ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты
Справа № 462/248/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2020 року м.Львів
Головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Румілова Н.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в :
Позивач особа_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15157, 35 грн. та понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з червня 1998 року перебула у трудових відносинах на різних посадах в ДП «ЛДЗ «лорта», що підтверджується копією трудової книжки. В подальшому їй стали затримувати виплату заробітної плати, в результаті чого утворилась заборгованість. Наказом від 25 вересня 2019 року № 355-к вона 26 вересня 2019 року звільнена з роботи з посади монтажника радіоелектронної апаратури та приладів 4-го розряду за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Станом на день звільнення з роботи відповідач не виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати. Фактичний розрахунок з нею відповідач здійснив лише 27 грудня 2019 р. що підтверджується випискою банку.Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.01.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, поважних причин такого суду не повідомив.
Однак відповідач скерував на адресу суду лист, з якого вбачається, що останній з позовом погоджується повністю. ДП «ЛДЗ «лорта не заперечує про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 15157, 35 грн., за 65 робочих днів.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 05 червня 1998 року перебула у трудових відносинах на різних посадах в ДП «ЛДЗ «лорта», що підтверджується копією трудової книжки. 01 серпня 2016 року переведена на роботу монтажника радіоелектронної апаратури та приладів 4-го розряду згідно наказу № 415-к.
В подальшому їй стали затримувати виплату заробітної плати, в результаті чого за роботодавцем утворилась заборгованість.
Наказом Державного підприємства «Львівського державного заводу «лорта» №355-к від 25.09.2019 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, 26.09.2019 року позивача звільнено з роботи, за власним бажанням.
Згідно довідки №346 від 18 жовтня 2019 р. середньоденна заробітна плата особа_1 складає 233, 19 грн. без урахування податків та зборів. Заборгованість із заробітної плати перед позивачем особа_1 становить 26337, 93 грн.
Фактичний розрахунок з нею відповідач здійснив лише 27 грудня 2019 р. що підтверджується випискою банку від 09.01.2020 року.
Таким чином судом встановлено, що з моменту звільнення позивача 26.09.2019 року до моменту розрахунку 27.12.2019 р. відповідачем заборговано позивачеві 15157 грн. 35 коп./233, 19 грн. х 65 робочих днів/. Кількість робочих днів затримки розрахунку - 65.
Станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.
Відтак, заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 15157 грн. 35 коп. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні є підставною та підлягає задоволенню.
Разом з тим, як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 15157 грн. 35 коп., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст. 38, 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд
у х в а л и в:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 /на користь особа_1 /рнокпп номер_1 , яка проживає за адресою: адреса_1 , середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 15157 /п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят сім/ гривень 35 копійок, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 / на користь позивача особа_1 /рнокпп номер_1 / - 840.80 грн. судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку ч.2 ст.354 ЦПК України.
Суддя: [Н.]
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2020 року м.Львів
Головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Румілова Н.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в :
Позивач особа_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15157, 35 грн. та понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з червня 1998 року перебула у трудових відносинах на різних посадах в ДП «ЛДЗ «лорта», що підтверджується копією трудової книжки. В подальшому їй стали затримувати виплату заробітної плати, в результаті чого утворилась заборгованість. Наказом від 25 вересня 2019 року № 355-к вона 26 вересня 2019 року звільнена з роботи з посади монтажника радіоелектронної апаратури та приладів 4-го розряду за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Станом на день звільнення з роботи відповідач не виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати. Фактичний розрахунок з нею відповідач здійснив лише 27 грудня 2019 р. що підтверджується випискою банку.Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.01.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, поважних причин такого суду не повідомив.
Однак відповідач скерував на адресу суду лист, з якого вбачається, що останній з позовом погоджується повністю. ДП «ЛДЗ «лорта не заперечує про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 15157, 35 грн., за 65 робочих днів.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 05 червня 1998 року перебула у трудових відносинах на різних посадах в ДП «ЛДЗ «лорта», що підтверджується копією трудової книжки. 01 серпня 2016 року переведена на роботу монтажника радіоелектронної апаратури та приладів 4-го розряду згідно наказу № 415-к.
В подальшому їй стали затримувати виплату заробітної плати, в результаті чого за роботодавцем утворилась заборгованість.
Наказом Державного підприємства «Львівського державного заводу «лорта» №355-к від 25.09.2019 року відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, 26.09.2019 року позивача звільнено з роботи, за власним бажанням.
Згідно довідки №346 від 18 жовтня 2019 р. середньоденна заробітна плата особа_1 складає 233, 19 грн. без урахування податків та зборів. Заборгованість із заробітної плати перед позивачем особа_1 становить 26337, 93 грн.
Фактичний розрахунок з нею відповідач здійснив лише 27 грудня 2019 р. що підтверджується випискою банку від 09.01.2020 року.
Таким чином судом встановлено, що з моменту звільнення позивача 26.09.2019 року до моменту розрахунку 27.12.2019 р. відповідачем заборговано позивачеві 15157 грн. 35 коп./233, 19 грн. х 65 робочих днів/. Кількість робочих днів затримки розрахунку - 65.
Станом на день ухвалення рішення у справі фактичний розрахунок відповідачем з позивачем не проведено.
Відтак, заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 15157 грн. 35 коп. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні є підставною та підлягає задоволенню.
Разом з тим, як вбачається із Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 15157 грн. 35 коп., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст. 38, 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд
у х в а л и в:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 /на користь особа_1 /рнокпп номер_1 , яка проживає за адресою: адреса_1 , середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 15157 /п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят сім/ гривень 35 копійок, без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» /єдрпоу - 30162618, м. Львів, вул. Патона, 1 / на користь позивача особа_1 /рнокпп номер_1 / - 840.80 грн. судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку ч.2 ст.354 ЦПК України.
Суддя: [Н.]
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Львове (282 отзыва) →
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 24.11.2021
Дело №462/6865/21р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И24 ноября 2021 года. Судья Железнодорожного районного суда г. Львова Боровков Д.А., рассмотрев в помещении суда в г. Львове в упрощенном исковом производстве без уведомления сторон о гражданском деле по освобождению особа_1 , компенсации за невипользованные дни ежегодного отпуска и среднего заработка за несвоевременный расчет при уволь...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 10.11.2021
Дело №462/5997/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И (заочное) 10 ноября 2021 года. Судья Железнодорожного районного суда г. Львова Боровков Д.А., рассмотрев в помещении суда в г. Львове в упрощенном исковом производстве без уведомления сторон о гражданском деле по делу ОСОБА_1возможности, компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска и среднего заработка за несвоевременный расчет...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 23.10.2021
Дело №462/5934/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 23 октября 2021 г. Львов Железнодорожный районный суд Львова в составе председательствующего судьи – [К.] А.И., при секретаре – [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда во Львове гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Львовский государственный завод «лорта» о взыскани...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 26.07.2021
Дело № 462/12/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 26 июля 2021 Железнодорожный районный суд. Львова в составе судьи - [П.] М. с участием секретаря судебного заседания - [Д.] Р.-А.Р. рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании заработной платы и среднего заработка за несвоевременный рас...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 16.07.2021
Дело № 462/3373/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 16 июля 2021 [Л.] Железнодорожный районный суд [Л]а в составе судьи - [К.] А.И., при секретаре - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. [Л]е гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскания не начисленной и не выплаченнойзаработной платы и компен...
ДП "ЛДЗ"ЛОРТА"
Львов | 08.07.2021
Дело № 462/2851/21 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 8 июля 2021 [Л.] Железнодорожный районный суд [Л]а в составе судьи - [К.] А.И., при секретаре - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда в г.. [Л]е гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «[Л]ский государственный завод« ЛОРТА »о взыскания не начисленной и не выплаченнойзаработной платы и компенс...