ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты

Дело № 462/5750/21


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

8 октября 2021 [Л.]
Судья Железнодорожного районного суда г.. [Л]а Боровков Д.А., рассмотрев в помещении суда в г.. [Л]е в упрощенном исковом движимы без уведомления сторон гражданское дело по иску лицо_1 к [Л]ского городского коммунального предприятия «[Л]теплоэнерго» о взыскании недоучтенной заработной платы и компенсации потери части заработнаяй платы в связи с нарушением сроков ее выплаты,

установил:

10 августа 2021 истец обратился в суд с иском, в котором, с учетом уменьшенных исковых требований, просит взыскать с ЛГКП "[Л]теплоэнерго" в его пользу недосчитанных заработную плату за период с 1 января 2010 по 31 марта 2012 года в сумме 19 843 грн . 00 коп., Проведя с этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов, подлежащих взысканию при выплате заработнойой платы, и компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в сумме 32467 грн. 58 коп., Проведя с этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов, подлежащих взысканию при выплате заработной платы и 3000 грн. судебных расходов на профессиональную юридическую помощь. Свои требования мотивирует тем, что в период с 1 января 2010 по 31 марта 2012 ответчик нарушал законодательство о труде, что привело к Недоначисление и недоплаты за указанный период належнои истцу заработной платы. Указанные действия ответчика привели к нарушению его трудовых прав, в частности на надлежащий уровень оплаты труда. В связи с приведенным, просит иск удовлетворить.
11 августа 2021 постановлением Железнодорожного районного суда г.. [Л]а указанное дело назначено к рассмотрению в порядке упрощенного исковой производства без вызова сторон, а ответчику было предложено подать в суд заявление с обоснованным возражением против рассмотрения дела в порядке упрощенного искового перадження и отзыв на иск по указанному делу.
1 октября 2021 представитель ответчика ЛГКП «[Л]теплоэнерго» подала в суд письменный отзыв /а.с.97-100/, в котором против иска возразила, отметив, что расчет недоплаченной заработной платы за 2010-2012 годы, который провел истец неверно, а также истец пропустил трехмесячный срок для обращения в суд, а кроме того, действующими законодательством не урегулирован вопрос индексации перерасчета заработной платы начисленной при рассмотрении свремя в суде, просит в удовлетворении иска отказать.
В материалах дела отсутствуют ходатайства сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Учитывая изложенное, в соответствии с частью 8 статьи 178 и части 5 статьи 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
Изучив материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
судомустановлено, что истец особа_1 с 20 августа 1993 по 31 марта 2012 года работал в ЛГКП «[Л]теплоэнерго». 20 августа 1993 особа_1 был принят на работу в спецремцех Огнеупорщики по шестому разряду согласно приказу № 129-к от 20 августа 1993 года. 2 августа 2004 особа_1 был переведен в спецремцех тепломеханического обладанання вогнезахисником по шестому разряду согласно приказу № 284-к от 02 августа 2004 года. 24 марта 2005 профессия «вогнезахисник» именуемая «огнеивник »согласно приказу №82-к от 24 марта 2005 года. 1 сентября 2005 особа_1 был переведен в цех централизованного ремонта с сохранением должности и условий оплаты труда в соответствии с приказом № 256-к от 01 сентября 2005 года. 1 августа 2007 особа_1 был переведен в специализированный ремонтно-строительный цех на эту же должность в соответствии с приказом № 257-к от 01 августа 2007 года. 31 марта 2012 особа_1 был уволен с работы по собственному желанию согласно ст. 38 КЗоТ Украины в соответствии с наказу № 132-к от 26 марта 2012 /а.с.15-19/.
Согласно ч. 3 ст. 6 Закона Украины «Об оплате труда» тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе: тарифной ставки рабочего первого разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы; квалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).
Согласно ст. 3 Закона Украины «Об оплате труда» минимальная заработная плата - это законодавчо установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может осуществляться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму труда (объем работ). Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемных работников.
Пунктом 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практику применения судами законодательства об оплате труда »предусмотрено, что в любом случае оплата труда при выполнении работником месячной (часовой) нормы труда (объема работ) не может быть ниже установленной законом минимальной заработной платы. При определении, не является заработная плата ниже минимальной, в нее не включаются доплаты, надбавки, поощрительные и компенсационные выплаты.
Истец представил расчет, согласно которому сумма недоучтенной заработной платы за период с 01 сичня 2010 по 31 марта 2012 составляет 19843, 00 грн., а сумма компенсации потери части заработной платы составляет 32467, 58 грн. /а.с.8-12/.
Ответчик не представил суду надлежащих и допустимых доказательств, опровергающих вышеуказанный расчет суммы долга, а затем суд, проверив указанный расчет истца, находит его подставным.
1 января 2010 минимальная тарифная ставка Огнеупорщики была установлена ​​из расчета минимальной заработной платы 650 грн., А с 1 июля 2010из расчета минимальной заработной платы 744 грн., тогда как в соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2010 года» минимальная зарплата с 1 января 2010 составляла 869 грн., с 01 апреля - 884 грн., с 01 июля - 888 грн ., с 01 октября - 907 грн., с 01 декабря - 922 грн.
С 1 января 2011 минимальная тарифная ставка Огнеупорщики была установлена ​​из расчета минимальной заработной платы 744 грн., Тогда как в соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2011 года»минимальная зарплата с 01 января - 941 грн., с апреля - 960 грн., с октября - 985 грн., с декабря 1004 грн.
С 1 января 2012 минимальная тарифная ставка Огнеупорщики была установлена ​​из расчета минимальной заработной платы 744 грн., А с 1 мая 2012 из расчета минимальной заработной платы 869 грн., Тогда как в соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2012 года» минимальная зарплата с 1 января 2012 составляла 1073 грн.
Таким образом, судом достоверно выяснено, что отповидач ЛГКП «[Л]теплоэнерго», собственными внутренними приказами по предприятию, неправомерно уменьшал установленный Законом размер минимальной заработной платы, на основе которого проводил расчет минимальной тарифной ставки рабочего шестого разряда.
Указанные действия ответчика привели к нарушению трудовых прав истца, в частности на надлежащий уровень оплаты труда, предусмотренный действующим законодательством, и поэтому суд, проверив данные, приведенные в расчете недоплаченной заработной платы, предоставленного представником ответчика, считает, что сумма недоучтенной основной заработной платы (тарифной ставки) за период с 1 января 2010 по 31 марта 2012 года в размере 19843, 00 грн. подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Учитывая изложенное, суд, исследовав доказательства в их совокупности, пришел к выводу, что исковое требование о взыскании недоучтенной заработной платы за период с 1 января 2010 по 31 марта 2012 года, является подставной, и поэтому с ответчика в пользу истца следует вягнуты 19843, 00 грн. (7735, 00 грн. + 9637, 00 грн. + 2472, 00 грн. = 23107, 00 грн.).
В соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно статьям 2, 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты »компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии; социальные выплаты; стипендии; заработная плата (денежное обеспеечення) и другие. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Основным условием для выплаты гражданам компенсации является нарушение владельцем установленных сроков выплаты начисленных доходов, в частности, заработной платы. При этом, компенсация за нарушение сроковвыплаты начисленного дохода производится независимо от вины органа, осуществляющего соответствующие выплаты и независимо от порядка и оснований начисления этого дохода или его части: самим предприятием добровольно или в силу судебного решения.
Аналогичный правовой вывод содержится в постановлении Верховного Суда Украины от 7 ноября 2012 дело №6-131цс12.
При таких обстоятельствах, суд считает некорректным утверждение представителя ответчика о том, что действующим законодательством не урегулирован вопросиндексации перерасчета заработной платы начисленной при рассмотрении спора в суде.
Принимая во внимание, что ответчиком нарушены сроки выплаты заработной платы истцу, суд, проверив расчет сумм компенсации потери части заработной платы особа_1, который приведен в расчете, считает, что с ЛГКП «[Л]теплоэнерго» следует взыскать в пользу истца 32467, 58 грн. компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Судебные расходы по делу, состоящие израсходов на профессиональную юридическую помощь, которые в соответствии с квитанции к приходному кассовому ордеру № 29 составляет 3000 грн. /а.с.37/, подлежат взысканию с ответчика в полном объеме в соответствии с ч. 1 ст. 141 ГПК Украины в размере 3000 грн. без учета из этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов / пп. «Г» п. 164.2.17 ст. 164 Налогового кодекса Украины /.
Также, по ответчика следует возложить уплату судебного сбора в пользу государства.
На основании изложенного и руководствуясь ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ГПК Украины, суд

постановил:

Иск особа_1 к [Л]ского городского коммунального предприятия «[Л]теплоэнерго» о взыскании недоучтенной заработной платы и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты - удовлетворить.
Взыскать с [Л]ского городского коммунального предприятия «[Л]теплоэнерго» в пользу особа_1 19843 гривны 00 коп. недоучтенной заработной платы и 32467 гривен 58 коп. компенсации потери части заработной платы всвязи с нарушением сроков ее выплаты, всего взыскать 52 310 (пятьдесят две тысячи триста десять) рублей 58 коп., проведя с этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов, подлежащих взысканию при выплате заработной платы.
Взыскать с [Л]ского городского коммунального предприятия «[Л]теплоэнерго» в пользу особа_1 3000 гривны 00 коп. судебных расходов на профессиональную юридическую помощь без учета из этой суммы взыскания налогов и обязательных сборов.
Взыскать с [Л]ского Гокого коммунального предприятия «[Л]теплоэнерго» в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатамапелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана участниками дела в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
В соответствии с требованиями п 15.5. Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается участниками дела во [Л]ский апелляционный суд через Железнодорожный районный суд. [Л].

истец:ОСОБА_1 (ИНН номер_1, проживающий по адресу: адрес_1)
Ответчик: [Л]ское городское коммунальное предприятие «[Л]теплоэнерго» (егрпоу 05506460, находится по адресу: г.. [Л], ул. Д. Апостола, 1).



судья:
Оригинал решения.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/5750/21


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. [Л]а Боровков Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. [Л]і у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,

встановив:

10 серпня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить стягнути з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на його користь недораховану заробітну плату за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року в сумі 19 843 грн. 00 коп., провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати, та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 32 467 грн. 58 коп., провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати та 3000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що в період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року відповідач порушував законодавство про працю, що призвело до недорахування та недоплати за вказаний період належної позивачу заробітної плати. Вказані дії відповідача призвели до порушення його трудових прав, зокрема на належний рівень оплати праці. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.
11 серпня 2021 року ухвалою Залізничного районного суду м. [Л]а вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
01 жовтня 2021 року представник відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» подала до суду письмовий відзив /а.с.97-100/, в якому проти позову заперечила, зазначивши, що розрахунок недоплаченої заробітної плати за 2010-2012 роки, який провів позивач є невірним, а також позивач пропустив тримісячний термін для звернення до суду, а крім того, чинними законодавством не врегульовано питання індексації перерахунку заробітної плати нарахованої під час розгляду спору в суді, просить у задоволені позову відмовити.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 20 серпня 1993 року по 31 березня 2012 року працював у ЛМКП «Львівтеплоенерго». 20 серпня 1993 року особа_1 був прийнятий на роботу в спецремцех вогнетривником по шостому розряду згідно з наказом № 129-к від 20 серпня 1993 року. 02 серпня 2004 року особа_1 був переведений в спецремцех тепломеханічного обладанання вогнезахисником по шостому розряду згідно з наказом № 284-к від 02 серпня 2004 року. 24 березня 2005 року професія «вогнезахисник» іменована «вогнетривник» згідно з наказом №82-к від 24 березня 2005 року. 01 вересня 2005 року особа_1 був переведений в цех централізованого ремонту зі збереженням посади та умов оплати праці згідно з наказом № 256-к від 01 вересня 2005 року. 01 серпня 2007 року особа_1 був переведений в спеціалізований ремонтно-будівельний цех на цю ж посаду згідно з наказом № 257-к від 01 серпня 2007 року. 31 березня 2012 року особа_1 був звільнений з роботи за власним бажанням згідно з ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу № 132-к від 26 березня 2012 року /а.с.15-19/.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Згідно із ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що у будь-якому випадку оплата праці при виконанні працівником місячної (годинної) норми праці (обсягу робіт) не може бути нижчою від встановленої законом мінімальної заробітної плати. При визначенні, чи не є заробітна плата нижчою від мінімальної, до неї не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Позивач подав розрахунок, відповідно до якого сума недорахованої заробітної плати за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року становить 19843, 00 грн., а сума компенсації втрати частини заробітної плати становить 32467, 58 грн. /а.с.8-12/.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок позивача, знаходить його підставним.
01 січня 2010 року мінімальна тарифна ставка вогнетривника була встановлена з розрахунку мінімальної заробітної плати 650 грн., а з 01 липня 2010 року з розрахунку мінімальної заробітної плати 744 грн., тоді як відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2010 року становила 869 грн., з 01 квітня - 884 грн., з 01 липня - 888 грн., з 01 жовтня - 907 грн., з 01 грудня - 922 грн.
З 01 січня 2011 року мінімальна тарифна ставка вогнетривника була встановлена з розрахунку мінімальної заробітної плати 744 грн., тоді як відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 року» мінімальна зарплата з 01 січня - 941 грн., з квітня - 960 грн., з жовтня - 985 грн., з грудня 1004 грн.
З 01 січня 2012 року мінімальна тарифна ставка вогнетривника була встановлена з розрахунку мінімальної заробітної плати 744 грн., а з 01 травня 2012 року з розрахунку мінімальної заробітної плати 869 грн., тоді як відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2012 року становила 1073 грн.
Таким чином, судом достовірно з`ясовано, що відповідач ЛМКП «Львівтеплоенерго», власними внутрішніми наказами по підприємству, неправомірно зменшував встановлений Законом розмір мінімальної заробітної плати, на основі якого проводив розрахунок мінімальної тарифної ставки робітника шостого розряду.
Вказані дії відповідача призвели до порушення трудових прав позивача, зокрема на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, і тому суд, перевіривши дані, наведені у розрахунку недоплаченої заробітної плати, наданого представником відповідача, вважає, що сума недорахованої основної заробітної плати (тарифної ставки) за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року в розмірі 19843, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх [censored] прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення недорахованої заробітної плати за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2012 року, є підставною, і тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 19843, 00 грн. (7735, 00 грн. + 9637, 00 грн. + 2472, 00 грн. = 23107, 00 грн.).
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно із статтями 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року справа №6-131цс12.
За таких обставин, суд вважає некоректним твердження представника відповідача про те, що чинними законодавством не врегульовано питання індексації перерахунку заробітної плати нарахованої під час розгляду спору в суді.
Беручи до уваги, що відповідачем порушено строки виплати заробітної плати позивачу, суд, перевіривши розрахунок сум компенсації втрати частини заробітної плати особа_1 , який наведений в розрахунку, вважає, що з ЛМКП «Львівтеплоенерго» слід стягнути на користь позивача 32467, 58 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.
Судові витрати у справі, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, які відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 29 становить 3000 грн. /а.с.37/, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у розмірі 3000 грн. без врахування з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів /пп. «г» п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України/.
Також, на відповідача слід покласти сплату судового збору на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення недорахованої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплат - задовольнити.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 19 843 гривні 00 коп. недорахованої заробітної плати та 32 467 гривень 58 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, всього стягнути 52 310 (п`ятдесят дві тисячі триста десять) гривень 58 коп., провівши з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 3000 гривні 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу без врахування з цієї суми стягнення податків та обов`язкових зборів.
Стягнути із Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. [Л]а.

Позивач: особа_1 (ІПН номер_1 , проживає за адресою: адреса_1 );
Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (єдрпоу 05506460, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1).



Суддя:
Оригінал рішення.