Украины от 29.07.93 г. . № 58, была выдана трудовая книжка. В день увольнения истец получил на руки трудовую книжку виддили кадров предприятия, после чего должен был обратиться в кассу бухгалтерии с письменным заявлением для полного расчета. Но по неизвестным причинам истец в бухгалтерию не обратился и окончательный расчет, надлежащим образом был начислен в день его освобождения, не получил. Не обращался он к бухгалтерии предприятия или к руководству предприятия с требованием о расчете и в дальнейшем. В заявлении, приказе об увольнении от 13.09.2020 года требования об окончательном расчете тоже нет. останний день труда истца 13.09.2020 (первая смена), что подтверждается справкой из отдела контрольного табеля (сокращенно вкт) от 17.12.2020 года. Истец, обращаясь в суд с иском, не указал, что обращался с требованием о проведении о расчете 13.09.2020 года, и ни одного доказательства в подтверждение указанного обстоятельства не оказывает. Представителем ответчика в суде 14.12.2020 года получено постановление об открытии производства, копию искового заявления и приложенных к нему материалов с соблюнием 190 гпк Украины. Предприятием был проведен расчет среднего заработка истца в соответствии с постановлением кму №100. Среднедневной заработок истца составляет за последние два рабочих месяца 735, 07 грн. При таких обстоятельствах считал, что период задержки расчета выплат, причитающихся работнику при увольнении, следует считать со дня получения представителем ответчика копии искового заявления - 14.12.2020 года (дата, когда ответчику стало известно о требовании истца). Учитывая изложенное, учиховуючы содержание требований истца, просит взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 13.09 .2020 года по 08.12.2020 года, в то время как право этого требования у истца возникло только 14.12.2020 года (со следующего дня после получения искового заявления ответчиком), поэтому указанные требования истца удовлетворению не подлежат, поскольку являются необоснованными в части периода взыскания среднего заработка. Исковые требования в части возмещения расходов в размере 130000 грн. за предоставление истцу правовой помощи не признает в полном объеме, считал такими, которые не отвечают действующему законодательству Украины и нарушают его права и законные интересы по следующим основаниям. Исковые требования о взыскании затрат на оплату юридической помощи в размере 1 300, 00 грн не подлежат удовлетворению, поскольку истец не предоставил подробной информации о стоимости подготовки замечаний и других документов ни платежных поручений. Для включения затрат в сумму стоимости адвокатских услугдолжно быть установлено, что эти расходы были необходимы и фактически понесенными с целью предотвратить нарушение или получения возмещения за установленное нарушение, а также сумма расходов была разумной. В материалах дела отсутствуют данные о количестве часов, которые затратил для оказания правовой помощи адвокат по данному делу. Истец не предоставил подробной информации о стоимости подготовки адвокатом замечаний и других документов, ни платежных поручений. Для включения затрат в сумму стоимости адвокатских послуг должно быть установлено, что эти расходы были необходимы и фактически понесенными с целью предотвратить нарушение или получения возмещения за установленное нарушение, а также сумма расходов была разумной. На сегодняшний день на гп «ук« Краснолиманская »как и на многих угледобывающих предприятиях региона сложилась сложная финансово-экономический ситуация, повлекшая простой на предприятии, начиная с 19.12.2019 года, о чем издан приказ от 19.12.2019 года № 875. На время простоя к работе привлекаются только работники, которые должны быть задействованы в работах по поддержанию жизнедеятельности предприятия, а именно работоспособности горно-шахтного оборудования, предупреждения затопления горных выработок и тому подобное. На момент увольнения истец знал, в каком тяжелом финансовом состоянии находится предприятие. Ситуация дополнительно усугубляется объявлением карантина, с целью предотвращения распространения на территории Украины коронавируса соvid-19. Статьей 617 гк Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освоется от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это нарушение произошло вследствие случая или непреодолимой силы. Итак, непреодолимой силой является чрезвычайная и неотвратимая внешнее событие, полностью освобождает от ответственности лицо, нарушившее обязательство, если только последняя не могла ее предсказать или предусмотрела но не могла ее предотвратить, и это событие нанесло убытков. Согласно ч.2 ст.14-1 Закона Украины «о торгово-промышленных палатах в Украине» форс-мажорнымиобстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) является чрезвычайные и неотвратимые обстоятельства, объективно невозможным исполнение обязательств, предусмотренных условиями договора (контракта, соглашения и т.п.), обязанностей по законодательными и другими нормативными актами, а также вызванные исключительными погодными условиями и стихийным бедствием и т.д., а именно эпидемия, другие стихийные бедствия и т.п.. Вместе с тем при рассмотрении данного дела необходимо принять во внимание и такие обстоятельства, которые не по вине предприятия возникла непреодолимая сила, что понимается как чрезвычайное и неотвратимое при данных условиях событие (форс мажорное обстоятельство, как вынужденный простой на предприятии). Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, ответчик считал справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение, и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика по просткружение ним надлежащих при увольнении истца выплат, чтобы суд определил как компенсационный характер, а не карательную функцию для ответчика. Поэтому для предотвращения превращению ответственности ответчика в карательную санкцию ответчик просил уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины.
Истец в судебное заседание не явился, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие, иск поддержал.
Представитель ответчика особа_2 в судебном заседании появилась, предоставила клопотання о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Исследовав материалы дела, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Истец находился в трудовых отношениях с гп «ук« Краснолиманская »со 2 марта 2009 года (приказ № 306 / к от 02.03.2009р.) По 13 сентября 2020 (приказ № 1603 / к от 13.09.2020р.), Освобожден по ч .1 ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а.с.4-7).
Конституцией Украины гарантируется право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже выдающейся законом.
Согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не обмежуеться.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц черезпромежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительницетво трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не меньше оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Заработная плата работникам за все время ежегодного отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »№ 1876 от 25.11.2020р. задолженность по выплате заработной платы перед особа_1 составляет за игрднем 2019 - апрель 2020 года и июле 2020 - сентябрь 2020 - 44 970, 97 грн после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.9).
Доказательств того, что задолженность по заработной плате выплачена истцу ответчиком суду предоставлено не было.
При таких обстоятельствах суд приходит к выводу о том, что право истца на получение заработной платы было возбуждено ответчиком и подлежит защите судом путем взыскания задолженности по заработной плате за период: декабрь 2019 - 2 апреля020 года и июле 2020 - сентябрь 2020 году в сумме 44 970, 97 грн удержания налогов и других обязательных платежей.
В соответствии с п.2 ч.1 ст.430 гпк Украины решение суда о присуждении работнику заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах заработной платы за один месяц - сентябрь 2020 году в сумме 2 986, 58 грн удержания налогов и других обов` языковых платежей.
Часть 1 ст.47 КЗоТ Украины обязывает собственника или уполномоченный им орган в день увольнениявыдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
О начисленных суммах, належни работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанном в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрена ответственность за задержку расчета при увольнении. Так, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа налетажных уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1). При наличии спора о размерах причитающихся работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользуработника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора (ч.2).
Как указано в п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «о практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999р., Установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работник не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, кодыон в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Истец в день увольнения работал, подтверждающийться справкой о отметки истца от 17.12.2020р. Итак, ответчик обязан был при увольнении истца выплатить все суммы, причитающиеся ему в день увольнения, в связи с чем подлежит гражданской ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины в виде взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении .
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »№ 1877 от 25 ноября 2020г. среднедневной заработок особа_1, который работал на гп «ук« Краснолиманская », рассчитаной согласно постановлению кму № 100 от 08.02.1995р., составляет 735, 07 грн.
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении, который должен оплатить ответчик в пользу истца за период с 14 сентября 2020 по 8 декабря 2021, составляет 44 839, 27 грн (735, 07 грн х 61 рабочих дня), где 735 , 07 грн - среднедневной заработок истца на предприятии, 61 день - количество рабочих дней задержки выплаты заработной платы, с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежей.
Вместе с тем, общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность. Исходя из этих принципов, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ.
Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнениии всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
- период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- иные обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Соответствующие выводы изложены в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/95 84/15-ц).
Таким образом, поскольку истец обратился в суд 8 декабря 2020, то есть через два мысяци после освобождения, суд пришел к выводу о целесообразности уменьшения взыскании среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, соответствующий обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям и взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении в размере 30 000, 00 грн.
Исходя из содержания ст.14-1 Закона Украины «о торгово-промышленных палатах в Украине» форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непереборн силы) свидетельствуют торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты, которые выдают сертификаты о таких обстоятельствах.
Согласно ч.1 ст.81 гпк Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Доказательств установления Торгово-промышленной палатой Украины форс-мажорных обстоятельств на гп «ук« Краснолиманская »ответчиком представлено не было, в связи с чем, Основания, на которые ссылается ответчик в отзыве, не могут быть отнесены к таковым.
Согласно ч.1 ст.141 гпк Украины судебный сбор возлагается на ответчика, а уплаченный при обращении в суд судебный сбор подлежит возмещению истцу пропорционально удовлетворенной части исковых требований.
С учетом указанных требований закона, процент довольных судом исковых требований по иску составляет 83, 48%, из расчета 89 810, 24 грн - 100%, 74 970, 97 грн - х%, х = 74 970, 97 грн. х 100%: 89 810, 24 грн.
Такимобразом, подлежит взысканию с ответчика в пользу истца понесенные им по делу судебные расходы по уплате государственной пошлины пропорционально размеру удовлетворенных требований в сумме 701, 90 грн, из расчета 83, 48% х 840, 80 грн: 100%.
Согласно ч.ч.1, 2 ст.137 гпк Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат расила между сторонами вместе с другими судебными издержками.
В подтверждение несения истцом расходов на юридическую помощь суда предоставлены следующие документы: договор на представительство интересов лица в суд (предоставление юридической помощи), заключенный 12 ноября 2020 между лицо_3, действующего на основании свидетельства о праве на занятие адвокатской деятельностью, и особа_1, актом выполненных работ № 08-ц / п 20 от 08.12.2020 года на сумму 1300 грн.
Процессуальным законодательством предусмотрено, что видшкодуванню подлежат расходы, понесенные стороной в связи с предоставлением ему правной помощи адвокатом.
Таким образом, подлежит взысканию с ответчика в пользу истца понесенные им расходы, связанные с правовым помощью пропорционально размеру удовлетворенных требований в сумме 1 085, 24 грн, из расчета 83, 48% х 1300 грн: 100%.
Согласно ст.ст.47, 94, 115-117 КЗоТ Украины, ст.ст. 1, 24 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 430 гпк Украина, суд -

решил:

Иск особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) к гп «Угольная компания« Краснолиманская »(г.. Родинское Донецкой области, улица Победы, 9, код егрпоу 31599557) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить .
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период: декабрь 2019 - апрель 2020 года, июль 2020 - сентябрь 2020 году в сумме 44 970 (сорока четырех тысяч девятьсот семидесяти) рублей 97 копеек без удержания из этой суммы налогов и других обязательных платежей, средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 14 сентября 2020 по 8 декабря 2020 в сумме 30 000 (тридцати тысяч) рублей с удержанием из этой суммы налогов и других обязательных платежей, на возмещение уплаченного судебного сбора 701 (семьсот одну) гривну 90 копеек, расходы на юридическую помощь в размере 1085 (одной тысячи восьмидесяти пяти) рублей 24 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в доход государства судебный сбор в размере 908 (девятьсот восьми) рублей.
Допустить немедленное исполнение судебного решения в части присуждении выплаты заработной платы за февраль 2020 году в сумме 11 401 (одиннадцати тысяч четырехсот одной) гривны 21 копейки.
Решение суда вступает в законную силу после Закинчення срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного рассмотрения.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке участниками дела, а также лицами, не участвовавшие в деле, ясли суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, полностью или частично в Донецкий апелляционный суд через Красноармейский районный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его составления.
Участник дела, которому решение не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему решения суда.
Срок на апелляционное обжалование моты также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 гпк Украины.
Согласно п.3 раздела хii «Заключительные положения» гпк Украины в редакции Закона Украины «о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о ходе процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19)» № 731-их от 18.06.2020 года во время действия карантина, установленногоКабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связис карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания. Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.



Судья в. [Н.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Провадження № 2/235/314/1
Справа № 235/8009/20

рішення
іменем україни

12 січня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді [Н.] г.в.
за участю секретаря [О.] в.в.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

У грудні 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі – дп «вк «Краснолиманська») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 02.03.2009р. по 13.09.2020р., звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
В день звільнення відповідач не провів із ним остаточного розрахунку, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилась заборгованість із заробітної плати у розмірі 44 970, 97 грн за періоди: грудень 2019 року - квітень 2020 року, липень 2020 року – вересень 2020 року.
Просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.09.2020 року по день звернення до суду в сумі 44 839, 27 грн.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому послався на те, що не визнає позовні вимоги, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі є безпідставними, оскільки звільнення позивача за власним бажанням здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства. Позивачу в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні було нараховано : за 12.2019 року - після обов`язкових утримань до сплати 3 662, 73 грн; за 01.2020 року- після обов`язкових утримань до сплати 6 452, 05 грн; за 02.2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 11401, 21грн); за 03.2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 4 418, 04 грн; за 04.2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 4 543, 64 грн; за 07.2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 4 450, 19 грн; за 08.2020 року - після обов`язкових утримань до сплати 7 056, 53 грн; за 09.2020 року - після обов`язкових утримань до плати 2 986, 58 грн), всього 44 970, 97 грн. Довідки, видані дп «вк «Краснолиманська», надані позивачем в якості доказу невиплати відповідачем заробітної плати позивачеві, свідчать лише про нараховані розміри заробітною платні, та не несуть в собі будь-якого доказового значення щодо їх виплати чи не виплати. Будь-яких інших доказів на підтвердження невиплати заробітної платні позивачем не надано. 13.09.2020 року позивачу відповідно до вимог ч.1 ст.43 КЗпП України пп.2.26, 2.27, ч. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мін`юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58, була видана трудова книжка. В день звільнення позивач отримав на руки трудову книжку у відділі кадрів підприємства, після чого повинен був звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою для повного розрахунку. Але з невідомих причин позивач до бухгалтерії не звернувся та остаточний розрахунок, який належним чином був нарахований на день його звільнення, не отримав. Не звертався він до бухгалтерії підприємства або до керівництва підприємства з вимогою про розрахунок і в подальшому. В заяві, наказі про звільнення від 13.09.2020 року вимоги про остаточний розрахунок теж немає. Останній день праці позивача 13.09.2020 (перша зміна), що підтверджується довідкою з відділу контрольного табелю (скорочено вкт) від 17.12.2020 року. Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, не зазначив, що звертався з вимогою про проведення про розрахунок 13.09.2020 року, та жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини не надає. Представником відповідача в суді 14.12.2020 року отримано ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів з дотриманням ст.190 цпк України. Підприємством було проведено розрахунок середнього заробітку позивача у відповідності до постанови кму №100. Середньоденний заробіток позивача складає за останні два робочі місяці 735, 07 грн. За таких обставин вважав, що період затримки розрахунку виплат, належних працівникові при звільненні, слід вважати з дня отримання представником відповідача копії позовної заяви - 14.12.2020 року (дата, коли відповідачу стало відомо про вимогу позивача). З огляду на викладене, враховуючи зміст вимог позивача, який просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09 .2020 року по 08.12.2020 року, в той час, як право цієї вимоги у позивача виникло лише 14.12.2020 року (з наступного дня після отримання позовної заяви відповідачем), тому вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими в частині періоду стягнення середнього заробітку. Позовні вимоги в частині відшкодування витрат у розмірі 1 300, 00 грн. за надання позивачу правової допомоги не визнає у повному обсязі, вважав такими, що не відповідають діючому законодавству України та порушують його права та законні інтереси з наступних підстав. Позовні вимоги про стягнення затрат на оплату правової допомоги у розмірі 1 300, 00 грн не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав детальної інформації щодо вартості підготовки зауважень та інших документів ані платіжних доручень. Для включення витрат у суму вартості адвокатських послуг має бути встановлено, що ці витрати були необхідними і фактично понесеними з метою запобігти порушенню або отримання відшкодування за встановлене порушення, а також що сума витрат була розумною. В матеріалах справи відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги адвокат по даній справі. Позивач не надав детальної інформації щодо вартості підготовки адвокатом зауважень та інших документів, ані платіжних доручень. Для включення витрат у суму вартості адвокатських послуг має бути встановлено, що ці витрати були необхідними і фактично понесеними з метою запобігти порушенню або отримання відшкодування за встановлене порушення, а також що сума витрат була розумною. На сьогоднішній день на дп «вк «Краснолиманська» як і на багатьох вугледобувних підприємствах регіону склалася складна економічно-фінансова ситуація, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з 19.12.2019 року, про що виданий наказ від 19.12.2019 року № 875. На час простою до роботи залучаються лише працівники, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо. На момент звільнення позивач знав, в якому важкому фінансовому стані знаходиться підприємство. Ситуація додатково погіршується оголошенням карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу соvid-19. Статтею 617 цк України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом тощо, а саме епідемія, інші стихійні лиха тощо. Разом з тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, що не з вини підприємства виникла непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (форс мажорна обставина, як вимушений простій на підприємстві). З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, відповідач вважав справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, щоб суд визначив як компенсаційний характер, а не каральну функцію для відповідача. Тому для запобігання перетворенню відповідальності відповідача на каральну санкцію відповідач просив зменшити розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Представник відповідача особа_2 в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська» з 2 березня 2009 року (наказ № 306/к від 02.03.2009р.) по 13 вересня 2020 року (наказ № 1603/к від 13.09.2020р.), звільнений за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.4-7).
Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Згідно довідки дп «вк «Краснолиманська» № 1876 від 25.11.2020р. заборгованість з виплати заробітної плати перед особа_1 складає за грудень 2019 року – квітень 2020 року та липень 2020 року - вересень 2020 року – 44 970, 97 грн після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.9).
Доказів того, що заборгованість по заробітній платі виплачена позивачу відповідачем суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що право позивача на отримання заробітної плати було порушено відповідачем і підлягає захисту судом шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі за період: грудень 2019 року – квітень 2020 року та липень 2020 року - вересень 2020 року в сумі 44 970, 97 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.430 цпк України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах заробітної плати за один місяць - вересень 2020 року в сумі 2 986, 58 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує власника або уповноважений ним орган в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).
Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Позивач у день звільнення працював, що підтверджується довідкою про відмітки позивача від 17.12.2020р. Отже, відповідач зобов`язаний був при звільненні позивача виплатити всі суми, що йому належать, у день звільнення, у зв`язку з чим підлягає цивільній відповідальності, що передбачена ст.117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно довідки дп «вк «Краснолиманська» № 1877 від 25 листопада 2020р. середньоденний заробіток особа_1 , який працював на дп «вк «Краснолиманська», розрахований згідно постанови кму № 100 від 08.02.1995р., становить 735, 07 грн.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача за період з 14 вересня 2020 року по 8 грудня 2021 року, становить 44 839, 27 грн (735, 07 грн х 61 робочі дні), де 735, 07 грн – середньоденний заробіток позивача на підприємстві, 61 день – кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15-ц).
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду 8 грудня 2020 року, тобто через два місяці після звільнення, суд дійшов висновку, про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 30 000, 00 грн.
Виходячи зі змісту ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчують торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, які видають сертифікати про такі обставини.
Згідно ч.1 ст.81 цпк України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів встановлення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин на дп «вк «Краснолиманське» відповідачем надано не було, у зв`язку з чим, підстави, на які посилається відповідач у відзиві, не можуть бути віднесені до таких.
Згідно ч.1 ст.141 цпк України судовий збір покладається на відповідача, а сплачений при зверненні до суду судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеної частини позовних вимог.
З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 83, 48%, з розрахунку 89 810, 24 грн – 100%, 74 970, 97 грн – х%, х = 74 970, 97 грн. х 100% : 89 810, 24 грн.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 701, 90 грн, з розрахунку 83, 48% х 840, 80 грн : 100%.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 цпк України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надані наступні документи: договір на представництво інтересів особи в суду (надання правничої допомоги), укладений 12 листопада 2020 року між особа_3 , який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, та особа_1 , актом виконаних робіт № 08-ц/п-20 від 08.12.2020 року на суму 1 300 грн.
Процесуальним законодавством передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати, понесені стороною у зв`язку з наданням йому правної допомоги адвокатом.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати, пов`язані з правничою допомогою пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1 085, 24 грн, з розрахунку 83, 48% х 1 300 грн : 100%.
Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265, 430 цпк України, суд, -

вирішив:

Позов особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (м. Родинське Донецької області, вулиця Перемоги, 9, код єдрпоу 31599557) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період: грудень 2019 року – квітень 2020 року, липень 2020 року - вересень 2020 року в сумі 44 970 (сорока чотирьох тисяч дев`ятсот сімдесяти) гривень 97 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 вересня 2020 року по 8 грудня 2020 року в сумі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 701 (сімсот одну) гривню 90 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 1 085 (однієї тисячі вісімдесяти п`яти) гривень 24 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот восьми) гривень.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині присудження виплати заробітної плати за лютий 2020 року в сумі 11 401 (одинадцяти тисяч чотирьохсот однієї) гривні 21 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цпк України.
Згідно п.3 Розділу хіі «Прикінцеві положення» цпк України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» № 731-іх від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.



Суддя г.в. [Н.]