ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты

Дело № 462/6765/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

4 января 2021 судья Железнодорожного районного суда г.. Львова Гедз Б., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» о взыскании недоучтенной заработной платы и компенсации потери части заработной платы в зв` связи с нарушением сроков ее выплаты, -
в с т а н о в и л:
особа_1 обратился в суд с иском, в которомпросит взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в его пользу недосчитанных заработную плату за период с 20 апреля 2012 по 30 сентября 2015 в сумме 31 097, 00 грн., компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в сумме 38 329, 73 грн., проведя с этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов, подлежащих взысканию при выплате заработной платы и взыскать судебные расходы на профессиональную юридическую помощь в суме 3000 грн. В обоснование исковых требований ссылается на то, что он с 20.04.2012 года по настоящее время работает в ЛГКП «Львовтеплоэнерго», 20.04.2012 года принят на Теплоцентраль «Южную», слесарем по ремонту оборудования котельных и пылеприготовительных цехов (очередным) пятой группы согласно приказа № 179-к от 20.04.2012 года. 02.07.2012 года переведен слесарем-ремонтником пятого разряда ТЦ «Южная» согласно приказа № 331-к от 02.07.2012 года. 12.12.2016 года переведен слесарем по ремонту устаткування котельных и пылеприготовительных цехов (дежурный) пятой группы ТЦ «Южная» согласно приказа № 752-к от 09.12.2016 года. 24.04.2020 года переведны в группу по ремонту котельного оборудования цеха по ремонту тепломеханического оборудования Теплоэлектроцентраль-1 слесарем по ремонту парогазотурбинного оборудования пятого разряда согласно приказа № 291-к от 24.04.2020 года. Отмечает, что за все время начиная с 20.04.2012 года по 30.09.2015 года ответчик нарушал его трудовые права и законодательствоо труде, что привело к Недоначисление и недоплаты за вышеуказанный период причитающейся ему заработной платы. Так, при начислении заработной платы ответчик не соблюдал условий коллективного договора, условий отраслевой и территориальной соглашений по учету при установлении размера минимальной тарифной ставки рабочего I разряда и вопреки положениям законодательства самостоятельно устанавливал размер минимальной тарифной ставки рабочего I разряда с существенным занижением размера минимальной заработной платыи, что привело к неначислении и, соответственно, выплаты ему не в полном размере заработной платы за спорный период. Просит иск удовлетворить.
Определением судьи Железнодорожного районного суда г.. Львова от 03.11.2020 года принято к рассмотрению и открыто производство по делу, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон.
Ответчика надлежащим образом уведомлены о рассмотрении дела в порядке упрощенного производства, направлено постановление об открытии провадження по делу вместе с копией искового заявления и приложениями рекомендованной почтовой корреспонденцией, что утверждается имеющимся в материалах дела уведомлением о вручении почтового отправления, которое получено ответчиком 23.11.2020 года.
1 декабря 2020 представителем ответчика ЛГКП «Львовтеплоэнерго»
О.Бекерською подано отзыв на исковое заявление, в котором не согласен с исковыми требованиями и отмечает, что в соответствии с требованиями ч. 3 ст. 97 КЗоТ Украины конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются собственником или уполномоченным им органом, а выплата заработной платы в ЛГКП «Львовтеплоэнерго» регулируется приказами «Об изменениях в оплате труда работников» от 21.07.2010 г. №186, от 23.04.2012 г.. №150 от 29.04.2013 г., №170 от
30.04.2014 г.. №176, и 27.06.2014 г.. №264, действующих, отменены в установленном порядке не были. Данные приказы предприятия относятся к правовых актов локального характера, которые содержат нормы права, регулирующие конкретные правоотношения и являются обязательными к применению на предприятии, кроме того, такие были согласованы первичной профсоюзной организацией. Во исполнение данных приказов, отделом организации труда и заработной платы ЛГКП «Львовтеплоэнерго»: формируется тарифная сетка (схема должностных окладов) на основе тарифной ставки рабочего 1 разряда, с учетом квалификационных (междолжностных) соотношений, размеров тарифных ставок по видам работ и квалификационных коэффициентов; разрабатывается штатное расписание с учетом новой схемы должностных окладов (тарифной сетки) и подается на согласование в Департамент жилищного хозяйства и инфраструктуры Львовского городского совета; начисляется и выплачивается заработная плата в сроки, установленные приказом, в соответствии с утвержденным штатным расписанием. Контроль за выполнением приказов об изменениях в оплате труда работников возлагается на заместителя директора по экономическимх вопросов, в соответствии с функциональными обязанностей и осуществляется с целью обеспечения надлежащей реализации на практике всех предусмотренных мероприятий. Доведение до сведения работников содержания приказов осуществляется путем непосредственного сообщение руководителями структурных подразделений (начальниками отделов, служб, лабораторий, цехов и т.д.) своим подчиненным об их принятии и механизм внедрения в действие, а также путем размещения экземпляров приказов на досках объявлений. Во исполнение требований ст. 30 ЗУ «Ооплате труда », при каждой выплате заработной платы предприятие сообщает работников, путем выдачи расчетных листков. Кроме того, ссылается на пропуск истцом трехмесячного срока обращения в суд с требованием о выплате недоучтенной заработной платы в порядке ч. 1 ст. 233 КЗоТ, а потому к спорным правоотношениям не может применяться положения ч. 2 ст. 233 КЗоТ, поскольку факт нарушения законодательства о труде в отношении истца не установлено. О компенсации потери части заработкасчитает, что призвание истца на ст. 2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» является необоснованным, поскольку с данных определенных в Отчете по труду ЛГКП «Львовтеплоэнерго» № 1-ПВ за спорный период задолженность перед работниками по заработной плате и выплатам по социальному страхованию отсутствовала. Таким образом, ссылки на вышеуказанный Закон неуместно, поскольку данной правой нормой не регулируется вопрос индексации Перерахунку заработной платы начисленной при рассмотрении спора в суде. Просит в удовлетворении иска отказать.
09.12.2020 года представителем истца особа_2 подано ответ на отзыв, в котором отмечает. Что Конституционный Суд Украины в решении № 8-рп / 2013 от 15 октября 2013 пришел к выводу, что в случае нарушения роботаодавцем законодательства об оплате труда не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, принадлежащие ему то есть всех выплат, накоторые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, встанволених законодательством, независимо от того был осуществлен работодателем начисления таких выплат. Факт нарушения ответчиком законодательства об оплате труда был установлен постановлением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 14.11.2013 года по делу № 462/7893/13-п о привлечении директора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» к административной ответственности по ч.1 ст. 41 КоАП о нарушении требованийзаконодательства о труде. Учитывая изложенное, просит иск удовлетворить.
Ходатайство сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон в материалах дела отсутствуют.
Учитывая изложенное, в соответствии с ч. 8 ст. 178 ГПК Украины и ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В связи с тем, что в соответствии с положениями ГПК Украины рассмотрение дела осуществляется судом по отсущности участников дела, на основании части второй статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 16 ГК Украины, каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного апотому имущественного права и интереса.
В соответствии с предписаниями ст. 12, 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
В соответствии со ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Ропо мерам заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается. Вопросы государственного и договорного регулирования оплаты труда, прав работников на оплату труда и их защиты определяются этим Кодексом, Законом Украины «Об оплате труда» и другими нормативно-правовыми актами.
Согласно ст. 96 КЗоТ Украины основой организации оплатытруда является тарифная система оплаты труда, которая включает тарифные сетки, тарифные ставки, схемы должностных окладов и тарифно-квалификационные характеристики / справочники /.
Тарифная система оплаты труда используется для распределения работ в зависимости от их сложности, а работников - в зависимости от их квалификации и по разрядам тарифной сетки. Она является основой формирования и дифференциации размеров заработной платы.
Формирование тарифной сетки / схемы должностных окладов / производится на основе тарифной ставки рабочего першого разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы, и квалификационных / междолжностных / соотношений размеров тарифных ставок / должностных окладов /.
Отнесение выполняемых работ к определенным тарифным разрядам и присвоение квалификационных разрядов рабочим производится собственником или уполномоченным им органом согласно тарифно-квалификационным справочником по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации / Профсоюзизм представителем /.
Статьей 97 КЗоТ Украины предусмотрено, что оплата труда работников осуществляется по почасовой, сдельной или другими системами оплаты труда. Оплата может производиться по результатам индивидуальных и коллективных работ. Формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, ставки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями, установами, организациями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (региональными) соглашениями. Если коллективный договор на предприятии, в учреждении, организации не заключен, собственник или уполномоченный им орган обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), который представляет интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным напредставительство трудовым коллективом органом. Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются собственником или уполномоченным им органом с учетом требований, предусмотренных частью второй настоящей статьи. Собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениемы, коллективными договорами.
Согласно ч. 1 ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основной заработной платой является вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих.
Согласно ч. 3 ст. 6 Закона Украины «Об оплате труда» тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе: тарифной сталки рабочего первого разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы; квалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).
В соответствии со ст. 3 Закона Украины «Об оплате труда» минимальная заработная плата - это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может осуществляться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму праке (объем работ). Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемных работников.
Судом установлено, что особа_1 работает во Львовском городском коммунальном предприятии «Львовтеплоэнерго» слесарем по ремонту парогазотурбинного оборудования пятого разряда в группе по ремонту котельного оборудования цеха по ремонту тепломеханического оборудования Теплоелектроцентрали-1.
Так, 20.04.2012 года особа_1 принят на работу в Львовское городское коммунальное предприятие «Львовтеплоэнерго» на должность слесаря ​​по ремонту оборудования котельных и пилопидготовчихх цехов (очередным) пятой группы в соответствии с приказом № 179-к от 20.04.2012 года. 02.07.2012 года особа_1 переведен слесарем ремонтником пятого разряда ТЦ «Южная» согласно приказа № 331-к от 02.07.2012 года, 12.12.2016 года переведен слесарем по ремонту оборудования котельных и пылеприготовительныхих цехов (дежурный) пятой группы ТЦ «Южная» в соответствии с приказом № 752-к от 09.12.2016 года, 24.04.2020 года переведен в группу по ремонту котельного оборудования цеха по ремонту тепломеханического оборудования Теплоэлектроцентрали-1 слесарем по ремонту парогазотурбинного оборудования пятого разряда, согласно приказа № 291-к от 24.04.2020 года и продолжает работать, что подтверждается записями в трудовой книжке особа_1.
Постановлением Железнодорожного районного суда Львова от 14 ноября 2013директора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» признано виновным в совершении административного правонарушения, предусмотренного ч. 1 ст. 41 КоАП, и наложен на него взыскания штраф в размере 510 (пятьсот десять) рублей. Указанное постановление вступило в законную силу и с такой усматривается, что директора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» привлечено к административной ответственности, предусмотренной ч. 1 ст. 41 КУоАП, а именно за нарушение требований п. 2.2 Генерального, отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-коммунального хозяйствтва Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий жилищно-коммунальной отрасли Федерация работодателей ЖКХ Украины и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины на 2010-2013 годы, ст. ст. 96, 97 КЗоТ Украины и ч. 3 ст. 6 Закона Украины Об оплате труда, тарифная ставка рассчитывалась с 01.07.2010 г.. По 30.04.2012 года, исходя из минимальной зарплаты 744 грн.при установлении Законом Украины О государственном бюджете Украины на 2010 год минимальной заработной платы с 01.01.2010 г.. 907 грн., чем нарушены требования ст. 95 КЗоТ Украины. С 01.05.2012 г.. По 30.04.2013 г.., Исходя из минимальной зарплаты 869 грн., При установлении Законом Украины О государственном бюджете Украины на 2012 год минимальной заработной платы с 01.04.2012 г.. 1094 грн., Чем нарушены требования ст. 95 КЗоТ Украины. С 01.05.2013 г.. Рассчитана, исходя из минимальной заработной платы 922 грн., Приустановлении Законом Украины О государственном бюджете Украины на 2013 год минимальной заработной платы с
01.01.2013 г.. 1147 грн., Чем нарушены требования ст. 95 КЗоТ Украины. Исходя из приведенного с 01.05.2013 г.. Часовая тарифная ставка машиниста береговых насосных станций ИИ разряда составляет 11, 59 грн., Часовая тарифная ставка старшего машиниста турбинного отдела 5 разряда составляет 16, 53 грн., Часовая тарифная ставка слесаря ​​по ремонту парогазотурбинного оборудования 5 разряда составляет 16, 23 грн., посада оклад начальника смены станции составляет 4199 грн., старший мастер производственного участка 1 гр. 3986 грн., Начальник цеха 4214 грн., То есть при разработке тарифной сетки для работников производственных подразделений на предприятии установлены минимальные часовые тарифные ставки рабочих производственных подразделений в размере меньшем чем установленный Отраслевым соглашением на 2010-2012 годы и в нарушение требований ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины Об оплате труда, заработная плата выплачивается по мере надходження средств два раза в месяц, а не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно данного постановления установлено, что на предприятии имело место нарушение трудовых прав в отношении принадлежащего уровня оплаты труда, в том числе и к истцу.
Как следует из приобщенных к материалам дела частного определения Железнодорожного районного суда г.. Львова от 26 февраля 2015 ЛГКП «Львивтеплоенерго »не соблюдает условий коллективного договора, а именно п. 16.1 Коллективного договора на 2012-2013 годы и п. 1.1.3 Отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий жилищно-коммунальной отрасли «Федерация работодателей ЖКХ Украины» и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украини на 2010-2011 годы и п. 2 Территориальной соглашения на 2012-2014 годы в части определения тарифной ставки.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Поэтому, вышеуказанными судебными решениями установлено нарушение ответчиком воемг законодательства об оплате труда в период 2010-2015 гг. в части определения размера тарифной ставки. Итак, это обстоятельство не требует дополнительного доказательства.
Согласно пункту 4.3. Коллективного договора ЛГКП "Львовтеплоэнерго на 2009-2010 гг., 2012-2013 гг. ЛГКП" Львовтеплоэнерго согласилось учитывать нормы и положения генерального, отраслевого, регионального и городского соглашений, а также ЗУ «О Государственном бюджете Украины».
В соответствии с п. 1.1.3. Отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-комунальногв хозяйства Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий жилищно-коммунальной отрасли "Федерация работодателей ЖКХ Украины и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины на 2010-2012 годы и п. 3.1.1. Отраслевого соглашения на 2013-2015 годы минимальная тарифная ставка (оклад) за простой неквалифицированный труд устанавливается в размере не ниже определенной законодательством минимальной заработной платы, а минимальная тарифная ставка рабочего I разряда - в размере не менее 120 процентов размера минимальной заработной платы, установленной законом.
Согласно Тарифной частью Территориальной соглашения между Львовской областной государственной администрацией, объединения работодателей и профсоюзными объединениями Львовской области на 2012-2014 годы установлено, что оплата труда работников предприятий жилищно-коммунального хозяйства области осуществляется с применением требований Тарыфнои части. Установлена ​​минимальная тарифная ставка рабочего 1 разряда в размере, предусмотренном в Отраслевом соглашении между Министерством ЖКХ Украины и ЦК профсоюза работников ЖКХ, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины.
Приложением № 1 к Тарифной части Территориальной соглашения на 2012-2014 годы установлен коэффициент соотношения минимальной тарифной ставки рабочего I разряда по подотраслям и видам работ с установленным отраслевым соглашением минимальной тарифной ставки г.обитника 1 разряда для работников, занятых на работах по ремонту, наладке, обслуживанию електроенергетичног, санитарно-технического и иного оборудования ТЭЦ, данный коэффициент составляет 1, 59.
Приложением № 2 к Тарифной части Территориальной соглашения на 2012-2014 годы, установлена ​​единая сеть межразрядных тарифных коэффициентов по подотраслях жилищно-коммунального хозяйства, согласно которой приведен коэффициент для рабочих 5 разряда составляет 1, 54.
Согласно п. 16.2 Коллективного договора ЛГКП«Львовтеплоэнерго» на 2009-2010 годы и 2012-2013 годы размеры тарифных ставок и схемы должностных окладов работников устанавливаются с учетом минимальных гарантий, определенных отраслевым (региональным) соглашением.
Установлено, что размеры минимальной заработной платы на 2010 -2015 годы установлены Законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2010 год от 27.04.2010 г.. №2154-VI" О Государственном бюджете на 2011 год »от 23.12.2010 г.. № 2857 -VИ «О Государственном бюджете на 2012 год» от 22.12.2011р. №4282-VI, «О Государственном бюджете Украины на 2013 год" от 06.12.2012р. № 5515-VI, "О Государственном бюджете Украины на 2014 год" от 16.01.2014р.
№ 719-vии и «О Государственном бюджете Украины на 2015 год» от 28.12.2014 года № 80-vии и составили: на 2010 год с 1 января - 869, 00 грн., С 1 апреля - 884.00 грн., С 1 июля - 888, 00 грн., с 1 октября - 907, 00 грн., с 1 декабря - 922, 00 грн .; на 2011 год с 1 января - 941, 00 грн., с 1 апреля -960, 00 грн., с 1 октября - 985, 00 грн., с 1 декабря - 1004, 00 грн .; на 2012 лет: с 1 января -1073, 00 грн., С 1 апреля - 1094.00 грн., С 1 июля - 1102, 00 грн., С 1 октября - 1118, 00 грн., С 1 декабря - 1134, 00 грн. ; на 2013 год: с 1 января - 1147, 00 грн., с 1 декабря - 1218, 00 грн .; на
2014: 1218.00 грн .; на 2015 год: с 1 января - 1218, 00 грн., с 1 сентября - 1378, 00 грн.
Статьей 9 Закона Украины "О коллективных договорах и соглашениях" определено, что положения генерального, отраслевого (межотраслевого), территориальной соглашений действуют непосредственно и являются обязательными для всех субъектов, находящихся в сфере действия сторон, подписавших соглашение.
Положениями этого Закона также предусмотрено, что условия коллективных договоров или соглашений, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, и запрещается включать их в договоры и соглашения (ч. 2 ст. 5), а отраслевая (межотраслевое) соглашение не может ухудшать положение работников по сравнению с генеральным соглашением (ч. 3 ст. 8).
Согласно абз. 4, 5 ч. 1 ст. 5 Закона Украины "Об оплате труда" организация оплаты труда здийснюеться, в частности, на основании отраслевых (межотраслевых), территориальных соглашений и коллективных договоров.
Согласно ч. 1 ст. 14 этого Закона договорное регулирование оплаты труда работников предприятий осуществляется на основе системы соглашений, заключаемых на национальном (генеральное соглашение), отраслевом (отраслевое (межотраслевое) соглашение), территориальному (территориальная соглашение) и местном (коллективный договор) уровнях в соответствии с законами.
Частью 1 ст. 15 этого Закона предусмотрено, что формы и системыоплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями. В случае, когда коллективный договор на предприятии не заключен, работодатель обязан согласовать эти вопросы с выбпахотным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), который представляет интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным на представительство органом.
Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются с учетом требований, предусмотренных частью первой настоящей статьи.
Аналогичные положения содержатся в ст. 97 КЗоТ Украины.
По содержаниюуказанных норм установлены отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями условия оплаты труда являются гарантиями для работников в сфере оплаты труда и непосредственное применение таких условий является обязательным для всех субъектов, находящихся в сфере действия соглашения.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со ст. 22 Закона Украины "О оплатв работе "субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Как установлено судом, в Территориальной сделке, а именно в приложении № 1 к тарифной части сделки сторонами была определена формула расчета месячной тарифной ставки рабочего 1 разряда по подотраслям и видам работ - мин. з / плата х 1, 2 х Z (коэффициент соотношения по подотраслям и по видамработ).
Следовательно, применение условий отраслевых (межотраслевых) и территориальных соглашений является обязанностью ответчика и не зависит от наличия соответствующих положений в коллективном договоре, и имеет целью обеспечение гарантий, установленных для работников законодательством.
Свое подтверждение указанное нарушение Трудового законодательства нашло, как в ходе проверки, проведенной Территориальной государственной инспекцией по труду во Львовской области, так и во время проверки Государственной финансовой инспекции в львовскогоький области.
Кроме того, суд не принимает во внимание призвание представителя ответчика в отзыве на пропуска истцом срока обращения в суд, поскольку указанное противоречит ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины, которой предусмотрено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 15.10.2013 года
№8-рп / 2013 дано официальное толкованийния положений ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины, ст.1, 2 Закона Украины «Об оплате труда», которые следует понимать так, что в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, в том числе и за время простоя, который имел место не по вине работника, Независимо от того, было осуществление работодателем начисления таких выплат.
Поскольку судом установлен факт нарушения ответчиком законодательства об оплате труда, то это обстоятельство является основанием для удовлетворения иска, а учитывая приведенные выше предписания закона и разъяснения Конституционного Суда Украины требования истца о взыскании заработной платы, которая не была своевременно начислена и выплачена работодателем , не ограничиваются каким-либо сроком.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотриена компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты и производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
1 января 2001 вступил в силу Закон Украины № 2050-111 от 19.10.2000 г.. «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты».
Согласно ст 1, 2, 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части кходов в связи с нарушением сроков их выплаты », предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица). Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начислениеванных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Согласно п. 4 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утврдженого постановлением Кабинета Министров Украины от 21 февраля 2001 года № 159 сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но не выплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежногодохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается.
Основным условием для выплаты гражданину компенсации является нарушение владельцем установленных сроков выплаты начисленных доходов.
С приобщенных истцом к исковому заявлению расчетов, правильность которых ответчиком оспаривается, контррозрахункив суду не предоставлено, усматривается, что задолженность заработной платы ЛГКП «Львовтеплоэнерго» перед особа_1 за период с 20 апреля 2012 по 30 сентября 2015года составляет 31 097, 00 грн., сумма компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты составляет 38 329, 73 грн.
Учитывая, что ЛГКП «Львовтеплоэнерго» в определенные законодательством сроки не выплатило истцу заработную плату, что повлекло за собой потерю части его доходов в связи с нарушением сроков их выплаты с ЛГКП «Львовтеплоэнерго» на корит особа_1 необходимо взыскать 31 097, 00 грн. задолженности по заработной плате за период с 20 апреля 2012 по 30Сентябрь 2015 и 38 329, 73 грн. компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты.
Вместе с тем, п. 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем сазначае в резолютивной части решения.
Согласно ч. 3 ст. 137 ГПК Украины для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Согласно ч. 2 ст. 141 ГПК Украины в случае удовлетворения иска на ответчика возлагаются судебные расходы, связанные с рассмотрением дела.
Согласно ч. 8 ст. 141 ГПК Украины размер расходов, которые строна уплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).
Согласно Выписки из договора о предоставлении правовой (правовой) помощи от 31.07.2020 года, Дополнительного соглашения № 1 к договору о предоставлении юридической (правовой) помощи от 31.07.2020 года, ордера серии ВС №1033284 на предоставление юридической (правовой) помощи от 11.08 .2020 года, акта приема-передачи к договору о предоставлении юридической (правовой) помощи от26.10.2020 года, квитанции к приходному кассовому ордеру №57 об уплате средств от 26.10.2020 года, расчета затрат на профессиональную юридическую помощь по данному делу от 26.10.2020 года, приобщенных к материалам дела, истец заключил с адвокатом [П.] Н.Г. договор о предоставлении юридической (правовой) помощи и произвел оплату в размере 3000, 00 грн.
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваютсясудебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований.
Поскольку исковые требования удовлетворены, судебный сбор подлежит взысканию с ответчика в пользу государства.
Также, с ответчика в пользу истца следует взыскать 3000 грн. расходов на правовую помощь.
На основании и руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ГПК Украины, ст. 12, 16, 82 ГК Украины, ст. 43 Конституции Украины, ст. 94, 96, 97, 233 КЗоТ Украины, суд -
е д е л:Иск особа_1 к Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» о взыскании недоучтенной заработной платы и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты удовлетворить.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу особа_1 недосчитанных заработную плату за период с 20 апреля 2012 по 30 сентября 2015 в сумме 31 097 (тридцать одну тысячу девяносто семь) рублей. 00 коп., Без учета содержанияналогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу особа_1 компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в сумме 38 329 (тридцать восемь тысяч триста двадцать девять) рублей. 73 коп., Без учета удержания налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго», в пользу особа_1 расходы на профессиональную юридическую допОмогой в размере 3000 (три тысячи) рублей. 00 коп.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу государства 840 грн. 80 коп. судебного сбора.
Апелляционную жалобу на решение суда может быть подано во Львовский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи Апеляции жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Истец особа_1, информация_1, паспорт номер_1 вид. 03.02.1998 Галицким РО УМВД Украины во Львовской области, идентификационный номер номер_2, который зарегистрирован и проживает по адресу: адрес_1.

Ответчик: Львовское городское коммунальное подпреемство «Львовтеплоэнерго», код егрпоу 05506460, местонахождение: г.. Львов, ул. Д. Апостола, 1.

Полное решение суда составлено 4 января 2021.
Судья: (подпись) Б. Гедз
С оригиналом.
Судья [Б.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/6765/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, -
в с т а н о в и в:
особа_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути із Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на його користь недораховану заробітну плату за період з 20 квітня 2012 року по 30 вересня 2015 року в сумі 31 097, 00 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 38 329, 73 грн., провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати та стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він з 20.04.2012 року по даний час працює у ЛМКП «Львівтеплоенерго», 20.04.2012 року прийнятий на Теплоцентраль «Південну», слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів (черговим) п`ятої групи згідно наказу № 179-к від 20.04.2012 року. 02.07.2012 року переведений слюсарем-ремонтником п`ятого розряду ТЦ «Південна» згідно наказу № 331-к від 02.07.2012 року. 12.12.2016 року переведений слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів (черговий) п`ятої групи ТЦ «Південна» згідно наказу № 752-к від 09.12.2016 року. 24.04.2020 року переведний в групу з ремонту котельного устаткування цеху з ремонту тепломеханічного устаткування Теплоелектроцентраль-1 слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування пятого розряду згідно наказу № 291-к від 24.04.2020 року. Зазначає, що за весь час починаючи з 20.04.2012 року по 30.09.2015 року відповідач порушував його трудові права та законодавство про працю, що призвело до недорахування та недоплати за вищевказаний період належної йому заробітної плати. Так, при нарахуванні заробітної плати відповідач не дотримувався умов колективного договору, умов галузевої та територіальної угод щодо врахування при встановленні розміру мінімальної тарифної ставки робітника І розряду і всупереч положенням законодавства самостійно встановлював розмір мінімальної тарифної ставки робітника І розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати, що призвело до ненарахування та, відповідно, виплати йому не у повному розмірі заробітної плати за спірний період. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 23.11.2020 року.
01 грудня 2020 року представником відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго»
О.Бекерською подано відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що відповідно вимог ч. 3 ст. 97 КзПП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюється власником або уповноваженим ним органом, а виплата заробітної плати у ЛМКП «Львівтеплоенерго» регулюється наказами «Про зміни в оплаті праці працівників» від 21.07.2010 р. №186, від 23.04.2012 р. №150 від 29.04.2013 р., №170 від
30.04.2014 р. №176, та 27.06.2014 р. №264, що є чинними, скасованими у встановленому порядку не були. Дані накази підприємства належать до правових актів локального характеру, котрі містять норми права, які регулюють конкретні правовідносини і є обов`язковими до застосування на підприємстві, крім того, такі були погоджені первинною профспілковою організацією. На виконання даних наказів, відділом організації праці і заробітної плати ЛМКП «Львівтеплоенерго»: формується тарифна сітка (схема посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника 1 розряду, з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, розмірів тарифних ставок за видами робіт та кваліфікаційних коефіцієнтів; розробляється штатний розклад із врахуванням нової схеми посадових окладів (тарифної сітки) та подається на погодження в Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради; нараховується та виплачується заробітна плата в терміни, встановлені наказом, у відповідності до затвердженого штатного розкладу. Контроль за виконанням наказів про зміни в оплаті праці працівників покладається на заступника директора з економічних питань, відповідно до функціональних обов`язків та здійснюється з метою забезпечення належної реалізації на практиці усіх передбачених заходів. Доведення до відома працівників змісту наказів здійснюється шляхом безпосереднього повідомлення керівниками структурних підрозділів (начальниками відділів, служб, лабораторій, цехів, тощо) своїм підлеглим про їх прийняття та механізм впровадження в дію, а також шляхом розміщення примірників наказів на дошках оголошень. На виконання вимог ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», при кожній виплаті заробітної плати підприємство повідомляє працівників, шляхом видачі розрахункових листків. Крім того, покликається на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду з вимогою про виплату недорахованої заробітної плати в порядку ч. 1 ст. 233 КЗпП, а тому до спірних правовідносин не може застосовуватися положення ч. 2 ст. 233 КЗпП, оскільки факт порушення законодавства про працю щодо позивача встановлено не було. Щодо компенсації втрати частини заробітку вважає, що покликання позивача на ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є необґрунтованим, оскільки із даних визначених у Звіті з праці ЛМКП «Львівтеплоенерго» № 1-ПВ за спірний період заборгованість перед працівниками із заробітної плати та виплатах із соціального страхування була відсутня. Таким чином, посилання на вищевказаний Закон є недоречним, оскільки даною правою нормою не регулюється питання індексації перерахунку заробітної плати нарахованої під час розгляду спору в суді. Просить в задоволенні позову відмовити.
09.12.2020 року представником позивача особа_2 подано відповідь на відзив, в якому зазначає. Що Конституційний Суд України у рішенні № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року дійшов висновку, що у разі порушення роботаодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належать, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встанволених законодавством, незалежно від того чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат. Факт порушення відповідачем законодавства про оплату праці був встановлений постановою Залізничного районного суду м. Львова від 14.11.2013 року по справі № 462/7893/13-п про притягнення директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КУпАП щодо порушення вимог законодавства про працю. Враховуючи наведене, просить позов задоволити.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до приписів ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.
Статтею 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Судом встановлено, що особа_1 працює у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго» слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування п`ятого розряду в групі з ремонту котельного устаткування цеху з ремонту тепломеханічного устаткування Теплоелектроцентралі-1.
Так, 20.04.2012 року особа_1 прийнятий на роботу у Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» на посаду слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчихх цехів (черговим) п`ятої групи відповідно до наказу № 179-к від 20.04.2012 року. 02.07.2012 року особа_1 переведений слюсарем ремонтником п`ятого розряду ТЦ «Південна» згідно наказу № 331-к від 02.07.2012 року, 12.12.2016 року переведений слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів (черговий) п`ятої групи ТЦ «Південна» відповідно до наказу № 752-к від 09.12.2016 року, 24.04.2020 року переведений в групу з ремонту котельного устаткування цеху з ремонту тепломеханічного устаткування Теплоелектроцентралі-1 слюсарем з ремонту парогазотурбінного устаткування п`ятого розряду, згідно наказу № 291-к від 24.04.2020 року та продовжує працювати, що підтверджується записами у трудовій книжці особа_1 .
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 14 листопада 2013 року
директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, і накладено на нього стягнення штраф у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн. Вказана постанова набрала законної сили і з такої вбачається, що директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме за порушення вимог п. 2.2 Генеральної, галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі Федерація роботодавців ЖКГ України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2013 роки, ст. ст. 96, 97 КЗпП України та ч. 3 ст. 6 Закону України Про оплату праці, тарифна ставка розраховувалась з 01.07.2010 р. по 30.04.2012 року, виходячи з мінімальної зарплати 744 грн. при встановленні Законом України Про державний бюджет України на 2010 рік мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 р. 907 грн., чим порушено вимоги ст. 95 КЗпП України. З 01.05.2012 р. по 30.04.2013 р., виходячи з мінімальної зарплати 869 грн., при встановленні Законом України Про державний бюджет України на 2012 рік мінімальної заробітної плати з 01.04.2012 р. 1094 грн., чим порушено вимоги ст. 95 КЗпП України. З 01.05.2013 р. розрахована, виходячи з мінімальної заробітної плати 922 грн., при встановленні Законом України Про державний бюджет України на 2013 рік мінімальної заробітної плати з
01.01.2013 р. 1147 грн., чим порушено вимоги ст. 95 КЗпП України. Виходячи з наведеного з 01.05.2013 р. годинна тарифна ставка машиніста берегових насосних станцій ІІ розряду становить 11, 59 грн., годинна тарифна ставка старшого машиніста турбінного відділу 5 розряду становить 16, 53 грн., годинна тарифна ставка слюсаря з ремонту парогазотурбінного устаткування 5 розряду становить 16, 23 грн., посадовий оклад начальника зміни станції становить 4199 грн., старший майстер виробничої дільниці 1 гр. 3986 грн., начальник цеху 4214 грн., тобто при розробленні тарифної сітки для робітників виробничих підрозділів на підприємстві встановлено мінімальні годинні тарифні ставки робітників виробничих підрозділів у розмірі меншому ніж встановлений Галузевою угодою на 2010-2012 роки та в порушення вимог ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України Про оплату праці, заробітна плата виплачується по мірі надходження коштів два рази на місяць, а не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата.
Згідно даної постанови встановлено, що на підприємстві мало місце порушення трудових прав щодо належного рівня оплати праці, в тому числі і до позивача.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи окремої ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого 2015 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» не дотримується умов колективного договору, а саме п. 16.1 Колективного договору на 2012-2013 роки та п. 1.1.3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2011 роки та п. 2 Територіальної угоди на 2012-2014 роки в частині визначення тарифної ставки.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, вищевказаними судовими рішеннями встановлено порушення відповідачем вимог законодавства про оплату праці в період 2010-2015 рр. в частині визначення розміру тарифної ставки. Отже, ця обставина не потребує додаткового доведення.
Згідно пункту 4.3. Колективного договору ЛМКП „Львівтеплоенерго на 2009-2010 рр., 2012-2013 рр. ЛМКП „Львівтеплоенерго погодилося враховувати норми та положення генеральної, галузевої, регіональної та міської угод, а також ЗУ «Про Державний бюджет України».
Відповідно до п. 1.1.3. Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі „Федерація роботодавців ЖКГ України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки та п. 3.1.1. Галузевої угоди на 2013-2015 роки мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Згідно з Тарифною частиною Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднаннями Львівської області на 2012-2014 роки встановлено, що оплата праці працівників підприємств житлово-комунального господарства області здійснюється із застосуванням вимог Тарифної частини. Встановлено мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду у розмірі, передбаченому в Галузевій угоді між Міністерством ЖКГ України та ЦК профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України.
Додатком № 1 до Тарифної частини Територіальної угоди на 2012-2014 роки встановлено коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за підгалузями та видами робіт до встановленого галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду для працівників, зайнятих на роботах по ремонту, налагодженню, обслуговуванню електроенергетичног, санітарно-технічного та іншого устаткування ТЕЦ, даний коефіцієнт становить 1, 59.
Додатком № 2 до Тарифної частини Територіальної угоди на 2012-2014 роки, встановлено єдину сітку міжрозрядних тарифних коефіцієнтів по підгалузях житлово-комунального господарства, згідно з якою наведений коефіцієнт для робітників 5 розряду становить 1, 54.
Згідно з п. 16.2 Колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2009-2010 роки та 2012-2013 роки розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників встановлюються з урахуванням мінімальних гарантій, визначених галузевою (регіональною) угодою.
Встановлено, що розміри мінімальної заробітної плати на 2010 -2015 роки встановлені Законами України: «Про Державний бюджет України на 2010 рік від 27.04.2010 р. №2154-VІ «Про Державний бюджет на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VІ «Про Державний бюджет на 2012 рік» від 22.12.2011р. № 4282-УІ , «Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012р. № 5515-УІ , „Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р.
№ 719-VІІ та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VІІ і становили: на 2010 рік з 1 січня - 869, 00 грн., з 1 квітня - 884.00 грн., з 1 липня - 888, 00 грн., з 1 жовтня - 907, 00 грн., з 1 грудня - 922, 00 грн.; на 2011 рік з 1 січня - 941, 00 грн., з 1 квітня -960, 00 грн., з 1 жовтня - 985, 00 грн., з 1 грудня - 1004, 00 грн.; на 2012 рік: з 1 січня -1073, 00 грн., з 1 квітня - 1094.00 грн., з 1 липня - 1102, 00 грн., з 1 жовтня - 1118, 00 грн., з 1 грудня - 1134, 00 грн.; на 2013 рік: з 1 січня - 1147, 00 грн., з 1 грудня - 1218, 00 грн.; на
2014 рік: 1218.00 грн.; на 2015 рік: з 1 січня – 1218, 00 грн., з 1 вересня – 1378, 00 грн.
Статтею 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Положеннями цього Закону також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч. 2 ст. 5), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8).
Згідно із абз. 4, 5 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Частиною 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Аналогічні положення містяться в ст. 97 КЗпП України.
За змістом зазначених норм встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оплату праці" суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Як встановлено судом, в Територіальній угоді, а саме в додатку № 1 до тарифної частини угоди сторонами була визначена формула розрахунку місячної тарифної ставки робітника 1 розряду за підгалузями та видами робіт - мін. з/плата х 1, 2 х Z (коефіцієнт співвідношення по підгалузям та за видами робіт).
Відтак, застосування умов галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод є обов`язком відповідача й не залежить від наявності відповідних положень в колективному договорі, і має на меті забезпечення гарантій, встановлених для працівників законодавством.
Своє підтвердження вказане порушення Трудового законодавства знайшло, як в ході перевірки, проведеної Територіальною державної інспекцією з питань праці у Львівській області, так і під час перевірки Державної фінансової інспекції у Львівській області.
Крім того, суд не приймає до уваги покликання представника відповідача у відзиві на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки вказане суперечить ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року
№8-рп/2013 дано офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», які слід розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем законодавства про оплату праці, то ця обставина є підставою для задоволення позову, а з огляду на наведені вище приписи закону і роз`яснення Конституційного Суду України вимоги позивача про стягнення заробітної плати, яка не була своєчасно нарахована та виплачена роботодавцем, не обмежуються будь-яким строком.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати і провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
01 січня 2001 року набрав чинності Закон України № 2050-111 від 19.10.2000 р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно із ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів.
З долучених позивачем до позовної заяви розрахунків, правильність яких відповідачем не оспорюється, контррозрахунків суду не надано, вбачається, що заборгованість заробітної плати ЛМКП «Львівтеплоенерго» перед особа_1 за період з 20 квітня 2012 року по 30 вересня 2015 року становить 31 097, 00 грн., сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 38 329, 73 грн.
Враховуючи, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» у визначені законодавством строки не виплатило позивачу заробітну плату, що потягло за собою втрату частини його доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на корить особа_1 необхідно стягнути 31 097, 00 грн. заборгованості заробітної плати за період з 20 квітня 2012 року по 30 вересня 2015 року та 38 329, 73 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Разом з цим, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно Витягу з договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2020 року, Додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2020 року, ордера серії ВС №1033284 на надання правничої (правової) допомоги від 11.08.2020 року, акта приймання-передачі до договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.10.2020 року, квитанції до прибуткового касового ордера №57 про сплату коштів від 26.10.2020 року, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу по даній справі від 26.10.2020 року, долучених до матеріалів справи, позивач уклав з адвокатом Прімєровою Н.Г. договір про надання правничої (правової) допомоги та здійснив оплату у розмірі 3000, 00 грн.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Також, із відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, ст. 12, 16, 82 ЦК України, ст. 43 Конституції України, ст. 94, 96, 97, 233 КЗпП України, суд -
у х в а л и в:

Позов особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати задоволити.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 недораховану заробітну плату за період з 20 квітня 2012 р. по 30 вересня 2015 р. в сумі 31 097 (тридцять одну тисячу дев`яносто сім) грн. 00 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 38 329 (тридцять вісім тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 73 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», на користь особа_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , паспорт номер_1 вид. 03.02.1998 Галицьким РВ УМВС України у Львівській області, ідентифікаційний номер номер_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: адреса_1 .

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код єдрпоу 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.

Повне рішення суду складено 04 січня 2021 року.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: [Б]