ДП "ШАХТОУПРАВЛІННЯ " ПІВДЕННОДОНБАСЬКЕ №1": невыплата зарплаты

дело 237/3076/20
Номер производства 2/237/1116/20

решение
именем украины

16.10.20 г. г.. Курахово Марьинского районного суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [С.] В.А.,
при секретаре [Л.] Т.Г.,
рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Шахтоуправление» Южнодонбасская №1 «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержкирасчета,  —
В:
Истец особа_1 обратился в суд с иском о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета.
В обоснование заявленных требований указал, что он, начиная с 2003 гг. Работал на ГП «Шахтоуправление Южнодонбасское №1» проходчиком, приказом № 67-к от 28.04.2020 года он был освобожден в результате несоответствия выполняемой работе по состоянию здоровья. Согласно письму ответчика № 2113 от 30.07.2020 года на момент увольненияпринадлежащая ему сумма к выплате составила 48 498, 84 гривен, однако указанная сумма в день увольнения выплачена ни была. В настоящее время, указанная сумма ответчиком оплачена частично, размер не выплаченных сумм при увольнении составляет 41 704, 13 грн. Просит суд взыскать с ответчика сумму задолженности, а также сумму морального вреда в размере 10 000, 00 грн.
В судебное заседание истец не явился, о времени и месте рассмотрения дела был уведомлен.
Представитель ответчика в суд не явился, о дату, время и место рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Предоставил суду отзыв на иск, в котором просил рассмотреть дело в его отсутствие. В отзыве представитель ответчика указал, что иск не признает отметил, что задолженность перед истцом отсутствует. О взыскании морального вреда, то считает, что истцом не приведено оснований в иске о наличии понесенных моральных страданий и в связи с чем он их понес.
При таких обстоятельствах, суд считает возможным рассмотреть данное дело по видсутносте сторон, на основании имеющихся в деле доказательств.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится.
Суд, рассмотрев исковое заявление и приложенные к нему доказательства, полно и всесторонне выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются заявленные воемги, объективно оценив доказательства, приходит к выводу, что требования истца о взыскании с ответчика задолженности подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Согласно ст. 3 Конституции Украины человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность и безопасность признаются в Украине наивысшей социальной ценностью.
Согласно ст. 81 ГПК Украины обязанность доказывания и представления доказательств возложенные на сторон дела, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений.
Согласно ч. 1 ст. 95 ГПК Украины письменными доказательствами являются документы (кроме электронных документов), которые содержат данные об обстоятельствах, имеющих значение для правильного разрешения спора.
Согласно части первой статьи 233 КЗоТ Украины работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении — в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки.
Согласно выводам Конституционного Суда Украины, изложенных в решении от 22.02.2012 № 4-рп / 2012 по делу №1−5 / 2012 по конституционному обращению относительно официального толкования положений статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237−1 этого кодекса: Согласно статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при нильненни все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 Кодекса, а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактичного расчета.
Анализ приведенных положений свидетельствует о том, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета.
Таким образом, для установления начала течения срока обращения работника в суд с требованием о взыскании среднего заработка за все время задержки розсчета при увольнении определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
То есть, в данном случае при определении срока обращения в суд с данным иском следует применять именно сроки, предусмотренные частью первой статьи 233 КЗоТ Украины — три месяца со дня проведения окончательного расчета.
В судебном заседании установлено, что на день обращения в суд с исковым заявлением окончательный расчет с позивачем не проведено.
Согласно статье 47 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ Украины) собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В соответствии со статьей 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не праработал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно статье 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спору об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит экония по существу спора.
Согласно п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины №13 от 24 рудня 1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда» установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки г.озрахунку. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В случаях взыскания в пользу работника среднего заработка за время задержки расчета при увольнении он определяется по общим правилам исчисления среднего заработка, исходя из заработка за последние два календарных месяца работы. При определении средней заработной платы следует руководствоваться требованиями Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украиныот 8 февраля 1995 №100 (с последующими изменениями и дополнениями) (далее — Порядок). Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья, и назначения пенсии.
Из п. 2 указанного Порядка следует, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п. 8 указанного Порядка начислениявыплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Таким образом, при проведении расчета следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки расчета при увольнении с использованием данных о среднем заработке истца выходамиили из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата.
В соответствии с письмом ответчика № 2113 от 30.07.2020р. размер среднедневной моей заработной платы составляет — 607, 16 грн.
Так, я был уволен 27.04.2020р. приказом № 67-к от 28.04.2020 года, а полный расчет по всем принадлежащих мне сумм Ответчиком произведено не было. Итак, предварительный расчет состоит следующим образом:
 — апрель 2020г. — 3 р.д., (с 28.04.2020)
 — май 2020г. — 19 г..д.,
 — Июнь 2020 — 20 р.д.
 — июль 2020г. 23 р.д.
 — август 2020г. 8 р.д. (День подачи иска)
Всего время задержки выплаты надлежащих истцу сумм при увольнении составляет 73 рабочих дня (по день подачи искового заявления).
Среднедневная заработная плата составляет 607, 16 грн., А количество рабочих дней задержки в расчете с 28 апреля 2020 по 12 июля 2020 (включительно) составляет 73 рабочих дня.
Следовательно, размер среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении по день подачииска составляет 607, 16×73 = 44 322, 68 грн, .
Таким образом, размер компенсации среднего заработка за период, когда по вине ответчика с истцом не было осуществлено расчет при увольнении, а именно, за период с 28 апреля 2020 по 12 июля 2020 (день подачи иска), который подлежит возмещению истцу от ГП «Шахтоуправление» Южнодонбасское №1 «составляет 44 322, 68 грн. (Сорок четыре тысячи триста двадцать два) рубля 68 копеек.
Установлено, что из-за не своевременный расчет отвечаетвыдачи с истцом при увольнении, истец трудное финансовое положение, сделало невозможным достойное обеспечение средствами свою семью. Невыплата истцу сумм причитающихся к выплате привели к психологическим страданиям и необходимостью изыскивать другие источники дохода для приобретения в частности продукты питания, одежду и другие необходимые блага (отдых и прочее).
Истец считает, что ему вызвана моральный вред незаконными действиями ответчика в размере 10 000, 00 грн., Которая будет достаточной для ее компенсации.
В соответствии со ст. 237−1 Кодекса законов о труде Украины, возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Моральный вред возмещается работнику непосредственно работодателем при следующих условиях: наличие факта нарушения работодателем законных прав работника, в случае выпроникновения в работника нравственных страданий, или потери жизненных связей, или возникновения необходимости для работника дополнительных усилий для организации своей жизни.
30 января 2019 Большая Палата Верховного Суда (дело № 910/4518/16) указала, что по содержанию норм статей 94, 116, 117 Кодекса законов о труде Украины и статей 1, 2 Закона Украины «Об оплате труда» средний заработок за время задержки расчета при увольнении по своей правовой природе является специальным видом ответственности роботодавэта, направленным на защиту прав уволенных работников на получение ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий), который начисляется в размере среднего заработка и не входит в структуру заработной платы.
Учитывая вышеуказанные обстоятельства, нормы действующего законодательства, суд пришел к выводу о законности, обоснованности и правомерности исковыхих требований особа_1 в Государственное предприятие «Шахтоуправление» Южнодонбасская №1 «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета, в связи с чем такой иск подлежит удовлетворению.
В связи с тем, что исковые требования истца удовлетворены, суд в соответствии со ст. 141 ГПК Украины считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы по уплате государственной пошлины в размере 840, 80 грн ..
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 ГПК Встраны —

решил:
Исковое заявление особа_1 в Государственное предприятие «Шахтоуправление» Южнодонбасская №1 «о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета, удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Шахтоуправление» Южнодонбасское № 1 « (код егрпоу 34032208) (ул. Магистральная, 4 м.Вугледар), в пользу особа_1, ИНН номер_1 задолженность по заработной плате в сумме 41 704, 13 грн.
Взыскать с Государственного предпприятия «Шахтоуправление» Южнодонбасское № 1 « (код егрпоу 34032208) (ул. Магистральная, 4 м.Вугледар), в пользу особа_1, ИНН номер_1 средний заработок за все время задержки расчета при увольнении начиная с 28.04.2020р. по день принятия судом решения, без удержания налогов и обязательных сборов.
Взыскать с Государственного предприятия «Шахтоуправление» Южнодонбасское № 1 « (код егрпоу 34032208) (ул. Магистральная, 4 м.Вугледар), в пользуОСОБА_1, ИНН номер_1 в порядке возмещения морального вреда 10 000, 00 грн.
Взыскать с Государственного предприятия «Шахтоуправление» Южнодонбасское № 1 « (код егрпоу 34032208) (ул. Магистральная, 4 м. Угледар), в пользу особа_1, ИНН номер_1 расходы по уплате судебного сбора в размере 840, 80 грн.

Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Донецкий апелляционный суд через Марьинского районный суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня провозглашения. Лица, яки участвовали в деле, но не присутствовавшим в судебном заседании во время оглашения решения суда, могут подать апелляционную жалобу в течение тридцати дней со дня получения копии этого решения.


Судья В.А. сенаторов

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа 237/3076/20
Номер провадження 2/237/1116/20

рішення
іменем україни

16.10.20 року м. Курахове Мар`їнський районни суд Донецької області у складі:
головуючого судді [С.] В.А.,
при секретарі [Л.] Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,  —
встановив:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом про про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він, починаючи з 2003 р. працював на ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» прохідником, наказом № 67-к від 28.04.2020 року його було звільнено внаслідок невідповідності виконуваній роботі за станом здоров`я. Згідно листа відповідача № 2113 від 30.07.2020 року на час звільнення належна йому сума до виплати склала 48 498, 84 гривень, проте зазначена сума у день звільнення виплачена не була. На теперішній час, вказана сума відповідачем сплачена частково, розмір не виплачених сум при звільненні складає 41 704, 13 грн. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, а також суму моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн.
В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.
Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду відзив на позов, в якому просив справу розглянути за його відсутності. У відзиві представник відповідача вказав, що позов не визнає Зазначив, що заборгованість перед позивачем відсутня. Щодо стягнення моральної шкоди, то вважає, що позивачем не наведено підстав у позові щодо наявності понесених моральних страждань та у зв`язку з чим він їх поніс.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, розглянувши позовну заяву та додані до неї докази, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно до ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно із частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі №1−5/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237−1 цього кодексу: За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Тобто, в даному випадку при визначенні строку звернення до суду з даним позовом слід застосовувати саме строки передбачені частиною першою статті 233 КЗпП України — три місяці з дня проведення остаточного розрахунку.
В судовому засіданні встановлено, що на день звернення до суду з позовної заявою остаточний розрахунок з позивачем не проведено.
Згідно статті 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 рудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При визначенні середньої заробітної плати слід керуватися вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями) (далі — Порядок). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
З п. 2 вказаного Порядку вбачається, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно з п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Таким чином, під час проведення розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки розрахунку при звільненні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.
У відповідності до листа відповідача № 2113 від 30.07.2020р. розмір середньоденної моєї заробітної плати складає — 607, 16 грн.
Так, мене було звільнено 27.04.2020р. наказом № 67-к від 28.04.2020 року, а повний розрахунок з усіх належних мені сум Відповідачем здійснено не було. Отже, попередній розрахунок складається наступним чином:
 — квітень 2020р. — 3 р.д., (з 28.04.2020)
 — травень 2020р. — 19 р.д.,
 — червень 2020 — 20 р.д.
 — липень 2020р. 23 р.д.
 — серпень 2020р. 8 р.д. (день подання позову)
Всього час затримки виплати належних позивачу сум при звільненні складає 73 робочих дня (по день подачі позовної заяви).
Середньоденна заробітна плата становить 607, 16 грн., а кількість робочих днів затримки в розрахунку з 28 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року (включно) становить 73 робочих дня.
Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день подачі позову складає 607, 16×73 = 44 322, 68 грн,.
Таким чином, розмір компенсації середнього заробітку за період, коли з вини Відповідача з Позивачем не було здійснено розрахунок при звільненні, а саме, за період з 28 квітня 2020 року по 12 липня 2020 року (день подачі позову), який підлягає відшкодуванню позивачеві від ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» становить 44 322, 68 грн. (сорок чотири тисячі триста двадцять дві) гривні 68 копійок.
Встановлено, що через не своєчасний розрахунок відповідача з позивачем при звільненні, позивач має скрутне фінансове становище, яке унеможливило достойне забезпечення коштами свою родину. Невиплата позивачу сум належних до виплати привели до психологічних страждань та необхідністю вишукувати інші джерела доходу щоб придбати зокрема продукти харчування, одяг та інші необхідні блага (відпочинок та інше).
Позивач вважає, що йому спричинена моральна шкода незаконними діями відповідача, в розмірі 10 000, 00 грн., яка буде достатньою для її компенсації.
Відповідно до ст. 237−1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявність факту порушення роботодавцем законних прав працівника, у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.
30 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду (справа № 910/4518/16) вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог особа_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволено, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн..
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263 ЦПК України, —

вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код єдрпоу 34032208) (вул. Магістральна, 4 м.Вугледар), на користь особа_1, ІПН номер_1, заборгованість із заробітної плати в сумі 41 704, 13 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код єдрпоу 34032208) (вул. Магістральна, 4 м.Вугледар), на користь особа_1, ІПН номер_1, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 28.04.2020р. по день ухвалення судом рішення, без утримання податків та обов`язкових зборів.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код єдрпоу 34032208) (вул. Магістральна, 4 м.Вугледар), на користь особа_1, ІПН номер_1, в порядку відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код єдрпоу 34032208) (вул. Магістральна, 4 м. Вугледар), на користь особа_1, ІПН номер_1, витрати зі сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Донецький апеляційний суд через Марїнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.


Суддя В.А. [С.]