ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 229/2501/20
Производство №2 / 229/1044/2020
Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины

25 сентября 2020 г. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:

председательствующего судьи [П.] Т.Л.
с участием секретаря
судебного заседания Гаврилаш Д.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда Дружковка в порядке упрощенного искового проваждення без вызова сторон дело по иску лицо_1 к частному акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении,

В С Т, А Н О В И Л:
истец обратился в суд с иском к ответчику, в котором просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате на момент увольнения в сумме 2269, 66 грн. и средний заработок за все время задержки расчета при увольнении за период с 17.12.2019 года по 29.05.2020 рокв в сумме 37589, 04 грн., из расчета 338, 64 грн. х 111 дней, где 338, 64грн.- среднедневная заработная плата, 111 дней- количество дней задержки расчета: декабрь 2019 года- 9 дней, январь 2020 года- 21 день, февраль 2020 года- 20 дней, март 2020 года- 21 день, апрель 2020 года- 21 день, май 2020 года- 19 дней.
Обосновывает свои требования тем, что 02.11.2016 года она находилась в трудовых отношениях с ответчиком. Согласно приказу № 167 от 16.12.2019 года она была освобождена на основании п.1 ст. 36 КЗоТ Украины. В день увольнения расчет проведено не было. К настоящему времени задолженность по заработной плате в сумме 2269, 66 грн. не оплаченная.

05.08.2020 года ответчик предоставил объяснения по относимости доказательств, согласно которым исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 2269, 66 грн., Ответчиком опровергается. Отмечают следующее.
Средний заработок работника определяется в соответствии с ст.27 ЗУ «Об оплате труда» по правилам, предусмотренныммы Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным Постановлением КМУ от 08.02.1995 года №100.
Согласно абз.2 п.8 р.IV Порядка в случае если средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым этого пункта на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.
Среднедневная заработная плата (исключая налогив) составляет 273, 64 грн .. следовательно, для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ Украины эта сумма должна быть умножена на количество рабочих дней, начиная с 17.12.2019 года. Работодатель, как налоговый агент, самостоятельно начисляет и отчисляет налоги среднего заработка за время задержки расчета.
За период с 17.12.2019 года по 31.12.2019 года 9 рабочих дней в январе 2020 года- 13 рабочих дней, в феврале 2020 года- 20 рабочих дней, в марте 2020 года-21 рабочий день, в апреле 2020 года-21 г.Рабочая день, в мае 2020 года-6 рабочих дней в июне 2020 году 8 рабочих дней, в июле 2020 году 10 рабочих дней, в августе 2020 года будут 8 рабочих дней.
Истица просит взыскать с ответчика средний заработок с момента увольнения до 29 мая 2020 За указанный период 90 рабочих дней, а средний заработок составляет соответственно 90×273, 64 = 24627, 60 грн.
В связи с введением на территории Украины карантинных норм, на предприятии введен особый режим работы. Поэтому, на май 2020 года Приказом № 49 от 02.03.2020року дополнительные неоплачиваемые нерабочие дни установлены на 04.05.2020 г.. -08.05.2020 года, а также с 12.05.2020 года — 15.05.2020 года. В соответствии с приказом № 59А от 18.03.2020року и Постановления № 2 от 18.03.2020 года на период с 18.05.2020 года по 
18.07.2020року установлена ​​рабочая неделя с двумя рабочими днями. В соответствии с приказом № 134 от 30.06.2020 года на весь период действия карантина также установлена ​​неполная рабочая неделя по 16 рабочих часов в неднь, то есть 2 рабочих дня.

Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 28.07.2020 года открыто производство по делу. Рассмотрение дела принято осуществлять в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.

Исследовав доказательства по делу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению.

Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст.12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дели не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст.12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса.
Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или админтративний деле, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на припущеннях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всебичному, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниям ч.1 ст.47 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день Освободитения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статьесрок выплатить не оспариваемую им сумму.

Судом установлено, что согласно приказа № 209 от 01.11.2016 года особа_1 был принят на работу в ОАО «Старокраматорский машиностроительный завод» в Механосборочный цех №4 токарем 5 разряда, что подтверждается копией трудовой книжки (а.с.12−14).
16.12.2018 года истец уволен по согласию сторон на основании п.1 ст. 36 КЗоТ Украины (а 13).

В подтверждение не выплаченной заработной платы истцом предоставлено суду справку о задолженности по заработной плате №255 состоянию на 19.05.2020 года, из которой следует, что ответчиком в день увольнения не была выплачена заработная плата за декабрь 2019 году в размере 2269, 66 грн. (После удержания налогов, сборов и других обязательных платежей) (а 6).

Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 2269, 66 грн., Что не оспаривается ответчиком, а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 2269, 66 грн.подлежат удовлетворению.

Кроме того в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный иморган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при наличии уязыка невыплаты по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи связкую с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет процтность в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100з последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, которые пепредшествовали освобождению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы.
Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.

Согласно предоставленной справки о заборгованисть среднедневная заработная плата истицы составляет 272, 60 грн., поэтому с ответчика подлежит взысканию средний заработок за все время задержки в расчете по заработной плате, в пределах исковых требований за период с 17.12.2019 года по 29.05.2020 года (согласно письменных объяснений ответчика):
с 17.12.2019 года по 31.12.2019 года-9 рабочих дней
в январе 2020 — 13 рабочих дней
в феврале 2020 — 20 рабочих дней
в марте 2020 — 21 рабочий день;
в апреле 2020 — 21 рабочихй день;
в мае 2020 года-6 рабочих дней.
Всего 90 рабочих дней.
Согласно справки о задолженности по заработной плате №255 среднедневная заработная плата истца составляет 338, 64грн., После удержания налогов и сборов 272, 60грн.
Таким образом, суд приходит к выводу, что подлежит взысканию сумма 24627, 60 грн. (90 дней х 272, 60 грн.)

Аналогичная позиция по расчету рабочих дней содержится в Постановлении Кассационного гражданского суда Верховного суда от 17.07.2019 года по делу №639 / 4820/16-с.Верховный суд отмечает, что при осуществлении расчета причитающейся к выплате истцу средней заработной платы за время задержки расчета при увольнении, определяется период задержки исходя из количества рабочих дней в конкретном предприятии, отвечает требованиям закона, поскольку бывший работник, получающий средний заработок в качестве компенсации за время задержки расчета при увольнении, не может получать больше за тот же период, чем работающий работник.

В соответствии с положениями ч. 1ст. 141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе» с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор пропорционально удовлетворенных требований (67, 48%) в сумме 567, 37 грн.

Руководствуясь ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263−265, 274, 279 ГПК Украины, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗоТ Украины суд,  —

В Е Л:

иск особа_1, проживающего: адреса_1 к частному акционерному обществу «Старокраматорский машиностроительный завод», находящийся по адресу: ул. Конрада Гампера, 2, КраматорскДонецкая область о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении,  — удовлетворить частично.

Взыскать с частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод», ОКПО 05763642, в пользу особа_1 рнокпп номер_1, задолженность по заработной плате за декабрь 2019 году в сумме 2269 (две тысячи двести шестьдесят девять) рублей. 66 коп., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 24 627 (двадцать четыре тысячи шестьсот двадцать семь) рублей. 60 коп.

В остальной части иска отказать.

Решение в части взыскания заработной платы за декабрь 2019 году в сумме 2269, 66 грн. предоставить к немедленному исполнению.

Сумма заработной платы и сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении определены с удержанием налога и других обязательных платежей.
Взыскать с частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу государственного бюджета судебные издержки всумме 567 (пятьсот шистедсят) грн. 37 коп.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано вДонецкого апелляционного суда путем подачи в 30денний срок со дня принятия решения апелляционной жалобы.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.





Судья Т. Л. [П.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 229/2501/20
Провадження №2/229/1044/2020
Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни

25 вересня 2020 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря
судового засідання Гаврилаш Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки в порядку спрощеного позовного проваждення без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т, А Н О В И В:
позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі на час звільнення в сумі 2269, 66 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.12.2019 року по 29.05.2020 року в сумі 37589, 04 грн., з розрахунку 338, 64 грн. х 111 днів, де 338, 64грн.- середньоденна заробітна плата, 111 днів- кількість днів затримки розрахунку: грудень 2019 року- 9 днів, січень 2020 року- 21 день, лютий 2020 року- 20 днів, березень 2020 року- 21 день, квітень 2020 року- 21 день, травень 2020 року- 19 днів.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що з 02.11.2016 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Згідно наказу № 167 від 16.12.2019 року вона була звільнена на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. У день звільнення розрахунок проведено не було. До теперішнього часу заборгованість по заробітній платі у сумі 2269, 66 грн. не сплачена.

05.08.2020 року відповідач надав пояснення щодо належності доказів, відповідно до яких позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2269, 66 грн., відповідачем не спростовується. Зазначають на таке.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
Згідно з абз.2 п.8 р.IV Порядку у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) складає 273, 64 грн.. отже, для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 17.12.2019 року. Роботодавець, як податковий агент, самостійно нараховує та відраховує податки з середнього заробітку за час затримки розрахунку.
За період з 17.12.2019 року по 31.12.2019 року 9 робочих днів, у січні 2020 року- 13 робочих днів, у лютому 2020 року- 20 робочих днів, у березні 2020 року- 21 робочий день, у квітні 2020 року- 21 робочий день, у травні 2020 року- 6 робочих днів, у червні 2020 року 8 робочих днів, у липні 2020 року 10 робочих днів, у серпні 2020 року буде 8 робочих днів.
Позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток з моменту звільнення до 29 травня 2020 р. За зазначений період 90 робочих днів, а середній заробіток становить відповідно 90×273, 64=24627, 60 грн.
В зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. Тому, на травень 2020 року Наказом № 49 від 02.03.2020року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020 р. -08.05.2020 року, а також з 12.05.2020 року — 15.05.2020 року. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020року та Постанови № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 
18.07.2020року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28.07.2020 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що згідно наказу № 209 від 01.11.2016 року особа_1 було прийнято на роботу до ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» у механозборочний цех №4 токарем 5 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.12−14).
16.12.2018 року позивач звільнена за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 13).

На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 255 станом на 19.05.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року в розмірі 2269, 66 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 6).

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 2269, 66 грн., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2269, 66 грн. підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до наданої довідки про заборгованість середньоденна заробітна плата позивачки складає 272, 60 грн., тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки в розрахунку по заробітній платі, в межах позовних вимог за період з 17.12.2019 року по 29.05.2020 року (відповідно до письмових пояснень відповідача):
з 17.12.2019 року по 31.12.2019 року- 9 робочих днів;
у січні 2020 року — 13 робочих днів;
у лютому 2020 року — 20 робочих днів;
у березні 2020 року — 21 робочий день;
у квітні 2020 року — 21 робочий день;
у травні 2020 року- 6 робочих днів.
Всього 90 робочих днів.
Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі №255 середньоденна заробітна плата позивача становить 338, 64грн., після утримання податків та зборів 272, 60грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню сума 24627, 60 грн. (90 днів х 272, 60 грн.)

Аналогічна позиція щодо розрахунку робочих днів міститься в Постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 17.07.2019 року по справі №639/4820/16-ц.
Верховний суд зазначає, що при здійсненні розрахунку належної до виплати позивачу середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, визначається період затримки виходячи із кількості робочих днів на конкретному підприємстві, що відповідає вимогам закону, оскільки колишній працівник, який отримує середній заробіток як компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні, не може отримувати більше коштів за той же період, ніж працюючий працівник.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог (67, 48%) в сумі 567, 37 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263−265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд,  —

У Х В, А Л И В:

позов особа_1, яка проживає: адреса_1 до приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», що знаходиться за адресою: вул. Конрада Гампера, 2, м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, — задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», єдрпоу 05763642, на користь особа_1, рнокпп номер_1, заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року в сумі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 66 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 24 627 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять сім) грн. 60 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за грудень 2019 року в сумі 2269, 66 грн. надати до негайного виконання.

Сума заробітної плати та сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначені з утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь державного бюджету судові витрати в сумі 567 (п`ятсот шістедсят сім) грн. 37 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.





Суддя: Т. Л. [П.]