ДП "НІЖИНСЬКИЙ КХП": невыплата зарплаты

Единственный уникальный номер: 728/1317/20
Номер производства 2/728/14/21


Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины
12 января 2021 Бахмачский районный суд Черниговской области
в составе
председательствующей судьи [Г.] А.И.
при секретаре [К.] В.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Бахмач в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Нежинский комбинат хлебопродуктов» о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —
В С Т, А Н О В И Л:
04.08.2020 года истец обратился в суд с иском, в котором просил взыскать с ГП «Нежинский комбинат хлебопродуктов» в его пользу 54 547 гривен 01 копейку в счет начисленной, но не выплаченной заработной платы, 227 661 гривну 60 копеек среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и 2276 гривен 62 копейки в счет уплаченного им судебного сбора.
Свои требования мотивировал тем, работавший у ответчика, но при увольнении 9 августа 2019 согласно приказу № 38-п ему не была выплачена в полном объеме заработная плата, согласно справки составляет 17 951 гривну 69 копеек, размер задолженности по которой по его расчетам значительно больше и составляет 54 547 гривен 01 копейку. Средний заработок с даты увольнения на дату подачи иска — 24.07.2020 года рассчитывает соответствии с положениями ч.1 ст.117 КЗоТ Украины и с учетом Порядка исчисления среднейзаработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Укоаины № 100 от 8 февраля 1995, исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих увольнению.
В судебном заседании истец и его представитель — адвокат [Р.] А.С. не явились, но в предоставленной заявлении просили рассматривать дело в их отсутствие и удовлетворить исковые требования.
Представитель ответчика — ООО «Нежинский комбинат хлебопродуктов» в судебное заседание не явился по неизвестным причинам, хотя о времении месте рассмотрения дела был извещен надлежащим образом. О причинах неявки не сообщил. В установленный судом срок отзыв на иск не представил.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось в соответствии с требованиями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины.
Изучив материалы дела, суд приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению, исходя из наступного.
Права и свободы человека и гражданина защищаются судом. Каждый имеет право любыми, не запрещенными законом средствами защищать свои права и свободы от нарушений и противоправных посягательств что определено ч.ч.1, 2, 5 ст. 55 Конституции Украины.
Как установлено в судебном заседании истец особа_1 работал у ответчика в должности исполняющего обязанности генерального директора ГП «Нежинский комбинат хлебопродуктов», начиная с 4 января 2019 по 9 августа 2019 (а 13−19).
Приказом № 1-п от4 января 2019 особа_1 приступил к исполнению обязанностей исполняющего обязанности генерального директора государственного предприятия «Нежинский комбинат хлебопродуктов» (а 22).
Приказом по № 227 от 9 августа 2019 приостановлено выполнение обязанностей генерального директора государственного предприятия «Нежинский комбинат хлебопродуктов» особа_1 9 августа 2019 в связи с истечением срока, определенного приказом Минагрополитики от 7 июня 2019 № 154-п «Об назначении исполняющим обязанностии генерального директора особа_1 « (а 23).
В соответствии с приказом № 38-п от 9 августа 2019 ГП «» Нежинский комбинат хлебопродуктов «считать особа_1 уволенным 9 августа 2019 с должности исполняющего обязанности генерального директора ГП» Нежинский комбинат хлебопродуктов «в связи с истечением срока, определенного приказом от 7 июня 2019 №154-п «О назначении исполняющим обязанности генерального директора особа_1», п. 2 ст.36 КЗоТ Украины (а.с.24).
По предписаниям ч. 1 ст. 47 КСПП Украина собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст. 116 КоАП Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после пред`Явление уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Из содержания справки по № 82, выданной 14 июля 2020 Государственным предприятием«Нежинский комбинат хлебопродуктов» усматривается, что задолженность по заработной плате особа_1 по состоянию на 14.07.2020 года составляет 17 951 гривна 69 копеек (л.д. 25), которая и подлежит взысканию в судебном порядке.
Ссылка истца на размер задолженности по заработной плате в сумме 54 547 гривен 01 копейка, исходя из разницы между выплаченной заработной платой согласно выписки по карточному счету за период с января 2019 по октябрь 2019 году в сумме 87 761 гривна 32 копейки и начисленной в общальных сумме 142 308 гривен 33 копейки согласно справки о доходах, выданной 14 июля 2020 ответчиком, не заслуживает внимания, поскольку в справке о доходах указана сумма начисленной заработной платы без вычета налога, а в карточном счете указана сумма за исключением отчислений.
По предписаниям ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либосроком.
Согласно ч.1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 32 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 9 от 6 ноября 1992 «О практике рассмотрения судами маяВдова споров «в случаях взыскания в пользу работника среднего
заработка за время вынужденного прогула в связи с незаконным
увольнением или переводом, отстранением от работы —
невыполнением решения о восстановлении на работе, задержкой выдачи
трудовой книжки или расчета он определяется по общим
правилам исчисления среднего заработка, исходя из заработка
за последние два календарных месяца работы. Для работников,
проработали на данном предприятии (в учреждении, органезации)
менее двух месяцев, исчисление производится из расчета среднего
заработка за фактически проработан время. При этом учитываются
положения Порядка исчисления средней заработной платы,
утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля
1995 года N 100 (далее Порядок).
Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых
из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,
календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением
заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев
рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней
(Часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на 
число календарных дней за этот период.
Согласно справки о доходах размер начисленной заработной платы ОСОБА_1за июнь и июль 2019 (за последние два месяца перед увольнением) составил, соответственно, 16 845 гривен 45 копеек и 22 047 гривен 06 копеек (л.д. 26). Среднедневной заработок истца на дату увольнения составлял 948 гривен 59 копеек, исходя из расчета: 16 845 гривен 45 копеек +22047 гривен 06 копеек = 38 892 гривны 51 копейка; 38 892 гривны 51 копейка: 41 день (18 + 23 рабочих дня в июне, июле 2019 года, соответственно) = 948 гривен 59 копеек.
Обращаясь в суд истец просилвзыскать среднемесячный заработок за период с 9 августа 2019, то есть с момента увольнения по 24 июля 2020 — по день подачи искового заявления.
Как установлено в судебном заседании исковое заявление зарегистрировано канцерляриею Бахмачского районного суда 4 августа 2020.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
С учетом положений ч.1 ст. 13 ГПК Украины, подлежит взысканию среднемесячный заработок именно за период, за который просил истец, исходя из расчета: 948 гривен 59 копеек * 240 дней = 227 661 гривна 60 копеек.
В соответствии со ст. 81 ГПК Украины каждая сторона зобов`зана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказывания не может основываться на предположениях.
на гдень рассмотрения дела ответчиком не представлено доказательств отсутствия задолженности по заработной плате перед особа_1.
Ответчик в судебное заседание не явился, отзыва на иск не представил, своим правом представить объяснения не воспользовался.
По предписаниям ч. 1 и п 1, 3 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются: в случае удовлетворения иска на ответчика, в случае частичного садоволення иска — на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Исходя из положения п. 3 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины, учитывая, что исковые требования в части начисленной, но не выплаченной заработной платы удовлетворено частично (32, 91%), подлежит взысканию с ответчика в пользу государства судебный сбор в размере 298 гривен 82 копейки.
Исходя из положения п. 1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины, учитывая, что исковые требования в части взыскания среднего заработка удовлетворены вполном объеме, подлежат взысканию с ответчика в пользу истца 2276 гривен 62 копейки государственной пошлины, которые подтверждены документально (а 9) и были уплачены истцом при подаче иска в суд, поскольку льготы по уплате судебного сбора, предусмотренные п.1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» на указанные требования не распространяются. (Постановления Большой Палаты Верховного Суда Украины от 30 января 2019 по делу 9104518/16: начисление среднего заработка не входит в структурыи заработной платы).
На основании изложенного, руководствуясь ст. 55 Конституции Украины, ст 2, 5, 10−13, 18, 81, 141, 247 ч. 2, 258−259, 263 -265 ГПК Украины, ст.ст. 47 ч.1, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, п. 32 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 9 от 6 ноября 1992 «О практике рассмотрения судами трудовых споров», Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраль
1995 года N 100 суд-
Р Е Ш И Л:
Исковые требования ОСОБА_1в ГП «Нежинский комбинат хлебопродуктов» о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Нежинский комбинат хлебопродуктов» в пользу особа_1 17 951 гривну 69 копеек в счет начисленной, но не выплаченной заработной платы, 227 661 гривну 60 копеек среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и 2276 гривен 62 копейки в счет уплаченного ним судебного сбора, а всего взыскать 247 889 (двести сорок семь тысяч восемьсот восемьдесят девять) рублей 91 копейку.
Взыскать с Государственного предприятия «Нежинский комбинат хлебопродуктов» в пользу государства судебный сбор в размере 298 (двести девяносто восемь) рублей 88 копеек.
В другой части исковых требований особа_1 отказать
Истец особа_1, проживает адрес_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Нежинский комбинат хлибопродуктов «, г. Нежин Черниговской области переулок Урожайный, 16, код егрпоу 00952634.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного Просмда.
Решение может быть обжаловано в Черниговского апелляционного суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения, или в случае рассмотрения дела без уведомления участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное вобжалования: решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 ГПК Украины.
Полный текст решения изготовлен 12.01.2021 года.



Судья А.И. [Г.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Єдиний унікальний номер: 728/1317/20
Номер провадження 2/728/14/21


Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни
12 січня 2021 року Бахмацький районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючої судді [Г.] О.І.
при секретарі [К.] В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —
В С Т, А Н О В И В:
04.08.2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» на його користь 54 547 гривень 01 копійку в рахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 227 661 гривню 60 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2276 гривень 62 копійки в рахунок сплаченого ним судового збору.
Свої вимоги мотивував тим, що працював у відповідача, але при звільненні 09 серпня 2019 року згідно наказу № 38-п йому не була виплачена в повному обсязі заробітна плата, яка згідно довідки складає 17 951 гривню 69 копійок, розмір заборгованості по якій за його розрахунками є значно більшим і становить 54 547 гривень 01 копійку. Середній заробіток з дати звільнення на дату подачі позову — 24.07.2020 року розраховує відповідно до положень ч.1 ст.117 КЗпП України та з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укоаїни № 100 від 08 лютого 1995 року, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню.
В судове засідання позивач та його представник — адвокат [Р.] О.С. не з`явилися, але у наданій заяві просили розглядати справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача — ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» в судове засідання не з`явився з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомив. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.
В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань що визначено ч.ч.1, 2, 5 ст. 55 Конституції України.
Як встановлено в судовому засіданні позивач особа_1 працював у відповідача на посаді виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», починаючи з 04 січня 2019 року по 09 серпня 2019 року (а.с. 13−19).
Наказом № 1-п від 04 січня 2019 року особа_1 приступив до виконання обов`язків виконуючого обов`язки генерального директора державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (а.с. 22).
Наказом за № 227 від 09 серпня 2019 року припинено виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» особа_1 09 серпня 2019 року у зв`язку з закінченням терміну, визначеного наказом Мінагрополітики від 07 червня 2019 року № 154-п «Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора особа_1 » (а.с. 23).
Відповідно до наказу № 38-п від 09 серпня 2019 року ДП ««Ніжинський комбінат хлібопродуктів» вважати особа_1 звільненим 09 серпня 2019 року з посади виконуючого обов`язків генерального директора ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» у зв`язку із закінченням терміну, визначеного наказом від 07 червня 2019 року №154 -п «Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора особа_1 «, п. 2 ст.36 КЗпП України (а.с.24).
За приписами ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ст. 116 КзпАП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Зі змісту довідки за № 82, виданої 14 липня 2020 року Державним підприємством «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» вбачається, що заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на 14.07.2020 року становить 17 951 гривня 69 копійок (а.с. 25), яка і підлягає стягненню в судовому порядку.
Посилання позивача на розмір заборгованості по заробітній платі в сумі 54 547 гривень 01 копійка, виходячи з різниці між виплаченою заробітною платою згідно виписки по картковому рахунку за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року в сумі 87 761 гривня 32 копійки та нарахованою в загальній сумі 142 308 гривень 33 копійки згідно довідки про доходи, виданої 14 липня 2020 року відповідачем, не заслуговує на увагу, оскільки в довідці про доходи вказана сума нарахованої заробітної плати без відрахування податку, а в картковому рахунку зазначена сума за винятком відрахувань.
За приписами ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього
заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним
звільненням або переведенням, відстороненням від роботи —
невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі
трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними
правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку
за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які
пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації)
менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього
заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються
положення Порядку обчислення середньої заробітної плати,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого
1995 року N 100 (надалі Порядок).
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються
із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством,
календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням
заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців
робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів
(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на 
число календарних днів за цей період.
Згідно довідки про доходи розмір нарахованої заробітної плати особа_1 за червень та липень 2019 року (за останні два місяці перед звільненням) становив, відповідно, 16 845 гривень 45 копійок та 22 047 гривень 06 копійок (а.с. 26). Середньоденний заробіток позивача на дату звільнення становив 948 гривень 59 копійок, виходячи з розрахунку: 16 845 гривень 45 копійок +22047 гривень 06 копійок= 38 892 гривні 51 копійка; 38 892 гривні 51 копійка: 41 день (18 + 23 робочих дні у червні, липні 2019 року, відповідно)= 948 гривень 59 копійок.
Звертаючись до суду позивач просив стягнути середньомісячний заробіток за період з 09 серпня 2019 року, тобто з часу звільнення по 24 липня 2020 року — по день подачі позовної заяви.
Як встановлено в судовому засіданні позовна заява зареєстрована канцерлярією Бахмацького районного суду 04 серпня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, підлягає стягненню середньомісячний заробіток саме за період, за який просив позивач, виходячи з розрахунку: 948 гривень 59 копійок *240 днів= 227 661 гривня 60 копійок.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`зана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На день розгляду справи відповідачем не надано доказів відсутності заборгованості по заробітній платі перед особа_1.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, своїм правом надати суду пояснення не скористався.
За приписами ч. 1 та п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги в частині нарахованої але не виплаченої заробітної плати задоволено частково (32, 91%), підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 298 гривень 82 копійки.
Виходячи з положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку задоволені в повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2276 гривень 62 копійки судового збору, які підтверджені документально (а.с. 9) та були сплачені позивачем при подачі позову до суду, оскільки пільги по сплаті судового збору, передбачені п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на вказані вимоги не поширюються. (Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 30 січня 2019 року у справі 9104518/16: нарахування середнього заробітку не входить до структури заробітної плати).
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 10−13, 18, 81, 141, 247 ч. 2, 258−259, 263 -265 ЦПК України, ст.ст. 47 ч.1, 116, 117, 233 КЗпП України, п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого
1995 року N 100 суд-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» на користь особа_1 17 951 гривню 69 копійок в рахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 227 661 гривню 60 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2276 гривень 62 копійки в рахунок сплаченого ним судового збору, а всього стягнути 247 889 (двісті сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 91 копійку.
Стягнути з Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» на користь держави судовий збір в розмірі 298 (двісті дев`яносто вісім) гривень 88 копійок.
В іншій частині позовних вимог особа_1 відмовити
Позивач: особа_1, проживає адреса_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1.
Відповідач: Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», м. Ніжин Чернігівської області провулок Урожайний, 16, код єдрпоу 00952634.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 12.01.2021 року.



Суддя О.І. [Г.]