ДП "МЗ "ГІДРОМАШ": невыплата зарплаты
Дата документу 04.03.2020
Справа № 937/9811/20
Провадження № 2/937/894/20
заочне рішення
іменем україни
04 березня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді — Горбачової Ю.В.
з секретарем с/з — Піщевою А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати, в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 99 481, 38 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 994, 18 грн.
Свій позов мотивує тим, що він, особа_1, працював на підприємстві ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» з 12.12.2005 року по 12.10.2017 року. Відповідач при його звільненні не виплатив йому у повному обсязі нараховану заробітну плату. У зв`язку з чим, він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі. 18.04.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалено заочне рішення по справі № 320/8648/17 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 33000, 49 грн. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, за яким 05.06.2018 року було відкрито виконавче провадження. 07.10.2019 року відповідачем суму заборгованості виплачено в повному обсязі та 09.10.2019 року було винесено постанову про закриття виконавчого провадження. Таким чином, згідно ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен спалити позивачу середній заробіток за період з 13.10.2017 року по 06.10.2019 року. Тобто, спосіб захисту позивача передбачений законом. Вважає, що середня заробітна плата повинна бути розрахована виходячи з двох повних останніх місяців роботи позивача, а саме за серпень та вересень 2017 року, тобто з 01.08.2017 року по 30.09.2017 року. Згідно довідки наданої відповідачем, заробітна плата позивача за серпень 2017 року (22 робочих дня) становить 3481, 14 грн.. а заробітна плата за вересень 2017 року (21 робочий день) становить 5190.48 грн. Таким чином. Розмір середньоденної заробітної плати позивача за два повні місяці роботи складає 201, 66 грн.= (3481, 14 грн. + 5190, 48 грн.)/(22+21). Термін затримки виплати з 13.10.2017 року по 06.10.2019 року становить 493 робочих дня. Тобто середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати складає 99 418, 38 грн. (201, 66 грн. х 493 робочих дня). Станом на день подання цієї позовної заяви до суду відповідач не сплатив позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 99 418, 38 грн., а тому він змушений звернутися до суду з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 04.12.2019 року за позовом відкрите спрощене провадження та справу призначено до судового розгляду.
Сторони у судове засідання не з`явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов та клопотання від нього не надходили.
Через неявку відповідача у судове засідання, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та неявки в судове засідання відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належну оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
При судовому розгляді встановлено, що особа_1 працював на підприємстві ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» на посаді майстра з 12.12.2005 року по 12.10.2017. Наказом № 89-К від 12.10.2017 року його було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпПУ, що підтверджується копією трудової книги (а.с.6).
Відповідач при його звільненні не виплатив позивачу у повному обсязі нараховану заробітну плату.
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.04.2018 року стягнуто з ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 33000, 49 грн.
На підставі вказаного рішення, яке набрало законної сили, судом був виданий виконавчий лист № 320/8648/17 від 25.05.2018 року про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 33000, 49 грн., який позивач подав до ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції та стягнув суму заборгованості у примусовому порядку, що підтверджується копією постанови про закриття виконавчого провадження від 09.10.2019 року (а.с. 9).
Згідно ст. 117 КЗпПУ, у разі несвоєчасного розрахунку роботодавець повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до моменту фактичного розрахунку.
Згідно наданої позивачу довідки про заборгованість по заробітній платі, на підставі здійсненого ним розрахунку відповідно до Порядку № 100, середньоденний заробіток позивача склав 201, 66 грн.
3 13.10.2017 року по 06.10.2019 року, кількість робочих днів прострочення виплати заробітної плати складає 493 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день звернення до суду складає: 201, 66 грн. х 493 р.дн. = 99 418, 38 грн.
Тобто середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати складає 99 418, 38 грн.
Суд, перевіривши розрахунок та надавши оцінку дослідженим доказам, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з даним позовом, в сумі 994 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 247, 258, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати- задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (єдрпоу 00240106), юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191, на користь особа_1, інформація_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, ін.н. номер_1, який проживає та зареєстрований за адресою: адреса_1 (адреса_2, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 99 418 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок, з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів (ПДФО та військового збору), утриманих з даної суми відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (єдрпоу 00240106), юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191, на користь особа_1, інформація_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, ін.н. номер_1, який проживає та зареєстрований за адресою: адреса_1 (адреса_2, судовий збір в розмірі 994 (дев`ятсот дев`яносто чотири) гривень 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.В. [Г.]
Справа № 937/9811/20
Провадження № 2/937/894/20
заочне рішення
іменем україни
04 березня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді — Горбачової Ю.В.
з секретарем с/з — Піщевою А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати, в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 99 481, 38 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 994, 18 грн.
Свій позов мотивує тим, що він, особа_1, працював на підприємстві ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» з 12.12.2005 року по 12.10.2017 року. Відповідач при його звільненні не виплатив йому у повному обсязі нараховану заробітну плату. У зв`язку з чим, він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі. 18.04.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалено заочне рішення по справі № 320/8648/17 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 33000, 49 грн. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, за яким 05.06.2018 року було відкрито виконавче провадження. 07.10.2019 року відповідачем суму заборгованості виплачено в повному обсязі та 09.10.2019 року було винесено постанову про закриття виконавчого провадження. Таким чином, згідно ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен спалити позивачу середній заробіток за період з 13.10.2017 року по 06.10.2019 року. Тобто, спосіб захисту позивача передбачений законом. Вважає, що середня заробітна плата повинна бути розрахована виходячи з двох повних останніх місяців роботи позивача, а саме за серпень та вересень 2017 року, тобто з 01.08.2017 року по 30.09.2017 року. Згідно довідки наданої відповідачем, заробітна плата позивача за серпень 2017 року (22 робочих дня) становить 3481, 14 грн.. а заробітна плата за вересень 2017 року (21 робочий день) становить 5190.48 грн. Таким чином. Розмір середньоденної заробітної плати позивача за два повні місяці роботи складає 201, 66 грн.= (3481, 14 грн. + 5190, 48 грн.)/(22+21). Термін затримки виплати з 13.10.2017 року по 06.10.2019 року становить 493 робочих дня. Тобто середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати складає 99 418, 38 грн. (201, 66 грн. х 493 робочих дня). Станом на день подання цієї позовної заяви до суду відповідач не сплатив позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 99 418, 38 грн., а тому він змушений звернутися до суду з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 04.12.2019 року за позовом відкрите спрощене провадження та справу призначено до судового розгляду.
Сторони у судове засідання не з`явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов та клопотання від нього не надходили.
Через неявку відповідача у судове засідання, враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та неявки в судове засідання відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належну оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
При судовому розгляді встановлено, що особа_1 працював на підприємстві ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» на посаді майстра з 12.12.2005 року по 12.10.2017. Наказом № 89-К від 12.10.2017 року його було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпПУ, що підтверджується копією трудової книги (а.с.6).
Відповідач при його звільненні не виплатив позивачу у повному обсязі нараховану заробітну плату.
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.04.2018 року стягнуто з ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 33000, 49 грн.
На підставі вказаного рішення, яке набрало законної сили, судом був виданий виконавчий лист № 320/8648/17 від 25.05.2018 року про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 33000, 49 грн., який позивач подав до ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції та стягнув суму заборгованості у примусовому порядку, що підтверджується копією постанови про закриття виконавчого провадження від 09.10.2019 року (а.с. 9).
Згідно ст. 117 КЗпПУ, у разі несвоєчасного розрахунку роботодавець повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до моменту фактичного розрахунку.
Згідно наданої позивачу довідки про заборгованість по заробітній платі, на підставі здійсненого ним розрахунку відповідно до Порядку № 100, середньоденний заробіток позивача склав 201, 66 грн.
3 13.10.2017 року по 06.10.2019 року, кількість робочих днів прострочення виплати заробітної плати складає 493 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день звернення до суду складає: 201, 66 грн. х 493 р.дн. = 99 418, 38 грн.
Тобто середній заробіток позивача за весь час затримки виплати заробітної плати складає 99 418, 38 грн.
Суд, перевіривши розрахунок та надавши оцінку дослідженим доказам, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з даним позовом, в сумі 994 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 247, 258, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати- задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (єдрпоу 00240106), юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191, на користь особа_1, інформація_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, ін.н. номер_1, який проживає та зареєстрований за адресою: адреса_1 (адреса_2, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 99 418 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок, з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків та зборів (ПДФО та військового збору), утриманих з даної суми відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» (єдрпоу 00240106), юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191, на користь особа_1, інформація_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, ін.н. номер_1, який проживає та зареєстрований за адресою: адреса_1 (адреса_2, судовий збір в розмірі 994 (дев`ятсот дев`яносто чотири) гривень 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя: Ю.В. [Г.]
