ДП "СКАДПОРТ": невыплата зарплаты
Справа № 663/467/20
Провадження № 2/663/400/20
рішення
іменем україни
27 квітня 2020 року Скадовський районний суд [censored] області в складі:
головуючого судді Клімченка М.І.
секретаря [П.] Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював в ДП «Скадовський морський торгівельний порт» на посаді докера-механізатора з 16.12.1975 року по 29.11.2019 року, звільнений наказом № 192-к від 28.11.2019 року. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України, відповідач не виплатив заробітну плату в день звільнення за період з 01.06.2019 року по 29.11.2019 року. Станом на день звільнення заборгованість відповідача по заробітній платі перед ним склала 17241, 98 грн, що підтверджується виданою довідкою від 16.12.2019 року № 837. особа_1 звертався до суду за заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 17241, 98 грн, справа № 663/3798/19, однак грошові кошти на день подачі позову не отримав. Згідно довідки виданої відповідачем від 17.02.2020 року № 70 середньоденна заробітна плата позивача складає 207, 63 грн. Отже, за затримку розрахунку при звільненні з 30.11.2019 року до 18.02.2020 року (81 день) відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 16818, 03 грн. Враховуючи викладене просить стягнути з відповідача на його користь 16818, 03 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, 3000, 00 грн. в рахунок компенсації завданої моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу.
Ухвалою Скадовського районного суду [censored] області від 24.02.2020 року провадження по вказаній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Скадовського районного суду [censored] області від 27.04.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд.
06.04.2020 року позивач уточнив позовні вимоги та на підставі ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31144, 50 грн, моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 1500, 00 грн.
Позивач, його представник адвокат [О.] О. І. в судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач представника в судове засідання не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
27.02.2020 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги частково в сумі 11212, 02 грн., вважав, що середній заробіток рахується виходячи з кількості робочих днів, а не календарних як пораховано позивачем.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 3 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що особа_1 працював з 16.12.1975 року по 29.11.2019 року в ДП «Скадовський морський торговельний порт» на посаді докера-механізатора, згідно штатного розпису, звільнений на підставі наказу № 192-к від 28.11.2019 року, що підтверджується довідкою №829 від 16.12.2019.
З довідок, виданих особа_1 ДП «Скадовський морський торгівельний порт», вбачається, що станом на 01.06.2019 заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі склала 17241, 98 грн., що підтверджується виданою довідкою від 16.12.2019 року № 837 та № 838.
Згідно довідки ДП «Скадовський морський торговельний порт» № 70 від 17.02.2020 року середньоденна заробітна плата особа_1 складає 207 грн, 63 грн.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, затримка розрахунку при звільненні з 30.11.2019 по 27.04.2020 складає 150 календарних днів, відповідно сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню розраховується наступним чином: 207, 63 грн х 150 днів та становить 31144, 50 грн. за відповідний період.
Отже, за затримку розрахунку при звільненні з 30.11.2019 року до 27.04.2020 року (150 календарних днів) відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 31144, 50 грн.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Вища Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року (справа № 910/4518/16) вказала, що за змістом норм ст. 94. 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2, закону "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботода¬вця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, посилання відповідача на "Порядок обчислення середньої заробітної плати" є безпідставним, оскільки спору щодо визначення розміру середньоденної заробітної плати не має, а середньої заробіток за час затримки розрахунку при звільнення не є заробітною платою, а є мірою відповідальності роботодавця за порушення прав працівника.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення за¬робітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені нале¬жні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не прове¬дені його до розгляду справи по день постановлений рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При вирішенні питання обґрунтованості позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Пленум Верховного Суду України у постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Під час судового розгляду встановлено, що діями відповідача було порушено права позивача на отримання плати за свою працю, чим завдано йому моральної шкоди, оскільки останній фактично був позбавлений можливості задовольняти необхідні життєві потреби.
Разом з тим, враховуючи характер та тривалість страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди завищеним, таким, що не відповідає фактичним обставинам її заподіяння. За наведених обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 2000, 00 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сплачені позивачем в розмірі 1500, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2040, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2 м. Скадовськ [censored] області, на користь особа_1 , рнокпп номер_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31144, 50 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу) в розмірі 1 500 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2 м. Скадовськ [censored] області, на користь держави судовий збір в сумі 2040, 00 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до [censored] апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.І. [К.]
Провадження № 2/663/400/20
рішення
іменем україни
27 квітня 2020 року Скадовський районний суд [censored] області в складі:
головуючого судді Клімченка М.І.
секретаря [П.] Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював в ДП «Скадовський морський торгівельний порт» на посаді докера-механізатора з 16.12.1975 року по 29.11.2019 року, звільнений наказом № 192-к від 28.11.2019 року. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України, відповідач не виплатив заробітну плату в день звільнення за період з 01.06.2019 року по 29.11.2019 року. Станом на день звільнення заборгованість відповідача по заробітній платі перед ним склала 17241, 98 грн, що підтверджується виданою довідкою від 16.12.2019 року № 837. особа_1 звертався до суду за заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 17241, 98 грн, справа № 663/3798/19, однак грошові кошти на день подачі позову не отримав. Згідно довідки виданої відповідачем від 17.02.2020 року № 70 середньоденна заробітна плата позивача складає 207, 63 грн. Отже, за затримку розрахунку при звільненні з 30.11.2019 року до 18.02.2020 року (81 день) відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 16818, 03 грн. Враховуючи викладене просить стягнути з відповідача на його користь 16818, 03 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, 3000, 00 грн. в рахунок компенсації завданої моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу.
Ухвалою Скадовського районного суду [censored] області від 24.02.2020 року провадження по вказаній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Скадовського районного суду [censored] області від 27.04.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд.
06.04.2020 року позивач уточнив позовні вимоги та на підставі ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31144, 50 грн, моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 1500, 00 грн.
Позивач, його представник адвокат [О.] О. І. в судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач представника в судове засідання не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
27.02.2020 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву в якій просив задовольнити позовні вимоги частково в сумі 11212, 02 грн., вважав, що середній заробіток рахується виходячи з кількості робочих днів, а не календарних як пораховано позивачем.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України), звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 3 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що особа_1 працював з 16.12.1975 року по 29.11.2019 року в ДП «Скадовський морський торговельний порт» на посаді докера-механізатора, згідно штатного розпису, звільнений на підставі наказу № 192-к від 28.11.2019 року, що підтверджується довідкою №829 від 16.12.2019.
З довідок, виданих особа_1 ДП «Скадовський морський торгівельний порт», вбачається, що станом на 01.06.2019 заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі склала 17241, 98 грн., що підтверджується виданою довідкою від 16.12.2019 року № 837 та № 838.
Згідно довідки ДП «Скадовський морський торговельний порт» № 70 від 17.02.2020 року середньоденна заробітна плата особа_1 складає 207 грн, 63 грн.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, затримка розрахунку при звільненні з 30.11.2019 по 27.04.2020 складає 150 календарних днів, відповідно сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню розраховується наступним чином: 207, 63 грн х 150 днів та становить 31144, 50 грн. за відповідний період.
Отже, за затримку розрахунку при звільненні з 30.11.2019 року до 27.04.2020 року (150 календарних днів) відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 31144, 50 грн.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Вища Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року (справа № 910/4518/16) вказала, що за змістом норм ст. 94. 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2, закону "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботода¬вця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, посилання відповідача на "Порядок обчислення середньої заробітної плати" є безпідставним, оскільки спору щодо визначення розміру середньоденної заробітної плати не має, а середньої заробіток за час затримки розрахунку при звільнення не є заробітною платою, а є мірою відповідальності роботодавця за порушення прав працівника.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення за¬робітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені нале¬жні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не прове¬дені його до розгляду справи по день постановлений рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При вирішенні питання обґрунтованості позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Пленум Верховного Суду України у постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Під час судового розгляду встановлено, що діями відповідача було порушено права позивача на отримання плати за свою працю, чим завдано йому моральної шкоди, оскільки останній фактично був позбавлений можливості задовольняти необхідні життєві потреби.
Разом з тим, враховуючи характер та тривалість страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди завищеним, таким, що не відповідає фактичним обставинам її заподіяння. За наведених обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 2000, 00 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сплачені позивачем в розмірі 1500, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2040, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2 м. Скадовськ [censored] області, на користь особа_1 , рнокпп номер_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31144, 50 грн., моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу) в розмірі 1 500 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2 м. Скадовськ [censored] області, на користь держави судовий збір в сумі 2040, 00 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до [censored] апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.І. [К.]
Полезный отзыв?
(1)
ДП "СКАДПОРТ"
Скадовск | 18.11.2020
Дело № 663/1668/20 Производство № 2/663/634/20 решение именем украины заочное 18 ноября 2020 Скадовский районный суд [censored] области в составе: председательствующего судьи [К.] М.И. секретаря [П.] Я.А. рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и ...
ДП "СКАДПОРТ"
Скадовск | 11.09.2020
Дело № 663/572/20 Производство № 2/663/434/20 решение именем украины 11 сентября 2020 Скадовский районный суд [censored] области в составе: председательствующего - судьи [Ш.] Г.А. при секретаре - [К.] Л.П. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Скадовска гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержк...
ДП "СКАДПОРТ"
Скадовск | 11.09.2020
Дело № 663/575/20 Производство № 2/663/436/20 решение именем украины 11 сентября 2020 Скадовский районный суд [censored] области в составе: председательствующего - судьи [Ш.] Г.А. при секретаре - [К.] Л.П. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Скадовска гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержк...
ДП "СКАДПОРТ"
Скадовск | 11.09.2020
Дело № 663/574/20 Производство № 2/663/435/20 решение именем украины 11 сентября 2020 Скадовский районный суд [censored] области в составе: председательствующего - судьи [Ш.] Г.А. при секретаре - [К.] Л.П. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Скадовска гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержк...
ДП "СКАДПОРТ"
Скадовск | 11.09.2020
Дело № 663/466/20 Производство № 2/663/399/20 решение именем украины 11 сентября 2020 Скадовский районный суд [censored] области в составе: председательствующего - судьи [Ш.] Г.А. при секретаре - [К.] Л.П. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Скадовска гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержк...
ДП "СКАДПОРТ"
Скадовск | 14.05.2020
Дело № 663/522/20 Производство № 2/663/421/20 решение именем украины заочное 14 мая 2020 г.. Скадовск Скадовский районный суд [censored] области в составе председательствующего судьи [Ш.] К. М. секретаря [М.] М. М. рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании заработной платы, компенсации и моральной вреда, В...