ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело № 462/1158/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

15 июня 2020 судья Железнодорожного районного суда г.. Львова [П] О.Б. рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. Львове гражданское дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие Львовского государственного завода «Лорта» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета,

установил:

особа_1 обратился в суд с иском, в котором проситить взыскать с ответчика средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении за период с 12.07.2019 г.. по 24.12.2019 г.. в сумме 31042, 76 грн. Свои исковые требования мотивирует тем, что он работал электромехаником по лифтам Государственного предприятия Львовского государственного завода «Лорта» и был уволен с работы 28.08.2018 г.. На основании ст. 38 КЗоТ Украины. В день увольнения с ним не было проведено расчета. Решением Пустомытовского районного суда Львовской области от 11.07.2019 г.. В спрАви №450 / 2011/19 взыскано с ответчика в его пользу задолженность по заработной плате и средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении за период с 28.08.2018 г.. по 11.07.2019 г.. Данные средства особа_1 получил 24.12.2019 г.., а потому ответчик должен выплатить ему средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении за период с 12.07.2019 г.. по 24.12.2019 г.., что составляет 31042, 76 грн.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 25.02.2020 года открыто производство по делами, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления / вызова / сторон. Ответчику установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на исковое заявление.
Ответчик 16.03.2020 г.. Подал в суд отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что согласно платежного поручения №1879 от 20.12.2019 г.. Ними была перечислена заработная плата Железнодорожном ОГИС г.. Львова в размере 84300, 42 грн. Среднемесячный заработок за время задержки заработной платы следует рахуватьты с 12.07.2019 г.. по 24.12.2019 г.., что составляет 24989, 88 грн., так как среднедневная заработная плата без налогов составляет 215, 43 грн.
01.04.2020 г.. Истцом подано ответ на отзыв, в котором указано, что с расчетом ответчика он не соглашается, так как согласно справки от 22.10.2018 г.. №225 среднедневная заработная плата за два календарных месяца работы, предшествующих увольнению составляет 267, 61 грн.
08.04.2020 г.. Ответчик подал дополнение к отзыву на исковое заявление в котором отметил, что бухгалтерия предприятия сделала новый расчет среднедневной заработной платы особа_1 .. Согласно справки расчета №48 от 03.04.2020 г.. среднедневная заработная плата особа_1 составляет 209, 87 грн. без учета налогов и сборов. Пересчет среднедневной заработной платы был осуществлен в связи с ошибкой в ​​справке №225 от 22.10.2018 г. Соглашается на выплату среднего заработка за время задержки в размере 19050, 79 грн.
В соответствии с требованиями ч.2 ст.247 ГПК Украины в случае, если видповидно с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства, без уведомления сторон, изучив собранные по делу доказательства, выяснив истинные обстоятельства дела, суд исходит из следующего.

Согласно ч.1 ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьями 12, 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылаетсякак на основание своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Судом установлено, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком и работал в должности электромеханика по лифтам и 28.08.2018 г.. Был уволен по собственному желанию, на основании ст. 38 КЗоТ Украины. После освобождения ответчик с истцом провел соответствующего расчета.
Согласно ст.7 ч.4 Конституции Украины, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищено законом.
Частями 1, 7 ст.43 Конституции Украины определено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Из содержания ст.117 КЗоТ Украины вбачаеться, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Анализ указанных норм дает основания для вывода о том, что отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся увольненому работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Решением Пустомытовского районного суда Львовской области от 11.07.2019 г.. Стянуть из Государственного предприятия Львовского государственного завода «Лорта» в пользу особа_1 33674, 37 грн. задолженности по заработной плате и 58338, 98 грн. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 28.08.2018 г.. по 11.07.2019 г.., проведя взыскании с этих сумм налогов и обязательных платежей в соответствии с законодательством Украины /а.с. 7-9 /. Данным судебным решением доказана вина ответчика в невыплате причитающихся истцу при увольнении сумм.
Согласно Постановлению КабинетаМинистров Украины от 8 февраля 1995 № 100 «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» сохранение средней заработной платы и среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Согласно п.8 Порядка исчисления средней заработной платы, затвердженоговказаною постановлением, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, провадяться путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период. пунктом 4Порядка установлено, что при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются единовременные выплаты / компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.п. /.
В п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» указано, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи ис задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд по пидставист. 117 КЗпПстягуе в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель докажет отсутствия в этомсвоей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Из предоставленной справки АО КБ «Приватбанка» изображение истцом усматривается, что на его счет 24.12.2019 г.. Были зачислены средства от железнодорожного ОГИС г.. Львова в сумме 84719, 89 грн. /а.с. 10 /.
С изображение ответчиком к материалам дела платежного поручения №1879 от 20.12.2019 г.. Усматривается, что ГП «ЛДЗ« ЛОРТА »перечислило на счет Железнодорожного ОГИС ГТУЮ в Львовской области средства в пользу особа_1 вразмере 84300, 42 грн. заработной платы и 845, 20 грн. судебных расходов /а.с. 21 /.
Согласно решению Пустомытовского районного суда Львовской области от 11.07.2019 г., которое 13.08.2019 г.. Вступившее в законную силу и справки ГП ЛДЗ «Лорта» №225 от 22.10.2018 г.. Среднедневная заработная плата истца составляет 267, 61 грн.
Суд критически оценивает призвание ответчика на то, что справка ГП ЛДЗ «Лорта» №225 от 22.10.2018 г.. Ошибочна, так как последняя принята во внимание при вынесении решения Пустомытовскимрайонным судом Львовской области и на тот момент никем не оспаривалась, а потому данное обстоятельство установленная решением суда, вступившим в законную силу и доказыванию не подлежит.
Кроме этого, судом установлено, что окончательный расчет с истцом осуществлено ответчиком именно 20.12.2019 г.., Что подтверждается платежным поручением №1879 от 20.12.2019 г..
Учитывая вышеизложенное, в пользу истца следует взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 12.07.2019 г.. По20.12.2019 г..
Согласно расчета нормы продолжительности рабочего времени на 2019, предоставленного Минтруда и социальной политики количество рабочих дней за указанный период составляет 114 дней.
Таким образом, задолженность по среднему заработку за время задержки расчета перед особа_1 составляет 30507, 54 грн. (267, 61 грн.- среднедневная заработная плата * 114 количество рабочих дней).
Вместе с тем, как следует из Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике примения судами законодательства об оплате труда »предусматривает, что взимание и уплата налога с заработной платы являются соответственно обязанностью работодателя и работника, а суд определяет такую ​​сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Исходя из изложенного и учитывая, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком и в день увольнения ему не были выплачены причитающиеся с предприятия суммы, суд приходит к выводу, что с соответствуетча в пользу истца подлежит взысканию 30507 грн. 54 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 12 июля 2019 по 20 декабря 2019 года, без учета удержания налогов и других обязательных платежей, в остальных исковых требований следует отказать.
Поскольку исковые требования обоснованы и подлежат удовлетворению в соответствии со ст. 141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию в пользу истца судебные расходы в размере 840 гривен 80 копеек.
управляющаяись ст 2, 4, 12-13, 81-82, 89, 264-265, 274-275, 279 ГПК Украины, ст.ст. 38, 116, 117 КЗоТ Украины, Постановлением Пленума Верховного суда Украины № 9 от 06.11.1992р. «О практике рассмотрения судами трудовых споров», суд

е д е л:

Исковое заявление особа_1 к ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод« ЛОРТА »в пользу ОСОБА_1средний заработок за время задержки выплаты заработной платы за период с 12 июля 2019 по 20 декабря 2019 в размере 30507 / тридцать тысяч пятьсот семь / гривен 54 коп. без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 840 грн. 80 коп. судебного сбора.
В остальной части иска - отказать.
Решение суда вступает в законную силу после закинчення срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

Истец особа_1, информация_1, ИН номер_1, адрес проживания: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Львовский государственный завод« ЛОРТА », р / с номер_2 ПАО АБ« Укргазбанк », МФО 320478, егрпоу: 30162618, ИНН: номер_3, находится по адресу: г.. Львов, ул. Патона, 1.



Судья [П.] О.Б.


ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/1158/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року суддя [З] районного суду м. Львова [П] О.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства Львівського державного заводу «Лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

особа_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 12.07.2019 р. по 24.12.2019 р. в сумі 31042, 76 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він працював електромеханіком з ліфтів Державного підприємства Львівського державного заводу «Лорта» та був звільнений з роботи 28.08.2018 р. на підставі ст. 38 КЗпП України. У день звільнення з ним не було проведено розрахунку. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.07.2019 р. у справі №450/2011/19 стягнуто з відповідача на його користь заборговану заробітну плату та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 28.08.2018 р. по 11.07.2019 р. Дані кошти особа_1 отримав 24.12.2019 р., а тому відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 12.07.2019 р. по 24.12.2019 р., що становить 31042, 76 грн.
Ухвалою [З] районного суду м. Львова від 25.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач 16.03.2020 р. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно платіжного доручення №1879 від 20.12.2019 р. ними була перерахована заробітна плата Залізничному ВДВС м. Львова у розмірі 84300, 42 грн. Середньомісячний заробіток за час затримки заробітної плати слід рахувати з 12.07.2019 р. по 24.12.2019 р., що становить 24989, 88 грн., так як середньоденна заробітна плата без податків становить 215, 43 грн.
01.04.2020 р. позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що з розрахунком відповідача він не погоджується, так як згідно довідки від 22.10.2018 р. №225 середньоденна заробітна плата за два календарні місяці роботи, які передували звільненню становить 267, 61 грн.
08.04.2020 р. відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву в якому зазначив, що бухгалтерія підприємства зробила новий розрахунок середньоденної заробітної плати особа_1 .. Згідно довідки розрахунку №48 від 03.04.2020 р. середньоденна заробітна плата особа_1 становить 209, 87 грн. без урахування податків та зборів. Перерахунок середньоденної заробітної плати був здійснений у зв`язку з помилкою у довідці №225 від 22.10.2018 р. Погоджується на виплату середнього заробітку за час затримки у розмірі 19050, 79 грн.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді електромеханіка з ліфтів та 28.08.2018 р. був звільнений за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України. Після звільнення відповідач з позивачем не провів відповідного розрахунку.
Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.
Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.07.2019 р. стягнуто з Державного підприємства Львівського державного заводу «Лорта» на користь особа_1 33674, 37 грн. заборгованості по заробітній платі та 58338, 98 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.08.2018 р. по 11.07.2019 р., провівши стягнення з цих сум податків та обов`язкових платежів відповідно до законодавства України /а.с. 7-9/. Даним судовим рішенням доведено вину відповідача у невиплаті належних позивачу при звільненні сум.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженоговказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець недоведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
З наданої довідки АТ КБ «Приватбанку» долученої позивачем вбачається, що на його рахунок 24.12.2019 р. були зараховані кошти від залізничного ВДВС м. Львова в сумі 84719, 89 грн. /а.с. 10/.
З долученого відповідачем до матеріалів справи платіжного доручення №1879 від 20.12.2019 р. вбачається, що ДП «ЛДЗ «лорта» перерахувало на рахунок [З.] ВДВС ГТУЮ у Львівської області кошти на користь особа_1 у розмірі 84300, 42 грн. заробітної плати та 845, 20 грн. судових витрат /а.с. 21/.
Згідно рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.07.2019 р, яке 13.08.2019 р. набрало законної сили та довідки ДП ЛДЗ «Лорта» №225 від 22.10.2018 р. середньоденна заробітна плата позивача становить 267, 61 грн.
Суд критично оцінює покликання відповідача на те, що довідка ДП ЛДЗ «Лорта» №225 від 22.10.2018 р. є помилковою, так як остання взята до уваги під час винесення рішення Пустомитівським районним судом Львівської області і на той момент ніким не оспорювалась, а тому дана обставина встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили і доказуванню не підлягає.
Крім цього, судом встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем здійснено відповідачем саме 20.12.2019 р., що підтверджується платіжним дорученням №1879 від 20.12.2019 р.
Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.07.2019 р. по 20.12.2019 р.
Відповідно до розрахунку норми тривалості робочого часу на 2019 р., наданого Мінпраці та соціальної політики кількість робочих днів за вказаний період становить 114 днів.
Таким чином, заборгованість по середньому заробітку за час затримки розрахунку перед особа_1 становить 30507, 54 грн. (267, 61 грн.- середньоденна заробітна плата *114 кількість робочих днів).
Разом з тим, як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення йому не були виплачені належні від підприємства суми, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30507 грн. 54 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 липня 2019 року по 20 грудня 2019 року, без урахуванням утримання податків та інших обов`язкових платежів, в решті позовних вимог слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12-13, 81-82, 89, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, ст.ст. 38, 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд

у х в а л и в:

Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 12 липня 2019 року по 20 грудня 2019 року у розмірі 30507 /тридцять тисяч п`ятсот сім/ гривень 54 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 840 грн. 80 коп. судового збору.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , ІН номер_1 , адреса проживання: адреса_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта», р/р номер_2 ПАТ АБ «укргазбанк», МФО 320478, єдрпоу: 30162618, ІПН: номер_3 , знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1.



Суддя [П.] О.Б.