ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/15280/20
Производство № 2/234/1360/21

решение
именем украины
2 марта 2021 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области в составе председательствующего судьи [З.] В.А., с участием секретаря судебного заседания Антонюка Д.И., рассмотрев в открытом судебном заседании, в порядке упрощенного искового производства, гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорський машиностроительный завод »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета, -
В:
06.11.2020 года особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (далее ЗАО «скмз») о взыскании задолженности по заработной плате в размере 14855, 87 грн. и среднего заработка за время задержки расчета по день фактического расчета или по день принятия судебного решения.Свои требования особа_1 обосновал тем, что в период с 15.11.2016 года по 07.09.2020 года он находился в трудовых отношениях с ЧАО «скмз» и перед увольнением занимал должность экономиста по материально-техническому обеспечению. Приказом №153 от 07.09.2020 года освобожден от общества на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, однако при увольнении и до настоящего времени ему не выплачена начисленная заработная плата за предыдущие месяцы. Неоднократные обращения истца о выплате задолжалисти и выдачи справки о задолженности по заработной плате ответчиком проигнорировано. Кроме того, согласно ст. 117 КЗоТ Украины, ответчик должен выплатить истцу средний заработок за время задержки с момента увольнения по день фактического расчета, которые истец также просит взыскать с ответчика.
Истец и его представитель - адвокат [Л.] И.А. в судебное заседание не явились, предоставили заявление о поддержке исковых требований в полном объеме и просил рассмотреть делов их отсутствие.
Представитель ответчика [Ч.] С.А. надлежащим образом в судебное заседание не явился, предоставил в суд справку о задолженности по заработной плате особа_1 по состоянию на 29.01.2021 года и просил рассмотреть дело и принять решение с учетом введения особого режима работы на ЗАО «скмз» в связи с введением карантина и применить принцип соразмерности при определении размера среднего заработка за время задержки расчета.
кслидившы имеющиеся в деле доказательства, суд приходит к выводу, что исковые требования особа_1 подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что приказом №217 от 14.11.2016 года истца принято учеником электромонтера по ремонту и обслуживанию электрооборудования в механосборочных цех №4 ОАО «скмз», которое с 27.04.2018 года переименован в ЗАО «скмз», а приказом №80 от 19.12 .2019 года он был переведен экономистом по материально-техническому обеспечению в виддил технико-материального обеспечения.
Приказом №153 от 07.09.2020 года особа_1 освобожден от ЗАО «скмз» с 07.09.2020 года в связи с сокращением численности и штата, на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины.
Частью 1 ст.46 КЗоТ Украины определено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
статьей116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Как установлено в ходе рассмотрения дела и не оспаривается сторонами, ЗАО «скмз» 07.09.2020 года выполнило обязанность по выдаче особа_1 должным образом оформленной трудовой книжки, но не провело с ним расчет, в срок, указанный в статье 116 настоящего Кодекса. Согласно Справки о заборгованисть по заработной плате №5 по состоянию на 29.01.2021 года АО «скмз» имеет задолженность по заработной плате перед особа_1 в размере 14855, 87 грн., которая сторонами ни оспаривается, в связи с чем исковые требования в этой части подлежат удовлетворению в полном объеме.
Решая исковые требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд исходит из следующего.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника абв уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу трудаивника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в Статьяи 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок). Этот Порядок применяется, в частности в случае, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно абзацу первому пункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся дорожном умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Среднедневная (среднечасовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.Учитывая изложенное при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета подлежит применению формула, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие дни исходя из среднедневного заработка, исчисленного в соответствии с положениями порядке.
Согласно справке ЗАО «скмз» среднедневная заработная плата особа_1 составляет 240, 24 грн ..
Представителем ответчика предоставлены суду копии приказов директора ЗАО «СКМЗ »№134 от 30.06.2020 года, которым для работников предприятия с 01.07.2020 года введено гибкий график рабочего времени, согласно которому фиксированное время в течение которого работник должен находиться на рабочем месте составляет 16 часов в неделю, и приказ №169 от 30.10 .2020 года, которым определено дополнительный неоплачиваемый выходными днями: 04-06 января 2021, 8 января 2021, 11-15 января 2021 года.
Однако действующим законодательством не предусмотрена возможность расчета средней по работамной платы для взыскания в порядке ст. 117 КЗоТ Украины с учетом режима работы предприятия.
Согласно письму Минсоцполитики № 1133/0 / 206-19 от 29 июля 2019 «О расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год», определено количество рабочих дней в сентябре - 22 октябре - 21, ноябре - 21, декабре - 22, а согласно письму Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины от 12.08.2020 года № 3501-06 / 219 «О расчете нормы продолжительности рабочего часу на 2021 »количество рабочих дней в январе - 21, феврале - 20, марте - 22.
Учитывая изложенное, суд принимает к расчету среднедневная заработная плата истца в размере 240, 24 грн. и рабочие дни с даты, следующей за днем ​​увольнения истца до даты принятия судебного решения в количестве 124 рабочих дней.
С учетом изложенного, сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении составляет 29789, 76 грн. (240, 24 грн х 124 дней).Однако, указанная сумма среднего заработка за время задержки при расчете особа_1 является несоизмеримо с задолженностью ответчика перед ним.
Большая Палата Верховного Суда уже обращала внимание на то, что установленный ст. 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев установления справедливого и разумного баланса между интересами уволенного работника и его бывшего работодателя(См. Пункт 71 постановления от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-ц).
Суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы (см. Заключение Верховного Суда Украины, выраженный в постановлении от 27 апреля 2016 по делу № 6-113цс16).
Уменьшая размер возмещения, определенный в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчунку при увольнении, необходимо учитывать следующее (см. пункт 91 постановления Большой Палаты Верховного Суда от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-ц): размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных в день освобождение трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момНТУ нарушение права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность возможного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет приувольнении.
Суд считает справедливым, соразмерным, таким, соответствующий обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика в сумме 14855, 87 грн., Что равняется задолженности по заработной плате истца за указанный период просрочки ее выплаты. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех его потерь, которые разумно можно булв бы предусмотреть.
Принцип соразмерности было применено Большой Палатой Верховного Суда по делу 711/4010/13-ке от 18 марта 2020 года, выводы которого в соответствии с ч. 4 ст. 263 ГПК Украины должны применяться судами к спорным правоотношениям.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судовых затрат, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. (Ч.6 ст.141 ГПК Украины)
Руководствуясь ст.ст. 2, 4, 137, 141, 264, 265, 273 ГПК Украины, суд -
решил:
Иск особа_1 (рнокпп номер_1, место жительства: адрес_1) к Частного акционерного общества «Старокраматорський машиностроительный завод »(егрпоу 05763642, местонахождение: Донецкая область, г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, 2) о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 14 855 (четырнадцать тысяч восемьсот пятьдесят пять) рублей. 87 копеек.
взыскать сЧастного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 08.09.2020 года по 02.03.2021 года в размере 14855 (четырнадцать тысяч восемьсот пятьдесят пять) рублей. 87 копеек.
В другой части исковых требований - отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 судебный сбор в размере 840, 80 грн ..Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 грн ..
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционногопроизводства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составения полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 10.03.2021 года.

Судья Краматорского городского суда В. А. [З.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/15280/20
Провадження № 2/234/1360/21

рішення
іменем україни
02 березня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку, -
встановив:
06.11.2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (далі ПрАТ «скмз») про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 14855, 87 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку або по день ухвалення судового рішення.
Свої вимоги особа_1 обґрунтував тим, що у період з 15.11.2016 року до 07.09.2020 року він знаходився у трудових відносинах з ПРАТ «скмз» та перед звільненням займав посаду економіста з матеріально-технічного забезпечення. Наказом №153 від 07.09.2020 року звільнений з товариства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, однак при звільненні та до теперішнього часу йому не виплачена нарахована заробітна плата за попередні місяці. Неодноразові звернення позивача щодо виплати заборгованості та видачі довідки про заборгованість по заробітній платі відповідачем проігноровано. Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки з моменту звільнення по день фактичного розрахунку, які позивач також просить стягнути з відповідача.
Позивач та його представник - адвокат Лозовий І.О. в судове засідання не з`явилися, надали заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та просив розглянути справу у їх відсутності.
Представник відповідача Чухлєбов С.О. повідомлений належним чином в судове засідання не з`явився, надав до суду Довідку про заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на 29.01.2021 року та просив розглянути справу та прийняти рішення з урахуванням запровадження особливого режиму роботи на ПрАТ «скмз» у зв`язку із введенням карантину та застосувати принцип співмірності при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом №217 від 14.11.2016 року позивача прийнято учнем електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у механоскладальнй цех №4 ПАТ «скмз», яке з 27.04.2018 року перейменовано в ПрАТ «скмз», а наказом №80 від 19.12.2019 року його було переведено економістом з матеріально-технічного забезпечення у відділ технічно-матеріального забезпечення.
Наказом №153 від 07.09.2020 року особа_1 звільнено з ПрАТ «скмз» з 07.09.2020 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Частиною 1 ст.46 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як встановлено під час розгляду справи і не заперечується сторонами, ПрАТ «скмз» 07.09.2020 року виконало обов`язок щодо видачі особа_1 належно оформленої трудової книжки, але не провело з ним розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу. Згідно Довідки про заборгованість по заробітній платі №5 станом на 29.01.2021 року ПрАТ «скмз» має заборгованість по заробітній платі перед особа_1 у розмірі 14855, 87 грн., яка сторонами не оспорюється, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягає застосуванню формула, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.
Відповідно до довідки ПрАТ «скмз» середньоденна заробітна плата особа_1 становить 240, 24 грн..
Представником відповідача надано суду копії наказів директора ПрАТ «скмз» №134 від 30.06.2020 року, яким для працівників підприємства з 01.07.2020 року введено гнучкий графік робочого часу, згідно якого фіксований час на протязі якого працівник повинен знаходитися на робочому місці складає 16 годин на тиждень, та наказ №169 від 30.10.2020 року, яким визначено додатковими неоплачуваними вихідними днями: 04-06 січня 2021 року, 08 січня 2021 року, 11-15 січня 2021 року.
Однак діючим законодавством не передбачена можливість розрахунку середньої заробітної плати для стягнення в порядку ст. 117 КЗпП України з урахуванням режиму роботи підприємства.
Згідно листа Мінсоцполітики № 1133/0/206-19 від 29 липня 2019 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік», визначено кількість робочих днів у вересні - 22, жовтні - 21, листопаді - 21, грудні - 22, а згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 року № 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» кількість робочих днів у січні - 21, лютому - 20, березні - 22.
З огляду на викладене, суд бере до обрахунку середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 240, 24 грн. та робочі дні з дати, наступної після дня звільнення позивача до дати ухвалення судового рішення у кількості 124 робочих днів.
З урахуванням наведеного, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 29789, 76 грн. (240, 24 грн х 124 днів).
Проте, вказана сума середнього заробітку за час затримки при розрахунку особа_1 є неспівмірною із заборгованістю відповідача перед ним.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (див. пункт 71 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц).
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (див. висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати наступне (див. пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц): розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Суд вважає справедливим, пропорційним, таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 14855, 87 грн., що дорівнюється заборгованості по заробітній платі позивача за вказаний період прострочення її виплати. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Принцип співмірності було застосовано Великою Палатою Верховного Суду у справі 711/4010/13-ці від 18 березня 2020 року, висновки якого у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають застосовуватися судами до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Керуючись ст.ст. 2, 4, 137, 141, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов особа_1 (рнокпп номер_1 , місце проживання: адреса_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14855 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 87 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 08.09.2020 року по 02.03.2021 року у розмірі 14855 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 87 копійок.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн..
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.03.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду В. О. Заборський