ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/5770/20
Производство № 2/234/2198/20

текст решения
именем украины

28 июля 2020 город Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области
в составе: председательствующего судьи [К.] А.Ю.,
с участием секретаря судебного заседания [К.] К.Е.,
дело №234 / 5770/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «В.арокраматорський машиностроительный завод «о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда,  —

Обстоятельства дела:

3 апреля 2020 особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда.
В обоснование иска указал, что 13.20.3006 года приказом №385 он бызаключенных принят на работу в ЗАО «скмз». 17.12.2019 года был уволен по приказу №222 (п.1 ст.36 КЗоТ Украины). Расчет на день увольнения с истцом ответчик не сделал. Согласно справке от 05.03.2020 года по №119 задолженность по выплате заработной платы составляет 19528, 70 грн. поскольку ответчик неправомерно отказался выплачивать начисленную истцу заработную плату в день увольнения, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета в печальи 25 966, 72 грн. То, что ответчик в день его увольнения и до настоящего времени не провел полный расчет, причинило ему нравственные страдания. Он ось время переживал по поводу существования своей семьи, в результате чего он и его семья были лишены нормального жизненного общения с окружающими. Поэтому считает, что согласно ст.237−1 КЗоТ Украины ответчик обязан возместить ему моральный ущерб в размере 500 грн.
Просит суд взыскать с ответчика в его пользу задолженность по по работамней плате в сумме 19528, 70 грн., средний заработок за время задержки расчета в сумме 25966, 72 грн., моральный вред в сумме 500 грн.
Постановлением Краматорского городского суда Донецкой области от 06.04.2020 года исковое заявление оставлено без движения, истцу предоставлен срок для устранения недостатков искового заявления.
Постановлением Краматорского городского суда Донецкой области от 17.04.2020 года исковое заявление принято к рассмотрению, открыто упрощенное исковое производство с вызовом сторон, ответчику определен срок дляпредставление отзыва на иск.
Ответчик — ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» не воспользовалось своим правом на предоставление отзыва.
В судебное заседание истец не явился, предоставил заявление, в котором просил рассмотреть дело в его отсутствие и удовлетворить исковые требования, против принятия заочного решения не возражает.
Представитель ответчика ЧАО «скмз» в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, заявления об отложении розгкрышку дела не предоставил.
Поскольку ответчиком не было предоставлено отзыва на иск, суд принимает во внимание только доказательства, предоставленные истцом.
На основании ст. 280 ГПК Украины суд считает возможным рассмотреть дело на основании имеющихся материалов, приняв заочное решение. Истец не возражает против такого решения дела.
Исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив фактические обстоятельства, на которых основывается иск, отзыв ответчика, объективно оценив доказательства, имеющие значение для расду дела и разрешения спора по существу, суд, -,

В:

Истец особа_1 с 14.10.2005 года был принят на работу в ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» водителем.
17.12.2019 года приказом №222 от 17.12.2019 года истец освобожден от ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» работы на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины по соглашению сторон, что подтверждается копией трудовой книжки.
Ст. 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, назаработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Предписаниям ч.1 ст.46 КЗоТ Украины установлено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организацииии, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Ответчик 17.12.2019 года выполнил обязанность по выдаче истцу должным образом оформленной трудовой книжки, но не провел с ним расчет в срок, указанный в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно справке о задолженности по заработной плате №148, выданной ЗАО «скмз» на 10.07.2020 года задолженность по заработной плате за декабрь 2019 (после удержания налогов, сборов и других обязательных платежей) перед истецем составляет 19528, 70 грн.
Доказательств уплаты указанной задолженности ответчиком суду не предоставлено.
Таким образом, судом установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед истцом особа_1 задолженность по заработной плате за декабрь 2019 в сумме 19528, 70 грн., А потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 19528, 70 грн. подлежат удовлетворению.
Что касается взыскания с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, суд отмечает следующее.
анализ статей116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает предусмотрена статьей 117 КЗоТП Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателютребований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановой Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 116, 117, 237−1 настоящего Кодекса следует понимать так, чтодля обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета при увольнении и о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержка выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним расчувався.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском о взыскании среднего заработка не пропущен.
Согласно п. 3 раздела 3 Постановления КМУ от 08.02.1995 года № 100 следует, что все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений по заработной плателиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы.
Исходя из выданной ответчиком истцу справки № 523 о задолженности по заработной плате, его среднедневная заработная плата составляет 310, 16 грн. без удержания налогов и сборов.
Поскольку по состоянию на день рассмотрения дела расчет с истцом произведен, то суд считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца средний заработок за время задержки расчета при увольнении по день вынесения решения, а саме: с 18.12.2019 года по 28.07.2020 года в сумме 46834, 16 грн. без удержания налогов и сборов (310, 16 грн. х 151 дней (рабочие дни начиная с 18.12.2019 года по 28.07.2020 года).
О взыскании морального вреда суд отмечает следующее.
Согласно статье 237−1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него добавляеттково усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Моральный вред заключается в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижениичести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Под моральным вредом необходимо понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Обосновывая исковые требования о возмещении морального вреда в размере 500 грн. истец указал, что в результате противоправных действий ответчика к нему она испытала душевных страдаемань, так как выплата ему заработной платы существенным образом повлияла на ее жизнь, что требовало от нее дополнительных усилий для организации своей жизни.
Оценив доводы истца о причинение морального вреда и учитывая все доказательства, суд приходит к выводу, что особа_1 неправомерными действиями ответчика причинен моральный вред, который заключается в душевных страданиях, которые особа_1 получил в связи с противоправным поведением относительно него, поэтому в пользу истца с ответчика подлежит взысканию моральная жаль в заявленном истцом размере — 500 грн.
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украина. (ч.6ст.141 ГПК Украины)
Поскольку, согласно п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы, то судебный сбор подлежит взысканию в пользу государства с ЗАО «скмз» в сумме 840, 80 грн. по исковые требования о взыскании заработной платы.
Кроме того, с ответчика в пользу истца необходимо взыскать судебный сбор, который был уплачен последним по исковые требования неимущественного характера, в сумме 840, 80 грн.
Руководствуясь ст. ст.2, 10, 13, 141, 264, 265, 280, 430 ГПК Украины, суд —

В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 19528, 70 грн. (Девятнадцать тысяч пятьсот двадцатьвосемь грн. 71 коп.) Без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 46 834, 16 грн. (Сорок шесть тысяч восемьсот тридцать четыре грн. 16 коп.), С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машинобудивний завод «в пользу особа_1 в возмещение морального вреда 500 грн. (Пятьсот грн.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» в пользу особа_1 судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах сумми платежа за один месяц.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
заочное решения вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников справы, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд.

Истец особа_1, рнокпп номер_1 место прописки адрес_1.
Ответчик — Частное акционерное общество «Старокраматорский машиностроительный завод», ОКПО 05763642, юридический адрес: Донецкая область, г. Краматорск, вул. Конрада Гампера, 2.
Полный текст решенияя суда составлен 28.07.2020 года.
Решение принято и напечатанное в совещательной комнате в единственном экземпляре.

Судья Краматорского городского суда О. Ю. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/5770/20
Провадження № 2/234/2198/20

заочне рішення
іменем україни

28 липня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді [К.] О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Коніної К.Е.,
справа №234/5770/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,  —

обставини справи:

03 квітня 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначив, що 13.20.3006 року наказом №385 він був прийнятий на роботу в ПрАТ «скмз». 17.12.2019 року був звільнений за наказом №222 (п.1 ст.36 КЗпП України). Розрахунок на день звільнення з позивачем відповідач не зробив. Згідно з довідкою від 05.03.2020 року за №119 заборгованість з виплати заробітної плати складає 19528, 70 грн. оскільки відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 25 966, 72 грн. Те, що відповідач в день його звільнення і до теперішнього часу не провів повний розрахунок, заподіяло йому моральні страждання. Він вісь час переживав з приводу існування своєї сім`ї, внаслідок чого він та його родина були позбавлені нормального життєвого спілкування з оточуючими. Тому вважає, що згідно ст.237−1 КЗпП України відповідач зобов`язаний відшкодувати йому моральний збиток у розмірі 500 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 19528, 70 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 25966, 72 грн., моральну шкоду у сумі 500 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.04.2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.04.2020 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
Відповідач — ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» не скористалося своїм правом на надання відзиву.
У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача ПрАт «скмз» у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише докази, надані позивачем.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -,

встановив:

Позивач особа_1 з 14.10.2005 року був прийнятий на роботу до ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» водієм.
17.12.2019 року наказом №222 від 17.12.2019 року позивач звільнений з ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки.
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідач 17.12.2019 року виконав обов`язок щодо видачі позивачу належно оформленої трудової книжки, але не провів із ним розрахунок у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до довідки про заборгованість по заробітній платі №148, виданої ПрАТ «скмз» станом на 10.07.2020 року заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) перед позивачем становить 19528, 70 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед позивачем особа_1 заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року у сумі 19528, 70 грн., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 19528, 70 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Виходячи з виданої відповідачем позивачу довідки № 523 про заборгованість по заробітній платі, його середньоденна заробітна плата складає 310, 16 грн. без утримання податків і зборів.
Оскільки станом на день розгляду справи розрахунок з позивачем не проведений, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення, а саме: з 18.12.2019 року по 28.07.2020 року, в сумі 46834, 16 грн. без утримання податків та зборів (310, 16 грн. х 151 днів (робочі дні починаючи з 18.12.2019 року по 28.07.2020 року).
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 237−1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього вона зазнала душевних страждань, так як не виплата їй заробітної плати суттєвим чином вплинула на її життя, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що особа_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких особа_1 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню моральна шкода у заявленому позивачем розмірі — 500 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, то судовий збір підлягає стягнення на користь держави з ПрАТ «скмз» у сумі 840, 80 грн. за позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати.
Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, який був сплачений останнім за позовні вимоги немайнового характеру, в сумі 840, 80 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265, 280, 430 ЦПК України, суд,  —

У Х В, А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 19528, 70 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять вісім грн. 71 коп.) без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 46 834, 16 грн. (сорок шість тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 16 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 у відшкодування моральної шкоди 500 грн. (п`ятсот грн.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь особа_1 судовий збір у сумі 840, 80 грн.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Позивач: особа_1, рнокпп номер_1, зареєстроване місце проживання адреса_1.
Відповідач — Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод», єдрпоу 05763642, юридична адреса: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Конрада Гампера, 2.
Повний текст рішення суду складений 28.07.2020 року.
Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. [К.]