ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Справа № 234/11025/20
Провадження № 2/234/3123/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

22 вересня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді [Р.] К.С.
секретар [К.] Н.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу № 234/11025/20 за позовомОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —
встановив:
Позивач особа_1 31.07.2020 року звернувся в суд з позовом до ПрАТ «скмз» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 30442, 10 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, або по день ухвалення рішення суду. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 01.10.1998 року по 30.06.2020 року він працював у відповідача електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання. Наказом № 86 від 30.06.2020 року його було звільнено за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України. При звільненні, йому було видана трудова книжка. Однак при цьому йому відповідачем не виплачена зарплата за лютий, березень, квітень, травень та червень 2020 року в сумі 30 442, 10 грн. Остаточний розрахунок до теперішнього часу з ним не проведений, що і стало підставою для звернення в суд з позовом.
Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 05.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим для нього ст. 191 ЦПК України, та не надав відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження від 05.08.2020 строк. Однак представник відповідача надав суду письмові пояснення, згідно яких позов в частині стягнення заборгованості по зарплаті в сумі 30442, 10 грн. визнає; в частині стягнення середнього заробітку зазначає, що середньоденна заробітна плата позивача складала 291, 02 грн., також на підприємстві введений неповний робочий тиждень на весь період карантину.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 01.10.1998р. особа_1 був прийнятий до ПрАТ «скмз» електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання.
Наказом № 86 від 30.06.2020р.його було звільнено на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію.
Положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Як закріплено ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 115 КЗпП України,  — заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум належних працівнику від підприємства сум провадиться в день звільнення, а в разі відсутності працівника в день звільнення — не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 116 цього Кодексу встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно довідки ПрАТ «скмз» про заборгованість по заробітній платі № 559 від 28.07.2020 року, позивачу особа_1 не виплачена заробітна плата за лютий — червень 2020 р. в сумі 30 442, 10 грн. Наявність та розмір заборгованості по зарплаті сторонами не оспорюється, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачений прямий обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Отже, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки в свою чергу є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Ст. 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі — Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати позивача буде період з 01.07.2020 року (наступний день після звільнення) — по 22.09.2020 року. (день винесення рішення).
Згідно довідки від 28.07.2020 року, середньоденна заробітна плата позивача особа_1 становить 361, 52 грн., а після утримання податків та зборів — 291, 02 грн.
Суд вважає, що розрахунок середнього заробітку необхідно проводити саме із суми середньоденної заробітної плати — 361, 52 грн. (без утримання податків та зборів.). Вказану позицію суд обґрунтовує наступним.
Згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Окрім того, у постанові у справі № 359/10023/16-ц від 18.07.2018 року, Верховний Суд виклав правову позицію щодо утримання прибуткового податку із визначених судом сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника. Відповідно до вказаної позиції — системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Таким чином, сума середньоденної заробітної плати позивача для розрахунку середнього заробітку складає 361, 52 грн.
При розрахунку кількості робочих днів за період з 01.07.2020 року по 22.09.2020 року, суд виходить з наступного.
В зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на ПрАТ «скмз» запроваджено особливий режим роботи. До початку введення карантину, тобто до 12.03.2020 року кількість робочих днів у березні 6, у квітні — 0, на травень 2020 року наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020р. — 08.05.2020р., а також з 12.05.2020р. по 15.05.2020р. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та постанови № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020р. на весь період дії карантину також встановлений неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.
Так, за період з 01.07.2020 року по 22.09.2020р. — 23 робочих днів: у липні 2020 року — 10 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, у вересні 5 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розраховується наступним чином = 361, 52 грн. (середньоденна заробітна плата) * 23 день (затримки розрахунку при звільненні) = 8 314, 96 грн.
Згідно проведеного судом розрахунку позивачу підлягає виплаті середній заробіток за період з 01.07.2020 року по 22.09.2020 року в сумі 8 314, 96 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, за позовними про стягнення заборгованості по зарплаті — судовий збір підлягає стягненню в доход держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн. Також, у зв`язку із задоволенням позовних вимог про стягнення середнього заробітку, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840, 80 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 97, 116, 117, 235 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76−81, 83, 89, 141, 178, 191, 209, 223, 235, 258−259, 263−265, 274- 279, 352, 354- 355 ЦПК України, суд —
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 30 442, 16 (тридцять тисяч чотириста сорок дві гривні 16 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1 (рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 8 314, 96 грн. (вісім тисяч триста чотирнадцять гривень 96 коп.) без урахування обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 Код отримувача (код за єдрпоу): 37 993 783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: uа908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення про присудження особа_1 виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню, в межах платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Краматорський міський суд Донецької області до Донецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.



Суддя Краматорського міського суду К. С. [Р.]