ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело № 462/822/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

27 марта 2020 [Л.]

Железнодорожный районный суд. [Л]а в составе

председательствующей судьи [И.] И.Д.
с участием секретаря Гербут Н.М.

рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании среднего заработка за время сатримкы расчета при увольнении,

в с т а н о в и л:

Истица 12 февраля 2020 обратилась в суд с иском о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета по день фактического расчета в размере 58510 грн. 56 коп. Свои требования мотивирует тем, что она с 22.10.2007 года работала на различных должностях ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », а 30 октября 2018 была уволена с работы по собственному желанию в соответствии со ст.38 КЗоТ Украины согласно приказа № 584-к от 30.10.2018 года. В день увольнения ответчик провел с ней полного расчета, в связи с чем она была вынуждена обратиться в суд с исковым заявлением о взыскании задолженности по заработной плате и решением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а от 30 октября 2019 с ГП «[Л]ский государственный завод «лорта» в ее пользу взыскано 15550 грн. 94 коп. задолженности по невыплаченной заработной плате с учетом уплаченных обязательных налогов и сборов. Указанное решение было выполнено 04 яростного 2020 года. На основании ст.117 КЗоТ Украины просит взыскать с ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »в ее пользу средний заработок в связи с задержкой проведения расчета при увольнении за период с 30.10.2018 года по 04.02.2020 года в размере 58 510 грн. 56 коп. без учета обязательных налогов и сборов из расчета: 185, 16 грн. среднедневной заработок х 316 рабочих дней.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а от 13 февраля 2020 дело принято к рассмотрению и открытв в нем производства, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без вызова (сообщения) сторон.
Представитель ответчика, действуя на основании доверенности от 08.01.2020 г.., 02.03.2020 года подал в суд отзыв на исковое заявление, в котором иск признал частично, указав, что истице к выплате подлежит сумма в размере 5702, 28 грн., А расхождение между суммой указанной истицей и справкой №27 от 25.02.2020 года связана с тем, что последней в расчет взяты день фактического зачисления средств на его счет, а не день перечисления ответчиком средств в ОГИС. С учетом изложенного, считает, что поскольку средства перечислены истцу несвоевременно после поступления в ОГИС не по вине предприятия, поэтому оснований взимать средний заработок за задержку выплаты заработной платы за этот день нет, просил иск удовлетворить частично.
В связи с тем, что в соответствии с положениями ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, подстАви части второй статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства без уведомления сторон, оценив представленные доказательства, исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленныхим требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьями 12, 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 47 КЗоТП Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины определено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявятения уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как установлено судом, истец с 22.10.2007 года работала на различных должностях ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА ». 30 октября 2018 она была уволена с работы по собственному желанию согласно ст.38 КЗоТ Украины, согласно приказу №584-к от 30.10.2018 года /а.с. 7-8 /.
Из материалов дели видно, что при увольнении особа_1 не было выплачено всех сумм, принадлежащих ему от ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », что также подтверждается справкой №326 от 12.09.2019 года, согласно которой задолженность ГП« [Л]ский государственный завод «лорта» перед особа_1 составляет 15550 грн. 94 коп., А среднедневной заработок составляет 185 грн. 16 коп. / А.с.9 /.
Решением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а от 30 октября 2019 с ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »взысканов пользу особа_1 15550 грн. 94 коп. задолженности по невыплаченной заработной плате, с учетом уже уплаченных обязательных налогов и сборов. Данное обстоятельство установленная решением суда и дополнительного доказательства не нуждается.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работник превысиликов его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Как следует из разъяснений, данных в Постановлении Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда», суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за время задержки расчета при увольнении, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
на пидстави п.2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением КМ Украины от 08.02.1995р. №100, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Согласно п. 8 настоящего Порядка, начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней (часов).
Ответчик не представил суду никаких доказательств отсутствия вины предприятия в невыплате причитающихся истцу при увольнении сумм и наоборот признал обстоятельства иска.
Однако, рассчитывая сумму, подлежащую взысканию, суд приходит к следующим выводам.
С платежного поручения ГП «ЛДЗ« ЛОРТА »№ 174 от 21 января 2020усматривается, что ГП «ЛДЗ« ЛОРТА »перечислило на счет Железнодорожного ОГИС ГТУЮ во [Л]ской области средства в размере 17256 грн. 03 коп. по исполнительному производству №60888078 от 18.12.2019 г.., в том числе 15550 грн. 94 коп. задолженность по заработной плате перед особа_1 1555, 09 грн. исполнительный сбор и 150 грн. расходы по совершению исполнительных действий.
Таким образом, следует считать, что на 22.01.2020 г.. Ответчик ГП «ЛДЗ« ЛОРТА »провел полный расчет с истицей и выплатил всю задолженностиость по заработной плате, которая принадлежала ей к выплате при увольнении.
Согласно справки №27 от 25 февраля 2020 года, выданной Государственным предприятием «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », среднедневная заработная плата особа_1 составляет 185 грн. 16 коп., А средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 30 октября 2018 года по 22 января 2020 по 308 рабочих дней составляет 57 029 грн. 28 коп. Данный расчет произведен в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, поутвержденного Постановлением КМ Украины.
Таким образом, задержка расчета при увольнении особа_1 существовала в период с 31.10.2018 г.. По 22.01.2020 г., а следовательно 308 рабочих дней. Исходя из изложенного, к взысканию подлежит сумма в размере 57029, 28 грн. / Из расчета 308 дней х 185, 16 грн. среднедневная заработная плата /.
Суд критически оценивает объяснения истицы о том, что ее средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 30.10.2018 г.. До 04.02.2020 г. Составляет 58 510 грн. 56 коп.без учета налогов и сборов, поскольку приведенное опровергается платежным поручением ГП «ЛДЗ« ЛОРТА »№ 174 от 21 января 2020 года.
Исходя из изложенного и учитывая, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком и в день увольнения ей не были выплачены причитающиеся с предприятия суммы, суд приходит к выводу, что с ответчика в пользу истицы подлежит взысканию 57 029 грн. 28 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 30 октября 2018 г.глазу по 22 января 2020 года, без учета налогов и других обязательных платежей.
Поскольку исковые требования обоснованы и подлежат удовлетворению в соответствии со ст. 141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию в пользу истца судебные расходы пропорционально удовлетворенных исковых требований в размере 819 грн. 51 коп. (57029, 28: 58510, 56 х 840, 80 = 819, 51 грн.).

Руководствуясь ст.ст. 2, 4, 12-13, 81-82, 89, 264-265, 274-275, 279 ГПК Украины, ст.ст. 38, 116, 117 КЗоТ Украины, Постановлением пленм Верховного суда Украины № 9 от 06.11.1992р. «О практике рассмотрения судами трудовых споров», суд

е д е л:

Иск удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 57029 грн. (Пятьдесят семь тысяч двадцать девять) рублей. 28 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, без учета налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Государственного предприятия «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »на пользво особа_1 819 грн. 51 коп. судебного сбора.
В остальных исковых требований отказать по безосновательности.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам Апеляцийного нет.
В соответствии с требованиями п 15.5.Перехидних положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения [Л]ского апелляционного суда через Железнодорожный районный суд. [Л].
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. участникдела, которому полное решение не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.

Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающий по адресу: адрес_1
Ответчик: Государственное предприятие «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА », ОКПО 30162618, находится по адресу: г.. [Л], ул. Патона, 1.





судья[И] И.Д.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/822/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м. [Л]а у складі:

головуючої судді Іванюк І.Д.
за участі секретаря Гербут Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивачка 12 лютого 2020 року звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку в розмірі 58510 грн. 56 коп. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 22.10.2007 року працювала на різних посадах ДП «Львівський державний завод «лорта», а 30 жовтня 2018 року була звільнена з роботи за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України згідно наказу № 584-к від 30.10.2018 року. У день звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку, у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі та рішенням [З] районного суду м. [Л]а від 30 жовтня 2019 року з ДП «Львівський державний завод «лорта» на її користь стягнуто 15550 грн. 94 коп. заборгованості по невиплаченій заробітній платі з урахуванням сплачених обов`язкових податків та зборів. Вказане рішення суду було виконане 04 лютого 2020 року. На підставі ст.117 КЗпП України просить стягнути з ДП «Львівський державний завод «лорта» на її користь середній заробіток у зв`язку із затримкою проведення розрахунку при звільненні за період з 30.10.2018 року по 04.02.2020 року в розмірі 58510 грн. 56 коп. без врахування обов`язкових податків та зборів із розрахунку: 185, 16 грн. середньоденний заробіток х 316 робочих днів.
Ухвалою [З] районного суду м. [Л]а від 13 лютого 2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідача, діючи на підставі довіреності від 08.01.2020 р., 02.03.2020 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, зазначивши, що позивачці до виплати підлягає сума у розмірі 5702, 28 грн., а розбіжність між сумою зазначеною позивачкою і довідкою №27 від 25.02.2020 року пов`язана з тим, що останньою в розрахунок взято день фактичного зарахування коштів на її рахунок, а не день перерахування відповідачем коштів до ВДВС. Із врахуванням наведеного, вважає, що оскільки кошти перераховані позивачці несвоєчасно після надходження у ВДВС не з вини підприємства, тому підстав стягувати середній заробіток за затримку виплати заробітної плати за цей день немає, просив позов задоволити частково.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як встановлено судом, позивачка з 22.10.2007 року працювала на різних посадах ДП «Львівський державний завод «лорта». 30 жовтня 2018 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, згідно наказу №584-к від 30.10.2018 року /а.с. 7-8/.
З матеріалів справи вбачається, що при звільненні особа_1 не було виплачено всіх сум, що належали їй від ДП «Львівський державний завод «лорта», що також підтверджується довідкою №326 від 12.09.2019 року, згідно якої заборгованість ДП «Львівський державний завод «лорта» перед особа_1 становить 15550 грн. 94 коп., а середньоденний заробіток складає 185 грн. 16 коп./ а.с.9/.
Рішенням [З] районного суду м. [Л]а від 30 жовтня 2019 року з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» стягнуто на користь особа_1 15550 грн. 94 коп. заборгованості по невиплаченій заробітній платі, з урахуванням вже сплачених обов`язкових податків та зборів. Дана обставина встановлена рішенням суду і додаткового доведення не потребує.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається із роз`яснень, даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
На підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно до п. 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Відповідач не надав суду жодних доказів відсутності вини підприємства у невиплаті належних позивачці при звільненні сум і навпаки визнав обставини позову.
Однак, розраховуючи суму, яка підлягає до стягнення, суд приходить до наступного висновку.
З платіжного доручення ДП «ЛДЗ «лорта» № 174 від 21 січня 2020 року вбачається, що ДП «ЛДЗ «лорта» перерахувало на рахунок [З.] ВДВС ГТУЮ у Львівській області кошти у розмірі 17256 грн. 03 коп. за виконавчим провадженням №60888078 від 18.12.2019 р., в тому числі 15550 грн. 94 коп. заборгованість по заробітній платі перед особа_1 , 1555, 09 грн. виконавчий збір та 150 грн. витрати на проведення виконавчих дій.
Таким чином, слід вважати, що станом на 22.01.2020 р. відповідач ДП «ЛДЗ «лорта» провів повний розрахунок із позивачкою і виплатив їй всю заборгованість із заробітної плати, яка належала їй до виплати при звільненні.
Згідно довідки №27 від 25 лютого 2020 року, виданої Державним підприємством «Львівський державний завод «лорта», середньоденна заробітна плата особа_1 становить 185 грн. 16 коп., а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30 жовтня 2018 року по 22 січня 2020 року за 308 робочих днів становить 57029 грн. 28 коп. Даний розрахунок проведений у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України.
Таким чином, затримка розрахунку при звільненні особа_1 існувала у період з 31.10.2018 р. по 22.01.2020 р, а отже 308 робочих днів. Виходячи із наведеного, до стягнення підлягає сума у розмірі 57029, 28 грн. /із розрахунку 308 днів х 185, 16 грн. середньоденна заробітна плата/.
Суд критично оцінює пояснення позивачки про те, що її середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.10.2018 р. до 04.02.2020 р. становить 58510 грн. 56 коп. без урахування податків та зборів, оскільки наведене спростовується платіжним дорученням ДП «ЛДЗ «лорта» № 174 від 21 січня 2020 року.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення їй не були виплачені належні від підприємства суми, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 57029 грн. 28 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 жовтня 2018 року по 22 січня 2020 року, без урахування податків та інших обов`язкових платежів.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 819 грн. 51 коп. (57029, 28:58510, 56 х 840, 80= 819, 51 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12-13, 81-82, 89, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, ст.ст. 38, 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд-

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 57029 грн. (п`ятдесят сім тисяч двадцять дев`ять) грн. 28 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, без урахування податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 819 грн. 51 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. [Л]а.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , проживає за адресою: адреса_1
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта», єдрпоу 30162618, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1.





Суддя Іванюк І.Д.