ДП "ДЕВЗ": невыплата зарплаты

28.08.2020 Единственный уникальный номер 205/5110/20





Единственный уникальный номер 205/5110/20
Производство № 2/205/2071/20

текст решения
именем украины
28 августа 2020 г.. Днепр

Ленинский районный суд. Днепропетровска в составе: председательствующего судьи - [Б.] Н.В., с участием секретаря судебного заседания - [П.] М.В., рассмотрев в письменном производстве в г.. Днепре в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 в Государственный предприятия «Днепровский электроиззобудивний завод »о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы,

В:

Истец 10.07.2020 года обратился в Ленинский районный суд г.. Днепропетровска с иском к Государственному предприятию «Днепропетровский электровозостроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, в котором просит взыскать с ответчика в свою пользу сумму начисленной, но невыплаченной заработной платы в размере 34 568 84 грн.
В обоснование требований отмечает, что с 8 апреля 1975по 3 февраля 2020 она находилась в трудовых отношениях с ответчиком. 3 февраля 2020 трудовой договор был расторгнут на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию в связи с невыполнением ответчиком требований оплаты труда и коллективным договором. По состоянию на настоящее время начисленная заработная палата и компенсация за неиспользованный отпуск ГП «дэвз» истцу не выплаченные и составляют 34568 гривен 84 коп.
Согласно ч. 4 ст. 19 ГПК Украины, упрощенное исковое провожуния предназначено для рассмотрения малозначительных дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела. Общее исковое производство предназначено для рассмотрения дел, из-за сложности или другие обстоятельства нецелесообразно рассматривать в упрощенном исковом производстве.
Согласно п. 1 ч. 1 ст. 274 ГПК Украины в порядке упрощенного искового производства рассматриваются незначительные дела.
Постановлением Ленинского районного суда г.. Днепропетровска вид 15.07.2020 года принято к рассмотрению и открыто производство по гражданскому делу, назначено дело к рассмотрению в порядке упрощенного производства без уведомления (вызова) сторон и предоставлено ответчику срок для подачи отзыва на исковое заявление.
Ответчик отзыв не представил; информации об уважительности причин непредставления отзыва от ответчика также не поступало. То есть, ответчик не воспользовался своим правом на представление отзыва.
На основании ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ГПК Украины суд считает провесты заочное рассмотрение дела.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Согласно ч. 1 ст. 4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспоритьювана прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 1 статьи 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Рассмотрев материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основывается исковое заявление, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела по существу, суд установил следующее.
особа_1 с 08.04.1975 года работала в Государственном предприятии «Днепропетровский электровозостроительный завод», освобождена 3 февраля 2020 на основании ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию, о чем свидетельствуют записи в трудовой книжке (а.с.6-7).
Положениями статьи 21 КЗоТ Украины установлено, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия праэти, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
В соответствии со статьей 24 КЗоТ Украины трудовой договор заключается, как правило, в письменной форме. Соблюдение письменной формы является обязательным, в частности при заключении Трудового договора с физическим лицом.
Кроме того, согласно части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору г.оботодавець выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно части первой статьи 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Анализ указанных норм свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, йомв принадлежат; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
Согласно справке Государственного предприятия «Днепропетровский электровозостроительный завод» №77 от 03.02.2020р., Задолженность предприятия перед особа_1 по выплате заработной платы по состоянию на 03.02.2020р. составила в сумме 34 568, 84 грн. (а.с.9).
В материалах дела отсутствуют доказательства полного расчета по заработной плате ответчика с истцом, томв указанная сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Согласно ч.1, 7 ст.81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе.
Таким образом, анализируя вышеизложенные доводы, принимая во внимание все установленные судом факты и соответствующие им правоотношения, принадлежность, допустимость и достоверность кожного доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь в их совокупности, суд приходит к выводу о наличии оснований для частичного удовлетворения иска.
Решая вопрос о судебных расходов, в соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, несмотря на то, что истец освобожден от уплаты судебного сбора, остальные участники дела судебных расходов не претерпели, в связи с чем, судебные издержки положить на счет государства.
На основании изложенного и руководствуясь ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 430 ГПК Украины, суд
принял:

Иск особа_1 к ГП «Днепровский электровозостроительный завод» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Днепровский электровозостроительный завод» (местонахождение: г.. Днепр, ул. Орбитальная, д. 13, ОКПО: 32495626), в пользу особа_1 рнокпп номер_1, задолженность по заработной за период с ноября 2019 по февраль 2020 году в сумме 34 568, 84 грн.(Тридцать четыре тысячи пятьсот шестьдесят восемь грн. 84 коп.).
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению.
Сумма заработной платы определена без удержания налога и других обязательных платежей.

Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенногосрока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Истцом может быть подана апелляционная жалоба на решение суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебногорешения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Полный текст судебного решения составлен 01.09.2020 года.
Судья Н.В. [Б.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

28.08.2020 Єдиний унікальний номер 205/5110/20





Єдиний унікальний номер 205/5110/20
Провадження № 2/205/2071/20

заочне рішення
іменем україни
28 серпня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

встановив:

Позивач 10.07.2020 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Державного підприємства «Дніпропетровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 34 568, 84 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що з 08 квітня 1975 року по 03 лютого 2020 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 03 лютого 2020 року трудовий договір було розірвано на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку із невиконанням відповідачем вимог оплати праці та колективного договору. Станом на теперішній час нарахована заробітна палата та компенсація за невикористану відпустку ДП «девз» позивачеві не виплачені та становлять 34568 гривень 84 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.07.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив не надав; інформації про поважність причин неподання відзиву від відповідача також не надходило. Тобто, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
особа_1 з 08.04.1975 року працювала в Державному підприємстві «Дніпропетровський електровозобудівний завод», звільнена 03 лютого 2020 року на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням, про що свідчать записи в трудовій книжці (а.с.6-7).
Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні Трудового договору з фізичною особою.
Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до довідки Державного підприємства «Дніпропетровський електровозобудівний завод» №77 від 03.02.2020р., заборгованість підприємства перед особа_1 по виплаті заробітної плати станом на 03.02.2020р. склала в сумі 34 568, 84 грн.(а.с.9).
В матеріалах справи відсутні докази повного розрахунку по заробітній плати відповідача з позивачем, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч.1, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх [censored] суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, інші учасники справи судових витрат не зазнали, у зв`язку із чим, судові витрати покласти на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:

Позов особа_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13, єдрпоу: 32495626), на користь особа_1 , рнокпп номер_1 , заборгованість по заробітній за період з листопада 2019 року по лютий 2020 року в сумі 34 568, 84 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят вісім грн. 84 коп.).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню.
Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 01.09.2020 року.
Суддя Н.В. [Б.]