ПНВП"АВІСТА": невыплата зарплаты

Ленинский районный суд г.Полтавы

Дело №553/1702/21
Производство № 2/553/898/2021

З, А О Ч Н Е Р И Ш Е Н Н Я 
Именем Украины
20.12.2021м. Полтава
Ленинский районный суд города Полтавы в составе:
председательствующего судьи: [Т.] Р.И,
с участием секретаря: [М.] Я.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Полтаве гражданское дело по иску особа_1 к [Ч.] научно-производственному предприятию «ависта» об удержании среднего заработка за время задержки расчета икомпенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты,
В С Т, А Н О В И В:
В феврале 2018 года особа_1 обратился в суд г.Полтавы с гражданским иском к [Ч.] научно-производственному предприятию «ависта» о взыскании заработной платы, ссылаясь на то, что занимал должность начальника отдела департамента биржевых торгов с 22.02.2016 года. 07.06.2016 года был переведен на должность Директора департамента биржевых торгов, однако с этого времени ему не выплачивалазаработная плата, кроме того истец был уволен 27.10.2017 года, при этом не выплатив задолженность по заработной плате, в связи с чем он был вынужден обратиться в суд.
От истца поступило заявление о рассмотрении дела без его участия, иск поддерживает в полном объеме и просит его удовлетворить, против вынесения заочного решения не возражал.
Представитель ответчика в суд не явился, хотя заблаговременно и надлежащим образом был поставлен в известность о дне и времени судебного заседания. Учитывая вышеизложенное, суд приходит к выводу о возможности заочного рассмотрения дела.
Судом установлено, что особа_1 в соответствии с приказом № 28-К1 от 22.02.2016 работал у Частного научно-производственного предприятия «ависта», код егрпоу 22523052, и занимал должность начальника отдела департамента биржевых торгов с 22.02.
В дальнейшем 07.06.2016 на основании приказа №35-К1 от 07.06.2016 истец переведен на должность Директора департамента биржевых торгов ЧНПП «Ависта».
С 07 июня2016 по день увольнения — 22 октября 2017 особа_1 не выплачивалась заработная плата.
Указанные обстоятельства установлены решением Ленинского районного суда г.Полтавы в производстве которого находилось гражданское дело № 553/287/18 по иску лицо_1 к ННПП «Ависта». 19.12.2018 судом принято заочное решение по вышеуказанному делу.
Постановлением Полтавского апелляционного суда от 18 апреля 2019 года апелляционную жалобу Частного научно — производственного предприятия «Ависта» — частично удовлетворено, заочнорешение Ленинского районного суда г. Полтавы от 19 декабря 2018 года изменено в части суммы заработной платы, подлежащей взысканию. Суд постановил взамен записать: Взыскать с Частного научно-производственного предприятия «ависта», код егрпоу 22 523 052 в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 135 751, 95 грн. (сто тридцать пять семьсот пятьдесят одна тысяча) грн., 95 коп.
В другой части заочное решение Ленинского районного суда г. Полтавы от 19.12.2018 оставлено без измененийдр.
Кроме того, указанным постановлением Полтавского апелляционного суда установлен срок занимаемого мною указанной должности, а именно с 07 июня 2016 по день увольнения — 22 октября 2017 года, размер должностного оклада, составлявший 8 130 грн. и среднедневный заработок, составлявший 378, 13 грн.
Вышеуказанные обстоятельства, в частности относительно наличия и характера трудовых правоотношений между особа_1 и ответчиком, факт нарушения его трудовых прав в части незаконного увольнения и не выплаты надлежащей ОСОБА_1заработной платы, срок занимания им указанной должности и размер среднедневного заработка установлены решением Ленинского районного суда г. Полтавы от 19.12.2018 и постановлением Полтавского апелляционного суда от 18.04.2019 по делу № 553/287/18, а потому в соответствии с 1 ст.82 ГПК Украины не нуждаются в доказывании.
В связи с неисполнением Ответчиком судебных решений по указанному делу и не осуществлением расчета по заработной плате особа_1 обратился в суд с исковым заявлением о взысканиия среднего заработка за время задержки расчета, компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты и компенсации за неиспользованный отпуск.
Заочным решением Ленинского районного суда г. Полтавы от 25.03.2021 по делу № 553/1322/19 исковое заявление удовлетворено, взыскано с ответчика, средний заработок за время задержки расчета, по состоянию на 01.06.2020 года в размере 246 грн., 16 компенсацию потери части заработной платы, в связи с нарушением сроковее выплаты на 01.05.2020 в размере 40 047, 18 грн. и компенсацию за неиспользованный отпуск на сумму 12 894, 87 грн.
По состоянию на день подачи иска ответчик не осуществил расчет по зарплате, решение Ленинского районного суда г. Полтавы от 19 декабря 2018 с учетом постановления Полтавского апелляционного суда от 18 апреля 2019 года по делу № 553/287/18 и решение Ленинского районного суда г. Полтавы. Полтавы от 25.03.2021 по делу №553/1322/19 не выполнил.
Учитывая вышеперечисленное, в силу ст. 117 КЗоТ Украины ответчик должен выплатить лицо_1 средний заработок за все время задержки расчета.
Расчет среднего заработка осуществляется в соответствии с требованиями постановления КМУ № 100 от 08.02.1995 г. «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы».
Согласно п.8 раздела ІІІ Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число работглаз дней/часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период.
Указанный расчет изложен в вышеуказанном постановлении Полтавскогопеляционного суда согласно которой размер среднедневного заработка лицо_1 составлял 378, 13 грн.
Учитывая, что в рамках указанного выше гражданского дела № 553/287/18 особа_1 просил взыскать заработную плату за период с 07 июня 2016 по день увольнения — 22 октября 2017 года, задержка расчета по заработной плате началась с 22 октября 2017 года.
Учитывая вышесказанное, учитывая, что в рамках гражданского дела № 553/1322/19 с ответчика взыскан средний заработок за времязадержки расчета, по состоянию на 01.06.2020 г., в силу ст. 117 КЗоТа Украины подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета с 01.06.2020 до дня подачи иска.
Средний заработок за время задержки расчета до дня подачи иска исчисляется по формуле:
Средний заработок за время задержки расчета = среднедневный заработок * количество рабочих дней в соответствующем интервале времени.
Количество рабочих дней с 01.06.2020 по 01.07.2021 с учетом установленных законовом праздничных и нерабочих дней в Украине составляет 271.
Таким образом, средний заработок за время задержки расчета составляет: 378, 13 грн/день * 271 день = 102 473, 23 грн.
Следовательно, учитывая, что ответчик не выполнил свое обязательство, предусмотренное ст.116 КЗоТ Украины, решением Ленинского районного суда г. Полтавы от 19.12.2018 и постановлением Полтавского апелляционного суда от 18.04.2019 по делу № 553/287/18 он, в силу ст. 117 КЗоТ Украины, должен выплатить особа_1 средний заработока все время задержки расчета. Учитывая, что решением Ленинского районного суда г. Полтавы от 25.03.2021 по делу № 553/1322/19 с ответчика взыскан средний заработок за период по 01.06.2020, с Ответчика подлежит взысканию средний заработок за период с 02.00. который на 01.07.2021 составляет 102 473, 23 грн.
Кроме вышеупомянутого, согласно ст.34 ЗУ «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением срокове выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифами на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ст.1 ЗУ «О компенсации гражданам утраты части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам утраты части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты. Предписания ст.2 указанного закона устанавливают, что компенция гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов. Под доходами следует понимать денежные доходы граждан, получаемых на территории Украины и не имеющих разового характера в том числе и заработная плата.
Расчет и начисление Компенсации производится в соответствии с постановлением КМУ от 21 февраля 2001 г. N 159 «Об утверждении Порядка проведения компенсации гражданам потерьи части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты».
Согласно п. 4 Порядка сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, разделенное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цена период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяцы, за которые выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом.
Всего компенсация потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты на 01.07.2021 составляет 56 429, 82 грн.
Размер компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты по состоянию на 01.05.2020, взысканный в соответствии с решением Ленинского районного суда г.Полтавы от 25.03.2021 по делу № 553/1322/19 составляет 40 047, 18 грн.
Таким образом, размер роста компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты составляет:
56 429, 82 грн. (размер компенсации по состоянию на 01.07.2021) — 40 047, 18 грн. (размер компенсации по состоянию на 01.05.2020) = 16382, 64 грн.
Таким образом, на 01.07.2021 компенсация потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты, подлежащей взысканию, составляет 16 382, 64 грн.
На основаниевы вышеизложенного, суд приходит к выводу, что иск обоснован, и подлежащий к удовлетворению.
Учитывая вышеизложенное и руководствуясь статьями 3, 4, 5, 11, 12, 19, 81, 89, 263−268 Гражданского процессуального кодекса Украины и ст.116, 117 КЗоТ Украины, ст.34 ЗУ «Об оплате труда», ст.1, 2 ЗУ «О компенсации гражданам утраты части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», суд
В И Р И Ш И В:
Иск особа_1 к [Ч.] научно-производственному предприятию «АВИСТА»ние среднего заработка за время задержки расчета и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты — удовлетворить в полном объеме.

Взыскать с Частного научно-производственного предприятия «ависта», код по егрпоу 22 523 052 в пользу особа_1, средний заработок за время задержки расчета, по состоянию на 01.07.2021 в размере 102 473, 23 грн, компенсацию потери части заработной платы сроков ее выплаты по состоянию на 01.06.2021 в размере 16382, 64 грн., а всего 118 855 грн. 87 коп.
Взыскать с Частного научно-производственного предприятия ависта (егрпоу 22523052) судебный сбор в пользу государства в размере 1 188 грн 56 коп.
Апелляционная жалоба по решению суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Апелляционная жалоба подается непосредственно в суд апелляционной инстанции. До дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы: апелляционные жалобы подаются участниками дела до или через ответыдни суды.
Если в судебном заседании была объявлена ​​только вводная и резолютивная части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение 30 дней со дня его оглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение срокав, установленных Гражданским процессуальным кодексом Украины, не поданы заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

Судья Ленинского районного суда г. Полтавы. И. [Т.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1702/21
Провадження № 2/553/898/2021

З, А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я 
Іменем України
20.12.2021м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді: [Т.] Р.І,
за участю секретаря: Махаринської Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного науково-виробничого підприємства «авіста» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати,
У С Т, А Н О В И В:
У лютому 2018 року особа_1 звернувся до суду м.Полтави з цивільним позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «авіста» про стягнення заробітної плати, посилаючись на те, що він обіймав посаду начальника відділу департаменту біржових торгів з 22.02.2016 року. 07.06.2016 року був переведений на посаду Директора департаменту біржових торгів, однак з цього часу йому не виплачувалась заробітна плата, окрім того позивача було звільнено 27.10.2017 року, при цьому не виплативши заборгованість по заробітній платі, у зв`язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача до суду не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час судового засідання.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи.
Судом встановлено, що особа_1 відповідно до наказу № 28-К1 від 22.02.2016 працював у Приватного науково-виробничого підприємства «авіста», код за єдрпоу 22523052, та обіймав посаду начальника відділу департаменту біржових торгів з 22.02.2016.
У подальшому 07.06.2016 на підставі наказу № 35-К1 від 07.06.2016 позивач переведений на посаду Директора департаменту біржових торгів ПНВП «Авіста».
З 07 червня 2016 року по день звільнення — 22 жовтня 2017 року особа_1 не виплачувалась заробітна плата.
Вказані обставини встановлені рішенням Ленінського районного суду м.Полтави в провадженні якого перебувала цивільна справа № 553/287/18 за позовом особа_1 до ПНВП «Авіста». 19.12.2018 судом ухвалено заочне рішення у вищезазначеній справі.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу Приватного науково — виробничого підприємства «Авіста» — задоволено частково, заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2018 року змінено в частині суми заробітної плати, що підлягає стягненню. Суд постановив на заміну записати: Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «авіста», код за єдрпоу 22 523 052 на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 135 751, 95 грн. (сто тридцять п`ять сімсот п`ятдесят одна тисяча) грн., 95 коп.
В іншій частині заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2018 залишено без змін.
Крім того, вказаною постановою Полтавського апеляційного суду встановлено строк обіймання мною вказаної посади, а саме з 07 червня 2016 року по день звільнення — 22 жовтня 2017 року, розмір посадового окладу, що становив 8 130 грн. та середньоденний заробіток, який складав 378, 13 грн.
Вищезазначені обставини, зокрема щодо наявності та характеру трудових правовідносин між особа_1 та відповідачем, факт порушення його трудових прав в частині незаконного звільнення та не виплати належної особа_1 заробітної плати, строк обіймання ним вказаної посади та розмір середньоденного заробітку встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2018 та постановою Полтавського апеляційного суду від 18.04.2019 року у справі № 553/287/18, а тому відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не потребують доказування.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем судових рішень у вказаній справі та не здійсненням розрахунку по заробітній платі особа_1 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та компенсації за невикористану відпустку.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2021 у справі № 553/1322/19 позовну заяву задоволено, стягнуто з відповідача, середній заробіток за час затримки розрахунку, станом на 01.06.2020 року в розмірі 246 162, 63 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв`язку із порушенням строків її виплати станом на 01.05.2020 у розмірі 40 047, 18 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 12 894, 87 грн.
Станом на день подачі позову відповідач не здійснив розрахунку по заробітній платі, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2018 з врахуванням постанови Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 553/287/18 та рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2021 у справі № 553/1322/19 не виконав.
Враховуючи вищезазначене, у силу ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити особа_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Розрахунок середнього заробітку здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Вказаний розрахунок викладений у вищевказаній постанові Полтавського апеляційного суду відповідно до якої розмір середньоденного заробітку особа_1 складав 378, 13 грн.
Враховуючи, що в рамках зазначеної вище цивільної справи № 553/287/18 особа_1 просив стягнути заробітну плату за період з 07 червня 2016 року по день звільнення — 22 жовтня 2017 року, затримка розрахунку по заробітній платі почалась з 22 жовтня 2017 року.
Беручи до уваги вищезазначене, зважаючи, що в рамках цивільної справи № 553/1322/19 з відповідача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку, станом на 01.06.2020 року, у силу ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку з 01.06.2020 до дня подачі позову.
Середній заробіток за час затримки розрахунку до дня подачі позову обчислюється за формулою:
Середній заробіток за час затримки розрахунку = середньоденний заробіток * кількість робочих днів у відповідному проміжку часу.
Кількість робочих днів з 01.06.2020 по 01.07.2021 з урахуванням встановлених законом святкових і неробочих днів в Україні становить 271.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку складає: 378, 13 грн./день * 271день = 102 473, 23 грн.
Отже, враховуючи, що відповідач не виконав своє зобов`язання, передбачене ст.116 КЗпП України, рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 19.12.2018 та постановою Полтавського апеляційного суду від 18.04.2019 у справі № 553/287/18 він, у силу ст. 117 КЗпП України, повинен виплатити особа_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Враховуючи, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2021 у справі № 553/1322/19 з відповідача стягнуто середній заробіток за період по 01.06.2020, з Відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.06.2020 по 01.07.2021 який станом на 01.07.2021 становить 102 473, 23 грн.
Крім вищезазначеного, відповідно до ст.34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Приписи ст.2 вказаного закону встановлюють, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів. Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру в тому числі і заробітна плата.
Розрахунок і нарахування Компенсації здійснюється відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2001 р. N 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Усього компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати станом на 01.07.2021 складає 56 429, 82 грн.
Розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати станом на 01.05.2020, стягнутий відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.03.2021 у справі № 553/1322/19 складає 40 047, 18 грн.
Таким чином, розмір зростання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати складає:
56 429, 82 грн. (розмір компенсації станом на 01.07.2021) — 40 047, 18 грн. (розмір компенсації станом на 01.05.2020) = 16 382, 64 грн.
Таким чином, станом на 01.07.2021 компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, що підлягає стягненню, складає 16 382, 64 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 3, 4, 5, 11, 12, 19, 81, 89, 263−268 Цивільного процесуального кодексу України та ст.116, 117 КЗпП України, ст.34 ЗУ «Про оплату праці», ст.1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Приватного науково-виробничого підприємства «авіста» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати — задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства«АВІСТА», код за єдрпоу 22 523 052 на користь особа_1, середній заробіток за час затримки розрахунку, станом на 01.07.2021 в розмірі 102 473, 23 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати станом на 01.06.2021 у розмірі 16 382, 64 грн, а всього 118 855 грн 87 коп.
Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «авіста» (єдрпоу 22523052) судовий збір на користь держави у розмірі 1 188 грн 56 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. [Т.]