ПАТ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/6219/20
Производство № 2/234/2229/20

решение
именем украины



13 мая 2020 Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего — судьи [Л.] А.Н.,
при секретаре судебного заседания — [П.] Д.Г.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда Краматорска Донецкой области гражданское дело по иску лицо_1 к Публичного акционерного общества «По газоснабжению и газификации» Донецкоблгаз «о взыскании задолженности по заработной пла те —

В:

Истец особа_1 10.04.2020р обратился в суд с вышеуказанным иском, указывая, что в соответствии с приказом №7 / к от 13.01.1999р он был принят на работу в «Горловское управление по газоснабжению и газификации» ОАО «Донецкоблгаз» (в настоящее время «Горловское управления по газоснабжению и газификации, структурного подразделения ПАО «по газоснабжению и газификации» Донецкоблгаз «Национальной Акционерной компании» Нафтогаз Украины «), ответчика по делу, а приказом №365/ К от 30.06.2015р был уволен с работы по соглашению сторон в соответствии с п.1 ст.36 КЗоТ Украины. Отмечает, что на момент увольнения по состоянию на 11.02.2020р ответчик перед ним задолженность по выплате заработной платы, которая составляла в общем размере 7516, 81грн, в частности: за апрель 2015 года — 2315, 92грн; за май 2015 года — 3540, 03грн; за июнь 2015 года — 1660, 86грн, которая в настоящее время не выплачена и которую он просит взыскать с ответчика в свою пользу. Также истец просит взыскатьс ответчика в свою пользу понесенные им расходы на правовую помощь в размере 1000, 00 грн.
Истец особа_1 свои требования поддержал в полном объеме, предоставив в суд заявление о рассмотрении дела без его участия.
Представитель истца [Д.] С. В. предоставил суду заявление, согласно которой настаивает на удовлетворении иска особа_1 и просит рассматривать дело в его отсутствие.
Представитель ответчика особа_4 исковые требования не признал, и предоставил суду заявление о рассмотрении дела без участия представителя и отзывна исковое заявление, в котором указано, что ПАО по газоснабжению и газификации «Донецкоблгаз» является юридическим лицом, в состав предприятия входят 19 обособленных подразделений юридического лица (филиала), один из которых: Горловское Управления по газоснабжению и газификации, расположенного по адресу: Горловка, ул. Горького, 58-А. В соответствии с Положением Горловское управление по гззопостачанню и газификации наделен полномочиями о приеме на работу, начислению заработной платы, имеет собственный баллАнс и расчетные счета. Отмечает, что в результате проведения на территории Донецкой области АТО и потери управления имущественными комплексами 7 структурных подразделений, один из которых Горловское управление по газоснабжению и газификации (местонахождение которого зарегистрировано на территории, не подконтрольны Украины), хозяйственную деятельность структурных подразделений парализована (в некоторых временно приостановлено на время проведения АТО в соответствии с решением Наблюдательного Совета ПАО «Донецкоблгаз»), в связи с чим, структурное подразделение Горловского управления по газоснабжению и газификации с 30.06.2015р фактически не работает. Также, в правоохранительные органы Обществом было направлены заявления о совершении преступления, открыто уголовное производство по факту захвата неустановленными лицами административного здания Горловского управления по газоснабжению и газификации. Указывает, что никакие документы по территории структурного подразделения вывезти или передать не усматривается возможным, подтвердить или опровергнутьи находился или нет истец в трудовых отношениях с ОАО «Донецкоблгаз» в лице Горловского управления по газоснабжению и газификации, а также начислялась или выплачивалась заработная плата последнем и / или есть задолженность заработной платы невозможно. В настоящее время все первичные бухгалтерские и кадровые документы находятся в помещениях захваченных подразделений (филиалов ОАО «Донецкоблгаз»). Отмечает, что все приложенные к исковому заявлению документы истцом особа_1 являются недостоверными (сфальшованими), выданным неустановленными лицами с проставлением неизвестных штампов и печатей, захватившим административное здание Горловского управления по газоснабжению и газификации, а также отмечает, что согласно сертификатов Торгово-промышленной палаты Украины засвидетельствовано наступления обстоятельств непреодолимой силы с 01.07.2014р для ПАО « Донецкоблгаз «при осуществлении хозяйственной деятельности на территории Донецкой области по выполнению законодательных актов Украины (на момент выдачи сертификатов обстоятельствапродолжаются и дату окончания срока установить невозможно).
О взыскании расходов на правовую помощь, отметил, что коллегия судей судебной палаты по гражданским делам Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел 14.11.2016р рассмотрел дело №537 / 3062/15-ц при рассмотрении аналогичных дел отметила, что заявитель имеет право на возмещение расходов и издержек только в случае, если доказано, что такие расходы были фактическими и неизбежными, а их размер обоснованным. как вбачаеться с материалов дела доказательствами оказания правовой помощи является договор о предоставлении правой помощи и справка об уплате вознаграждения. Все перечисленные документы составлены самым адвокатом [Д]им С.А. и не доводят документально факт расходов и их уплату (договор о предоставлении правовой помощи не содержит информации по объему правовой помощи по указанием номера дела, в отношении именно этого клиента, доказательств осуществления оплаты / услуг, отчета о затраченного времени на услуги, ни один документ не пьетидписаний Истцом, расчета расходов и т.п.). Справка об уплате вознаграждения не может пидвереджуваты фактичность уплаты денежных средств в пользу адвоката [Д.] С.А. так как не подписано истцом (документов, подтверждающих уплату денежных средств через учреждения банка отсутствуют). Используя правовую позицию Европейского суда по правам человека, при рассмотрении дела №910 / 17635/15 Высший Хозяйственный суд Украины отметил, что учитывая принципы соразмерности и разумности судебных расходов и отсутствуетость обоснование формирования гонорара адвоката, истец имеет право на возмещение расходов и издержек только в случае, если доказано, что такие расходы были фактическими и неизбежными, а их размер обоснованным. Считает, что документы, предоставленные истцом в суд не подтверждают обстоятельства предоставления истцу адвокатом правовой помощи. Просит отказать в удовлетворении исковых требований.
Исследовав отзыв на исковое заявление представителя ответчика, изучив материалы дела и оценив доказательства по спрае в их совокупности, суд считает иск частично обоснованным и подлежащим удовлетворению по следующим основаниям:
Как предусмотрено ст.4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом аибо договором (ч.1 ст.5 ГПК Украины).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст.ст.12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных цим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст.ст.12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст.82 настоящего Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские спРави не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ст.89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в дели доказательств.
Согласно копии трудовой книжки особа_1 судом установлено, что последний был принят на работу в Горловский УГГ 13 января 1999 (приказ №7 / к от 13.01.1999р) и освобожден 30 июня 2015 по ст.36 п.1 КЗоТ Украины по соглашению сторон (приказ №365 / к от 30.06.2015р).
В подтверждение не выплаченной заработной платы особа_1, в последнее предоставлена ​​суда справка с ПАО по газоснабжению и газификации «Донецкоблгаз» Национальной Акционерной компании «Нафтогаз Украины» от 17.02.2020р за№7 / 1−343, согласно которой по состоянию на 11.02.2020р задолженность по заработной плате перед особа_1 составляет в общем размере 7516, 81грн, из которых: за апрель 2015 — 2315, 92грн; за май 2015 — 3540, 03грн; за июнь 2015 — 1660, 86грн.
Указанная справка подписана Председателем правления ПАО по газоснабжению и газификации «Донецкоблгаз» особа_5 и главным бухгалтером особа_6.
Исходя из вышеизложенного, суд считает несостоятельными доводы представителя ответчика о том, что добавлены истцом особа_1 позовнои заявления документы являются недостоверными (сфальсифицированными), выданным неустановленными лицами с проставлением неизвестных штампов и печатей.
Решая дело по существу суд исходит из того, что Конституцией Украины, как Основным Законом, закреплено право на труд и заработную плату, а именно в ст.43 указано, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной попространством. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Статьей 94 Кодекса законов о труде Украины предусмотрено, что заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст.97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные закоством, соглашениями, коллективными договорами.
Согласно ст.21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст.22 этого Закона субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии с требованиями ст.116 КЗоТ Украини при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размересумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
согласнос практикой Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления №68385 / 10 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд по правам человека неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст.1 Протокола №1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ, Законам Украины «Об оплате труда», истец находился с ответчиком в трудовых отношениях до 30 июня 2015 года, но при увольнении не получил все причитающиеся ему платежи, имущественные требования истца по их получению отвечаюво критериям правомерных ожиданий в понимании практики Европейского Суда по правам человека и нормам действующего законодательства Украины.
В соответствии с нормами ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
При решении дела суд отмечает, что ответчик, надлежащими и допустимыми доказательствами не опроверг сведения, приведенные в документах, предоставленных истцом, и не предоставил доказательств, что сведения, отраженные в них, являются недостоверными.
учитывая изложенныеобстоятельства, суд приходит к выводу, что истец доказал наличие задолженности ответчика по выплате ему заработной платы за период с апреля 2015 по июнь 2015 включительно в общем размере 7516, 81грн.
При таких обстоятельствах, заявленные требования о взыскании задолженности по выплате заработной платы подлежат удовлетворению в полном объеме, и с ответчика в пределах заявленных истцом исковых требований, необходимо взыскать задолженность по заработной плате за вышеупомянутый период в сумме 7516, 81грн.
По расходам истца на правовую помощь суд отмечает следующее.
Так, согласно ст.137 ч.ч.1−3 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.
По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: 1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката по представництво в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; 2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для надания юридической помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
По содержанию части восьмой статьи 141 ГПК Украины размер расходов, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.). Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела подает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи. Такие доказательства представляются до окончания судебных прений по делу или в течение пяти дней после принятия решения суда при условии, что до окончания судебных прений по делу сторона сделала об этом соответствующее заявление. При отсутствии соответствующего заявления или непредставления соответствующих доказательств в течение установленного срока такое заявление остается без рассмотрения.
Как следует из материаловдела, профессиональная юридическая помощь по данному делу предоставлялась истцу адвокатом на основании договора, в котором указано только перечень работ, которые должен выполнить адвокат, без определения стоимости этих работ.
Однако, для определения размера расходов на юридическую помощь истцом не представлено суду подробное описание работ (оказанных услуг), фактически выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Таким образом, истцом не доказано, что такие расходы были фактическими и неминучимы, а их размер обоснованным, в связи с чем суд считает необходимым отказать истцу в удовлетворении его требований о возмещении расходов на правовую помощь.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Если иск удовлетворен частично, судебные расходы присуждаются истцу — пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, а ответчику — пропорционально той части исковых требований, в удовлетворении которых позывачеви отказано.
Согласно части 6 статьи 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленом Кабинетом Министров Украины.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска на основании п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» от 08.07.2011 №3674-VII, таким образом, поскольку исковые требования удовлетворены в полном объеме, то с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в сумме 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263−265, 280 Украина, суд —

решил:

Исковое заявление особа_1 кОткрытого акционерного общества «По газоснабжению и газификации» Донецкоблгаз «о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «По газоснабжению и газификации» Донецкоблгаз « (местоположение: ул.Южная, д.1, г. Краматорск, Донецкая область, 84300, егрпоу 03361075):
 — в пользу особа_1, информация_1, уроженца г. Горловка Донецкой области, ИНН номер_1, задолженность по заработной плате за период с апрния 2015 по май 2015 включительно, в размере 7 516, 81 грн (семь тысяч пятьсот шестнадцать гривен, 81коп).
В остальной части иска — отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «По газоснабжению и газификации» Донецкоблгаз « (местоположение: ул.Южная, д.1, г. Краматорск, Донецкая область, 84300, ОКПО 03361075) в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80грн (восемьсот сорок гривен, 80коп).
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апеляционными жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы. Отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение может быть подана в Донецкий апелляционный суд в течение 30 дней со дня его провозглашения.


судья: А.М.[Л]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/6219/20
Провадження № 2/234/2229/20

рішення
іменем україни



13 травня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого — судді [Л.] А.М.,
при секретарі судового засідання — Пагуліч Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорська Донецької області цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі,  —

встановив:

Позивач особа_1 10.04.2020р звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що відповідно до наказу №7/к від 13.01.1999р він був прийнятий на роботу в «Горлівське управління по газопостачанню та газифікації» ВАТ «Донецькоблгаз» (на теперішній час «Горлівське управління по газопостачанню та газифікації, структурного підрозділу ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» Національної Акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»), відповідача у справі, а наказом №365/к від 30.06.2015р був звільнений з роботи за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України. Зазначає, що на час звільнення станом на 11.02.2020р відповідач мав перед ним заборгованість по виплаті заробітної плати, яка складала в загальному розмірі 7516, 81грн, зокрема: за квітень 2015 року — 2315, 92грн; за травень 2015 року — 3540, 03грн; за червень 2015 року — 1660, 86грн, яка на даний час не виплачена та яку він просить стягнути з відповідача на свою користь. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 1000, 00 грн.
Позивач особа_1 свої вимоги підтримав у повному обсязі, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача [Д.] С. О. надав суду заяву, згідно до якої наполягає на задоволенні позову особа_1 та просить розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача особа_4 позовні вимоги не визнав, та надав суду заяву про розгляд справи без участі представника та відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є юридичною особою, до складу підприємства входять 19 відокремлених підрозділів юридичної особи (філії), один з яких: Горлівське Управління по газопостачанню та газифікації, яке розташоване за адресою: м.Горлівка, вул. Горького, 58-А. Відповідно до Положення Горлівське управління по гззопостачанню та газифікації наділено повноваженнями про прийому на роботу, нарахуванню заробітної платні, має власний баланс та розрахункові рахунки. Зазначає, що внаслідок проведення на території Донецької області АТО та втрати керування майновими комплексами 7 структурних підрозділів, один з яких Горлівське управління по газопостачанню та газифікації (місцезнаходження якого зареєстроване на території, не підконтрольній Україні), господарську діяльність структурних підрозділів паралізовано (деяких тимчасово призупинено на час проведення АТО відповідно до рішення Наглядової Ради ПАТ «Донецькоблгаз»), у зв`язку з чим, структурний підрозділ Горлівського управління по газопостачанню та газифікації з 30.06.2015р фактично не працює. Також, до правоохоронних органів Товариством було скеровані заяви про скоєння злочину, відкрито кримінальне провадження по факту захоплення невстановленими особами адміністративної будівлі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації. Вказує, що жодні документи з території структурного підрозділу вивезти або передати не вбачається за можливе, підтвердити або спростувати знаходився чи ні позивач у трудових відносинах з ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації, а також, нараховувалася чи виплачувалася заробітна платня останньому та/або чи є заборгованість заробітної платні не можливо. На даний час всі первинні бухгалтерські та кадрові документи знаходяться у приміщеннях захоплених підрозділів (філій ПАТ «Донецькоблгаз»). Зазначає, що усі додані до позовної заяви документи позивачем особа_1 є недостовірними (сфальшованими), виданими невстановленими особами з проставлянням невідомих штампів та печаток, що захватили адміністративну будівлю Горлівського управління по газопостачанню та газифікації, а також, зазначає, що відповідно до сертифікатів Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.07.2014р для ПАТ «Донецькоблгаз» при здійсненні господарської діяльності території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України (на момент видачі сертифікатів обставини тривають та дату закінченні терміну встановити не можливо).
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, зазначив, що колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 14.11.2016р розглянув справу №537/3062/15-ц при розгляді аналогічних справ зазначила, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Як вбачається із матеріалів справи доказами надання правової допомоги є договір про надання правої допомоги та довідка про сплату винагороди. Усі перелічені документи складені самим адвокатом [Д]им С.О. та не доводять документально факт витрат та їх сплату (договір про надання правової допомоги не містить інформації що до об`єму правової допомоги з зазначенням номеру справи, відносно саме цього клієнта, доказів здійснення оплати/послуг, звіту щодо витраченого часу на послуги, жодний документ не підписаний Позивачем, розрахунку витрат тощо). Довідка про сплату винагороди не може підвереджувати фактичність сплати грошових коштів на користь адвоката [Д.] С.О. так як не підписана позивачем (документів що підтверджують сплату грошових коштів через установи банку відсутні). Використовуючи правову позицію Європейського суду з прав людини, при розгляд справи №910/17635/15, Вищий Господарський суд України зазначив, що враховуючи принципи співрозмірності та розумності судових витрат та відсутність обґрунтування формування гонорару адвоката, позивач має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Вважає, що документи, які були надані позивачем до суду не підтверджують обставини надання позивачу адвокатом правової допомоги. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши відзив на позовну заяву представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх [censored] суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав:
Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
Суд на підставі ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно до копії трудової книжки особа_1 судом встановлено, що останнього було прийнято на роботу до Горлівського УГГ 13 січня 1999 року (наказ №7/к від 13.01.1999р) та звільнено 30 червня 2015 року за ст.36 п.1 КЗпП України за угодою сторін (наказ №365/к від 30.06.2015р).
На підтвердження не виплаченої заробітної плати особа_1, останнім надана суду довідка із ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» Національної Акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» від 17.02.2020р за №7/1−343, згідно до якої станом на 11.02.2020р заборгованість по заробітній платі перед особа_1 складає у загальному розмірі 7516, 81грн, з яких: за квітень 2015р — 2315, 92грн; за травень 2015р — 3540, 03грн; за червень 2015р — 1660, 86грн.
Вказана довідка підписана Головою правління ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» особа_5 та головним бухгалтером особа_6.
Зважаючи на викладене, суд вважає неспроможними доводи представника відповідача про те, що додані позивачем особа_1 до позовної заяви документи є недостовірними (сфальшованими), виданими невстановленими особами з проставлянням невідомих штампів та печаток.
Вирішуючи справу по суті суд виходить із того, що Конституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у ст.43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст.22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви №68385/10, тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст.1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах до 30 червня 2015 року, але при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.
Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
При вирішенні справи суд зазначає, що відповідач, належними та допустимими доказами не спростував відомості, наведені в документах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них, є недостовірними.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач довів наявність заборгованості відповідача з виплати йому заробітної плати за період з квітня 2015 року по червень 2015 року включно в загальному розмірі 7516, 81грн.
За таких обставин, заявлені вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача, у межах заявлених позивачем позовних вимог, необхідно стягнути заборгованість із заробітної плати за вищезазначений період у сумі 7516, 81грн.
Щодо витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.
Так, згідно до ст.137 ч.ч.1−3 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом на підставі договору, в якому зазначено лише перелік робіт, які повинен виконати адвокат, без визначення вартості цих робіт.
Проте, для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивачем не подано суду детальний опис робіт (наданих послуг), фактично виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, позивачем не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, у зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні його вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві — пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подачу позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011р №3674-VII, таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263−265, 280 України, суд,  —

вирішив:

Позовну заяву особа_1 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (місце розташування: вул. Південна, буд.1, м.Краматорськ, Донецька область, 84300, єдрпоу 03361075):
 — на користь особа_1, інформація_1, уродженця м.Горлівка Донецької області, ІПН номер_1, заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2015 року по травень 2015 року включно, у розмірі 7 516, 81 грн (сім тисяч п`ятсот шістнадцять гривень, 81коп).
В іншій частині позову — відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (місце розташування: вул. Південна, буд.1, м.Краматорськ, Донецька область, 84300, єдрпоу 03361075) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80грн (вісімсот сорок гривень, 80коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. Відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.


Суддя: А.М.[Л]