ДП "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ": невыплата зарплаты

242/1113/20
2/242/763/20
рішення
Іменем України
14 квітня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого — судді [Ч.] В.Г., розглянувши в м. Селидово у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Кураховська» про зобов`язання провести перерахунок заробітної плати, —
встановив:
12.03.2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позову зазначила, що з 28.10.2013 р. перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Починаючи з 2013 р. і по теперішній час відповідач порушує законодавство про працю, що призвело до недоврахування та недоплати за вищевказаний період належної їй заробітної плати, оскільки при розрахунку посадового окладу відповідач суттєво занижував розмір мінімальної тарифної ставки, що є порушенням регіональних угод.
Просила зобов`язати Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» провести перерахунок заробітної плати особа_1 з урахуванням мінімального посадового окладу (тарифна ставка) встановленого у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року та доплати в розмірі 12 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за роботу у важких і шкідливих умовах праці за період з 2013 р. по теперішній час; стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» на користь особа_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Заперечення відповідача.
Відповідач — ДП «Селидіввугілля»  — надав відзив, в якому заперечував проти позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до п.5.5 Колективного договору ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» за роботу у важких і шкідливих умовах праці визначено доплату в розмірі до 12 відсотків тарифної ставки (посадового окладу). Вид нарахувань «146. Доплата за шкідливі умови праці» відображена у розрахункових відомостях по нарахуванню заробітної плати (табуляграмах) особа_1 таб.№ 4522 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2019 р. Крім того, згідно розрахунку фактичної оплати позивача, проведеної згідно встановленої тарифної ставки, розрахованої виходячи з мінімального прожиткового мінімуму з урахуванням коефіцієнта співвідношень розмірів годинних ставок для робітників підприємств і організацій вугільної промисловості, професія машиніст (кочегар) котельні і апаратник ХВО відповідає ІІ розряду, коефіцієнт співвідношення складає 1, 649, який передбачений «Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості» — таблиця 1 додаток 1 до [У.] оплати праці (стр.61). на підставі наказів юридичної особи ДП «Селидіввугілля» та наказів ВП «Шахта «Курахівська». Отже, хибним є висновок позивача, що визначена відповідачем наказами № 749 від 01.11.2016 р., № 92 від 31.01.2017 р., № 427 від 26.05.2017 р., № 990 від 01.12.2017 р., № 642 від 06.07.2018 р., № 1192 від 03.12.2018 р., № 650 від 22.07.2019 р., № 1191 від 03.12.2019 р. заробітна плата не відповідає ЗУ «Про Державний бюджет України». Після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, помилковим є твердження позивача щодо невірного нарахування та виплати заробітної плати та доплат за шкідливі умови праці шляхом самостійного встановлення розміру мінімальної тарифної ставки робітника ІІ розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати. За період з 2013 р. та по теперішній час заробітна плата позивачу нараховувалась в повному обсязі, відповідно до вимог діючого законодавства України. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Процесуальні дії у справі.
16.03.2020 р. було відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
особа_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 28.10.2013 р. 18.11.2013 р. їй було присвоєно кваліфікацію машиніста (кочегара) котельної ІІ розряду. 16.04.2018 р. була переведена учнем апаратника хімводоочищення І розряду на дільниці тепловодозабезпечення. 01.06.2018 р. встановлено кваліфікацію апаратника хімводоочищення ІІ розряду.
Згідно умов колективного договору, зареєстрованого виконкомом Селидівської міської ради 10.06.2019 р. за № 28, професія машиніста (кочегара) котельні віднесена до переліку професій зі шкідливими і важкими умовами праці, яким підвищені тарифні ставки і оклади на 12%.
Згідно повідомлення відповідача, згідно ЗУ № 1774-VІІІ від 06.12.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» тарифні ставки розраховуються, виходячи з мінімального прожиткового мінімуму з урахуванням коефіцієнту співвідношень розмірів годинних тарифних ставок для робітників підприємств і організацій вугільної промисловості («Галузева угода» дод.1, т.1) на підставі наказів ДП «Селидіввугілля» та наказів по підприємству. Професія машиніст (кочегар) котельні і апаратник ХВО відповідає ІІ розряду, коефіцієнт співвідношення складає 1, 649 та надано розмір тарифних ставок особа_1 за період з 01.11.2016 р., з 01.01.2017 р., з 01.05.2017 р., з 01.12.2017 р., з 01.07.2018 р., з 01.12.2018 р., з 01.07.2019 р., з 01.12.2019 р.
Надано виписку з розрахункових відомостей по нарахуванню заробітної плати (табуляграми) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2019 р., відповідно до яких Вид нарахувань «146. Доплата за шкідливі умови праці» особа_1 було проведено лише за період з січня 2016 р. по травень 2016 р., з жовтня 2016 р. по грудень 2016 р., за період з червня 2016 р. по вересень 2016 р. нарахування не проводились. Крім того, нарахована сума Доплати не відповідає умовам Колективного договору. Так, за жовтень 2016 р. нараховано 223, 10 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2187, 20 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 262, 46 грн. За листопад 2016 р. нараховано 206, 35 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2522, 08 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 302, 65 грн. За грудень 2016 р. нараховано 247, 62 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2522, 08 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 302, 65 грн.
Проведено доплату за період з січня 2017 р. по червень 2017 р., з вересня 2017 р. по грудень 2016 р. За період з липня 2017 р. по серпень 2017 р. нарахування не проводились. Крім того, нарахована сума Доплати не відповідає умовам Колективного договору. Так, за січень 2017 р. нараховано 258, 02 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2529, 60 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 303, 55 грн. За лютий 2017 р. нараховано 106, 24 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 1264, 80 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 151, 78 грн. За березень 2017 р. нараховано 121, 42 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 1644, 24 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 197, 31 грн. За квітень 2017 р. нараховано 227, 66 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2403, 12 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 288, 37 грн. За листопад 2017 р. нараховано 321, 98 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2951, 52 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 354, 18 грн.
Проведено доплату за період з січня 2018 р. по квітень 2018 р. За період з травня 2018 р. по грудень 2018 р. нарахування не проводились. Крім того, нарахована сума Доплати не відповідає умовам Колективного договору. Так, за лютий 2018 р. нараховано 321, 57 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2820, 80 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 338, 50 грн. За квітень 2018 р. нараховано 169, 25 грн. доплати виходячи з окладу у розмірі 2704, 80 грн., в той час, як 12% від зазначеної суми окладу становить 324, 58 грн.
За період з січня 2019 р. по грудень 2019 р. нарахування «146. Доплата за шкідливі умови праці» особа_1 не проводились.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання проведення перерахунку доплати в розмірі 12% тарифної ставки (посадового окладу) за роботу у важких і шкідливих умовах праці підлягають частковому задоволенню за період з 2016 р. по 2019 р., оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження заявлених вимог за період з 2013 р. по 2015 р. та 2020 р.
Що стосується вимог про перерахунок заробітної плати з урахуванням мінімального посадового окладу (тарифної ставки) встановленого у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, то відповідно до Розділу V. «Оплата праці» Колективного договору, вид, система оплати праці, розмірі тарифних ставок, окладів, премій, інших заохочувальних виплат встановлюються на підставі «Галузевої угоди…», наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, постанов Кабінету міністрів. В якості мінімальних гарантій вважати встановлені тарифні ставки та оклади. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат, суміщення професій та посад. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Доплати і надбавки до зарплати за шкідливі і важкі умови праці (додаток № 9) оплачуються відповідно до діючих на підприємстві систем та положень.
Адміністрація шахти не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, погіршення умов, встановлених колективним договором.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. При підвищенні прожиткового мінімуму в державі, забезпечувати перехід на нові тарифні ставки і оклади з моменту їх підвищення, з дотриманням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (окладів), з обов`язковим збільшенням фонду заробітної плати.
Розмір прожиткового мінімум, встановлений для працездатних осіб, встановлюється відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України». Цим законом встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в такому розмірі (на місяць): 2016 р. — з 01 січня 1378 грн., з 01липня 1450 грн., з 01 грудня 1600 грн.; 2017 р. — з 01 січня 1600 грн., з 01 липня 1684 грн., з 01 грудня 1762 грн., 2018 р. — з 01 січня 1762 грн., з 01 липня 1841 грн., з 01 грудня 1927 грн., 2019 р. — з 01 січня 1921 грн., з 01 липня 2007 грн., з 01 грудня 2102 грн.
З розрахункових відомостей по нарахуванню заробітної плати (табуляграми) особа_1 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2019 р. вбачається, що її посадовий оклад становив: за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. — 1830, 08 грн. за 19 робочих днів, 2022, 72 грн. за 21 робочий день, 2405, 92 грн. за 22 робочих дні, 2296, 56 грн. за 21 робочий день відповідно, з 01.05.2016 р. по 30.11.2016 р. — 1312, 32 грн. за 12 робочих днів, 218, 72 грн. за 6 робочих днів, 1640, 40 грн. за 15 робочих днів, 2187, 20 грн. за 20 робочих днів, 2522, 08 грн. за 22 робочих дня, з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. — 2522, 08 грн. за 22 робочих дня, з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. — 2529, 60 грн. за 20 робочих днів, 1264, 80 грн. за 10 робочих днів, 1644, 24 грн. за 13 робочих днів, 2403, 12 грн. за 19 робочих днів, 2683, 20 грн. за 20 робочих днів, 2683, 20 грн. за 20 робочих днів, 2817, 36 грн. за 21 робочий день, 3861, 30 грн. за 30 робочих днів, 2549, 04 грн. за 19 робочих днів, 2817, 36 грн. за 21 робочий день, 2951, 52 грн. за 22 робочих дні, 2820, 80 грн. за 20 робочих днів, з 01.01.2018 р. — 2961, 84 грн. за 21 робочий день, 2820, 80 грн. за 20 робочих днів, 2961, 84 грн. за 21 робочий день, 2704, 80 грн. за 20 робочих дні, 2588, 80 грн. за 20 робочих днів, 2679, 76 грн. за 19 робочих днів, 877, 44 грн. за 6 робочих днів, 1462, 40 грн. за 10 робочих днів, 1316, 16 грн. за 9 робочих днів, 3217, 28 грн. за 22 робочих дня, 3217, 17 грн. за 22 робочих дня, 3051, 20 грн. за 20 робочих днів, з 01.01.2019 р. — 3203, 76 грн. за 21 робочий день, 3051, 20 грн. за 20 робочих дня, 3051, 20 грн. за 20 робочих дня, 3203, 76 грн. за 21 робочий день, 3203, 76 грн. за 21 робочий день, 3723, 72 грн. за 26 робочих днів, 3348, 24 грн. за 21 робочий день, 3348, 24 грн. за 21 робочий день, 3348, 24 грн. за 21 робочий день, 3507, 68 грн. за 22 робочих дня, 3348, 24 грн. за 21 робочий день, 3506, 16 грн. за 21 робочий день.
Таким чином, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) особа_1 за період з 2016 р. по 2019 р. був встановлений у розмірі, що відповідає умовам Колективного договору.
Позивачем помилково заявлені позовні вимоги щодо проведення перерахунку заробітної плати, а не посадового окладу, з урахуванням мінімального посадового окладу (тарифна ставка) встановленого у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, що не відповідають умовам колективного договору, не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невідємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх [censored] Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 розяснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Право на працю є основним конституційним правом громадян України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість [censored] на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.
Відповідно до статті 2 КЗпП України державою забезпечується право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру,  — включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Стаття 21 КЗпП України закріплює рівність трудових прав громадян України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про колективні договори та угоди» положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
В ч. 4 ст. 97 КЗпП України зазначено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяця до їх запровадження або зміни.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 роз`яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263−265 ЦПК України, суд,  —
ухвалив:
Позов особа_1, ІПН номер_1, мешкає за адресою: адреса_1, до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремденого підрозділу «Шахта «Курахівська», код єдрпоу 33426253, розташоване за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул. К.Маркса, 41, про зобов`язання провести перерахунок заробітної плати — задовольнити частково.
Зобов`язати Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» провести перерахунок заробітної плати особа_1 з урахуванням доплати в розмірі 12 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за роботу у важких і шкідливих умовах праці за період з 2016 р. по 2019 р. включно.
В решті позовних вимог — відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Курахівська» на користь особа_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення було складено та підписано 14.04.2020 року.
Суддя