ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Справа № 234/8658/20
Провадження № 2/234/2626/20

заочне рішення
іменем україни

13 серпня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді [Б.] А.В.
за участю секретаря судового засідання Кісточки І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за позовом особа_2 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, —

обставини справи:

особа_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягненні моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що у період з 12.07.1973 року по 18 лютого 2020 року позивач працював на різних посадах у ПАТ «скмз». 18 лютого 2020 р. позивача було звільнено з ПрАТ «скмз» відповідно до наказу № 18 від 18.02.2020р. за ст. 38 КЗпП за власним бажанням. При звільненні відповідач не провів з позивачем розрахунок по заробітній платі на загальну суму 14205, 29 грн. У зв`язку із невиплатою заробітної плати при звільнені позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 18.02.2020 року і до постановлення рішення суду. Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 14205, 29.; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, крім того несвоєчасною виплатою йому було спричинено моральну шкоду. Котру він оцінює в 5000 грн., та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою від 10.06.2020 року провадження по цивільній справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання на 09.07.2020 року на 13−00 годину.
Ухвалою від 29.07.2020 року підготовче засідання було закрито і справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник подали заяву про розгляд справи за відсутності та просив вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку..
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, —

встановив:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приписами ч.1ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що згідно наказу № 42 від 12.07.1973 р., особа_2 був прийнятий на роботу на ПрАТ «скмз», згідно наказу № 18 від 18.02.2020 року, особа_2 було звільнено в зв`язку зі скороченням штатів.1 ст. 40 КЗпП України.
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 306 станом на 02.06.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень 2020 року та лютий 2020 року в розмірі 14205, 29 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 12)
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 14205, 29 грн., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі вищезазначеній сумі підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 18.02.2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24грудня 1999року №13«Про практикузастосування судамизаконодавства прооплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233Кодексу законів про працю Україниу взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, його середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (грудень 2019 року- січень 2020 року) складає 220, 44 грн. після утримання податків і зборів.
При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 18.02.2020 (дата звільнення) до13.08.2020 (дата фактичного розрахунку), що складає 77 днів.
Розрахунок кількості днів, за які необхідно стягувати середній заробіток було вирахувано наступним чином.
особа_2 було звільнено 18.02.2020 року, тобто при розрахунку середньоденного заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі у лютому 2020 року повинно вираховуватися 4 робочих днів.
Згідно наказу № 391 від 26.11.2019 року, відповідно до якого на ПрАТ «скмз» було оголошено 24- годинний робочий тиждень з 8-ми годинним робочим днем (додаткові вихідні дні — четвер, п`ятниця). У зв`язку з чим у лютому 2020 року було нараховано 12 робочих днів.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.
Відповідно до ч. 2 ст. 14−1 Закону України Про торгово-промислові палати України» визначено, що однією із форс-мажорних обставин — введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1ст. 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати України"торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати — це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.
Тому, кількість днів у березні- квітні 2020 року становить 42 дні.
Так, відповідно до письмових пояснень ПрАТ «скмз» на травень Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020−08.05.2020 року, а також з 12.05.2020−15.05.2020 року. Згідно ст. 73 КЗпП, 01.05.2020 -святковий день, отже станом на 13.05.2020 року робочі дні -відсутні, а тому нарахування середнього заробітку за цей період не здійснюється. Відповідно наказу № 2 від 18.03.2020 року, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень, таким чином станом на 31.05.2020 року кількість робочих днів в травні 2020 року становить -4. Станом на 02.07.2020 року кількість робочих днів в червні 2020 року становить-9 днів, у липні — 8 днів.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 18.02.2020 року по 13.08.2020 року, в сумі- 16973, 88 грн. (220.44 грн. х 77 днів).
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 237−1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього він зазнав душевних страждань, так як не виплата йому заробітної плати суттєвим чином вплинула на його життя, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що ПАТ «скмз» неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа_2 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього.
Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення і його наслідків для особа_2, тривалість його страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу його життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «скмз» на користь особа_2 слід стягнути 1 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до частини 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була подана до суду 09.06.2020 року, предмет позову -вимоги майнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 14205, 29 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн., а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 840, 80 грн. за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачем квитанцією (а.с. 1).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі доказів.
Керуючись ст.ст. 12−13, 76−79, 81, 141, 259, 263 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233, 237−1 КЗпП України суд,  —

У Х В, А Л И В:

Позовні вимоги особа_2 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_2, інформація_1, РНОКП номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14 205 грн. 29 коп. (чотирнадцять тисяч двісті п`ять гривен 29 копійок.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_2, інформація_1, РНОКП номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16 973 грн. 88 коп. (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три грн.88 коп.), без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_2, інформація_1, РНОКП номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1, моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_2, інформація_1, РНОКП номер_1, який мешкає за адресою: адреса_1, судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.
Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Краматорського міського суду А. В. [Б.]