ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/6971/20
Производство № 2/234/2320/20

текст решения
именем украины

23 июля 2020 город Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области
в составе: председательствующего судьи [К.] А.Ю.,
с участием секретаря судебного заседания Малушка С.В.
дело №234 / 6971/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1, в интересах которого действует адвокат Лозовый [И.] [А.] к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда, -

Обстоятельства дела:

28 апреля 2020 особа_1 обратилась в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда.
Вобоснование иска указала, что с 09.09.1991 года по 19.02.2019 года она работала в ЗАО «скмз». Последней должностью истца на указанном предприятии была должность заведующего хозяйством. Приказом №31 от 19.02.2020 года особа_1 была освобождена от предприятия в связи с сокращением численности и штата работников на основании пю1 ст.40 КЗоТ Украины. При увольнении истице была выдана трудовая книжка, но не был проведен полный расчет при увольнении. На день увольнения ей не была выпЛаченте заработная плата за декабрь 2019 и январь-февраль 2020 в сумме 14970, 21 грн. На неоднократные обращения, руководство предприятия отказывалось выплатить задолженность, ссылаясь на отсутствие средств. В результате противоправных действий ответчика истец понесла душевных страданий, поскольку невыплата заработной платы существенным образом повлияла на ритм ее жизни, она была лишена средств к существованию, что привело к стрессу. Из-за отсутствия средств она была вынуждена занимать средства в связи сНаем. Моральный ущерб оценивает в 5000 грн.
Просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 14970, 21 грн., Моральный вред в размере 5000 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении по день фактического расчета или по день принятия решения суда по этому делу, в зависимости от того, какая из этих событий наступит раньше, расходы по уплате государственной пошлины в сумме 840, 80 грн.
30.04.2020 года по делу открытое упрощенное исковое прования. Ответчику определен срок для представления отзыва на иск.
Ответчик - ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод" не воспользовалось своим правом на предоставление отзыва.
В судебном заседании представитель истца адвокат [Л.] И.А. не явился, предоставил заявление, в котором просил рассмотреть дело в их отсутствие, не возражает против заочного рассмотрения дела.
Представитель ответчика ЧАО «скмз» в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела належним образом, заявления об отложении рассмотрения дела не представил.
Поскольку ответчиком не было предоставлено отзыва на иск, суд принимает во внимание только доказательства, предоставленные истцом.
На основании ст. 280 ГПК Украины суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся материалов, приняв заочное решение. Истец не возражает против такого решения дела.
Исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив фактические обстоятельства, на которых основывается иск, отзыв ответчика, объективно оцениви доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, суд, -,

В:

Истица особа_1 с 09.09.1991 года работала в ЗАО «скмз» на разных должностях, с 07.09.2015 года - в должности заведующей хозяйством. 19.02.2020 года освобождена на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины в связи с сокращением численности и штата, что подтверждается копией трудовой книжки.
Ст. 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработнуюплату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, проводитться в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в уканый в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Ответчик 19.02.2020 выполнил обязанность по выдаче истице должным образом оформленной трудовой книжки, но не провел с ней расчет, в срок, указанный в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно справке, выданной ЗАО «скмз» о задолженности по заработной плате №148 по состоянию на 11.03.2020 года задолженность по заработной плате (после удержания налогов, сборов и других обязательных платежей) перед истицей составила 14970, 21 грн., В томчисле за декабрь 2019 -1223, 19 грн., за январь 2020 - 1144, 38 грн., за февраль 2020 - 12602, 64 грн.
Доказательств уплаты указанной задолженности ответчиком суду не предоставлено.
Таким образом, судом установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед истцом особа_1 задолженность по заработной плате за декабрь 2019 года, январь - февраль 2020 в общей сумме 14970, 21 грн, а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 14970 21 грн. подлежат удовлетворению.
касающиеться взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, ему належата; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, орции суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе, - следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размерсреднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее - Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платыи. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1-5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233Кодекс законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237-1 настоящего Кодекса следует понимать так, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета при увольнении и о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелецили уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним рассчитался.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском о взыскании среднего заработка не пропущен.
Согласно п. 3 раздела 3 Постановления КМУ от 08.02.1995 года № 100 следует, что все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они нараХован без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда
к исправительным работам без лишения свободы.
Исходя из предоставленной ответчиком справки № 242 о задолженности по заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата составляет 198, 72 грн. без удержания налогов и сборов.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета при освонии, а именно: 20.02.2020 года по 23.07.2020 года в сумме 20865, 60 грн. без удержания налогов и сборов (198, 72 грн. х 105 дн. (рабочие дни начиная с 20.02.2020 года по 23.07.2020 года).
О взыскании морального вреда суд отмечает следующее.
Согласно статье 237-1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют отнего дополнительных усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Моральный вред заключается в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; вунижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Под моральным вредом необходимо понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Обосновывая исковые требования о возмещении морального вреда в размере 5000 грн. 00 коп. истец указал, что в результате противоправных действий ответчика к нему она заснала душевных страданий, так как выплата ему заработной платы существенным образом повлияла на ее жизнь, что требовало от нее дополнительных усилий для организации своей жизни.
Оценив доводы истца о причинение морального вреда и учитывая все доказательства, суд приходит к выводу, что особа_1 неправомерными действиями ответчика причинен моральный вред, который заключается в душевных страданиях, которые особа_1 претерпела в связи с противоправным поведением относительно него.
Решая вопрос о размере причиненного мораной вреда, суд исходит из характера правонарушения и его последствий для истца, продолжительность ее страданий и переживаний, беспрекословного изменения уклада ее жизни, оценив все факторы причиненного морального вреда, исходя из морально-правовых принципов справедливости, разумности и добросовестности, суд приходит к выводу, что с ЗАО «скмз» в пользу истца следует взыскать 2000 грн. в качестве возмещения морального вреда.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционно размеру удовлетворенных исковых требований.
Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украина. (Ч.6 ст.141 ГПК Украины)
Поскольку, согласно п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного собранийв по делам о взыскании заработной платы, то судебный сбор подлежит взысканию в пользу государства с ЗАО «скмз» в сумме 840, 80 грн. по исковые требования о взыскании заработной платы.
Кроме того, с ответчика в пользу истца необходимо взыскать судебный сбор, который был уплачен последней по исковые требования неимущественного характера, в сумме 840, 80 грн.
Руководствуясь ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265, 280, 430 ГПК Украины, суд -

В Е Л:

Исковые требования особа_1, в интересах которого действует адвокат [Л]и [И.] [А.] к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 14970, 21 грн. (Четырнадцать тысяч девятьсот семьдесят грн.21 коп.) Без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и зборов.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 20 865, 60 грн. (Двадцать тысяч восемьсот шестьдесят пять грн. 60 коп.), По содержанию из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 в возмещение морального вреда 2000 грн. (дветысячи грн.).
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
заочное решениея может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Заочное решение вступает в законную силу, если сквозняком сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со днясоставления полного судебного решения.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд.

Истец особа_1, рнокпп номер_1 место прописки адрес_1.
Ответчик - Частное акционерное общество «Старокраматорский машиностроительный завод», ОКПО 05763642, юридический адрес: Донецкая область, г. Краматорск, вул.Конрада Гампера, 2.
Полный текст решения суда составлен 23.07.2020 года.
рения принято и напечатанное в совещательной комнате в единственном экземпляре.

Судья Краматорского городского суда О. Ю. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/6971/20
Провадження № 2/234/2320/20

заочне рішення
іменем україни

23 липня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді [К.] О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Малушка С.В.
справа №234/6971/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 , в інтересах якої діє адвокат Лозовий Ігор [О.] до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

обставини справи:

28 квітня 2020 року особа_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначила, що з 09.09.1991 року по 19.02.2019 року вона працювала в ПрАТ «скмз». Останньою посадою позивача на зазначеному підприємстві була посада завідувача господарства. Наказом №31 від 19.02.2020 року особа_1 була звільнена з підприємства у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пю1 ст.40 КЗпП України. При звільненні позивачці була видана трудова книжка, але не був проведений повний розрахунок при звільненні. На день звільнення їй не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року у сумі 14970, 21 грн. На неодноразові звернення, керівництво підприємства відмовлялося виплатити заборгованість , посилаючись на відсутність коштів. В результаті протиправних дій відповідача позивачка зазнала душевних страждань, оскільки невиплата заробітної плати суттєвим чином вплинула на ритм її життя, вона була позбавлена засобів існування, що призвело до стресу. Через відсутність коштів вона була змушена позичати кошти у знайомих. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 14970, 21 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку або по день ухвалення рішення суду по цій справі, в залежності від того, яка із цих подій настане раніше, витрати по сплаті судового збору у сумі 840, 80 грн.
30.04.2020 року по справі відкрите спрощене позовне провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
Відповідач – ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» не скористалося своїм правом на надання відзиву.
У судове засідання представник позивачки адвокат Лозовий І.О. не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у їх відсутність, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача ПрАт «скмз» у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише докази, надані позивачем.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -,

встановив:

Позивачка особа_1 з 09.09.1991 року працювала у ПрАТ «скмз» на різних посадах, з 07.09.2015 року – на посаді завідуючою господарством. 19.02.2020 року звільнена на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату, що підтверджується копією трудової книжки.
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідач 19.02.2020 виконав обов`язок щодо видачі позивачці належно оформленої трудової книжки, але не провів із нею розрахунок, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до довідки, виданої ПрАТ «скмз» про заборгованість по заробітній платі №148 станом на 11.03.2020 року заборгованість по заробітній платі (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) перед позивачкою становила 14970, 21 грн., у тому числі за грудень 2019 року –1223, 19 грн., за січень 2020 року – 1144, 38 грн., за лютий 2020 року – 12602, 64 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед позивачем особа_1 заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року, січень – лютий 2020 року у загальній сумі 14970, 21 грн, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 14970, 21 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду
до виправних робіт без позбавлення волі.
Виходячи з наданої відповідачем довідки № 242 про заборгованість по заробітній платі позивачу, його середньоденна заробітна плата складає 198, 72 грн. без утримання податків і зборів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: з 20.02.2020 року по 23.07.2020 року, в сумі 20865, 60 грн. без утримання податків та зборів (198, 72 грн. х 105 дн. (робочі дні починаючи з 20.02.2020 року по 23.07.2020 року).
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього вона зазнала душевних страждань, так як не виплата їй заробітної плати суттєвим чином вплинула на її життя, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя .
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що особа_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа_1 зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення і її наслідків для позивача, тривалість її страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу її життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових принципів справедливості, розумності й добросовісності, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «скмз» на користь позивача слід стягнути 2 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, то судовий збір підлягає стягнення на користь держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн. за позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати.
Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, який був сплачений останньою за позовні вимоги немайнового характеру, в сумі 840, 80 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265, 280, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги особа_1 , в інтересах якої діє адвокат Лозовий Ігор [О.] до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14970, 21 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят грн.21 коп.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20 865, 60 грн. (двадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.), з утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. (дві тисячі грн.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 судовий збір у сумі 840, 80 грн.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Позивач: особа_1 , рнокпп номер_1 , зареєстроване місце проживання адреса_1 .
Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод», єдрпоу 05763642, юридична адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Конрада Гампера, 2.
Повний текст рішення суду складений 23.07.2020 року.
Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. [К.]