ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/6474/20
Производство № 2/234/2259/20

текст решения
именем украины

20 июля 2020 город Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области

в составе: председательствующего судьи [Ч.] А.А.,
секретарь судебного заседания Ястребов А.О ..
дело № 234/6474/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «СтарокраматОрский машиностроительный завод «о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —

Обстоятельства дела:

16.04.2020 года особа_1 обратилась в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Свои исковые требования обосновала тым, что 15 декабря 2005 на основании приказа № 183 от 14.12.2005 года истицу был принят в ОАО «СКМЗ на должность заместителя начальника кузнечно-термического цеха. 20.07.2011 года ОАО «скмз» перемейновано в Публичное акционерное общество «Старокраматорский машиностроительный завод» 01.10.2017 года истицу переведены в литейный цех на должность мастера производственного участка термообработки. 19.02.2020 года на основании Приказа № 36 от 19.02.2020 года истицу уволен в связи с сокращением штата. В день увольнения ответчик провел с истицей расчет. В день освобождения истицу было письменно сообщено о начисленных суммах, причитающихся ей к выплате при увольнении, о чем свидетельствует расчетный лист за февраль 2020 года. Согласно расчетного листа задолженность ответчика перед истицей составляет 45 270 грн, которая состоит: задолженности по заработной плате за декабрь 2019 года-февраль 2020 в размере 5417, 99 грн., Оплаты за время простоя в размере 2290, 40 грн., Компенсации за неиспользованный отпуск в размере 38917, 73 грн., выходного пособия в размере 8396, 55 грн. В связи с невыплатой заработной платы при увольнении истец просит взыскать с ответчика средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении начиная с 20.02.2020 года и до вынесения решения суда. Просит суд взыскать с ЗАО «скмз» в пользу задолженность по заработной плате в сумме 5417, 99 грн., Оплату за время рпростою в размере 2290, 40 грн., Компенсацию за неиспользованныйтку в размере 38917, 73 грн., выходное пособие в размере 8396, 55 грн, а также средний заработок за все время задержки расчета при увольнении по день принятия решения и расходы по уплате судебного сбора.
Истица в судебном заседании появилась, предоставила заявление о рассмотрении дела без ее участия. Исковые требования поддерживает в полном объеме. Не возражает против заочного рассмотрения дела.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился по неизвестным суду причины, о дате, времени и месте рассмотрения справи извещен надлежащим образом. Отзыв на исковое заявление суду не предоставил.
Поскольку ответчиком не было предоставлено отзыва на иск, суд принимает во внимание только представленные доказательства истцом.
Согласно ч. 1 ст. 280 ГПК Украины, суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств при одновременном существовании следующих условий: 1) ответчик надлежащим образом о времени и месте судебного заседания; 2) ответчик не явился в судебное заседание без уважительных причин или без сообщенийния причин; 3) ответчик не представил отзыв; 4) истец не возражает против такого решения дела.
На основании ст. 280 ГПК Украины суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся материалов, приняв заочное решение. Истец не возражает против такого решения дела.
Исследовав материалы дела, суд —

В:



Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемыхх прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81 ГПК Украини рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяинской или административному делу, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не можетосновываться на предположениях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убежденынием, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае долженв указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ч.1 ст. 24 Закона Украины «Об отпусках», в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного видстпусткы.
Судом установлено, что согласно приказа № 183 от 15.12.2005 г.., особа_1 было принят на работу на ЗАО «скмз» на должность заместителя начальника кузнечно-термического цеха ОАО «скмз». (А 16−17)
Согласно приказу № 36 от 19.02.2020 года, особа_1 был освобожден наосновании п.1 ст. 40, в связи с сокращением численности и штата работников (а 19)
В подтверждение не выплаченной заработной платы истцом предоставлено суду справку о задолженности по заработной плате № 169 по состоянию на 23.03.2020 года, из которой следует, что ответчиком в день увольнения не была выплачена заработная плата за декабрь 2019 и январь-февраль 2020 году в размере 45 270 грн. (После удержания налогов, сборов и других обязательных платежей) (а 20)
Как следует из расчетныхого письмо за февраль 2020 года, истице особа_1 начисленная заработная плата, которая состоит: из задолженности по заработной плате за декабрь-2019 года по февраль 2020 году в размере 5417, 99 грн., оплата за время простоя в размере 2290, 40 грн., компенсации за неиспользованный отпуск в размере 38917, 73 грн., выходного пособия в размере 8396, 55 грн. (А 21)
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 45 270 грн. 00 коп., А том исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 45 270 грн. 00 коп. подлежат удовлетворению.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 20 февраля 2020 по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день освобождения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установившы при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела -по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходяи с его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть вплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237−1 настоящего Кодекса следует понимать так, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета при увольнениии о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним рассчитался.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском о взыскании среднего заробитку не пропущен.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате истцу, ее среднедневная заработная плата за два последних отработанных перед увольнением месяцев (декабрь 2019 -сичень 2020 года) составляет 307, 12 грн. после удержания налогов и сборов.
При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, судом определено количество рабочих дней с 20.02.2020 (дата увольнения) к 20.07.2020, что составляет 102 дней.
Таким образом, с ответчика впользу истицы подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 20.02.2020 года по 20.07.2020 года, в суми- 31326, 24 грн. (307, 12 грн. Х 102 дней).
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Исковое заявление было подано к суду 28.04.2020 года, предмет иска — требования имущественного характера.
Согласно пункту 1 части 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» от уплаты судебного сбора пид рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются истцы по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
Согласно п. П. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» за подачу в суд искового заявления имущественного характера, которая представлена ​​физическим лицом судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
истцом заявленотребование о взыскании с ответчика задолженности по выплате заработной платы в размере 45 270 грн., и среднего заработка за время задержки расчета.
Учитывая, что судом эти требования удовлетворены полностью, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн., А также с ответчика в пользу истца подлежит взысканию уплаченный судебный сбор в размере 840, 80 грн. за требования о взыскании среднего заработка за все время задержки по день фактического расчетав, что подтверждается предоставленной истцом квитанцией (л.д. 1).
Руководствуясь ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, 280−283 ГПК Украины, ст.ст. 47, 83, 116, 117 КЗоТ Украины суд,  —

В Е Л:



Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорскийи машиностроительный завод « (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающей по адресу: адрес_1 задолженность по заработной плате за период с декабря 2019 по февраль 2020 в сумме 5417, 99 грн., оплату за время простоя в размере 2290, 40 грн., компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 38917, 73 грн., вихудну помощь в сумме 8396, 55 грн., а всего на общую сумму 45 270 грн. (Сорок пять тысяч двИсти семьдесят гривен), без содержания с Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающей по адресу: адрес_1, средний заработок за время задержки расчетовв при увольнении в сумме 31 326 грн. 24 коп. (Тридцать одна тысяча триста двадцать шесть гривен двадцать четыре копеек), без содержания с Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, проживающей по адресу: адрес_1, судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Висимост сорок гривен восемьдесят копеек).
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционныйа жалоба подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд.

судья:

Решение принято и опубликовано в единственном экземпляре в совещательной комнате.



судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/6474/20
Провадження № 2/234/2259/20

заочне рішення
іменем україни

20 липня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді [Ч] А.О.,
секретар судового засідання Ястребов А.О..
справа № 234/6474/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —

обставини справи:

16.04.2020 року особа_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 15 грудня 2005 року на підставі наказу № 183 від 14.12.2005 року позивачку було прийнято до ВАТ «СКМЗ на посаду заступника начальника ковальсько-термічного цеху. 20.07.2011 року ВАТ «скмз» перемейновано в Публічне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» 01.10.2017 року позивачку переведено у ливарний цех на посаду майстра виробничої дільниці термообробки. 19.02.2020 року на підставі Наказу № 36 від 19.02.2020 року позивачку звільнено у зв`язку із скороченням штату. У день звільнення відповідач не провів з позивачкою розрахунок. У день звільнення позивачку було письмово повідомлено про нараховані суми, належні їй до виплати при звільненні, про що свідчить розрахунковий лист за лютий 2020 року. Відповідно до розрахункового листа заборгованість відповідача перед позивачкою становить 45 270 грн, яка складається: заборгованості по заробітній платі за грудень 2019 року- лютий 2020 року в розмірі 5417, 99 грн., оплати за час простою у розмірі 2290, 40 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 38917, 73 грн., вихідної допомоги в розмірі 8396, 55 грн. У зв`язку із невиплатою заробітної плати при звільнені позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 20.02.2020 року і до постановлення рішення суду. Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 5417, 99 грн., оплату за час рпростою в розмірі 2290, 40 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 38917, 73 грн., вихідну допомогу в розмірі 8396, 55 грн, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення та витрати по сплаті судового збору.
Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, з невідомих суду причини, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву суду не надав.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд, —

встановив:



Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відстпустки.
Судом встановлено, що згідно наказу № 183 від 15.12.2005 р., особа_1 було прийнятий на роботу на ПрАТ «скмз» на посаду заступника начальника ковальсько-термічного цеху ВАТ «скмз». (а.с. 16−17)
Згідно наказу № 36 від 19.02.2020 року, особа_1 було звільнено на підставі п.1 ст. 40, у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників (а.с. 19)
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 169 станом на 23.03.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року в розмірі 45 270 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 20)
Як вбачається з розрахункового листа за лютий 2020 року, позивачці особа_1 нарахована заробітна плата, яка складається: з заборгованості по заробітній платі за грудень-2019 року по лютий 2020 року в розмірі 5417, 99 грн., оплата за час простою у розмірі 2290, 40 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 38917, 73 грн., вихідної допомоги у розмірі 8396, 55 грн. (а.с. 21)
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 45 270 грн. 00 коп., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 45 270 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 20 лютого 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, її середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (грудень 2019 –січень 2020 року) складає 307, 12 грн. після утримання податків і зборів.
При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 20.02.2020 (дата звільнення) до 20.07.2020, що складає 102 днів.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 20.02.2020 року по 20.07.2020 року, в сумі- 31326, 24 грн. (307, 12 грн. х 102 днів).
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була подана досуду 28.04.2020 року, предмет позову — вимоги майнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 45 270 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені повністю, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн., а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 840, 80 грн. за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачем квітанцією (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263 — 265, 280−283 ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117 КЗпП України суд,  —

У Х В, А Л И В:



Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, яка мешкає за адресою: адреса_1 заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року в сумі 5417, 99 грн., оплату за час простою у розмірі 2290, 40 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 38917, 73 грн., вихудну допомогу в сумі 8396, 55 грн., а всього на загальну суму 45 270 грн. (сорок п`ять тисяч двісті сімдесят гривень), без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, яка мешкає за адресою: адреса_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 31 326 грн. 24 коп. (тридцять одна тисяча триста двадцять шість гривень двадцять чотири копійок), без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, яка мешкає за адресою: адреса_1, судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімост сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.



Суддя: