ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/16849/20
Производство № 2/234/1666/21

решение
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

3 марта 2021 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области в составе председательствующего судьи [М.] А.А., при секретаре калиберда А.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело 234/16849/20 по иску

особа_1, зарегистрированный: адреса_1
к
частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод», который находится Донецкая область, г.. Краматорск, ул. К. Гампера, 2

о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки розрахунку-
Обстоятельства дела:

особа_1 обратился в суд с иском к Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета по тем основаниям, что 11.08.1969 годаистца было принято в ОГК Старо-Краматорского ордена Трудового Красного Знамени Машиностроительного завода им. Орджоникидзе техником-конструктором в соответствии с приказом №63 от 11.08.1969 года. 17.05.1995 года ОГК Старо-Краматорского ордена Трудового Красного Знамени Машиностроительного завода им. Орджоникидзе был переименован в ОАО «скмз». 20.07.2011 года ОАО «скмз» был переименован в ОАО «скмз». 27.04.2018 года ОАО «скмз» был переименован в ЗАО «скмз». 13.12.2019 года был Освободитено с ЧАО СКМЗ »в соответствии с приказом №83 от 13.12.2019 года в связи с виходоы на пенсию. При увольнении с ним не были проведены расчеты, не выплачена заработная плата в сумме 11234, 49 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 14.12.2019 года по день принятия судом решения исходя из среднедневной заработной платы в размере 273, 52 грн. Просит суд взыскать с ответчика указанные суммы.
Определением суда от 17.12.2020 года исковое заявление оставлено без движения.
18.01.2021 по делу открытое упрощенное исковое производство. Ответчику определен срок для представления отзыва на иск.
10.02.2021, представитель ЗАО «скмз», через канцелярию суда подал объяснения на иск в котором указано, что ответчик исковые требования признает частично. Отмечает, что задолженность по заработной плате составляет 7221, 32 грн. При этом ответчик оспаривает о взыскании среднего заработка и отмечает, что в структурном подразделении, где работал истец в декабре 2019 года, в период со дня наступного после освобождения истца (14.12.2019) до 31.12.2013 рабочими были 12 дней в январе 2020 года - 13 дней в феврале - 12 дней в марте - 21 день; в апреле 21 день; в мае - 6 дней в июне - 8 дней в июле - 10 дней в августе, сентябре, октябре, ноябре, декабре 2020 - 44дни, в январе 2021 - 4робочи дня в феврале 2021 - 8 рабочих дней, что подтверждается соответствующими приказами. Просил суд взыскать с ЗАО «скмз» в пользу особа_1 7221, 32 грн. задолженности по заработайтний плате и средний заработок за время задержки расчета при увольнении в соответствии с количеством рабочих дней на предприятии.
Также, вместе с объяснениями от представителя ответчика в суд поступило заявление о применении принципа соразмерности, в которой просит суд уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и применить принцип соразмерности задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета.

Истец в судебном заседании с`явился. [П.] суду письменное заявление, согласно которой просил суд рассмотреть дело в его отсутствие, исковые требования поддержал полностью.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, был надлежащим образом уведомлен о дате и времени рассмотрения дела, предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие.
Согласно ч. 1 ст. 223 ГПК Украины, неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует розгкрышку дела по существу, кроме случаев, определенных настоящей статьей.
На основании ст. 223 ГПК Украины суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся материалов, без участия сторон, так как о дате, времени и месте рассмотрения дела их было сообщено надлежащим образом.
Всесторонне и полно выяснив фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, суд -
В:

В соответствии с приказом № 63 от 11.08.1969 годаистца было принято на работу в ОГК Старо-Краматорского ордена Трудового Красного Знамени Машиностроительного завода им. Орджоникидзе техником-конструктором.
Приказом №83 от 13.12.2019 он был уволен с предприятия в связи с выходом на пенсию на основании ст. 38 КЗоТ Украины.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, укажитени в статье 116 настоящего Кодекса.
С копии трудовой книжки установлено, что ЗАО «скмз» выполнило обязанность по выдаче особа_1 должным образом оформленной трудовой книжки, но не провел с ним расчет, в срок, указанный в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не пизнише следующий день после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Из справки о задолженности по заработной плате №72 вАном на 04.02.2020, предоставленная истцом вместе с иском, суд усматривает, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате на общую сумму 11234, 49 грн. (За ноябрь-декабрь 2019).
Среднедневная заработная плата к оплате составляет 273, 52 грн.
Однако представителем ответчика была предоставлена ​​справка о задолженности по заработной плате №4 по состоянию на 29.01.2021 года, из которой следует, что ответчик имеет перед истцом задолженность на общую сумму 7221, 32 грн.
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 7221, 32 грн., а потому иск в этой части подлежит удовлетворению.

О взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд отмечает следующее.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размерепредприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статьи 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним остаточного расчета.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок). Этот Порядок применяется, в частности в случае, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат в всих случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно абзацу первому пункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней , которые должны быть оплачены по среднему заработку.
среднедневная(Среднечасовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Учитывая изложенное, при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета подлежит применению формула, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие дни исходя из срединьоденного заработка, исчисленного в соответствии с положениями порядке.
Согласно расчету ответчика, среднедневная заработная плата к оплате особа_1 за два полных месяца, предшествовавших его освобождению, составляет 273 грн. 52 коп. к оплате.
При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, судом определено количество рабочих дней в соответствии с Письмом Министерства социальной политики Украины от 29.07.2019 года № 1133/0 / 206-19 «О расчете нормы длиЛост рабочего времени на 2020 год »: в период со дня, следующего после освобождения истца (14.12.2019) до дня вынесения решения (03.03.2021 года) - 304 рабочих дней.
С учетом изложенного, суд приходит к выводу, что сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении составляет 83150, 08 грн. (273, 52 грн. Х 304 дней).
Но необходимо учесть следующее.
Большая Палата Верховного суда в постановлении от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц, производства № 14-623цс18 отметила, что согласнов с пунктом 6 части первой статьи 3 ГК Украины общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность. Законодательство Украины не предусматривает обязанность работника обратиться к работодателю с требованием о выплате ему надлежащих платежей при увольнении. В то же время в трудовых правоотношениях работник должен действовать добросовестно, реализуя его права, что, в частности, требует часть третья статьи 13 ГК Украины, не допуская действия лица, совершаемые с намерением причинить вреддругому лицу, а также злоупотребление правом в иных формах.
Если ответственность работодателя перед бывшим работником за ненадлежащее исполнение обязанности по своевременному расчета при увольнении не ограничена во времени и не зависит от просроченной задолженности, то при определенных обстоятельствах объем ответственности может быть неразумным учитывая его непропорциональность последствия правонарушения. Он может быть несправедливым по работодателя, а также в отношении третьих лиц, поскольку имущественный бремя соответствующих выплат может сделать невозможным выполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам, то есть это бремя может быть неоправданно обременительным или даже непосильной. В таких случаях непризнания за судом права на уменьшение размера ответственности может приводить к явно неразумных и несправедливых последствий.
Возмещение, предусмотренное статьей 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним разсчета со стороны работодателя. Общим признаком гражданско-правовой ответственности является ее компенсаторный характер. Меры гражданско-правовой ответственности направлены не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. Согласно части 1 статьи 9 ГК Украины такая направленность присуща и меры ответственности работодателя, предусмотренном статьей 117 КЗоТ Украины.
Учитывая приведенные мотивы о компенсационный характер мер ответственности в гражданскомв праве, суд, исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины.
Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, суд учитывает размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных в день увольнения в трудовойм законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Следовательно, с учетом конкретных обстоятельств дела, имеющих юридическое значение и, в частности, определенных Большой Палатой Верховного Суда критериев, суд может уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника.
Установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 7221, 32 грн.
Истец уволился с предприятия в декабре 2019 года, а обратился в суд за защитой своих нарушенных прав только в декабре 2020 года.
За это время задержки расчета при увольнении сумма среднего заработка составляет 83150, 08 грн. (273, 52 грн. Х 304 дней).
Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика судсчитает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат в сумме 10 000, 00 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех потерь, которые разумно можно было бы предусмотреть на основе статистических усереднених показателей.

Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
При обращении в суд истцу было отсрочено уплате судебного сбора, а потому судебный сбор подлежит стягненняз ЗАО «скмз» в пользу государства в сумме 840, 80 грн.

Руководствуясь ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ГПК Украины, суд -

решил:

Иск особа_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заборгованосте по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета - удовлетворить частично.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1 адреса_1) задолженность по заработной плате в сумме 7221 грн. 32 коп. (Семь тысяч двести двадцать одна грн. 32 коп.).

Взыскать с Открытого акционерного общества «СтарокраматоРСК машиностроительный завод »(егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1 адреса_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 10000 грн. 00 коп. (Десять тысяч грн. 00 коп.).
В другой части исковых требований отказать.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп. (Восемьсот сорок грн. 80 коп.).

Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины решение о присуждении особа_1 выплаты заработной платы подлежит немедленному исполнению, но не более чем за один месяц.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Решение вступает в законную силу писля окончания срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Полный текст решения составлен и подписан судьей 03.03.2021.
Судья Краматорского городского суда А. А. [М.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/16849/20
Провадження № 2/234/1666/21

рішення
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді [М] А.О., при секретарі Каліберді А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 234/16849/20 за позовом

особа_1 , який зареєстрований: адреса_1 ,
до
Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод», який знаходиться: Донецька область, м. Краматорськ, вул. К. Гампера, 2

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку-
обставини справи:

особа_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку з тих підстав, що 11.08.1969 року позивача було прийнято до ОГК Старо-Краматорського ордену Трудового Червоного Знамені Машинобудівного заводу ім. Орджонікідзе техніком-конструктором відповідно до наказу №63 від 11.08.1969 року. 17.05.1995 року ОГК Старо-Краматорського ордену Трудового Червоного Знамені Машинобудівного заводу ім. Орджонікідзе було перейменовано до ВАТ «скмз». 20.07.2011 року ВАТ «скмз» було перейменовано в ПАТ «скмз». 27.04.2018 року ПАТ «скмз» було перейменовано в ПрАТ «скмз». 13.12.2019 року його було звільнено з ПрАТ СКМЗ» відповідно до наказу №83 від 13.12.2019 року у зв`язку із виходои на пенсію. При звільнені з ним не були проведені розрахунки, не виплачена заробітна плата в сумі 11234, 49 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.12.2019 року по день ухвалення судом рішення виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 273, 52 грн. Просить суд стягнути з відповідача вказані суми.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року позовна заява залишена без руху.
18.01.2021 по справі відкрите спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
10.02.2021, представник ПрАТ «скмз», через канцелярію суду, подав пояснення на позов у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Зазначає, що заборгованість по заробітній платі становить 7221, 32 грн. При цьому відповідач оспорює щодо стягнення середнього заробітку та зазначає, що у структурному підрозділі, де працював Позивач у грудні 2019 року, у період з дня наступного після звільнення Позивача (14.12.2019) до 31.12.2013 робочими були 12 днів; у січні у 2020 року - 13 днів; у лютому - 12 днів; у березні - 21 день; у квітні 21 день; у травні - 6 днів; у червні - 8 днів; у липні - 10 днів; у серпні , вересні, жовтні, листопаді, грудні 2020 року - 44дні, у січні 2021 року – 4робочі дні, у лютому 2021 року – 8 робочих днів, що підтверджується відповідними наказами. Просив суд стягнути з ПрАТ «скмз» на користь особа_1 7221, 32 грн. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені відповідно до кількості робочих днів на підприємстві.
Також, разом з поясненнями від представника відповідача до суду надійшла заява про застосування принципу співмірності, в якій просить суд зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та застосувати принцип співмірності заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позивач в судове засідання не з`явився. Надав суду письмову заяву, згідно якої просив суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, надав заяву про слухання справи в його відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, без участі сторін, так як про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
встановив:

Відповідно до наказу № 63 від 11.08.1969 року позивача було прийнято на роботу до ОГК Старо-Краматорського ордену Трудового Червоного Знамені Машинобудівного заводу ім. Орджонікідзе техніком-конструктором.
Наказом №83 від 13.12.2019 він був звільнений з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
З копії трудової книжки встановлено, що ПрАТ «скмз» виконало обов`язок щодо видачі особа_1 належно оформленої трудової книжки, але не провів із ним розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
З довідки про заборгованість по заробітній платі №72 станом на 04.02.2020, яка надана позивачем разом із позовом, суд вбачає, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі на загальну суму 11234, 49 грн. (за листопад-грудень 2019 року).
Середньоденна заробітна плата до сплати складає 273, 52 грн.
Однак представником відповідача була надана довідка про заборгованість по заробітній платі №4 станом на 29.01.2021 року, з якої вбачається, що відповідач має перед позивачем заборгованість на загальну суму 7221, 32 грн.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7221, 32 грн., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню частково.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягає застосуванню формула, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.
Відповідно до розрахунку відповідача, середньоденна заробітна плата до сплати особа_1 за два повних місяці, що передували його звільненню, становить 273 грн. 52 коп. до сплати.
При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів відповідно до Листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 року № 1133/0/206-19 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік»: у період з дня наступного після звільнення Позивача (14.12.2019) до дня винесення рішення (03.03.2021 року) - 304 робочих днів.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 83150, 08 грн. (273, 52 грн. х 304 днів).
Але необхідно врахувати наступне.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18 зазначила, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, суд враховує: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника.
Встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7221, 32 грн.
Позивач звільнився з підприємства у грудні 2019 року, а звернувся до суду за захистом своїх порушених прав лише у грудні 2020 року.
За цей час затримки розрахунку при звільненні сума середнього заробітку складає 83150, 08 грн. (273, 52 грн. х 304 днів).
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 10 000, 00 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачу було відстрочено сплату судового збору, а тому судовий збір підлягає стягненняз ПрАТ «скмз» на користь держави у сумі 840, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у сумі 7221 грн. 32 коп. (сім тисяч двісті двадцять одна грн. 32 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч грн. 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення про присудження особа_1 виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.03.2021.
Суддя Краматорського міського суду А. О. [М.]