ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/11261/20
Производство № 2/234/3171/20

решение
именем украины

18 сентября 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области
в составе: председательствующего судьи [Ф.] Ю.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Т.] Т.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Краматорске Донецкой области в порядке упрощенного производства гражданское дело №234 / 11261/20 по иску лицо_1 к частномуого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —

Обстоятельства дела:

06.08.2020 года особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, который мотивировал тем, что 10.06.1994 года он был принят в раздельногоэту автомобильного транспорта ЗАО «скмз» водителем грузового автомобиля 2 класса (приказ № 329 от 10.06.1994), а приказом от 06.07.2020 года № 158 освобожден от этого дня по владельцам желанию (ст. 38 КЗоТ Украины). Согласно справки № 555 от 21.07.2020 года по состоянию на 21 июля 2020 ответчик имеет перед истцом задолженность по заработной плате в сумме 32166, 71 грн. Учитывая изложенное истец просил суд взыскать с ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате в сумме и средний заработок за час задержки расчета при увольнении.
Определением суда от 19.08.2020 года по делу открытое упрощенное исковое производство с вызовом сторон. Ответчику определен срок для представления отзыва на иск.
07.09.2020 года представитель ЗАО «скмз», через канцелярию суда подал письменные объяснения, в которых отметил, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 32489, 36 грн. ответчиком опровергаются. Относительно требования, о взыскании среднего заработка, объясняют намтопнет. Среднедневная заработная плата (исключая налогов) составляет 318, 22 грн. Так что для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ Украины эта сумма должна быть умножена на количество рабочих дней, начиная с 07.07.2020 года. Работодатель, как налоговый агент, самостоятельно начисляет и отчисляет налоги среднего заработка за время задержки расчета. В связи с введением на территории Украины карантинных норм, на предприятии введен особый режим работы. Для определенных категорий труда вников введена удаленная работа, другие находятся на простое. До начала введения карантина (12.03.2020 года) количество рабочих дней в марте — 6, в апреле — 0, на май 2020 Приказом № 49 от 02.03.2020 года дополнительные неоплачиваемые дни установлены на 04.05.2020 года — 08.05.2020 года, а также с 12.05.2020 года по 15.05.2020 года. В соответствии с Приказом № 59А от 18.03.2020 года и Постановлении № 2 от 18.03.2020 года на период с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года установлены рабочий недень с двумя рабочими днями. В соответствии с Приказом № 134 от 30.06.2020 года на весь период действия карантина также установлена ​​неполная рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня. Так, за период с 07.07.2020 года по 30.07.2020 года — 8 рабочих дней, в августе 2020 — 8 рабочих дней в сентябре 2020 также будет 8 рабочих дней.

В судебном заседании истец особа_1 не явился, но предоставил в суд заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддерживает в полномв объеме и просит их удовлетворить.
В судебном заседании представитель ответчика не явился, о дате, времени и месте рассмотрения дела был извещен надлежащим образом. Предоставил суду объяснения по относимости доказательств, приведенных выше.

Исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, суд —

Рассмотрев материалы дела, суд установил:

ОсобогоА_1 в период с 10.06.1994 года по 06.07.2020 года работал в частное акционерное общество «Старокраматорский машиностроительный завод» и был уволен на оснований ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию, что подтверждается копией трудовой книжки.
Из справки о задолженности по заработной плате № 555 по состоянию на 21.07.2020, предоставленной ответчиком и оказана истцом вместе с исковым заявлением, усматривается, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате, которая составляет 32166, 71грн. (После удержания налогов, сборах и других обязательных платежей).
Вместе с тем, ответчик предоставил в своих письменных объяснений о принадлежности доказательств справку о задолженности по заработной плате № 661, согласно которой имеет перед особа_1 по состоянию на 03.09.2020 года задолженность по заработной плате в сумме 32489, 36 грн. А также отметил в объяснениях, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 32489, 36 грн. ответчиком опровергаются.
Итак, состояниеом на время рассмотрения дела задолженность по заработной плате не выплачена и составляет в сумме 32489, 36 грн.
Ст. 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, крим случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, принимающих учасво по делу. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, овадиться в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в сазначений в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст.233 КЗоТ Украины, в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Таким образом, судом установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 32489, 36 грн., Что не оспаривается ответчиком в объяснениях на иск, и подтверждается справкой о задолженности позаработной плате № 661 от 03.09.2020 года, а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 32489, 36 грн. подлежат удовлетворению.

Что касается взыскания с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 7 июля 2020 по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), относящиеся к платы работнику должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодавствить об оплате труда «разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а приНепроведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработ на плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237−1 настоящего Кодекса следует понимать так, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактическогорасчета при увольнении и о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм фактически с ним рассчитался.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском про взыскании среднего заработка не пропущен.
Согласно п. 3 раздела 3 Постановления КМУ от 08.02.1995 года № 100 следует, что все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о задолженности по заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата составляет 395, 30 грн., удержано налогов, сборах — 77, 08 грн., среднедневная заработная плата к уплате — 318, 22 грн.
В соответствии со статьей 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела.
Размер среднедневной заработной платы истца подтверждается бухгалтерской справкой, которая является надлежащим и допустимым доказательством. Судом принимается во внимание справка о задолженности по заработной плате № 661 от 03.09.2020, предоставленной суда ответчиком.
Согласно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 80 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовисном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.

Суд не принимает во внимание утверждение ответчика по начислению средней заработной платы за время задержки расчета при увольнении при введении Кабинетом Министров Украины карантина (Постановление КМУ № 211 от 11.03.2020 года с изменениями), потому что ответчиком не представлено Сертификат торгово-промышленной палаты.
Согласно ч. 2 ст. 14−1 ЗаконаУкраина О торгово-промышленных палатах Украины «определено, что одной из форс-мажорных обстоятельств — введение карантина, установленного Кабинетом Министров Украины.
Согласно ч. 1 ст. 14−1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах Украины» торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения суб` объекта хозяйственной дияльности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно.
То есть, Сертификат торгово-промышленной палаты — это лишь один из документов, которым можно подтвердить наступления форс-мажорных обстоятельств.

Между тем, суд принимает во внимание Приказ № 2 от 18.03.2020 года, согласно которому на ЗАО «скмз» установлен с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года график работы с неполной рабочей неделей: двухдневную рабочую неделю с трьома дополнительными днями для работников, работающих по графику пятидневный рабочей недели; предоставлять дополнительные нерабочие дни согласно индивидуальным графикам работы каждого структурного подразделения.
Кроме того, суд принимает во внимание Приказ № 134 от 30.06.2020 года, согласно которому на весь период действия карантина также установлена ​​неполная рабочая неделя по 16 рабочих часов в неделю, то есть 2 рабочих дня.

Таким образом, учитывая вышеизложенное, в июле 2020 — 7 рабочих дней, в августе 2020 — 8рабочих дней в сентябре 2020 — 5 рабочий дней.

При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, судом определено количество рабочих дней с 07.07.2020 (дата следующая после освобождения истца 06.07.2020) до 18.09.2020 (дата принятия решения по делу), что составляет 20 дней.
В судебном заседании установлено, что ответчик был уволен 06.07.2020 года на основании ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о саробитну плату истца, его среднедневная заработная плата составляет 395, 30 грн., удержано налогов, сборов — 77, 08 грн., среднедневная заработная плата к уплате — 318, 22 грн.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 07.07.2020 года по 18.09.2020 года в сумме 7906, 00 грн. (395, 30 грн. Х 20 дня), с последующим удержанием из этой суммы налогов и общеобязательного платежей.

Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судовий сбор возлагается на сто-роны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты [С.] затрат, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной илиотклоненной части требований, а другая части-на компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Мини-встретил Украины. (Ч.6 ст.141 ГПК Украины)
Поскольку, согласно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» истец осво нений от уплаты судебного сбора за исковое требование о взыскании заработной пла-ты, то судебный сбор подлежит взысканию в пользу государства с ЗАО «скмз» в сумме 840, 80 грн.
Кроме того, с ответчика в пользу истца необходимо взыскать судебный сбор, который был уплачен остаНниммо за исковое требование о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ГПК Украины, ст.ст. 47, 115, 116, КЗоТ Украины, суд —
В Е Л:
Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  — удовлетворить.
Взыскать с частным акционернымго общества «Старокраматорский машиностроительный завод», ОКПО 05763642, юридический адрес: Донецкая область, г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, 2, в пользу особа_1, информация_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, зарегистрированный по адресу: адреса_1
-задолженность по заработной плате в сумме 32489, 36 грн. (Тридцать две тысячи четыреста восемьдесят девять гривен 36 копеек),
-средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в сумме 7906, 00грн. (Семь тысяч девятьсот шесть гривен 00 копеек), с последующим удержанием из этой суммы налогов и общеобязательного платежей,
-судебную сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят копеек).

Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод», ОКПО 05763642, юридический адрес: Донецкая область, г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, 2 в доход государства: Получатель средств: ГУК в Киеве / Киев / 22030106; Код получателя (код по егрпоу): 37993783; Банк получателя: Казначейство Украины (ЕАП) Счет получателя: uа908999980313111256000026001; Код классификации доходов бюджета: 22 030 106 судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят копеек).

Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи Апеляции жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области. Участник дела, которому решение суда не было врученным в день его провозглашеннойния или сборки, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего решения суда.

Судья Краматорского городского суда Ю. В. [Ф.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/11261/20
Провадження № 2/234/3171/20

рішення
іменем україни

18 вересня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Фоміної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання [Т] Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську Донецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу №234/11261/20 за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,  —

обставини справи:

06.08.2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, який мотивував тим, що 10.06.1994 року його було прийнято у дільницю автомобільного транспорту ПрАТ «скмз» водієм вантажного автомобілю 2 класу (наказ № 329 від 10.06.1994), а наказом від 06.07.2020 року № 158 звільнено з цього дня за власникам бажанням (ст. 38 КЗпП України). Згідно довідки № 555 від 21.07.2020 року станом на 21 липня 2020 року відповідач має перед позивачем заборгованість із заробітної плати в сумі 32166, 71 грн. Враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 19.08.2020 року по справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
07.09.2020 року представник ПрАТ «скмз», через канцелярію суду, подав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 32489, 36 грн. відповідачем не спростовуються. Стосовно вимоги, щодо стягнення середнього заробітку, пояснюють наступне. Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) складає 318, 22 грн. Отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 07.07.2020 року. Роботодавець, як податковий агент, самостійно нараховує і відраховує податки з середнього заробітку за час затримки розрахунку. В зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. Для певних категорій працівників введена дистанційна робота, інші знаходяться на простої. До початку введення карантину (12.03.2020 року) кількість робочих днів у березні — 6, у квітні — 0, на травень 2020 року Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020 року — 08.05.2020 року, а також з 12.05.2020 року по 15.05.2020 року. Відповідно до Наказу № 59А від 18.03.2020 року та Постанові № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до Наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні. Так, за період з 07.07.2020 року по 30.07.2020 року — 8 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, у вересні 2020 року також буде 8 робочих днів.

У судове засідання позивач особа_1 не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду пояснення щодо належності доказів, які приведені вище.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,  —

розглянувши матеріали цивільної справи, СУД встановив:

особа_1 в період з 10.06.1994 року по 06.07.2020 року працював на Приватному акціонерному товаристві «Старокраматорський машинобудівний завод» та був звільнений на підстав ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки.
З довідки про заборгованість по заробітній платі № 555 станом на 21.07.2020, яка надана відповідачем та надана позивачем разом з позовною заявою, вбачається, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі, яка становить 32166, 71 грн. (після утримання податків, сборів та інших обов`язкових платежів).
Разом з тим, відповідач надав до своїх письмових пояснень щодо належності доказів Довідку про заборгованість по заробітній платі № 661, відповідно до якої має перед особа_1 станом на 03.09.2020 року заборгованість по заробітній платі в сумі 32489, 36 грн. А також зазначив в поясненнях, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 32489, 36 грн. відповідачем не спростовуються.
Отже, станом на час розгляду справи заборгованість по заробітній платі не виплачена та становить в сумі 32489, 36 грн.
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 32489, 36 грн., що не заперечується відповідачем у поясненнях на позов, та підтверджується Довідкою про заборгованість по заробітній платі № 661 від 03.09.2020 року, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 32489, 36 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 07 липня 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заборгованість по заробітній платі позивачу, його середньоденна заробітна плата складає 395, 30 грн., утримано податків, сборів — 77, 08 грн., середньоденна заробітна плата до сплати — 318, 22 грн.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Розмір середньоденної заробітної плати позивача підтверджується бухгалтерською довідкою, яка є належним та допустимим доказом. Судом приймається до уваги довідка про заборгованість по заробітній платі № 661 від 03.09.2020, яка надана суду відповідачем.
Відповідно до ч. 1, 5, 6, 7 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.
Відповідно до ч. 2 ст. 14−1 Закону України Про торгово-промислові палати України» визначено, що однією із форс-мажорних обставин — введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати — це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.

Між тим, суд бере до уваги Наказ № 2 від 18.03.2020 року, відповідно до якого на ПрАТ «скмз» встановлено з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року графік роботи з неповним робочим тижнем: дводенний робочий тиждень з трьома додатковими днями для працівників, працюючих за графіком п`ятиденного робочого тижня; надавати додаткові неробочі дні згідно індивідуальним графікам роботи кожного структурного підрозділу.
Крім того, суд бере до уваги Наказ № 134 від 30.06.2020 року, відповідно до якого на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у липні 2020 року — 7 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів; у вересні 2020 року — 5 робочий днів.

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 07.07.2020 (дата наступна після звільнення позивача 06.07.2020) до 18.09.2020 (дата ухвалення рішення по справі), що складає 20 днів.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач був звільнений 06.07.2020 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивача, його середньоденна заробітна плата становить 395, 30 грн., утримано податків, зборів — 77, 08 грн., середньоденна заробітна плата до сплати — 318, 22 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 07.07.2020 року по 18.09.2020 року, в сумі 7906, 00 грн. (395, 30 грн. х 20 дні), з послідуючим утриманням з цієї суми податків та загальнообов`язкових платежів.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сто-рони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати су-дових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша части-на компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міні-стрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звіль-нений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заробітної пла-ти, то судовий збір підлягає стягненню на користь держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн.
Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, який був сплачений останнім за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в сумі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, КЗпП України, суд —
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,  — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», єдрпоу 05763642, юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2, на користь особа_1, інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, який зареєстрований за адресою: адреса_1,
-заборгованість по заробітній платі в сумі 32489, 36 грн. (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят дев`ять гривень 36 копійок),
-середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 7906, 00 грн. (сім тисяч дев`ятсот шість гривень 00 копійок), з послідуючим утриманням з цієї суми податків та загальнообов`язкових платежів,
-судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», єдрпоу 05763642, юридична адреса: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2 в доход держави: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за єдрпоу): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (еап); Рахунок отримувача: uа908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22 030 106 судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Краматорського міського суду Ю. В. Фоміна