ДП РМТП: невыплата зарплаты
Дело №510/1569/21
Производство № 2/510/1381/21
Р И Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р, А И Н И
25.10.21 г. Ренийский районный суд Одесской области
в составе: — председательствующего судьи [С.] К.В.
-при секретаре [И.] Н.С.
рассмотрев в открытом подготовительном судебном заседании в г. Рени дело по иску особа_1 к ГП «Ренийский морской торговый порт» о взыскании заработной платы, —
В С Т, А Н О В И В:
Истец обратился в суд с иском к ответуо взыскании задолженности по заработной плате в размере 69761, 75 грн. Свои требования обосновывает тем, что он работает в ГП «Ренийский морской торговый порт» и за период с января 2021 по июль 2021 его задолженность по заработной плате составила 69761, 75 грн.
В предварительное судебное заседание истец не явился, направил в суд заявление о рассмотрении дела в его отсутствии, исковые требования поддерживает в полном объеме, дополнений и уточнений не имеет.
Представитель ответчика М. [И.] в судебное заседание не явился, направил в суд отзыв на исковое заявление, в котором не указано ни одного возражения против удовлетворения иска, в отзыве содержится просьба о рассмотрении дела в его отсутствии по имеющимся в материалах дела доказательствам. К ходатайству прилагается справка о задолженности по заработной плате с января 2021 г. по сентябрь 2021 г. в размере 98973, 62 грн. Таким образом, представителем ответчика позиция по исковым требованиям не высказана, однако то, что к ходатайству добавленасуда об имеющейся задолженности, свидетельствует о признании исковых требований.
Исходя из изложенного, суд считает, что решение по делу возможно постановить при проведении подготовительного судебного заседания.
Согласно ч. 3 ст. 200 ГПК Украины, по результатам подготовительного производства суд принимает решение в случае признания иска ответчиком.
Согласно ч. 4 ст. 206 ГПК Украины, в случае признания ответчиком иска суд при наличии для этого законных оснований принимает решение об удовлетворении иска. Если признание ответчиком иска противоречит закону или нарушает права, свободы или интересы других лиц, суд выносит определение об отказе в принятии признания ответчиком иска и продолжает судебное разбирательство.
Судом в ходе судебного разбирательства были исследованы: паспорт гражданина Украины особа_1 серии номер_1 от 05.03.2002 г.; копия трудовой книжки номер_2; справка о задолженности по заработной плате на сумму 69761, 75 грн. от 18.08.2021 г.
Судом в ходе судебного разбирательства дела встаноОСОБА_1 работает в ГП «Ренийский морской торговый порт» механиком групповых перегрузочных машин грузового терминала. Начиная с января 2021 г. заработная плата не выплачивалась, в связи с чем по состоянию на июль 2021 г. возникла задолженность по выплате заработной платы в размере 69761, 75 грн., что подтверждается справкой ГП «Ренийский морской торговый порт8» от 18. .2021 г. № 641.
Изучив материалы дела и предоставленные документы, суд приходит к выводу, что исковые требованияистца обоснованы и подлежат удовлетворению в полном объеме.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, а именно определено, что каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом.
Согласно статье 1 Конвенции Международной организации труда «О защите заработной платы"№ 95, ратифицированной Украиной 30 июня 1961 года, термин «заработная плата» означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть исчислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить работнику за труд, который выполнен или должен быть выполнен, или за услуги, которые предоставлены или должны быть предоставлены. Этому определению соответствует понятие заработной платы, предусмотренное в части первой 94 КЗоТ Украины.
Приведенное содержание понятия заработной платы согласуется с одним из принципов осуществления трудовых правоотношений — возмездность труда, который получил отражение в пункте 4 части I Европейской социальной хартии (пересмотренной) от 3 мая 1996 года, ратифицированной Законом Украины от 14 сентября 2006 № 137-V, за которым все работники имеют право на справедливое вознаграждение, которое обеспечит достаточный уровень жизни.
Частью 1 ст. 94 КЗоТ Украины определено, что заработная плата — это вознаграждение, слена, как правило, в денежном выражении, которое владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за проделанную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным свыборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позже семи дней после окончания периода, за который производится выплата. Аналогичное положение закреплено в ст. 24 ЗУ «Об оплате труда».
Согласно справке ГП «Ренийскийморской торговый порт» от 18.08.2021 задолженность по заработной плате составляет 69761, 75 грн., в том числе за: январь 2021 г. — 11814, 37 грн.; февраль 2021 г. — 9172, 31 грн.; март 2021 г. — 9172, 31 грн; апрель 2021 г. — 9172, 31 грн.; май 2021 г. — 9172, 31 грн.; июнь 2021 г. — 12021, 52 грн.; июль 2021 г. — 9236, 62 грн.
Представителем ответчика предоставлена справка о задолженности по заработной плате № 775 от 12.10.2021 г. за период с января 2021 г. по сентябрь 2021 г. в размере98973, 62 грн., однако, истец увеличил размер позывных требований, в связи с чем суд рассматривает иск внутри заявленных требований.
В соответствии с требованиями ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дело в пределах заявленных требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 года указано, что удовлетворяя требованияги об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении подлежащих взысканию сумм. Поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
Поскольку в справке, предоставленной ответчиком, указана сумма задолженности по заработной плате, подлежащая уплате работнику, а неначисленная суд считает, что все налоги и другие обязательные платежи уже были отчислены, поэтому взимает в пользу истца всю сумму заработной платы, указанную в справке.
Следовательно, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца начисленную, но не уплаченную заработную плату за период с января 2021 по июль 2021 (в пределах заявленных исковых требований), в размере 69761, 75 грн.
Согласно ч.ч. 1, 2 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковыхмог. Иные судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются в случае удовлетворения иска — на ответчика. Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождена от уплаты судебных издержек, с другой стороны взимаются судебные издержки в пользу понесших их лиц пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных издержек, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно положению п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях увольняются истцы — по делам о взыскании заработной платы и возобновлении на работе.
На основании вышеизложенного, суд приходит к выводу, что с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в пользу государства в размере 908 грн.
Согласно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решений по делам о: присуждении работнику выплаты заработной платы, но не более одного месяца и возобновления на работе незаконно уволенного или переведенного на другую работу работника.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 280, 281, 282, 430 ГПК Украины, ст.ст. 115 КЗоТ Украины, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда», —
В И Р И Ш И В:
Иски требования особа_1 к ГП «Ренийский морской торговый порт» о взыскании заработной платы — сосвободить.
Взыскать с Государственного предприятия «Ренийский морской торговый порт» (68802, Одесская обл., г. Рени, ул. Дунайская, 188, егрпоу: 01125809) в пользу особа_1 (ИИН — номер_3) сумму задолженности по заработной плате за период с января по июль 2021 г. в размере 69761, 75 грн.
Согласно положениям п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Стягнуть с ГП «Ренийский морской торговый порт» (егрпоу 01125809) в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн.
Решение может быть обжаловано в Одесский апелляционный суд в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Судья К.В. [С.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 510/1569/21
Провадження № 2/510/1381/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
25.10.21 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: — головуючого судді Сорокіна К.В.
-при секретарі Івановій Н.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом особа_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 69761, 75 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працює в ДП «Ренійський морський торговельний порт» та за період з січня 2021 р. по липень 2021 р. його заборгованість по заробітній платі склала 69761, 75 грн.
У підготовче судове засідання позивач не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, доповнень та уточнень не має.
Представник відповідача М. Ігнатенко у судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву в якому не вказано жодного заперечення проти задоволення позову, у відзиві міститься прохання про розгляд справи у його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. До клопотання долучена довідка про заборгованість із заробітної плати з січня 2021 р. по вересень 2021 р. у розмірі 98973, 62 грн. Таким чином, представником відповідача позиція щодо позовних вимог не висловлена, однак те, що до клопотання додана довідка про наявну заборгованість, свідчить про визнання позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визн ання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні: паспорт громадянина України особа_1 серії номер_1 від 05.03.2002 р.; копія трудової книжки номер_2; довідка про заборгованість по заробітній платі у розмірі 69761, 75 грн. від 18.08.2021 р..
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що особа_1 працює в ДП «Ренійський морський торговельний порт» механіком групових перевантажувальних машин вантажного терміналу. Починаючи з січня 2021 р. заробітна плата не виплачувалась, у зв`язку з чим, станом на липень 2021 р. виникла заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 69761, 75 грн., що підтверджується довідкою ДП «Ренійський морський торговельний порт» від 18.08.2021 р. № 641.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин — відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 ЗУ «Про оплату праці».
Згідно довідки ДП «Ренійський морський торговельний порт» від 18.08.2021 заборгованість із заробітної плати складає 69761, 75 грн., в тому числі за: січень 2021 р. — 11814, 37 грн.; лютий 2021 р. — 9172, 31 грн.; березень 2021 р. — 9172, 31 грн; квітень 2021 р. — 9172, 31 грн.; травень 2021 р. — 9172, 31 грн.; червень 2021 р. — 12021, 52 грн.; липень 2021 р. — 9236, 62 грн.
Представником відповідача надана довідка про заборгованість із заробітної плати № 775 від 12.10.2021 р. за період з січня 2021 р. по вересень 2021 р. у розмірі 98973, 62 грн., однак, позивач не збільшив розмір позивних вимог, у зв`язку з чим суд розглядає позов в межах заявлених вимог.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Оскільки у довідці, наданої відповідачем, зазначена сума заборгованості по заробітній платі, належна до сплати працівникові, а не нарахована, суд вважає, що всі податки та інші обов`язкові платежі вже були відраховані, тому стягує на користь позивача всю суму заробітної плати, вказану у довідці.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не сплачену заробітну плату за період з січня 2021 р. по липень 2021 р. (в межах заявлених позовних вимог), у розмірі 69761, 75 грн..
Згідно ч.ч. 1, 2 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову — на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положення п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що з відповідача підлягає стягненню судовий збір на корить держави у розмірі 908 грн.
Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 280, 281, 282, 430 ЦПК України, ст.ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», —
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, єдрпоу: 01125809) на користь особа_1 (ІІН — номер_3) суму заборгованості з заробітної плати за період з січня 2021 р. по липень 2021 р. у розмірі 69761, 75 грн.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з ДП «Ренійський морський торговельний порт» (єдрпоу 01125809) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Сорокін
Производство № 2/510/1381/21
Р И Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р, А И Н И
25.10.21 г. Ренийский районный суд Одесской области
в составе: — председательствующего судьи [С.] К.В.
-при секретаре [И.] Н.С.
рассмотрев в открытом подготовительном судебном заседании в г. Рени дело по иску особа_1 к ГП «Ренийский морской торговый порт» о взыскании заработной платы, —
В С Т, А Н О В И В:
Истец обратился в суд с иском к ответуо взыскании задолженности по заработной плате в размере 69761, 75 грн. Свои требования обосновывает тем, что он работает в ГП «Ренийский морской торговый порт» и за период с января 2021 по июль 2021 его задолженность по заработной плате составила 69761, 75 грн.
В предварительное судебное заседание истец не явился, направил в суд заявление о рассмотрении дела в его отсутствии, исковые требования поддерживает в полном объеме, дополнений и уточнений не имеет.
Представитель ответчика М. [И.] в судебное заседание не явился, направил в суд отзыв на исковое заявление, в котором не указано ни одного возражения против удовлетворения иска, в отзыве содержится просьба о рассмотрении дела в его отсутствии по имеющимся в материалах дела доказательствам. К ходатайству прилагается справка о задолженности по заработной плате с января 2021 г. по сентябрь 2021 г. в размере 98973, 62 грн. Таким образом, представителем ответчика позиция по исковым требованиям не высказана, однако то, что к ходатайству добавленасуда об имеющейся задолженности, свидетельствует о признании исковых требований.
Исходя из изложенного, суд считает, что решение по делу возможно постановить при проведении подготовительного судебного заседания.
Согласно ч. 3 ст. 200 ГПК Украины, по результатам подготовительного производства суд принимает решение в случае признания иска ответчиком.
Согласно ч. 4 ст. 206 ГПК Украины, в случае признания ответчиком иска суд при наличии для этого законных оснований принимает решение об удовлетворении иска. Если признание ответчиком иска противоречит закону или нарушает права, свободы или интересы других лиц, суд выносит определение об отказе в принятии признания ответчиком иска и продолжает судебное разбирательство.
Судом в ходе судебного разбирательства были исследованы: паспорт гражданина Украины особа_1 серии номер_1 от 05.03.2002 г.; копия трудовой книжки номер_2; справка о задолженности по заработной плате на сумму 69761, 75 грн. от 18.08.2021 г.
Судом в ходе судебного разбирательства дела встаноОСОБА_1 работает в ГП «Ренийский морской торговый порт» механиком групповых перегрузочных машин грузового терминала. Начиная с января 2021 г. заработная плата не выплачивалась, в связи с чем по состоянию на июль 2021 г. возникла задолженность по выплате заработной платы в размере 69761, 75 грн., что подтверждается справкой ГП «Ренийский морской торговый порт8» от 18. .2021 г. № 641.
Изучив материалы дела и предоставленные документы, суд приходит к выводу, что исковые требованияистца обоснованы и подлежат удовлетворению в полном объеме.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, а именно определено, что каждый имеет право на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом.
Согласно статье 1 Конвенции Международной организации труда «О защите заработной платы"№ 95, ратифицированной Украиной 30 июня 1961 года, термин «заработная плата» означает, независимо от названия и метода исчисления, любое вознаграждение или заработок, которые могут быть исчислены в деньгах, и установленные соглашением или национальным законодательством, которые работодатель должен заплатить работнику за труд, который выполнен или должен быть выполнен, или за услуги, которые предоставлены или должны быть предоставлены. Этому определению соответствует понятие заработной платы, предусмотренное в части первой 94 КЗоТ Украины.
Приведенное содержание понятия заработной платы согласуется с одним из принципов осуществления трудовых правоотношений — возмездность труда, который получил отражение в пункте 4 части I Европейской социальной хартии (пересмотренной) от 3 мая 1996 года, ратифицированной Законом Украины от 14 сентября 2006 № 137-V, за которым все работники имеют право на справедливое вознаграждение, которое обеспечит достаточный уровень жизни.
Частью 1 ст. 94 КЗоТ Украины определено, что заработная плата — это вознаграждение, слена, как правило, в денежном выражении, которое владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за проделанную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным свыборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позже семи дней после окончания периода, за который производится выплата. Аналогичное положение закреплено в ст. 24 ЗУ «Об оплате труда».
Согласно справке ГП «Ренийскийморской торговый порт» от 18.08.2021 задолженность по заработной плате составляет 69761, 75 грн., в том числе за: январь 2021 г. — 11814, 37 грн.; февраль 2021 г. — 9172, 31 грн.; март 2021 г. — 9172, 31 грн; апрель 2021 г. — 9172, 31 грн.; май 2021 г. — 9172, 31 грн.; июнь 2021 г. — 12021, 52 грн.; июль 2021 г. — 9236, 62 грн.
Представителем ответчика предоставлена справка о задолженности по заработной плате № 775 от 12.10.2021 г. за период с января 2021 г. по сентябрь 2021 г. в размере98973, 62 грн., однако, истец увеличил размер позывных требований, в связи с чем суд рассматривает иск внутри заявленных требований.
В соответствии с требованиями ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дело в пределах заявленных требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 года указано, что удовлетворяя требованияги об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении подлежащих взысканию сумм. Поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
Поскольку в справке, предоставленной ответчиком, указана сумма задолженности по заработной плате, подлежащая уплате работнику, а неначисленная суд считает, что все налоги и другие обязательные платежи уже были отчислены, поэтому взимает в пользу истца всю сумму заработной платы, указанную в справке.
Следовательно, суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца начисленную, но не уплаченную заработную плату за период с января 2021 по июль 2021 (в пределах заявленных исковых требований), в размере 69761, 75 грн.
Согласно ч.ч. 1, 2 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковыхмог. Иные судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются в случае удовлетворения иска — на ответчика. Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождена от уплаты судебных издержек, с другой стороны взимаются судебные издержки в пользу понесших их лиц пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных издержек, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно положению п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях увольняются истцы — по делам о взыскании заработной платы и возобновлении на работе.
На основании вышеизложенного, суд приходит к выводу, что с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в пользу государства в размере 908 грн.
Согласно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решений по делам о: присуждении работнику выплаты заработной платы, но не более одного месяца и возобновления на работе незаконно уволенного или переведенного на другую работу работника.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 280, 281, 282, 430 ГПК Украины, ст.ст. 115 КЗоТ Украины, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда», —
В И Р И Ш И В:
Иски требования особа_1 к ГП «Ренийский морской торговый порт» о взыскании заработной платы — сосвободить.
Взыскать с Государственного предприятия «Ренийский морской торговый порт» (68802, Одесская обл., г. Рени, ул. Дунайская, 188, егрпоу: 01125809) в пользу особа_1 (ИИН — номер_3) сумму задолженности по заработной плате за период с января по июль 2021 г. в размере 69761, 75 грн.
Согласно положениям п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
Стягнуть с ГП «Ренийский морской торговый порт» (егрпоу 01125809) в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн.
Решение может быть обжаловано в Одесский апелляционный суд в течение 30 дней со дня его провозглашения.
Судья К.В. [С.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 510/1569/21
Провадження № 2/510/1381/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
25.10.21 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: — головуючого судді Сорокіна К.В.
-при секретарі Івановій Н.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом особа_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 69761, 75 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працює в ДП «Ренійський морський торговельний порт» та за період з січня 2021 р. по липень 2021 р. його заборгованість по заробітній платі склала 69761, 75 грн.
У підготовче судове засідання позивач не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, доповнень та уточнень не має.
Представник відповідача М. Ігнатенко у судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву в якому не вказано жодного заперечення проти задоволення позову, у відзиві міститься прохання про розгляд справи у його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. До клопотання долучена довідка про заборгованість із заробітної плати з січня 2021 р. по вересень 2021 р. у розмірі 98973, 62 грн. Таким чином, представником відповідача позиція щодо позовних вимог не висловлена, однак те, що до клопотання додана довідка про наявну заборгованість, свідчить про визнання позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визн ання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні: паспорт громадянина України особа_1 серії номер_1 від 05.03.2002 р.; копія трудової книжки номер_2; довідка про заборгованість по заробітній платі у розмірі 69761, 75 грн. від 18.08.2021 р..
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що особа_1 працює в ДП «Ренійський морський торговельний порт» механіком групових перевантажувальних машин вантажного терміналу. Починаючи з січня 2021 р. заробітна плата не виплачувалась, у зв`язку з чим, станом на липень 2021 р. виникла заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 69761, 75 грн., що підтверджується довідкою ДП «Ренійський морський торговельний порт» від 18.08.2021 р. № 641.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин — відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 ЗУ «Про оплату праці».
Згідно довідки ДП «Ренійський морський торговельний порт» від 18.08.2021 заборгованість із заробітної плати складає 69761, 75 грн., в тому числі за: січень 2021 р. — 11814, 37 грн.; лютий 2021 р. — 9172, 31 грн.; березень 2021 р. — 9172, 31 грн; квітень 2021 р. — 9172, 31 грн.; травень 2021 р. — 9172, 31 грн.; червень 2021 р. — 12021, 52 грн.; липень 2021 р. — 9236, 62 грн.
Представником відповідача надана довідка про заборгованість із заробітної плати № 775 від 12.10.2021 р. за період з січня 2021 р. по вересень 2021 р. у розмірі 98973, 62 грн., однак, позивач не збільшив розмір позивних вимог, у зв`язку з чим суд розглядає позов в межах заявлених вимог.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Оскільки у довідці, наданої відповідачем, зазначена сума заборгованості по заробітній платі, належна до сплати працівникові, а не нарахована, суд вважає, що всі податки та інші обов`язкові платежі вже були відраховані, тому стягує на користь позивача всю суму заробітної плати, вказану у довідці.
Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не сплачену заробітну плату за період з січня 2021 р. по липень 2021 р. (в межах заявлених позовних вимог), у розмірі 69761, 75 грн..
Згідно ч.ч. 1, 2 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову — на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положення п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що з відповідача підлягає стягненню судовий збір на корить держави у розмірі 908 грн.
Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 280, 281, 282, 430 ЦПК України, ст.ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці», —
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 до ДП «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, єдрпоу: 01125809) на користь особа_1 (ІІН — номер_3) суму заборгованості з заробітної плати за період з січня 2021 р. по липень 2021 р. у розмірі 69761, 75 грн.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з ДП «Ренійський морський торговельний порт» (єдрпоу 01125809) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Сорокін
