ДП "ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

текст решения
именем украины
Дело № 285/1993/21
производство по делу №2 / 0285/596/21
20 мая 2021 г.. Новоград-Волынский
Новоград-Волынский городской суд Житомирской области в составе судьи [С.] т.б., при участии секретаря судебного заседания [М.] и.в. и лиц, участвующих в деле:
истца особа_1
ответчика: представитель не явился,
рассмотрев заочно в упрощенном исковом производстве гражданское дело по иску лицо_1 к дочернего предприятия "Житомирський облавтодор "оао Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины "о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

в:
В апреле 2021 особа_1 обратился в суд с указанным иском, в котором просит взыскать с коммунального предприятия "Шляхрембут" Новоград-Волынского городского совета (далее - кп "Шляхрембут") в его пользу средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 23 2 июля019 года до 24 января 2020 включительно, в размере 25 585 гривен 23 копейки за вычетом налогов, обязательных платежей и сборов.
В обоснование иска указывает, что он работал кладовщиком в филиале Новоград-Волынский дэу гп "Житомирский облавтодор" оао гак "Автомобильные дороги Украины". 23.07.2019 года он был уволен с данного предприятия по собственному желанию. На момент увольнения с работы ему была начислена заработная плата в сумме 39722 грн. 10 коп., Которую он получил только 24.01.2020 года, Что подтверждается выпиской по карточному счету без выплаты среднего заработка за время задержки расчета. Ответчик не выплатил мне средний заработок за время задержки в период с 23.07.2019 года по 24.01.2020 года, мотивируя видстунистю средств.
В судебном заседании истец поддержал иск в полном объеме, по основаниям, изложенным в исковом заявлении.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился повторно, о времени и месте судебного разбирательства был извещен своевременно и надлежащим образом, однак о причинах неявки суду не сообщил, возражений против иска и ходатайств о рассмотрении дела в его отсутствие или об отложении рассмотрения дела не подавал.
При таких обстоятельствах, руководствуясь ч. 1 ст. 280 гпк Украины, суд считает возможным рассмотреть дело в отсутствие ответчика и принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, поскольку истец не возражает против такого решения дела.
Заслушав объяснения истца, исследовав в судебном заседании материалы дела и подани доказательства, выяснив все обстоятельства дела в их совокупности, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что особа_1 работал кладовщиком в филиале Новоград-Волынский дэу Дочернего предприятия "Житомирский облавтодор" оао гак "Автомобильные дороги Украины" и 23 июля 2019 был уволен на основании ст. 38 КЗоТ Украины, по собственному желанию, что подтверждается копией приказа № 47к от 23.07.2019 года и записью в трудовой книжке освба_1 (а.с.11, 6).
В день освобождения особа_1 начислена заработная плата в сумме 39722 грн. 10 коп., Которая была ему выплачена 24.01.2020 года (а.с.8).
Согласно справке № 209 от 14.08.2019 года среднедневной заработок особа_1 составляет 208 грн. 01 коп. (А.с.9)
Статьей 43 Конституции Украины установлено: каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается, и на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработнуюплату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно части первой статьи 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В соответствии со статьей 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, провадиться в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган в любом случае повиннойн в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части первой статьи 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Из анализа указанных законодательных норм усматривается, что условиями применения части первой статьи 117 КЗоТ Украины является невыплата причитающихся уволенному работнику сумм в соответствующие сроки, вина собственника или уполномоченного им органа в невыплате указанных сумм и отсутствие спора о размере таких сумм. При соблюдении указанных условий предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При этом, под «соответствующими уволенному работнику суммами» необходимо понимать вси выплаты, на получение которых работник имеет право на дату увольнения согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством для лиц, находящихся в трудовых правоотношениях с работодателем (заработная плата, компенсация за неиспользованные дни отпуска, выходное пособие и т.д.) .
По содержанию части первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя перед бывшим работником по своевременного расчета при увольнении прекращается проведением факческого расчета, то есть, реальным выполнением этого долга. И именно с этим обстоятельством связан период, в течение которому к работодателю возможно применение ответственности.
В соответствии с пунктом 6 части первой статьи 3 гк Украины общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность.
В соответствии со статьей 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день Освободитеения.
Закон возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, которые ему принадлежат. В случае невыполнения такого долга наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
Целью такого законодательного регулирования является защита имущественных прав работника в связи с его увольнением с работы, в частности защита права работника на своевременное получение заработной платы за выполненную работу, которая является основным средством к существованиюя работника, необходимым для обеспечения его жизни.
Однако, установленный статьей 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев оценки пропорциональности по учету справедливого и разумного баланса между интересами работника и работодателя.
По смыслу статей 12, 13, 81 гпк Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Суд рассматривает гражданские дела в пределах заявленных физическими или юридическими лицами требований и на основании предоставленных ими доказательств. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Поскольку проведение фактического расчета работодателя с работником, не прекращает соответствующий долг работодателя, то возмещение, предусмотренное статьей 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, которые он понес в результате несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны роботодавця, таким образом, специально предусмотренный для трудовых отношений, за весь период такого невыполнения по день фактического расчета.
Таким образом, суд приходит к выводу, что после несвоевременной выплаты начисленной заработной платы работодатель не освобождается от ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины по выплате бывшему работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за все время задержки по день фактического расчета.
Поскольку работодатель зобов`язаный был произвести выплату заработной платы в день увольнения - 23.07.2019 года, однако фактически осуществил выплату задолженности по заработной плате в сумме 39 722 грн. 10 коп. только 24 января 2020 (а 8), поэтому исковые требования о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении по день фактического расчета, то есть за период с 23 июля 2019 до 24 января 2020 в размере 39 722 грн. 10 коп. (208 грн. 01 коп. Х 123 рабочих дней) являются обоснованными, Подтврджуються надлежащими доказательствами, а потому подлежат удовлетворению.
Согласно ч. 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Руководствуясь статьями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 гпк Украины, суд -

принял:
Иск удовлетворить.
Взыскать с дочернего предприятия "Житомирский облавтодор" оао Государственная акционерная компания "Автомобильные дороги Украины" (егрпоу 32008278, ул. Победы, 75, г.. Житомир) В пользу особа_1, информация_1 (проживающий адреса_1 инн. номер_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 23 июля 2019 до 24 января 2020 включительно, в размере 25 585 гривен 23 копейки за вычетом налогов, обязательных платежей и сборов.
Взыскать с ответчика в доход государства судебный сбор в размере 908 гривен.
Заочное решение вступает в законную силу в соответствии с общим порядком, установленным Гражданским процессуальным кодексом Украины и може подать в суд, который его постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке путем подачи Апеляции жалобы в Житомирский апелляций йного суд в течение 30 (тридцати) дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную часть судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

Решение составлено в полном объеме и подписано 25 мая 2021.



Судья т.б. [С.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


заочне рішення
іменем україни
Справа № 285/1993/21
провадження у справі №2/0285/596/21
20 травня 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа т.б., за участі секретаря судового засідання Медяної і.в. та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: особа_1
відповідача: представник не прибув,
розглянувши заочно у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом особа_1 до дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:
У квітня 2021 року особа_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з комунального підприємства "Шляхрембут" Новоград-Волинської міської ради (далі - кп "Шляхрембут") на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2019 року до 24 січня 2020 року включно, у розмірі 25 585 гривень 23 копійки з відрахуванням податків, обов`язкових платежів та зборів.
В обґрунтування позову зазначає, що він працював комірником у філії Новоград-Волинська дед дп "Житомирський облавтодор" ват дак "Автомобільні дороги України". 23.07.2019 року він був звільнений з даного підприємства за власним бажанням. На час звільнення з роботи йому була нарахована заробітна плата в сумі 39 722 грн. 10 коп., яку він отримав лише 24.01.2020 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку без виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку. Відповідач не виплатив мені середній заробіток за час затримки в період з 23.07.2019 року по 24.01.2020 року, мотивуючи відстуністю коштів.
В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову та клопотань про розгляд справи за його відсутності, чи про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 цпк України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх [censored] суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що особа_1 працював комірником у філії Новоград-Волинська дед Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ват Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" та 23 липня 2019 року був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, що підтверджується копією наказу № 47к від 23.07.2019 року та записом у трудовій книжці особа_1 (а.с.11, 6).
На день звільнення особа_1 нараховано заробітну плату в сумі 39 722 грн. 10 коп., яка була йому виплачена 24.01.2020 року (а.с.8).
Відповідно до довідки № 209 від 14.08.2019 року середньоденний заробіток особа_1 складає 208 грн. 01 коп. (а.с.9)
Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 цк України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
За змістом статей 12, 13, 81 цпк України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки проведення фактичного розрахунку роботодавця з працівником, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнав внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання по день фактичного розрахунку .
Таким чином, суд приходить до висновку, що після несвоєчасної виплати нарахованої заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України щодо виплати колишньому працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки роботодавець зобов`язаний був провести виплату заробітної плати у день звільнення - 23.07.2019 року, однак фактично здійснив виплату заборгованості по заробітній платі в сумі 39 722 грн. 10 коп. лише 24 січня 2020 року (а.с. 8), тому позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, тобто за період з 23 липня 2019 року до 24 січня 2020 року в розмірі 39 722 грн. 10 коп. (208 грн. 01 коп. х 123 робочих днів) є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 цпк України, суд -

ухвалив :
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (єдрпоу 32008278, вул. Перемоги, 75, м. Житомир) на користь особа_1 , інформація_1 (проживаючий адреса_1 , іпн. номер_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2019 року до 24 січня 2020 року включно, у розмірі 25 585 гривень 23 копійки з відрахуванням податків, обов`язкових платежів та зборів.
Стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 908 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляці йного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 25 травня 2021 року.



Суддя т.б. Сташків