ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело №462/6865/21 р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 24 ноября 2021 года.       Судья Железнодорожного районного суда г. Львова Боровков Д.А., рассмотрев в помещении суда в г. Львове в упрощенном исковом производстве без уведомления сторон о гражданском деле по освобождению особа_1 , компенсации за невипользованные дни ежегодного отпуска и среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении, установил: Истец обратилась в суд с исковым заявлением, в котором просит взыскать с ответчика задолженность по выплате заработной платы за период с апреля по сентябрь 2021 года в сумме 8852 гривен 89 коп., выходное пособие в сумме 5195 гривен 40 коп., компенсацию за неиспользованные ежегодные в сумме 2592 гривен 00 коп., средний заработокза время задержки расчета при увольнении за период с 02 сентября 2021 по день принятия решения. Свои требования мотивирует тем, что она находилась в трудовых отношениях с ГП «ЛДЗ «лорта» и 01 сентября 2021 года уволена по собственному желанию за ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины от должности экономиста материально-технического обеспечения первой категории отдела 586 на ГП «Львовский государственный завод «лорта». Однако ответчик не провел с ней полный расчет в день увольнения, в частности, ответчик не оплатил заборганизованность по заработной плате за апрель – сентябрь 2021 года, а также не выплатил выходное пособие и компенсацию за неиспользованные ежегодные отпуска. В связи с приведенным просит иск удовлетворить. 24 сентября 2021 года определением Железнодорожного районного суда г. Львова указанное дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон, а ответчику было предложено подать в суд заявление с обоснованным возражением против рассмотрения дела в порядке упрощенного п.озывного производства и отзыв на иск по указанному делу. 18 ноября 2021 года представитель ответчика подал в суд отзыв на иск, в котором иск признал частично, отметил, что ГП «ЛДЗ «Лорта» не доплачено истцу заработную плату в размере 7118 грн. 43 коп. и компенсацию за несвоевременно выплаченную заработную плату и выходное пособие на общую сумму в размере 8094 грн. 66 коп. Кроме того, отметил, что среднедневная заработная плата истца составляет 289 грн. 84 коп. В материалах дела процходатайства сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с уведомлением (вызовом) сторон. Учитывая приведенное, согласно части 8 статьи 178 и части 5 статьи 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся по делу материалам. Изучив материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит частичному удовлетворению по следующим основаниям. Судом установлено, что лицо_1 находилась в трудовых отношениях с ГП «Льовский государственный завод «лорта» и 01 сентября 2021 года уволена по собственному желанию за ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины с должности экономиста материально-технического обеспечения первой категории отдела 586 в соответствии с приказом № 219к от 01 сентября 2021 «Об увольнении особа_1», утверждаемым копией трудовой книжки /а.с.8-9/. Пунктом 2 приказа ГП «ЛДЗ «лорта» № 219к от 01 сентября 2021 года «Об увольнении особа_1» предусмотрена выплата истцу выходного пособия в размере трехмесячного среднегоо заработке и компенсации за неиспользованные ежегодные отпуска за 36 календарных дней /а.с.15/. Согласно расчетным листкам, выданным ГП «ЛДЗ «лорта», с апреля по сентябрь 2021 года истцу особа_1 ежемесячно начислялась заработная плата, а именно: в апреле должностной оклад истца составил 2077,21 грн.; в мае – 2567,66 грн.; в июне – 3301,28 грн.; в июле – 1506,23 грн.; в августе – 1586,64 грн./а.с.11,12/. Из текущей выписки с банковского счета лицо_1 за период с 01 апреля 2021 годапо 30 августа 2021 года и из расчета задолженности по заработной плате, поданного суду истцом усматривается, что заработная плата выплачивалась истцу в неполном объеме, и потому задолженность ГП «ЛДЗ «лорта» по ​​выплате истцу заработной платы за период с апреля по сентябрь 2 8852,89 грн. /а.с.13-14/. Из содержания иска усматривается, что расчет общей суммы выплаты заработной платы за период с апреля по сентябрь 2021 года в размере 8852 гривен 89 коп., выходного пособияв размере 5195 гривен 40 коп., компенсации за неиспользованные ежегодные отпуска в размере 2592 гривен 00 коп. произведен с учетом налогов и обязательных сборов. Как усматривается из отзыва поданного представителем ответчика, расчет задолженности ГП «ЛДЗ «лорта» проведен без учета налогов и сборов и задолженность по заработной плате ответчика перед истцом составляет 7118 грн. 43 коп., компенсация за несвоевременно выплаченную заработную плату и выходное пособие на общую сумму в рассстепени 8094 грн. 66 коп. Таким образом, по анализу вышеуказанных расчетов, суд приходит к выводу, что ответчиком не отрицается расчет задолженности предоставленный истцом. Из текущей выписки с банковского счета особа_1 за период с 01 апреля 2021 года по 30 августа 2021 года усматривается, что ГП «ЛДЗ «лорта» не провело полный расчет с истцом в день увольнения, в частности, ответчик не оплатил задолженность по заработной плате за период с апреля по сентябрь 2021 года, а также, не выплатыв выходное пособие и компенсацию за неиспользованные ежегодные отпуска. Таким образом, спор между сторонами возник по поводу соблюдения ответчиком требований Трудового законодательства по проведению своевременного расчета при увольнении. Конституционное право граждан на оплату труда рассматривается как одна из наиболее важных и приоритетных основ становления и развития общества, эффективное средство стимулирования работников и служащих к надлежащему и качественному исполнению служебных обязанностей. Согласно статье3 КЗоТ Украины, законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами. Статьей 4 КЗоТ Украины определено, что законодательство о труде состоит из КЗоТ Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним. Положениями ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату свего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов – представителями, избранными и уполномоченнымитрудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который производится выплата. Согласно ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса. Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплатавсех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Согласно ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении,пропавший или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. Материалами дела установлено, что истец уволена 01 сентября 2021 года, однако ответчиком не произведен полный расчет. По состоянию на 24 ноября 2021 года задолженность по выплате заработной платы за период с апреля по сентябрь 2021 составляет 8852,89 грн., выходного пособия – 5195,40 грн. и компенсации за неиспользованные ежегодные отпуска – 2592,00 грн., следовательно, суд приходит к выс.исковые требования особа_1 в этой части подлежат удовлетворению в полном объеме. Согласно статье 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок время задержки по дню фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся освободительноеном работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, когда спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора. Таким образом, анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, что предусмотрено частью 1 статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработказа время задержки расчета при увольнении наступает при условии невыплаты по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета . Следовательно, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодексу, то есть выплаты работнику его среднего В пункте 20 Постановления Пленума ВСУ №13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, - на следующий день после предъявления им роботодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его до рассмотрения дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Средний заработок работника судом рассчитывается в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабиненет Министров Украины от 08.02.1995 года № 100. Среднедневная начисленная заработная плата истца за последние два месяца составляет 346,36 грн. в день из расчета: 1693,10 грн. (полная зарплата за июль 2021) + 1770,44 грн. (полная зарплата за август 2021 г.) / 10 раб. дней = 346,36 грн., а время расчета при увольнении, учитывая границы заявленных исковых требований, следует считать за период с 02 сентября 2021 по день принятия судебного решения, то есть 24 ноября 2021, что составляет59 рабочих дней. Таким образом, средний заработок за все время задержки выплаты выходного пособия составляет: 346,36 грн. х 59 = 20 435,24 грн. Суд считает, что с учетом выводов Большой палаты Верховного суда изложены в постановлении от 26 июня 2019 г. по делу №761/9584/15-ц, учитывая принцип разумности, справедливости и пропорциональности, а также то, что ГП «ЛДЗ «лорта» есть государственным предприятием военно-оборонной отрасли, однако это не исключает ответственность ответчика за своевременную выплатуту заработка. Суд считает целесообразным взыскать размер среднего заработка в сумме 10000,00 грн., что будет достаточной компенсации имущественных потерь, которые понес истец из-за несвоевременного расчета при увольнении, соизмеримом с размером задолженности, и не приведет к чрезмерному финансовому бремени для ответчика. При таких обстоятельствах суд, оценив принадлежность, допустимость, достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь в их совокупности по своему внутреннему убеждению, что грунтна всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств, приходит к выводу, что исковые требования являются обоснованными и подлежат частичному удовлетворению. Решая вопрос о распределении судебных расходов согласно статье 141 ГПК Украины, суд учитывает, что при обращении в суд истец уплатил судебный сбор в сумме 908,00 грн., который подлежит взысканию с ответчика в его пользу. Также с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор за вымоги особа_2 о взыскании задолженности по заработной плате, поскольку при обращении в суд с иском истец на основании положения п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» освобожден от его уплаты в размере 1% от взысканной суммы, составляющей 908.00 грн. На основании приведенного и руководствуясь статьями 81,89,141,263-265,274-279 ГПК Украины, суд постановил: Иск особа_1 к Государственному предприятию «Львовский государственный завод «лорта» о взыскании заработной платы, выходного пособия, компенсации.ии за неиспользованные дни ежегодного отпуска и среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении – удовлетворить частично. Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод «лорта» в пользу особа_1 задолженность по выплате заработной платы за период с апреля по сентябрь 2021 года в сумме 8852 гривны 89 коп., выходное пособие в сумме 5195 гривен 40 коп., компенсацию за неиспользованные в сумме 2592 гривен 00 коп., средний заработок за время задержки расчетанку при увольнении за период с 02 сентября 2021 по 24 ноября 2021 в сумме 10000 гривен 00 коп., Проведя с этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов, подлежащих взысканию при выплате заработной платы. Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод «лорта» в пользу особа_1 судебный сбор на сумму 908 гривен 00 коп. В остальных требованиях иска отказать. Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод «лорта» в пользу государства 908 гривен 00 коп.судебного сбора Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра. Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана участникамидела в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании была объявлена ​​только вступительная и резолютивная части судебного решения, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. В соответствии с требованиями п.п. 15.5. Переходные положения ГПК Украины апелляционная жалоба подается участниками дела в апелляционный суд Львовской области через Железнодорожный районный суд г. Львова. Истец: лицо_1 (ИНН номер_1 ;проживает по адресу: адрес_1 ); Ответчик: Ответч: Государственное предприятие «Львовский государственный завод «лорта» (79040, г. Львов, ул. Патона,1 егрпоу 30162618). Судья: Оригинал решения.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/6865/21 р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2021 року                                                        м.Львів                         Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,                                                 встановив: Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті заробітної плати за період з квітня по вересень 2021 року в сумі 8852 гривень 89 коп., вихідну допомогу в сумі 5195 гривень 40 коп., компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 2592 гривень 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 вересня 2021 року по день ухвалення рішення. Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала у трудових відносинах з ДП «лдз «лорта» та 01 вересня 2021 року звільнена за власним бажанням за ч.3 ст. 38 КЗпП України з посади економіста матеріально-технічного забезпечення першої категорії відділу 586 на ДП «Львівський державний завод «лорта». Проте, відповідач не провів з нею повний розрахунок у день звільнення, зокрема, відповідач не оплатив заборгованість по заробітній платі за квітень – вересень 2021 року, а також, не виплатив вихідну допомогу та компенсацію за невикористані щорічні відпустки. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити. 24 вересня 2021 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі. 18 листопада 2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому позов визнав частково, зазначив, що ДП «ЛДЗ «Лорта» не доплачено позивачу заробітну плату в розмірі 7118 грн. 43 коп. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату і вихідну допомогу на загальну суму в розмірі 8094 грн. 66 коп. Крім цього, зазначив, що середньоденна заробітна плата позивача становить 289 грн. 84 коп. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що особа_1 перебувала у трудових відносинах з ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» та 01 вересня 2021 року звільнена за власним бажанням за ч.3 ст. 38 КЗпП України з посади економіста матеріально-технічного забезпечення першої категорії відділу 586 відповідно до наказу № 219к від 01 вересня 2021 року «Про звільнення особа_1 », що стверджується копією трудової книжки /а.с.8-9/. Пунктом 2 наказу ДП «ЛДЗ «лорта» № 219к від 01 вересня 2021 року «Про звільнення особа_1 » передбачена виплата позивачу вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку та компенсації за невикористані щорічні відпустки за 36 календарних днів /а.с.15/. Відповідно до розрахункових листків, виданих ДП «ЛДЗ «лорта», з квітня по вересень 2021 року позивачу особа_1 щомісячно нараховувалася заробітна плата, а саме: у квітні посадовий оклад позивача склав 2077,21 грн.; у травні – 2567,66 грн.; у червні – 3301,28 грн.; у липні– 1506,23 грн.; у серпні – 1586,64 грн./а.с.11,12/. З поточної виписки з банківського рахунку особа_1 за період з 01 квітня 2021 року по 30 серпня 2021 року та з розрахунку заборгованості по заробітній платі, поданого суду позивачем вбачається, що заробітна плата виплачувалася позивачу у неповному обсязі, і тому заборгованість ДП «ЛДЗ «лорта» по виплаті позивачу заробітної плати за період з квітня по вересень 2021 року склала 8852,89 грн. /а.с.13-14/. Зі змісту позову убачається, що розрахунок загальної суми виплати заробітної сплати за період з квітня по вересень 2021 року в розмірі 8852 гривень 89 коп., вихідної допомоги в розмірі 5195 гривень 40 коп., компенсації за невикористані щорічні відпустки в розмірі 2592 гривень 00 коп. проведений з урахуванням податків та обов`язкових зборів. Як убачається з відзиву поданого представником відповідача, розрахунок заборгованості ДП «ЛДЗ «лорта» проведено без урахування податків та зборів та заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем становить 7118 грн. 43 коп., компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату і вихідна допомога на загальну суму в розмірі 8094 грн. 66 коп. Таким чином, з аналізу вищевказаних розрахунків, суд приходить до висновку, що відповідачем не заперечується розрахунок заборгованості наданий позивачем. З поточної виписки з банківського рахунку особа_1 за період з 01 квітня 2021 року по 30 серпня 2021 року вбачається, що ДП «ЛДЗ «лорта» не провело повний розрахунок з позивачем у день звільнення, зокрема, відповідач не оплатив заборгованість по заробітній платі за період з квітня по вересень 2021 року, а також, не виплатив вихідну допомогу та компенсацію за невикористані щорічні відпуски. Таким чином, спір між сторонами виник з приводу дотримання відповідачем вимог Трудового законодавства щодо проведення своєчасного розрахунку при звільнені. Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків. Згідно зі статтею 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Положеннями ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Згідно зі ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Матеріалами справи встановлено, що позивач звільнена 01 вересня 2021 року, однак відповідачем не проведений повний розрахунок. Станом на 24 листопада 2021 року заборгованість по виплаті заробітної плати за період з квітня по вересень 2021 року становить 8852,89 грн., вихідної допомоги – 5195,40 грн. та компенсації за невикористані щорічні відпустки – 2592,00 грн., а відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього У пункті 20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Середній заробіток працівника судом розраховується відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. Середньоденна нарахована заробітна плата позивача за останні повні два місяці складає 346,36 грн. в день, із розрахунку: 1693,10 грн. (повна зарплата за липень 2021 р.) + 1770,44 грн. (повна зарплата за серпень 2021 р.) / 10 роб. днів = 346,36 грн., а час розрахунку при звільненні, враховуючи межі заявлених позовних вимог, слід рахувати за період з 02 вересня 2021 року по день ухвалення судового рішення, тобто 24 листопада 2021 року, що становить 59 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги становить: 346,36 грн. х 59 = 20435,24 грн. Суд вважає, що з урахуванням висновків Великої палати Верховного суду викладені в постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, враховуючи принцип розумності, справедливості та пропорційності, а також те, що ДП «ЛДЗ «лорта» є державним підприємством військово-оборонної галузі, проте це не виключає відповідальність відповідача за своєчасну виплату заробітку. Суд вважає доцільним стягнути розмір середнього заробітку в сумі 10000,00 грн., що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, співмірним із розміром заборгованості, та не призведе до надмірного фінансового тягаря для відповідача. За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх [censored] за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі статтею 141 ЦПК України, суд враховує, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на його користь. Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги особа_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки при зверненні до суду з позовом позивач на підставі положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати в розмірі 1% від стягнутої суми, що становить 908,00 грн. На підставі наведеного та керуючись статтями 81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд ухвалив: Позов особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні – задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з квітня по вересень 2021 року в сумі 8852 гривні 89 коп., вихідну допомогу в сумі 5195 гривень 40 коп., компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 2592 гривень 00 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02 вересня 2021 року по 24 листопада 2021 року в сумі 10000 гривень 00 коп., провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати. Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 судовий збір в сумі 908 гривень 00 коп. В решті вимог позову відмовити. Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь держави 908 гривень 00 коп. судового збору. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова. Позивач: особа_1 (ІПН номер_1 ; проживає за адресою: адреса_1 ); Відповідач: Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта» (79040, м. Львів, вул. Патона,1 єдрпоу 30162618) .                   Суддя: Оригінал рішення.