ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты
Справа № 462/848/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2020 року головуючий суддя [З] районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в :
особа_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 03.02.2020 р. у сумі 13514, 58 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що працював на ДП «Львівський державний завод «лорта» до 07.06.2018 р. та звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивачу не було виплачено нараховану заробітну плату, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду і його позовні вимоги були задоволені рішенням суду від 12.11.2019 р. Заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 08.06.2018 р. по 12.11.2019 р. позивач отримав лише 03.02.2020 р. Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою [З] районного суду м. Львова від 19.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позовні вимоги визнає частково, оскільки фактичний розрахунок по виплаті заборгованості за рішенням суду від 12.11.2019 р. позивачу було проведено 21.01.2012 р., а тому період розрахунку належного до виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку з ним слід рахувати з 13.11.2019 р. по 21.01.2020 р.
Відповіді на відзив позивач суду не надав.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р. встановлено, що особа_1 перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Львівський державний завод «лорта» та 07.06.2018 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України /а.с.6/.
Рішенням [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р. стягнуто із ДП «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 9302 грн. 62 коп. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, 89846 грн.93 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець недоведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Рішенням [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р. доведено вину відповідача у невиплаті належних позивачу при звільненні сум.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець недоведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно рішення [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 року середньоденна заробітна плата позивача становить 250, 27 грн.
Разом з тим, суд не приймає до уваги поданий позивачем розрахунок середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 03.02.2020 р., оскільки такий спростовано відповідачем.
Як вбачається із поданого відповідачем платіжного доручення №175 від 12.01.2020 року, останнім здійснено виплату коштів у розмірі 110059 гривень на рахунок [З.] ВДВС ГТУЮ у Львівської області за виконавчим провадженням №60942862 від 02.01.2020 р., з яких: 99149, 55 грн. заборгованість по заробітній платі перед особа_1 , 9991, 79 грн. виконавчий збір, 150 грн. витрати на проведення виконавчих дій та 768, 40 грн. судовий збір.
Відтак, фактичний розрахунок із виплати позивачу належних сум згідно рішення [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р., відповідачем проведено 21.01.2020р., а тому на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2019 року по 21.01.2020 р. як вказано в розрахунку відповідача, який не заперечив позивач та суд приймає до уваги.
Крім цього, як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 21.01.2020 р. у розмірі 11762 грн. 69 коп./250, 27 грн. - середньоденний заробіток х 47 - робочі дні/ без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 731 гривня 80 копійок.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /р/р номер_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1/ на користь особа_1 /ІПН номер_2 , паспорт номер_3 , який проживає за адресою: адреса_1 / середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 21.01.2020 р. у розмірі 11762 /одинадцять тисяч сімсот шістдесят дві/ гривні 69 копійок без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /р/р номер_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1/ на користь особа_1 /ІПН номер_2 , паспорт номер_3 , який проживає за адресою: адреса_1 / судові витрати - 731 гривня 80 копійок судового збору.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Текст рішення суду складений 03 квітня 2020 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2020 року головуючий суддя [З] районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в :
особа_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 03.02.2020 р. у сумі 13514, 58 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що працював на ДП «Львівський державний завод «лорта» до 07.06.2018 р. та звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивачу не було виплачено нараховану заробітну плату, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду і його позовні вимоги були задоволені рішенням суду від 12.11.2019 р. Заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 08.06.2018 р. по 12.11.2019 р. позивач отримав лише 03.02.2020 р. Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою [З] районного суду м. Львова від 19.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позовні вимоги визнає частково, оскільки фактичний розрахунок по виплаті заборгованості за рішенням суду від 12.11.2019 р. позивачу було проведено 21.01.2012 р., а тому період розрахунку належного до виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку з ним слід рахувати з 13.11.2019 р. по 21.01.2020 р.
Відповіді на відзив позивач суду не надав.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р. встановлено, що особа_1 перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Львівський державний завод «лорта» та 07.06.2018 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України /а.с.6/.
Рішенням [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р. стягнуто із ДП «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 9302 грн. 62 коп. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, 89846 грн.93 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець недоведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Рішенням [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р. доведено вину відповідача у невиплаті належних позивачу при звільненні сум.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець недоведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно рішення [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 року середньоденна заробітна плата позивача становить 250, 27 грн.
Разом з тим, суд не приймає до уваги поданий позивачем розрахунок середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 03.02.2020 р., оскільки такий спростовано відповідачем.
Як вбачається із поданого відповідачем платіжного доручення №175 від 12.01.2020 року, останнім здійснено виплату коштів у розмірі 110059 гривень на рахунок [З.] ВДВС ГТУЮ у Львівської області за виконавчим провадженням №60942862 від 02.01.2020 р., з яких: 99149, 55 грн. заборгованість по заробітній платі перед особа_1 , 9991, 79 грн. виконавчий збір, 150 грн. витрати на проведення виконавчих дій та 768, 40 грн. судовий збір.
Відтак, фактичний розрахунок із виплати позивачу належних сум згідно рішення [З] районного суду м. Львова від 12.11.2019 р., відповідачем проведено 21.01.2020р., а тому на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2019 року по 21.01.2020 р. як вказано в розрахунку відповідача, який не заперечив позивач та суд приймає до уваги.
Крім цього, як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 21.01.2020 р. у розмірі 11762 грн. 69 коп./250, 27 грн. - середньоденний заробіток х 47 - робочі дні/ без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 731 гривня 80 копійок.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /р/р номер_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1/ на користь особа_1 /ІПН номер_2 , паспорт номер_3 , який проживає за адресою: адреса_1 / середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2019 р. по 21.01.2020 р. у розмірі 11762 /одинадцять тисяч сімсот шістдесят дві/ гривні 69 копійок без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /р/р номер_1 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1/ на користь особа_1 /ІПН номер_2 , паспорт номер_3 , який проживає за адресою: адреса_1 / судові витрати - 731 гривня 80 копійок судового збору.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Текст рішення суду складений 03 квітня 2020 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Львове (282 отзыва) →
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 24.11.2021
Дело №462/6865/21р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И24 ноября 2021 года. Судья Железнодорожного районного суда г. Львова Боровков Д.А., рассмотрев в помещении суда в г. Львове в упрощенном исковом производстве без уведомления сторон о гражданском деле по освобождению особа_1 , компенсации за невипользованные дни ежегодного отпуска и среднего заработка за несвоевременный расчет при уволь...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 10.11.2021
Дело №462/5997/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И (заочное) 10 ноября 2021 года. Судья Железнодорожного районного суда г. Львова Боровков Д.А., рассмотрев в помещении суда в г. Львове в упрощенном исковом производстве без уведомления сторон о гражданском деле по делу ОСОБА_1возможности, компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска и среднего заработка за несвоевременный расчет...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 23.10.2021
Дело №462/5934/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 23 октября 2021 г. Львов Железнодорожный районный суд Львова в составе председательствующего судьи – [К.] А.И., при секретаре – [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда во Львове гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Львовский государственный завод «лорта» о взыскани...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 26.07.2021
Дело № 462/12/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 26 июля 2021 Железнодорожный районный суд. Львова в составе судьи - [П.] М. с участием секретаря судебного заседания - [Д.] Р.-А.Р. рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании заработной платы и среднего заработка за несвоевременный рас...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 16.07.2021
Дело № 462/3373/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 16 июля 2021 [Л.] Железнодорожный районный суд [Л]а в составе судьи - [К.] А.И., при секретаре - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. [Л]е гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскания не начисленной и не выплаченнойзаработной платы и компен...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 08.07.2021
Дело № 462/2851/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 8 июля 2021 [Л.] Железнодорожный районный суд [Л]а в составе судьи - [К.] А.И., при секретаре - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. [Л]е гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскания не начисленной и не выплаченнойзаработной платы и компенс...