ДП "КІРОВОГРАДСЬКИЙ КХП №2": невыплата зарплаты

Дело № 404/5269/20
Номер производства 2/404/2486/20

Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины
Заочное

15 июля 2021 Кировский районный суд города Кировограда
в составе: председательствующего судьи [К.] Л.Д.
с участием секретаря [П.] Е.И.
рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Кропивницкому дело по правилам упрощенного искового производства по иску лицо_1 (место жительства: адрес_1; регистрационный номер учетной карточки плательщика податкив номер_1), в ГП «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2» Государственного агентства резерва Украины (местонахождение: 25014, город Кропивницкий, проспект Инженеров, дом № 2, код егрпоу 00951862) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки расчетов при увольнении,  —
В С Т, А Н О В И Л:
Истец, особа_1 в сентябре 2020 обратился в суд с иском о взыскании с Государственного предприятия «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2 «Государственного агентства резерва Украины в его пользу задолженности по заработной плате в сумме 100401, 62, среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета из расчета 1394, 08 грн. (Без включения сумм отчисления на налоги) за все время задержки расчетов, начиная с 01.08.2020 года по день фактического расчета. В обоснование исковых требований указал, что 12 апреля 2007 года работал на Государственном предприятия «Кировоградский комбинат хлибопродуктов №2 «Государственного агентства резерва Украины на разных должностях, с 07.11.2013 года занимал должность начальника караула ведомственной военизированной и пожарной охраны. По приказу (распоряжению о прекращении Трудового договора (контаркт) от 31 июля 2020 № 42-К был уволен с займнои должности и работы по соглашению сторон по пункту 1 статьи 36 Кодекса законов о труде Украины. В день увольнения ответчик предоставил истцу приказ об увольнении, трудовую книжку и справку № 05/367 от 31 июля 2020 рокв, согласно которой задолженность по заработной плате по состоянию на 01.08.2020 года составляет 100401, 62 грн, и справку о доходах от 31 июля 2020 № 05/366 о ежемесячный размер заработной платы за период с февраля 2020 по июль 2020 года. Вместе с тем, в день увольнения ответчик не произвел с истцом расчет, поскольку не выплатил всех сумм. При указанных обстоятельствах, ответчик грубо нарушил предписания Кодекса законов о труде Украины, что йстало причиной обращения истца в суд.
постановлением суДДИ Кировского районного суда города Кировограда от 8 сентября 2020 исковое заявление особа_1 оставлено без движения и предоставлен срок для устранения недостатков (а.с.15−16).
Во исполнение требований постановления судьи Кировского районного суда города Кировограда от 8 сентября 2020 истцом подано исковое заявление (вх. № 33 162 от 06.10.2020 года), которой недостатки указаны в постановлении судьи от 08.09.2020 года не устранены в полном объеме (а. с.19−22).
В связи с чем постановлением судьи Кировского районного суда города Кировограда от 13 октября 2020 продлен срок для устранения недостатков искового заявления особа_1 (л.д. 23).
Истцом 21.10.2020 года подано заявление (вх. № 34 953 от 21.10.2020 года), которым требования предыдущих постановлений судьи от 08.09.2020 года и 13.10.2020 года не выполнены, поэтому постановлением судьи Кировского районного суда города Кировограда от 27 октября 2020 исковое заявление особа_1 признано не поданной и вместе с приложенными к нему документами возвращено истцу (а.с.29).
Не соглашаясь с вышеуказанной постановленийй судьи, истцом подана апелляционная жалоба.
Постановлением Кропивницкого апелляционного суда от 24 декабря 2020 апелляционную жалобу особа_1 удовлетворено. Постановление судьи Кировского районного суда города Кировограда от 27 октября 2020 года, что препятствует дальнейшему производству по делу, отменено, и направлено дело для продолжения рассмотрения в суд первой инстанции (а.с.55−58).
Определением судьи Кировского районного суда города Кировограда от 5 января 2021 открыто производство по делу по правилами упрощенного искового производства и назначено судебное заседание (а 62).
Постановлением Кировского районного суда города Кировограда от 16 марта 2021 на основании статьи 84 Гражданского процессуального кодекса Украины ходатайство представителя истца об истребовании доказательств (вх. № 8598 от 03.03.2021 года, л.д. 69), удовлетворено. Истребовано в ГП «Кировоградский комбинат хлебопродуктов № 2» Государственного агентства резерва Украины относительно особа_1 справку о задолженности позаработной плате; справку и расчет всех сумм, причитающихся особа_1 от предприятия в день увольнения; справку о заработной плате за последние два месяца работы, предшествующих освобождению особа_1 с указанием помесячно количества рабочих дней, всех составляющих заработной платы и видов содержания, в том числе налогов и сборов (а.с.73).
Истец в судебное заседание не явился, представителем истца подано в суд заявление (вх. № 26 286 от 15.07.2021 года) о рассмотрении дела в отсутствие истцаи его представителя, исковые требования поддерживают в полном объеме, и просят удовлетворить, против вынесения заочного решения по делу не отрицают (а.с.83).
Ответчик в судебное заседание не явился, о времени и месте судебного заседания, надлежащим образом (а.с.65, 79, 82), о причинах неявки суду не сообщил, ходатайств, заявлений, отзыва на иск не подавал.
С согласия истца в порядке заочного дела на основании имеющихся в деле доказательств, соответствует положенням части четвертой статьи 223 и статьи 280 Гражданского процессуального кодекса Украины.
Рассмотрев материалы дела, оценив имеющиеся в материалах дела и исследованные в судебном заседании доказательства, суд установил следующее.
Статьей 4 Гражданского процессуального кодекса Украины предусмотрено, что каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Согласно части первой статьи 13 Цивильногв процессуального кодекса Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью третьей статьи 12 Гражданского процессуального кодекса Украины установлено, что каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаевов, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовестном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом (статья 81 Гражданского процессуального кодекса Украины).
судомустановлено, что 12 апреля 2007 истец работал на Государственном предприятии «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2» Государственного агентства резерва Украины на разных должностях, с 07.11.2013 года занимал должность начальника караула ведомственной военизированной и пожарной охраны (а 6).
Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом (часть седьмая статья 43 Конституции).
По предписаниям части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно части первой статьи 115 Кодекса законов о труде Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия такихорганов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней и не позднее 7 дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
По содержанию части четвертой статьи 97 Кодекса законов о труде Украины, статьи 22 Закона Украины «Об оплате труда» владелец или уполномоченный им орган не вправе в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями коллективными договорами.
Собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса (часть первая статьи 47 Кодекса законов о труде Украины).
Приказом от 16 июля 2020 № 42-К особа_1 был освобожден от занимаемой должности и работы по соглашению сторон по пункту 1 статьи 36 Кодекса законов о труде Украины с 31 июля 2020 рокв (а 12).
Как следует из справки от 31.07.2020 года за исх. №05 / 367 за подписью исполняющего обязанности директора Государственного предприятия «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2» Государственного агентства резерва Украины выданной особа_1, задолженность по заработной плате по состоянию на 01.08.2020 года составляет 100401, 62 грн. (А 8).
Учитывая указанные выше требования закона, суд приходит к выводу, что подлежат удовлетворению требования особа_1 в части взыскания задолженности по заработной платев размере 100401, 62 грн.
Вместе с тем, по предписаниям статьи 116 Кодекса законов о труде Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
В соответствии со статьей 117 Кодекса законов о труде Украины в случае невыплаты по вине собственника абв уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического розрахунку. Пры наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу трудавителя. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Истцом доказано, а ответчиком не опровергнут, что в последнее своевременно не выплачена заработная плата, а поэтому на основании статьи 117 Кодекса законов о труде Украины подлежит взысканию и средний заработок за период задержки расчета — по день вынесения решения.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украиныни «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100.
Пунктом 2 раздела II Порядка установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы овадиться, исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
В соответствии с абзацами первым, третьим пункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (среднечасовая) заработная плата определяетсяя делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — календарных дней за этот период. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства.
Учитывая изложенное, при вычислимны размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие дни, исходя из среднедневного заработка, исчисленного в соответствии с положениями Порядка.
Как разъяснил Пленум Верховного Суда Украины в пункте 6 постановления от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из яких он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Учитывая, что истец был освобожден от занимаемой должности 31 июля 2020, последние два месяцы работы, которые должны быть включены в расчет, является июнь 2020 и июль 2020 года.
Пры этом, как следует из предоставленной истцом справки о доходах с 1 февраля 2020 по 31 июля 2020 истец получил общую сумму дохода 97767, 14 грн. Но суд обращает внимание, что в течение февраля 2020 по июнь 2020 доход полученный особа_1 колебался в пределах от 8723, 89 грн. к 7060, 68 грн., и только в июле 2020 истец получил доход в сумме 59855, 14 грн.
При таких обстоятельствах, исходя из критериев розмуности, взвешенности и справедливости, суд считает возможным при исчислении августаедньоденнои заработной платы учитывать два месяца перед увольнением, в которых отражена по выплате за календарные месяцы работы которыми являются май 2020 года и июне 2020, поскольку исходя из полученной истцом суммы за месяц (59855, 14 грн.) усматривается получения других компенсационных выплат, кроме заработной платы.
На основании вышеизложенного в мае-июне 2020 года были всего 39 рабочих дня, а потому среднедневная заработная плата истца составляет 375, 41 грн. (14640, 90 грн.) / (19 дн. +20 дн.).
При этом, период задержки расчета с 01.08.2020 года года и по день принятия решения — 15.07.2021 года составляет 238 рабочих дней.
Следовательно, сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении истца с 01.08.2020 года и по день принятия решения — 15.07.2021 года составляет 89347, 58 грн. (375, 41 грн. Х 238 дн.), С последующим вычетом из этой суммы налогов и других обязательных платежей.
Таким образом, с ответчика в пользу истца также подлежит взысканию среднийзаработок за все время задержки расчета: с 01.08.2020 года и по день принятия решения — 15.07.2021 года в размере 89347, 58 грн.
В соответствии с требованиями статьи 141 Гражданского процессуального кодекса Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных требований, а потому на ответчика возлагаются понесенные истцом судебные расходы, а именно: уплаченный им судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Квитанция л.д. 19), за исковое требование о взыскании среднего заработка за задержку разсчета при увольнении, а также в доход государства с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн., за требование о взыскании задолженности по заработной плате.
В соответствии со статьей 430 Гражданского процессуального кодекса Украины суд обращает решение в части взыскания задолженности по заработной плате к немедленному исполнению в пределах платежа за один месяц.
Руководствуясь Законом Украины «Об оплате труда» статьям 47, 94, 115, 116, 117, 233, 237−1 Кодекса законов о труде Украины, статтямы 4, 10, 11−13, 57−60, 137, 141, 263−265, 280−284, 430 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд —
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к ГП «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2» Государственного агентства резерва Украины о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки расчетов при увольнении, удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2 «Государственного агентства резерва Украины (местонахождение: 25014, город Кропивницкий, проспект Инженеров, дом № 2, егрпоу 00951862) в пользу особа_1 (место жительства: адрес_1; регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1) задолженность по заработной плате в размере 100401, 62 грн .; средний заработок за время задержки расчета за период с 01.08.2020 года по 15.07.2021 года в сумме — 89347, 58 грн. которая рассчитана без удержания налогов и других обязательных платежей, атакже судебный сбор в розимири 840, 80 грн.
Взыскать с Государственного предприятия «Кировоградский комбинат хлебопродуктов №2» Государственного агентства резерва Украины (местонахождение: 25014, город Кропивницкий, проспект Инженеров, дом № 2, егрпоу 00951862) в доход государства судебный сбор в размере 840, 80 грн.
В остальных исковых требований отказать.
Решение суда о присуждении работнику заработной платы подлежит немедленному исполнению, но не более чем за один месяц.
Решение суда может быть оскаржене в апелляционном порядке путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня принятия данного решения к Кропивницкого апелляционного суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления судом апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вруния ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Полный текст решения суда составлено 15.07.2021 года.

Судья Кировского Л. Д. [К]
районного суда
Кировограда

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:





Справа № 404/5269/20
Номер провадження 2/404/2486/20

Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни
заочне

15 липня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря [П.] Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом особа_1 (місце проживання: адреса_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1), до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 25014, місто Кропивницький, проспект Інженерів, будинок № 2; код єдрпоу 00951862), про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач, особа_1 у вересні 2020 року звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 100401, 62, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з розрахунку 1394, 08 грн. (без включення сум відрахування на податки) за весь час затримки розрахунків, починаючи з 01.08.2020 року по день фактичного розрахунку. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 квітня 2007 року працював на Державному підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України на різних посадах, із 07.11.2013 року обіймав посаду начальника варти відомчої воєнізованої та пожежної охорони. За наказом (розпорядженням про припинення Трудового договору (контаркту) від 31 липня 2020 року № 42-К був звільнений із займної посади та роботи за угодою сторін по пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. У день звільнення відповідач надав позивачу наказ про звільнення, трудову книжку та довідку № 05/367 від 31 липня 2020 року, згідно якої заборгованість по заробітній платі станом на 01.08.2020 року становить 100401, 62 грн, та довідку про доходи від 31 липня 2020 року № 05/366 про щомісячний розмір заробітної плати за період із лютого 2020 року по липень 2020 року. Разом з тим, у день звільнення відповідач не провів з позивачем розрахунок, оскільки не виплатив всіх сум. За вказаних обставин, відповідач грубо порушив приписи Кодексу законів про працю України, що йстало причиною звернення позивача до суду.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 вересня 2020 року позовну заяву особа_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.15−16).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 вересня 2020 року позивачем подано позовну заяву (вх. № 33 162 від 06.10.2020 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 08.09.2020 року не усунуті в повному обсязі (а.с.19−22).
В зв`язку з чим ухвалою судді Кіровського районого суду міста Кіровограда від 13 жовтня 2020 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви особа_1 (а.с. 23).
Позивачем 21.10.2020 року подано заяву (вх. № 34 953 від 21.10.2020 року), якою вимоги попередніх ухвал судді від 08.09.2020 року та 13.10.2020 року не виконано, тому ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 жовтня 2020 року позовну заяву особа_1 визнано не поданою та разом з доданими до неї документами повернуто позивачеві (а.с.29).
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою судді, позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу особа_1 задоволено. Ухвалу судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27 жовтня 2020 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасовано, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.55−58).
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 62).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 березня 2021 року на підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України клопотання представника позивача про витребування доказів (вх. № 8598 від 03.03.2021 року, а.с. 69), задоволено. Витребувано у Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України стосовно особа_1 довідку про заборгованість по заробітній платі; довідку та розрахунок всіх сум, що належать особа_1 від підприємства в день звільнення; довідку про заробітну плату за останні два місяці роботи, що передували звільненню особа_1 із зазначенням помісячно кількості робочих днів, усіх складових заробітної плати та видів утримання, в тому числі податків і зборів (а.с.73).
Позивач в судове засідання не з`явився, представником позивача подано до суду заяву (вх. № 26 286 від 15.07.2021 року) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, та просять задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечують (а.с.83).
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином, (а.с.65, 79, 82), про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що з 12 квітня 2007 року позивач працював на Державному підприємстві «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України на різних посадах, із 07.11.2013 року обіймав посаду начальника варти відомчої воєнізованої та пожежної охорони (а.с. 6).
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома стаття 43 Конституції).
За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (частина перша статті 47 Кодексу законів про працю України).
Наказом від 16 липня 2020 року № 42-К особа_1 був звільнений із займаної посади та роботи за угодою сторін по пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України з 31 липня 2020 року (а.с. 12).
Як вбачається із довідки від 31.07.2020 року за вих. №05/367 за підписом виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України виданої особа_1, заборгованість по заробітній платі станом на 01.08.2020 року складає 100401, 62 грн. (а.с. 8).
Зважаючи на зазначені вище вимоги закону, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги особа_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 100401, 62 грн.
Разом з цим, за приписами статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім своєчасно не виплачено заробітну плату, а тому на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України підлягає стягненню і середній заробіток за період затримки розрахунку — по день постановлення рішення.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Пунктом 2 розділу II Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи те, що позивач був звільнений із займаної посади 31 липня 2020 року, останніми двома місяцями роботи, які мають бути включені до розрахунку, є червень 2020 року та липень 2020 року.
При цьому, як вбачається з наданої позивачем довідки про доходи з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2020 року позивач отримав загальну суму доходу 97767, 14 грн. Але суд звертає увагу, що на протязі лютого 2020 року по червень 2020 року дохід отриманий особа_1 коливався в межах від 8723, 89 грн. до 7060, 68 грн., і лише в липні 2020 року позивач отримав дохід в сумі 59855, 14 грн.
За таких обставин, виходячи з критеріїв розмуності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе при обчисленні середньоденної заробітної плати враховувати два місяці перед звільненням, в яких відображена з виплати за календарні місяці роботи якими є травень 2020 року та червень 2020 року, оскільки виходячи із отриманої позивачем суми за місяць (59855, 14 грн.) вбачається отримання інших компенсаційних виплат, крім заробітної плати.
На підставі вищевикладеного за травень-червень 2020 року було загалом 39 робочих дні, а тому середньоденна заробітна плата позивача складає 375, 41 грн. (14640, 90 грн.) / (19 дн.+20 дн.).
При цьому, період затримки розрахунку з 01.08.2020 року року і по день ухвалення рішення — 15.07.2021 року становить 238 робочих днів.
Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з 01.08.2020 року і по день ухвалення рішення — 15.07.2021 року становить 89347, 58 грн. (375, 41 грн. х 238 дн.), з подальшим вирахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку: з 01.08.2020 року і по день ухвалення рішення — 15.07.2021 року у розмірі 89347, 58 грн.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених вимог, а тому на відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати, а саме: сплачений ним судовий збір в розмірі 840, 80 грн. (квитанція а.с. 19), за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, а також в дохід держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн., за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Відповідно до статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд звертає рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Керуючись Законом України «Про оплату праці» статтями 47, 94, 115, 116, 117, 233, 237−1 Кодексу законів про працю України, статтями 4, 10, 11−13, 57−60, 137, 141, 263−265, 280−284, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, —
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1, до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 25014, місто Кропивницький, проспект Інженерів, будинок № 2; єдрпоу 00951862) на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 100401, 62 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.08.2020 року по 15.07.2021 року в сумі — 89347, 58 грн. яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів, а також судовий збір у розімірі 840, 80 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: 25014, місто Кропивницький, проспект Інженерів, будинок № 2; єдрпоу 00951862) в дохід держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду щодо присудження працівникові виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення даного рішення до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення суду складено 15.07.2021 року.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда