ДП "ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ": невыплата зарплаты

дело № 156/494/20
Производство № 2/156/313/20
строка статотчета 79

Р Е Ш Е Н И Е
и м е н е м В к р а й н ы
9 июля 2020 г. Березовка
Иваничевский районный суд Волынской области
в составе: председательствующего - судьи [Н]а И. М.,
при секретаре судебного заседания [К.] Л.Ф.

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда пгт. Березовка в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 в ГП «Волиньвугилья »в лице ОП« Шахта [Б.] »о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета, -

в с т а н о в и л:
Истец особа_1 обратился в суд с исковым заявлением к ГП «Волыньуголь» в лице ОП «Шахта [Б]» о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета.
В обоснование исковых требований ссылается на то, что он работал в должности электрослесаря ​​подземного 3 разряда участка ремонтно-восстановительных работ ОП «Шахта [Б]»ГП «Волыньуголь». 4 октября 2019 уволен с работы по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины. По состоянию на 4 октября 2019 окончательный расчет в связи с освобождением проведен не был. По состоянию на 20 мая 2020 задолженность по заработной плате согласно справке ответчика составляет 19904, 50 грн. Окончательный расчет по 20 мая 2020 проведен не был. Отмечает, что согласно справки ответчика, его среднедневной размер заработной платы составляет 367, 78 грн. Учитывая, что соответишь не произвел полный расчет при его увольнении и учитывая, что с момента увольнения до момента обращения в суд прошло 157 рабочих дней, с ответчика подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, составляет 57741, 46 грн. из расчета 367, 78 * 157 рабочих дней: октябрь 2019 - 20 рабочих дней Ноябрь 2019 -21 рабочий день; Декабрь 2019 - 21 рабочий день; Январь 2020 - 21Рабочая день; Февраль 2020 - 20 рабочих дней Март 2020 - 21 рабочий день; Апрель 2020 - 21 рабочий день; Май 2020 - 12 рабочих дня.
Ссылаясь на вышеуказанное, просит взыскать с ГП «Волыньуголь» в лице ОП «Шахта [Б]» в его пользу 19904, 50 грн. задолженности по заработной плате; 57741, 46 грн. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении с 4 октября 2019 по 20 мая 2020 включительно. Также просит взыскать судебные расходы по уплате государственной пошлины.
Согласно ч. 4 ст. 19 ГПК Украины, упрощенное исковое провадження предназначено для рассмотрения малозначительных дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела. Общее исковое производство предназначено для рассмотрения дел, из-за сложности или другие обстоятельства нецелесообразно рассматривать в упрощенном исковом производстве.
Согласно ч. 1 ст. 274 ГПК Украины в порядке упрощенного искового производства может быть рассмотрена незначительная дело.
Определением суда от 26 мая 2020 по делуназначено дело к рассмотрению в порядке упрощенного производства без вызова сторон и предоставлено ответчику для подачи ходатайства о рассмотрении дела с сообщением (вызовом) сторон. Кроме того ответчику был предоставлен срок для подачи отзыва на исковое заявление.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процессв с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется. В связи с этим, на основании ст. 247 ГПК Украины, суд считает возможным рассмотреть дело без фиксирования судебного процесса.
Ответчиком отзыв на исковое заявление подано не было. Также в суд не поступало ходатайств о рассмотрении дела с вызовом сторон.
При таких обстоятельствах и принимая во внимание то, что ходатайств о проведении судебного заседания с вызовом сторон в суд не поступало, то считаю возможным принять решение за праваилами упрощенного искового производства с особенностями, установленными главой 11 Гражданского процессуального кодекса Украины.
Исследовав материалы дела, выяснив истинные обстоятельства дела в их совокупности, оценив по своему внутреннему убеждению, основанному на полном и объективном рассмотрении дела, собранные по делу доказательства, руководствуясь законом, суд пришел к следующему выводу.
В соответствии с положениями ст. ст. 55, 124 Конституции Украины и ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, встановлении настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, неопределенных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
По смыслу ст. 12 ГПК Украины, стороны и другие лица, участвующие в деле, имеют равные права на представление доказательств, их исследования и доведения перед судом их убедительности. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ст. 13 ГПК Украины, суд розглядае гражданские дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с этим кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленными участниками дела.
В соответствии с требованиями ст. 19 ГПК Украины, суды рассматривают в порядке гражданского судопроизводства дела, возникающие из гражданских, земельных, трудовых, семейных, жилищных и иных правоотношений.
Судом установлено, что истец особа_1 работал в должности электрослесаря ​​подземного 3 разряда участка ремонтно-восстановительных работ ОП «Шахта [Б.] »ГП« Волыньуголь ». 4 октября 2019 уволен с работы по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины согласно приказа № 169 / К.
Согласно части первой статьи 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и провесты с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса
В силу ч. 1 статьи 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не режедвух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Учитывая вышеизложенные обстоятельства в их совокупности, суд считает, что исковые требования истца в части взыскания задолженности по заработной плате являются обоснованными и подлежат удовлетворению.
Вместе с тем, согласно ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, предусмотренные в ст. 116 КЗоТ Украины, предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Как разъяснил Пленум Верховного Суда Украины в п. 20 постановления № 13 от 24 декабря 1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации сумы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - до дня вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В соответствии с п. 21Постановления Пленума № 13 при определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года № 100.
Положениями п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года №100, установлено, что во всех других случаях, не связанных с исчислением средней заработной платы для оплаты времени отпусков или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска, сохранение средней заработной платы и среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Пунктом 3 Порядка определено, что все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в которомони начислены, без исключения сумм отчисления на налоги.
В соответствии с п. 4 Порядка при исчислении средней заработной платы за последние два месяца, кроме перечисленных в этом пункте выплат, не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки и т.д.) и помощь в связи с временной нетрудоспособностью.
Пунктом 8 Порядка предусмотрено, что начисление выплат, исчисляемые из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, пепредусмотренном действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Следовательно, размер среднемесячного заработка истца за время задержки расчета при увольнении составляет 57741, 46 грн., Из расчета 157 рабочих х 367, 78 грн. (Среднедневная заработная плата).
Вместе с тем, согласно правовой позиции, высказанной по делу N 6-113цс16 Верховным судом Украины в постановлении от 27 апреля 2016 право суда уменьшить размер среднего заработка, должен заплатить работодатель работнику са время задержки выплаты по вине работодателя причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, определенные статьей 116 КЗоТ Украины, зависит от следующих факторов: наличие спора между работником и работодателем по поводу размера подлежащих выплате работнику сумм по трудовому договору на день увольнения; возникновения спора между работодателем и работником после того, как подлежащие к выплате работнику суммы по трудовому договору в связи с его увольнением должны быть оплачены работодателем; принятиясудом решение о частичном удовлетворении требований работника о выплате причитающихся ему при увольнении сумм в сроки, определенные статьей 116 настоящего Кодекса. Вместе с тем при рассмотрении данного дела необходимо принять во внимание и такие обстоятельства, как размер недоплаченной суммы, существенность этой доли по сравнению со средним заработком работника, обстоятельства, при которых было установлено наличие задолженности, действия ответчика по ее выплаты.
Учитывая изложенное, принимая во внимание то, что ответчиком проведен разрахунок с истцом, с него в пользу истца на основании ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины подлежит взысканию заработок за все время задержки расчета при увольнении.
Согласно положениям ч. 6 ст. 141 Гражданского процессуального кодекса Украины (далее - ГПК Украины), если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсуеться за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
В связи с тем, что истец уплатил судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп., Поэтому на основании ст. 141 ГПК Украины его следует взыскать с ответчика в пользу истца.
Руководствуясь ст.ст. 116, 117 КЗоТ Украины, ст 12, 13, 206, 247, 258, 259, 263- 265, 268 ГПК Украины, суд -

е д е л:
Исковые требования удовлетворить.
Взыскать с ООО «Волыньуголь» в лице ОП «Шахта [Б]» местонахождение м. Нововолынск ул.Луцкая, 1 Волынской области, код егрпоу 32365965 в пользу особа_1, жителя адрес_1, идентификационный номер номер_1 19904, 50 (девятнадцать тысяч девятьсот четыре гривны пятьдесят копеек) рублей. задолженности по заработной плате и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 57741, 46 (пятьдесят семь тысяч семьсот сорок один рубль сорок шесть копеек) рублей.
Взыскать с ООО «Волыньуголь» в лице ОП «Шахта [Б]» »в пользу особа_1 судебный сбор в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 (восемьдесят) коп.



Согласно подп. 15.5 Переходных положений ГПК Украины ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционная жалоба на решение суда подается в суд апелляционной инстанции через Иваничевский районный суд Волынской области в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без сообмлению (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по наслидками апелляционного пересмотра.



Судья И. М. [Н.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


справа № 156/494/20
Провадження № 2/156/313/20
рядок статзвіту 79

Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 липня 2020 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді [Н]а І. М.,
за участю: секретаря судового засідання Киці Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до ДП «Волиньвугілля» в особі ВП «Шахта Бужанська» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в :
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Волиньвугілля» в особі ВП «Шахта Бужанська» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він працював на посаді електрослюсаря підземного 3 розряду дільниці ремонтно-відновлювальних робіт ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля». 04 жовтня 2019 року звільнений з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Станом на 04 жовтня 2019 року остаточний розрахунок у зв`язку із звільненням проведений не був. Станом на 20 травня 2020 року заборгованість із заробітної плати відповідно до довідки відповідача становить 19904, 50 грн. Остаточний розрахунок по 20 травня 2020 року проведений не був. Зазначає, що згідно довідки відповідача, його середньоденний розмір заробітної плати складає 367, 78 грн. Враховуючи, що відповідач не провів повний розрахунок при його звільненні та враховуючи, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 157 робочих днів, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який становить 57741, 46 грн. із розрахунку 367, 78*157 робочих днів: жовтень 2019 року - 20 робочих днів; листопад 2019 року -21 робочий день; грудень 2019 року - 21 робочий день; січень 2020 року - 21робочий день; лютий 2020 року - 20 робочих днів; березень 2020 року - 21 робочий день; квітень 2020 року - 21 робочий день; травень 2020 року - 12 робочих дні.
Посилаючись на вищевказане, просить стягнути з ДП «Волиньвугілля» в особі ВП «Шахта Бужанська» в його користь 19904, 50 грн. заборгованості із заробітної плати; 57741, 46 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 04 жовтня 2019 року по 20 травня 2020 року включно. Також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 26 травня 2020 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було. Також до суду не надходило клопотань про слухання справи з викликом сторін.
За таких обставин та беручи до уваги те, що клопотань про проведення судового засідання з викликом сторін до суду не надходило, то вважаю за можливе постановити рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх [censored] оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працював на посаді електрослюсаря підземного 3 розряду дільниці ремонтно-відновлювальних робіт ВП «Шахта Бужанська» ДП «Волиньвугілля». 04 жовтня 2019 року звільнений з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 169/к.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу
В силу ч. 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх [censored] суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Разом з тим, згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені в ст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - до дня постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У відповідності до п. 21 Постанови Пленуму № 13 при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Положеннями п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, встановлено, що у всіх інших випадках, не пов`язаних з обчисленням середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки, збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.
У відповідності до п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених у цьому пункті виплат, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, розмір середньомісячного заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні становить 57741, 46 грн., з розрахунку: 157 робочих х 367, 78 грн. (середньоденна заробітна плата).
Разом з тим, відповідно до правової позиції, висловленої у справі за N 6-113цс16 Верховним судом України в постанові від 27 квітня 2016 року право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв`язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу. Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідачем не проведений розрахунок з позивачем, з нього на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з тим, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., тому на підставі ст. 141 ЦПК України його слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 206, 247, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в особі ВП «Шахта Бужанська» місцезнаходження м. Нововолинськ вул. Луцька, 1 Волинської області, код єдрпоу 32365965 на користь особа_1 , мешканця адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 19904, 50 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот чотири гривні п`ятдесят копійок) грн. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 57741, 46 (п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок одну гривню сорок шість копійок) грн.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в особі ВП «Шахта Бужанська» » на користь особа_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.



Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.



Суддя І. М. [Н.]