ПРАТ "ПЛАСТ": невыплата зарплаты

Дата документа 24.01.2020 Дело № 554/9983/19
Производство № 2/554/43/2020

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
(Заочное)
24 января 2020 Октябрьский районный суд. Области в составе:
председательствующего - судьи [С.] Л.И.
при секретаре - [Г.] В.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Пласт» о взыскании среднего заработка за время задержки выплат причитающихся работнику при увольнении, -
в с т а н о в и л:Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику ОАО «Пласт» о взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении сумм в размере 120 593, 30 грн.
В обоснование требований истец указал, что он с 04.01.2012 года по 13.02.2018 года работал в ОАО «Пласт», в должности моториста цементировочного агрегата, из которой освобожден по соглашению сторон на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины. Решением Октябрьского районного суда г. Полтавы от 20.06.2018 года стягнуто с Частного акционерного общества «Пласт» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 113 574, 40 грн. и средний заработок за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении сумм в размере 25 918, 56 грн. за период с 14.02.2018 года по 01.06.2018 года. Указанное решение было выполнено полностью только 02.10.2019 года. Согласно постановлению об окончании исполнительного производства задолженность по заработной плате была перечислена взыскателю платежами, которые черес несколько банковских дней поступили на банковский счет истца. Итак, средний заработок за все время задержки выплат истцу заработной платы следует считать с 02.06.2018 года по 02.10.2019 года. Согласно расчета размер среднего заработка за все время задержки выплаты истцу заработной платы при увольнении с должности моториста центрального агрегата ПАО «Пласт» составляет 120 593, 30 гривен.
Определением суда от 6 ноября 2019 года было открыто производство по данному делу по правилам спрощеного искового производства с вызовом сторон.
В судебном заседании истец особа_1 не явился, прислал заявление, в котором просил рассмотреть дело без его участия, исковые требования поддержал, просил их удовлетворить, не возражал против вынесения заочного решения (а.с.23).
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, будучи надлежащим образом уведомленным о времени и месте рассмотрения дела, о причинах неявки суду не сообщил (а.с.17, 22).
Согласно ст. 280 ГПК Украины, в случае неявкии в судебное заседание ответчика, надлежащим образом уведомлен о времени и месте судебного заседания, если ответчик не явился без уважительных причин или без уведомления причине, не подал отзыв, а истец не возражает против такого решения дела, суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств. На этом основании суд, в соответствии со ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ГПК Украины, рассмотрел дело в порядке заочного производства и принял решение.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины в случае неявкы в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела, суд приходит к выводу об удовлетворении иска по следующим основаниям.
Суд, исследовав письменные материалы дела, считает иск подлежащим удовлетворению по следующим основаниям.
Согласно ч.1 ст.19 ГПК Укны суды рассматривают в порядке гражданского судопроизводства дела, возникающие из гражданских, земельных, трудовых, семейных, жилищных и иных правоотношений, кроме дел, рассмотрение которых осуществляется в порядке другого судопроизводства.
Согласно ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Судом установлено, чтос 01.01.2012 года по 13.02.2018 года особа_1 работал в должности моториста в Частное акционерное общество «Пласт» и был уволен по п.1 ст.36 п.2 КЗоТ Украины по соглашению сторон.
Указанные обстоятельства установлены решением Октябрьского районного суда г. Полтавы от 20 июня 2018 (дело № 554/4008/18), вступившее в законную силу 23.07.2018, а потому не требуют доказывания в силу ч.4 ст. 82 ГПК Украины.
Согласно ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязанв день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 цьогоКодексу.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. о начисляютсяни суммы, причитающиеся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.117 КЗоТ Украиныв случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанныеи в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения поа время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного ч. 1 ст.117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст . 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при уволеннон и факт проведения с ним окончательного расчета.
По своей сути средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, начисляется в размере среднего заработка.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки подень фактического расчета. После принятия судебного решения о взыскании задолженности сумм, причитающихся при увольнении, работодатель не освобождается от ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины, а именно выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, то есть за весь период невыплаты владельцем или уполномоченным им органом причитающихся работнику при увольнении сумм.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственногока или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией изложенной в решении Конституционного Суда Украины от 22 февраля 2012 в делу № 1-5 / 2012.
Решением Октябрьского районного суда г. Полтавы от 20.06.2018 года взыскано с Частного акционерного общества «Пласт» в пользу особа_1 задолженность по заработных плате в размере 113 574, 40 грн. и средний заработок за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении сумм за период с 14.02.2018 года по 01.06.2018 года в размере 25 918, 56 грн. (А.с.6 -9).
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины, обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
02.10.2019 года судебное решение ответчиком были выполнены и перечислены причитающиеся истцу денежные суммы на его карточный счет (а.с.11).
Судом установлено, что в суд обратился освобожден предприятием особа_1 с иском о взыскании в его пользу среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, право на которую предусмотрено ч.1ст.117 КЗоТ Украины.
Средний заработок работника определяется в соответствии с ст.27 Закона Украины «Об оплате праци »по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100.
С учетом этих норм, среднемесячная заработная плата работника исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата. Согласно п.5 разделе IV Порядка основой для определения общей суммы заработка является среднедневная заработная плата работника, согласно п.8 этого Построке определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период.
Суд, решая требование о взыскании среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, руководствуется Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным Постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 08.02.1995 года.
Так, отвечаетвидно ст.1 Порядка исчисления средней заработной платы этот порядок исчисления средней заработной платы применяется в других случаях, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
Согласно ст.2 абзац 3 Порядка исчисления средней заработной платы во всех других случаях сохранения средней заработной платы и средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца, предшествующих событию, с которым связанасоответствующая выплата.
Согласно ст.5 Порядка исчисления средней заработной платы начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно вышеуказанных положений суд определяет размер средней заработной платы истца за период задержки расчета с 02.06.2018 года по 02.10.2019 года.
Средняя заработная плата особа_1 за последние два месяца составляет 5 399, 72 гривен, среднедневная заработная плаи составляет 359, 98 гривен, согласно предоставленного расчета истцом (а.с.4). Размер среднедневной заработной платы установлен также в указанном решении Октябрсьокго рйаоного суда Полтавы от 20.06.2018 года.
После определения среднедневной заработной платы, как расчетной величины для начисления выплат работнику, производится начисление общей суммы среднего заработка, которая исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетномом периоде.
При таких обстоятельствах в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за все время задержки выплаты причитающихся работнику при увольнении сумм за период с 02.06.2018 года по 02.10.2019 года в сумме 120 593, 30 гривен (335 рабочих дня х 359, 98 гривен среднедневной заработной платы).
Статьей 81 ГПК Украины определено, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии сст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
С учетом изложенного, суд приходит к выводу о доказанности исковых требований и удовлетворения исковых требований особа_1 и взыскании с ответчика в его пользу среднего заработка за все время задержки выплаты, причитающихся работнику при увольнении сумм, в г.ОЗМиР 120 593, 30 гривен за период задержки с 02.06.2018 года по 02.10.2019 года.
Решая вопрос о распределении судебных расходов в соответствии с ст.141 ГПК Украины судебный сбор составляет 1205 грн. 93 коп., Который подлежит взысканию с ответчика в пользу государства, поскольку иск удовлетворен в полном объеме.
Руководствуясь ст.ст.4, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ГПК Украины, ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины, суд -
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к Частного акционерного общества «Пласт» о взыщетния задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Пласт», местонахождение: Киевская область, Мироновский район, г.. Мироновка, ул. Соборности, 48, код егрпоу 25168700, МФО 320854, в пользу особа_1 зарегистрированного по адресу: адрес_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика: номер_1 средний заработок за все время задержки выплаты, причитающихся работнику при нильненни сумм в размере 120 593 грн. 30 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Пласт», местонахождение: Киевская область, Мироновский район, г.. Мироновка, ул. Соборности, 48, код егрпоу 25168700, МФО 320854, судебный сбор в пользу государства в сумме 1205 грн. 93 коп.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому повне заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке. В этом случае срок на апелляционное обжалование решения начинает отсчитываться с даты вынесения определения об оставлении заявления о перегляд заочного решения без удовлетворения.
Решение может быть обжаловано в Полтавский апелляционный суд через Октябрьский районный суд. Полтавы путем представления в течение тридцати дней со дня принятия решения апелляционной жалобы.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
участник дела, Которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявления о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Истец: особа_1 зарегистрирован по адресу: адрес_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика: номер_1.
Ответчик: Открытое акционерное общество «Пласт», местонахождение: Киевская область, Мироновский район, г.. Мироновка, ул. Соборности, 48, код егрпоу 25168700, МФО 320854.

судьяЛ.И.[С]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Дата документу 24.01.2020 Справа № 554/9983/19
Провадження № 2/554/43/2020

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
24 січня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді [С.] Л.І.
при секретарі - [Г.] В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплат належних працівникові при звільненні, -
в с т а н о в и в :
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум в розмірі 120 593, 30 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що він з 04.01.2012 року по 13.02.2018 року працював у ПАТ «Пласт», на посаді моториста цементувального агрегату, з якої звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.06.2018 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 113 574, 40 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум у розмірі 25 918, 56 грн. за період з 14.02.2018 року по 01.06.2018 року. Вказане рішення суду було виконано повністю лише 02.10.2019 року. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження заборгованість по заробітній платі була перерахована стягувачу платежами, які через декілька банківських днів надійшли на банківський рахунок позивача. Отже, середній заробіток за весь час затримки виплат позивачу заробітної плати слід рахувати з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року. Згідно розрахунку розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати позивачу заробітної плати при звільненні з посади моториста центрального агрегату ПАТ «Пласт» складає 120 593, 30 гривень.
Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач особа_1 не з`явився, надіслав заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.23).
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив (а.с.17, 22).
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що з 01.01.2012 року по 13.02.2018 року особа_1 працював на посаді моториста в Приватному акціонерному товаристві «Пласт» та був звільнений за п.1 ст.36 п.2 КЗпП України за угодою сторін.
Вказані обставини встановлені рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20 червня 2018 року (справа № 554/4008/18), яке набрало законної сили 23.07.2018, а тому не потребують доказування в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цьогоКодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.06.2018 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 113 574, 40 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сумм за період з 14.02.2018 року по 01.06.2018 року у розмірі 25 918, 56 грн. (а.с.6 -9).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
02.10.2019 року судове рішення відповідачем було виконано і перераховано належні позивачу грошові суми на його картковий рахунок (а.с.11).
Судом встановлено, що до суду звернувся звільнений підприємством особа_1 з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, право на яку передбачене ч.1ст.117 КЗпП України.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Суд, вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.
Так, відповідно до ст.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до ст.2 абзац 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до ст.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до вищевказаних положень суд визначає розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року.
Середня заробітна плата особа_1 за останні два місяці складає 5 399, 72 гривень, середньоденна заробітна плата складає 359, 98 гривень, згідно наданого розрахунку позивачем (а.с.4). Розмір середньоденної заробітної плати встановлено також в зазначеному рішенні Октябрсьокго рйаоного суду м.Полтави від 20.06.2018 року.
Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум за період з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року у сумі 120 593, 30 гривень (335 робочих дня х 359, 98 гривень середньоденної заробітної плати).
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та задоволення позовних вимог особа_1 та стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час затримки виплати, належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 120 593, 30 гривень за період затримки з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір становить 1205 грн. 93 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позов задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт», місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код єдрпоу 25168700, МФО 320854, на користь особа_1 зареєстрованого за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: номер_1 , середній заробіток за весь час затримки виплати, належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 120 593 грн. 30 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт», місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код єдрпоу 25168700, МФО 320854, судовий збір на користь держави в сумі 1205 грн. 93 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: особа_1 зареєстрований за адресою: адреса_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: номер_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Пласт», місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код єдрпоу 25168700, МФО 320854.

Суддя [Л.]