ПРАТ "ГТРЗ": невыплата зарплаты

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
(Заочное)
385/1314/20
2/385/549/20
18.12.2020 года Гайворонский районный суд Кировоградской области в составе: председательствующего - судьи [Х.] Н.Н.,
при секретаре судебного заседания - Хмелевской И.П., рассмотрев в открытом судебном заседании в городе Гайвороне дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" о взыскании задолженности по заработной платы,
в с т а н о в и л:

особа_1 обратился к Гайворонского районного суда Кировоградской области с иском к Частного акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" о взыскании задолженности по заработной плате. В обоснование исковых требований указал, что он работал мастером механического цеха Частного акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод".
Согласно справке по состоянию на 03.10.2020 года предприятие перед истецем имеет задолженность по заработной плате в сумме 56103 гривни 65 копеек. По вине ответчика истец не получил свою заработную плату в сумме 56103 гривни 65 копеек. Просит суд взыскать с Открытого акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" в пользу особа_1 задолженность по невыплаченной заработной платы в сумме 56103 гривни 65 копеек, расходы пооказание правовой помощи в сумме 3500 грн. и допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания размера заработка за один месяц. В судебном заседании истец и его представитель не явились. Представитель истца направил в суд заявление с ходатайством рассмотреть дело в порядке заочного производства, без его участия и участия истца, иск поддерживает и просит суд его удовлетворить.Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о чем свидетельствует почтовое уведомление о получении судебной повестки. Отзыв на исковое заявление не прислал. Изучив материалы дела, суд приходит к выводу, что иск подлежит удовлетворению.
С согласия истца в порядке заочного дела, что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.Правовые основы и гарантии осуществления гражданами Украины права распоряжаться своими способностями к производительному и творческому труду закреплено Кодексом законов о труде Украины. Кодекс законов о труде Украины регулирует трудовые отношения всех работников, содействуя росту производительности труда, улучшению качества работы, повышению эффективности общественного производства и подъему на этой основи материального и культурного уровня жизни трудящихся, укреплению трудовой дисциплины и постепенному превращению труда на благо общества в первую жизненную потребность каждого трудоспособного человека (статья 1 Кодекса законов о труде Украины). Из материалов дела усматривается, что истец работал мастером механического цеха Частного акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод". Приказом от 02.10.2020 года № 42 особа_1 освобожден на основании п.1 ст. 36 КЗоТ Украины са согласию сторон.
Согласно копией справки, выданной особа_1, такой действительно работал в ЗАО «гтрз» с 05.09.2000 года и занимал должность мастера, задолженность по выплате заробинои платы такого составляет 56 103, 65 грн. (А 6).
Так, в соответствии со статьей 43 Конституции Украины и статьи 2 Кодекса законов о труде Украины, каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасныеи здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом. Статьей 94 Кодекса законов о труде Украины определено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Согласно части 1 статьи 21 Закона Украиныни «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. В соответствии со статьей 115 КЗоТ Украины, статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уповноваженим на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. При этом, по личному письменному согласию работника выплата заработной платы может осуществляться через учреждения банков, почтовыми переводами на указанный ими рачет (адрес) с обязательной оплатой этих услуг за счет работодателя. Учитывая указанные нормы действующего законодательства, регулирующего данный вид правоотношений, возникший между сторонами, и невыполнение ответчиком обязанности по своевременной выплате заработной платы, суд считает, что требования истца о взыскании задолженности по заработной плате являются обоснованными, и взысканию с ответчика в пользу истца подлежит сумя задолженности по начисленной, но невыплаченной заработной платы в размере 56103 гривны 65 копеек. При этом, ни наличие задолженности по выплате заработной платы, ни ее размер ответчик оспаривал.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, пришел к выводу, что иск лицо_1 к Частного акционого общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" о взыскании задолженности по заработной плате подлежит удовлетворению.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Что касается понесенных истцом затрат на юридическую помощь, то суд отмечает следующее.
Согласно содержанию ч.2 ст. 141 ГПК Украины судебные издержки, связанные с рассмотрением спРави в случае удовлетворения иска возлагаются на ответчика.
Согласно ч.1 ст. 133 ГПК Украины, судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела.
Согласно требованиям п.1 ч.3 ст. 133 ГПК Украины, к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Полномочия адвоката [К.] С.Я. по делу как представителя истца особа_1 подтверждаются ордером серия КР № 145438, выданным в соответствии с Законом Украины «Об адвокатуре и адвокатську деятельности »(л.д. 10).
Представителем истца добавлен Акт выполненных работ от 29.10.2020 года, квитанцию ​​к приходному кассовому ордеру № 24 от 29.10.2020 года, согласно которым общая стоимость расходов истца на профессиональную юридическую помощь составляет 3500 грн. (А 11-12).
Учитывая требования ч.4 ст. 137 ГПК Украины, суд пришел к выводу, что размер расходов на оплату услуг адвоката является соразмерным, учитывая сложность дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг); временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг); объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ; цене иска и (или) значением дела для стороны.
Частью 9 статьи 139 ГПК Украины установлено, что обязанность доказывания НЕ соразмерности затрат возлагается на сторону, которая заявляет ходатайство об уменьшении расходов, подлежащих распределению между сторонами.
Суд с учетом мнения сторон, критерия реальности адвокатских расходов (установление их подлинности и необходимости), а также критерию разумности их размера, сложности и конкретных обстоятельств дела, приходит к выводу, что в пользу истца с ответчика следует взыскать понесенные расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 3500 грн.
Вопрос о распределении расходов по уплате государственной пошлины суд решает на основании статьи 141 ГПК Украины. Так, от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы в справах о взыскании заработной платы и восстановлении на работе (пункт 1 части 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе»), а потому с ответчика в пользу государства подлежит взысканию 840 грн. 80 коп. судебного сбора. Руководствуясь ст. ст. 141, 263, 265, 280-284 ГПК Украины, суд

е д е л:

иск лицо_1 к Частного акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить.Взыскать с Открытого акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" (местонахождение: 26300, ул. Великого Кобзаря, 9, г.. Гайворон, Кировоградская область, ОКПО 01057723), в пользу особа_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате в размере 56 103 (пятьдесят шесть тысяч сто три) рубля 65 копеек.
Взыскать с Открытого акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" (местонахождениюя: 26300, ул. Великого Кобзаря, 9, г.. Гайворон, Кировоградская область, ОКПО 01057723) в пользу особа_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 3500 (три тысячи пятьсот) рублей.
Взыскать с Открытого акционерного общества "Гайворонский тепловозоремонтный завод" в доход государства 840, 80 грн. судебного сбора.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке непосредственно к Кропивницкого апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня принятия решения.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в Гайворонский районный суд в течение десяти дней со дня вынесения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не було подано.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апеляцийнои инстанции по результатам апелляционного пересмотра.




Судья: Н. Н. [Х.]













































































Дата документа 18.12.2020

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( Заочне )
385/1314/20
2/385/549/20
18.12.2020 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді [Х.] М.М.,
з участю секретаря судового засідання - Хмельовської І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати,
в с т а н о в и в :

особа_1 звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював майстром механічного цеху Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод".
Згідно із довідкою станом на 03.10.2020 року підприємство перед позивачем має заборгованість із заробітної плати у сумі 56103 гривні 65 копійок. З вини відповідача позивач не отримав свою заробітну плату в сумі 56103 гривні 65 копійок. Просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" на користь особа_1 заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 56103 гривні 65 копійок, витрати за надання правової допомоги в сумі 3500 грн. та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення розміру заробітку за один місяць. В судове засідання позивач та його представник не з`явились. Представник позивача надіслав до суду заяву з клопотанням розглянути справу в порядку заочного провадження, без його участі та участі позивача, позов підтримує та просить суд його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про одержання судової повістки. Відзив на позовну заяву не надіслав. Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України). З матеріалів справи вбачається, що позивач працював майстром механічного цеху Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод". Наказом від 02.10.2020 року № 42 особа_1 звільнений на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.
Згідно із копією довідки, виданої особа_1 , такий дійсно працював у ПрАТ «гтрз» з 05.09.2000 року та займав посаду майстра, заборгованість по виплаті заробіної плати такого становить 56 103, 65 грн. (а.с. 6).
Так, відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При цьому, за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виник між сторонами, і невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості із нарахованої, проте невиплаченої заробітної плати у розмірі 56103 гривні 65 копійок. При цьому, ні наявність заборгованості з виплати заробітної плати, ні її розмір відповідач не оспорював.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Що стосується понесених позивачем витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно вимог п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Повноваження адвоката [К.] С.Я. у справі як представника позивача особа_1 підтверджуються ордером серія КР № 145438, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (а.с. 10).
Представником позивача долучено Акт виконаних робіт від 29.10.2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 24 від 29.10.2020 року, згідно яких загальна вартість витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 3 500 грн. (а.с. 11-12).
Ураховуючи вимоги ч.4 ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Частиною 9 статті 139 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд із урахуванням думки сторін, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, складності та конкретних обставин справи, приходить до висновку, що на користь позивача з відповідача слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України. Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 840 грн. 80 коп. судового збору. Керуючись ст. ст. 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" (місцезнаходження: 26300, вул. Великого Кобзаря, 9, м. Гайворон, Кіровоградська область, єдрпоу 01057723), на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 56 103 (п`ятдесят шість тисяч сто три) гривні 65 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" (місцезнаходження: 26300, вул. Великого Кобзаря, 9, м. Гайворон, Кіровоградська область, єдрпоу 01057723) на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривні.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод" в дохід держави 840, 80 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в Гайворонський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.




Суддя: М. М. [Х.]













































































Дата документу 18.12.2020