ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты
Справа № 462/333/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
21 квітня 2020 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова [Р.] Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що вона 08 серпня 2008 року була прийнята в спецремцех ЛМКП «Львівтеплоенерго» на роботу ізолювальником по п`ятому розряду згідно наказу № 251-к від 08.08.2002 р.02 серпня 2004 року вона була переведена ізолювальником п`ятого розряду з попередніми умовами оплати праці в спеціалізований ремонтний цех тепломеханічного обладнання згідно наказу № 284-к від 02.08.2004р. 01 вересня 2005 року її було переміщено в цех централізованого ремонту зі збереженням посади та умов оплати праці згідно наказу № 256-к від 01.09.2005 р. 01.08.2007 р. вона була переведена в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на цю ж посаду згідно наказу № 257-к від 01.08.2007 р. 18.03.2011 року професія іменована «ізолювальник з термоізоляції» згідно наказу № 63 від 18.03.2011 р. 18 квітня 2011 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 179-к від 15.04.2011р. Починаючи з 01 січня 2010 року по 18 квітня 2011 року відповідач не в повному розмірі виплачував їй заробітну плату. Просить стягнути з відповідача на свою користь недораховану заробітну плату за період з 01 січня 2010 р. по 18 квітня 2011 р. в сумі 7 958 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 11 588 грн. 08 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач надала розрахунок суми недорахованої заробітної плати та розрахунок компенсації.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2020 р. відкрито позовне провадження за даною позовною заявою та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у вказаний строк подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами, зазначивши, що позивачем пропущено строк звернення до суду, так як до спірних правовідносин не можуть застосовуватися положення ч.2 ст. 233 КЗпП України, оскільки вважає, що у даному випадку має місце спір про оплату праці на який поширюється тримісячний строк звернення до суду, який позивач пропустив, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що встановити факт порушення підприємством трудових прав позивача можливо лише у випадку встановлення невідповідності законодавству наказів про зміни в оплаті праці працівників, а саме наказів «Про зміни в оплаті праці працівників» від. 21.07.2010 р. №186, від 23.04.2012 р. № 150, від 29.04.2013 р. № 170, від 30.04.2014 р. № 176, від 27.06.2014 р. № 264 які є чинними, скасованими в установленому порядку не були. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У випадку задоволення судом позовних вимог нарахована рішенням суду заробітна плата, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та витрати на правову допомогу підлягають оподаткуванню за ставкою 18% ПДФО та 1, 5% військовий збір про що зазначається в резолютивній частині рішення.
Позивач у вказаний строк подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що всі твердження наведені в запереченнях на позов є безпідставними та не підтверджуються нележними доказами, а заявлені позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому мають бути задоволені в повному обсязі.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновків про задоволення заявлених вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
У відповідності зі ст.115 КЗПП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, а саме: 08 серпня 2008 року була прийнята в спецремцех ЛМКП «Львівтеплоенерго» на роботу ізолювальником по п`ятому розряду згідно наказу № 251-к від 08.08.2002 р.02 серпня 2004 року вона була переведена ізолювальником п`ятого розряду з попередніми умовами оплати праці в спеціалізований ремонтний цех тепломеханічного обладнання згідно наказу № 284-к від 02.08.2004р. 01 вересня 2005 року її було переміщено в цех централізованого ремонту зі збереженням посади та умов оплати праці згідно наказу № 256-к від 01.09.2005 р. 01.08.2007 р. вона була переведена в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на цю ж посаду згідно наказу № 257-к від 01.08.2007 р. 18.03.2011 року професія іменована «ізолювальник з термоізоляції» згідно наказу № 63 від 18.03.2011 р. 18 квітня 2011 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 179-к від 15.04.2011р. Починаючи з 01 січня 2010 року по 18 квітня 2011 року відповідач не в повному розмірі виплачував їй заробітну плату. Розрахунок заборгованості, що складає 7958 грн. 00 коп., був здійснений позивачем та такий розмір не спростований відповідачем.
Згідно ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок компенсації втрати доходів внаслідок порушення встановлених строків їх виплати передбачено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. А відповідно до статті 3 цього закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Відповідно до правового висновку закріпленого в Постанові Верховного Суду України у від 7 листопада 2012 року (справа № 6−131цс12): «основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат). При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення».
Сторонами не оспорювався той факт, що позивач також не отримала компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Згідно наданого позивачем розрахунку сума компенсації складає 11 588 грн. 08 коп.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала суду копію акту приймання-передачі від 21.01.2020 року, копію договору про надання правничої допомоги від 13.09.2019 року, та розрахунок від 21.01.2020 року.
Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що становлять 3000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, такий у розмірі 840, 80 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 81, 263−265, ЦПК України, суд
У Х В, А Л И В:
Позов особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати задовольнити.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, єдрпоу — 05506460) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) невиплачену заробітну плату в розмірі 7958 грн. 00 коп.; компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 11 588 грн. 08 коп., а всього стягнути 19 546 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 08 копійок, провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати, та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. без вирахування з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (єдрпоу — 05506460) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: [Н.]
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
21 квітня 2020 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова [Р.] Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,
В С Т, А Н О В И В:
Позивач особа_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що вона 08 серпня 2008 року була прийнята в спецремцех ЛМКП «Львівтеплоенерго» на роботу ізолювальником по п`ятому розряду згідно наказу № 251-к від 08.08.2002 р.02 серпня 2004 року вона була переведена ізолювальником п`ятого розряду з попередніми умовами оплати праці в спеціалізований ремонтний цех тепломеханічного обладнання згідно наказу № 284-к від 02.08.2004р. 01 вересня 2005 року її було переміщено в цех централізованого ремонту зі збереженням посади та умов оплати праці згідно наказу № 256-к від 01.09.2005 р. 01.08.2007 р. вона була переведена в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на цю ж посаду згідно наказу № 257-к від 01.08.2007 р. 18.03.2011 року професія іменована «ізолювальник з термоізоляції» згідно наказу № 63 від 18.03.2011 р. 18 квітня 2011 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 179-к від 15.04.2011р. Починаючи з 01 січня 2010 року по 18 квітня 2011 року відповідач не в повному розмірі виплачував їй заробітну плату. Просить стягнути з відповідача на свою користь недораховану заробітну плату за період з 01 січня 2010 р. по 18 квітня 2011 р. в сумі 7 958 грн. 00 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 11 588 грн. 08 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач надала розрахунок суми недорахованої заробітної плати та розрахунок компенсації.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2020 р. відкрито позовне провадження за даною позовною заявою та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у вказаний строк подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами, зазначивши, що позивачем пропущено строк звернення до суду, так як до спірних правовідносин не можуть застосовуватися положення ч.2 ст. 233 КЗпП України, оскільки вважає, що у даному випадку має місце спір про оплату праці на який поширюється тримісячний строк звернення до суду, який позивач пропустив, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що встановити факт порушення підприємством трудових прав позивача можливо лише у випадку встановлення невідповідності законодавству наказів про зміни в оплаті праці працівників, а саме наказів «Про зміни в оплаті праці працівників» від. 21.07.2010 р. №186, від 23.04.2012 р. № 150, від 29.04.2013 р. № 170, від 30.04.2014 р. № 176, від 27.06.2014 р. № 264 які є чинними, скасованими в установленому порядку не були. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У випадку задоволення судом позовних вимог нарахована рішенням суду заробітна плата, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та витрати на правову допомогу підлягають оподаткуванню за ставкою 18% ПДФО та 1, 5% військовий збір про що зазначається в резолютивній частині рішення.
Позивач у вказаний строк подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що всі твердження наведені в запереченнях на позов є безпідставними та не підтверджуються нележними доказами, а заявлені позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому мають бути задоволені в повному обсязі.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновків про задоволення заявлених вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
У відповідності зі ст.115 КЗПП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, а саме: 08 серпня 2008 року була прийнята в спецремцех ЛМКП «Львівтеплоенерго» на роботу ізолювальником по п`ятому розряду згідно наказу № 251-к від 08.08.2002 р.02 серпня 2004 року вона була переведена ізолювальником п`ятого розряду з попередніми умовами оплати праці в спеціалізований ремонтний цех тепломеханічного обладнання згідно наказу № 284-к від 02.08.2004р. 01 вересня 2005 року її було переміщено в цех централізованого ремонту зі збереженням посади та умов оплати праці згідно наказу № 256-к від 01.09.2005 р. 01.08.2007 р. вона була переведена в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на цю ж посаду згідно наказу № 257-к від 01.08.2007 р. 18.03.2011 року професія іменована «ізолювальник з термоізоляції» згідно наказу № 63 від 18.03.2011 р. 18 квітня 2011 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 179-к від 15.04.2011р. Починаючи з 01 січня 2010 року по 18 квітня 2011 року відповідач не в повному розмірі виплачував їй заробітну плату. Розрахунок заборгованості, що складає 7958 грн. 00 коп., був здійснений позивачем та такий розмір не спростований відповідачем.
Згідно ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок компенсації втрати доходів внаслідок порушення встановлених строків їх виплати передбачено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. А відповідно до статті 3 цього закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Відповідно до правового висновку закріпленого в Постанові Верховного Суду України у від 7 листопада 2012 року (справа № 6−131цс12): «основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальної виплати, страхових виплат). При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення».
Сторонами не оспорювався той факт, що позивач також не отримала компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Згідно наданого позивачем розрахунку сума компенсації складає 11 588 грн. 08 коп.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала суду копію акту приймання-передачі від 21.01.2020 року, копію договору про надання правничої допомоги від 13.09.2019 року, та розрахунок від 21.01.2020 року.
Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що становлять 3000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, такий у розмірі 840, 80 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 81, 263−265, ЦПК України, суд
У Х В, А Л И В:
Позов особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати задовольнити.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, єдрпоу — 05506460) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) невиплачену заробітну плату в розмірі 7958 грн. 00 коп.; компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 11 588 грн. 08 коп., а всього стягнути 19 546 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 08 копійок, провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати, та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. без вирахування з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (єдрпоу — 05506460) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: [Н.]
