ДП "СКАДПОРТ": невыплата зарплаты

Справа № 663/636/20
Провадження № 2/663/442/20

рішення
іменем україни
заочне
15 квітня 2020 року м. Скадовськ
Скадовський районний суд [censored] області в складі
головуючого судді [Ш.] К. М.
секретаря [М.] М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, посилаючись на те, що 24.06.1997 по 31.01.2020 він працював у ДП «Скадовський морський торгівельний порт» на посаді боцмана-наглядача. На порушення вимог ст.116 КЗпП України, відповідач в день звільнення не виплатив йому усі належні суми - заробітну плату за період 01.06.2019 по 04.02.2020. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі становить 29483, 94 грн. Згідно довідки від 28.02.2020 №102 середньодення зарплата позивача становить 128, 71 грн. Посилаючись на ст.117 КЗпП України, зазначає, що за затримку розрахунку при звільненні з 01.02.2020 по 02.03.2020 (31 день) відповідач зобов`язаний сплатити 3990, 01 грн. Невиплата заробітної плати з червня 2019 року завдала йому моральних страждань, оскільки він залишився без засобів існування, що потягло погіршення стосунків у сім`ї, втрату нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя та сім`ї. Просить стягнути з відповідача на його користь 29483, 94 грн. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, 3000, 00 грн. в рахунок компенсації завданої моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.
Позивач, його представник адвокат [О.] О. І. надали суду заяву про збільшення позовних вимог, оскільки затримка розрахунку при звільненні збільшилася і становить 75 днів, відповідно середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 9653, 25 грн., решту вимог залишили без змін. У подальшому в судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач представника в судове засідання не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом відповідального працівника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яким спрямовувалися ухвала про відкриття провадження з копією позову з додатками та судові виклики. Відзив на позов та інші клопотання до суду не подано.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 3 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що особа_1 працював в ДП «Скадовський морський торговельний порт» з 24.06.1997 по 31.01.2020 (звільнений, наказ №09-к від 30.01.2020) на посаді боцмана-наглядача, згідно штатного розпису, що підтверджується довідкою №100 від 28.02.2020 (а.с.3).
З довідок, виданих Чернітенку Т . О. ДП «Скадовський морський торгівельний порт», вбачається, що заборгованість з виплати заробітної плати з 01.06.2019 по 01.02.2020 складає 29483, 94 грн., середньоденна заробітна плата складає 128, 71 грн. (а.с.4, 5, 6).
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.94 КЗпП України, заробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, відповідно до якої у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не були дотримані наведені вимоги законодавства, на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
При вирішенні питання обґрунтованості позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Пленум Верховного Суду України у постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Під час судового розгляду встановлено, що діями відповідача було порушено права позивача на отримання плати за свою працю, чим завдано йому моральної шкоди, оскільки останній фактично був позбавлений можливості задовольняти необхідні життєві потреби.
Разом з тим, враховуючи характер та тривалість страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди завищеним, таким, що не відповідає фактичним обставинам її заподіяння. За наведених обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 1000, 00 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сплачені позивачем в розмірі 1500, 00 грн. (а.с.7), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 279, 280, 281 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» (код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2, м. Скадовськ [censored] області) на користь особа_1 , рнокпп номер_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 01.06.2019 по 01.02.2020 у сумі 29483 (двадцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 94 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 9653 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 25 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь особа_1 компенсацію завданої моральної шкоди у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь особа_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до [censored] апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.



Суддя Скадовського районного суду
[censored] області К. М. [Ш.]





Повний текст заочного рішення виготовлено 21.04.2020