ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/8840/20
Производство № 2/234/2678/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

28 июля 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [Д.] А.Н.,
с участием секретаря судебного заседания [А.] О.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании по правилам общего искового производства гражданское дело №234 / 8840/20 по иску:
особа_1, проживающего по адресу: адрес_1
к 
Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод», юридический адрес: Донецкая область г.. Краматорск, ул. Конрада Гампера, буд.№2
о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете и морального вреда,  —
Обстоятельства дела:
12.06.2020 года в Краматорский городской суд Донецкой области обратилась истица с иском к ответчику о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время за трием в расчете и морального вреда.
Иск обосновывает тем, что 07.12.2001 года по 18.02.2020 года она работала в ЗАО «скмз». Последней должностью истца на указанном предприятии было инженер по нормированию труда 2 категории. Приказом №26 от 18.02.2020р. была уволена с предприятия в связи с сокращением численности и штата работников, п.1 ст.40 КЗоТ Украины. При увольнении ЗАО «скмз» не выплатило заработную плату за декабрь 2019 и январь-февраль 2020 году в сумме 11969, 35 грн .:за декабрь 2019 — 2256, 51 грн., за январь 2020 — 2069, 53 грн., за февраль 2020 — 7643, 31 грн .. В связи с чем просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 11969, 35 грн., средний заработок за все время задержки расчета при увольнении за период с 19.02.2020 года по дату принятия решения и оплаченный ею судебный сбор при подаче искового заявления. Кроме того, просит взыскать с ответчика в ее пользу моральный вред в размере 6000 грн., Осколько нарушения ответчиком его законных прав привело к глубоким моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей, что требует от нее дополнительных усилий для организации его жизни.
Определением суда от 15.06.2020 года производство по гражданскому делу открыто в порядке общего искового производства и назначено подготовительное заседание на 01.07.2020 года.
Определением суда от 01.07.2020 года подготовительное заседание закрыто и дело назначено к рассмотрению в судебном заседании на 28.07.2020 года.
отистца особа_1 поступило заявление, в котором она просит рассмотреть дело без ее участия. Исковые требования поддерживает в полном объеме и просит их удовлетворить.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, но предоставил суду заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, а также объяснения о принадлежности доказательств, в котором согласился с задолженностью по заработной плате в размере 11969, 35 грн .. Относительно исковых требований в части взыскания среднего заработка за все время задержки признают отмечает настопнет. Как указано в справке № 358 среднедневная заработная плата (исключая налогов) особа_1 составляет 248, 58 грн, следовательно для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ эта сумма 248, 58 грн. должно быть умножено на количество рабочих дней за период с 19.02.2020 г .. В указанный период рабочие дни установлено следующим образом: в феврале 2020 приказом № 391 от 26.11.2019 года было объявлено 4 рабочих дней. На март 2020 согласно Письма Министерства социальной политики Украины от 29.07.2019 года «о расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год», количество рабочих дней составляет 21 рабочий день. В соответствии со ст. 29 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» целей. Предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, с учетом решения Государственной комиссии по вопросам техногенно-екоголгичнои безопасности и чрезвычайных ситуаций от 10.03.2020 Кабинетом Министров Украины принято постановление от 11.03.2020 № 211 «О предотвращениираспространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, которой установлено с 12 марта по 3 апреля 2020 на всей территории Украины карантин и запрещено, в частности, проведение всех массовых мероприятий, а также регулярные и нерегулярные перевозки пассажиров автомобильным транспортом в пригородном, междугородном внутриобластном и межобластном сообщении. И карантин был продлен до 24.04.2020 года. От так предприятием введен особый режим работы: для определенных категорий працивникив введена удаленная работа, другие находятся на простой (продлено действие приказов о простой № № 391, 426, 428, 436, 438, 440, 462. Кроме того, до начала введения карантина (12.03.2020) количество рабочих дней в марте составляет- 6. На апрель 2020 согласно Письма установлено 21 рабочий день, однако согласно Постановления КМУ № 239 от 25.03.2020 года карантин продлен до 24.04.2020 года, а Постановлением № 291 от 22.04.2020 года-до 11.05.2020 года. На май приказом № 49 от 02.03.2020 г.глазу дополнительные неоплачиваемые нерабочие дни установлены на 04.05.2020−08.05.2020 года, а также с 12.05.2020−15.05.2020 года. В то же время, согласно ст. 73 КЗоТ, 01.05.2020 -праздничная день, следовательно состоянию на 13.05.2020 года рабочие дни -отсутствует, а потому начисления среднего заработка за этот период не производится. К тому же в соответствии с приказом № 2 от 18.03.2020 года, начиная с 18.05.2020 года по 18.07.2020 года на предприятии установлено 2 дневная рабочая неделя, и по состоянию на 28.05.2020 года количество г.Рабочая дней в мае 2020 составляет — 4. В соответствии с приказом № 2 от 18.03.2020 года, по состоянию на 30.06.2020 года количество рабочих дней в июне 2020 составляет — 9. В июле 2020 года, по состоянию на 01.07.2020 года — 1 рабочий день.
Согласно ч.3 ст.211 ГПК Украины, следует, что участник дела вправе заявить ходатайство о рассмотрении дела в его отсутствие.
Согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями цого Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев материалы дела, суд установил:
Согласно копии трудовой книжки особа_1, 07.12.2001 года, была принята в ОАО „скмз“ (которое в дальнейшем был переименован в ОАО „скмз“, ЗАО „скмз“) в соответствии с приказом №405 от 06.12.2001 года.
18.02.2020 года, истец был освобожден от ЗАО „Старокраматорский машиностроенияивный завод ‚по приказу №26 от 18.02.2020 в связи с сокращением численности и штата работников по п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Согласно справки ЗАО ‚скмз‘ задолженность по заработной плате перед особа_1 за период с декабря 2019 по февраль 2020 составляет 11969, 35 грн., О чем также не возражает ответчик, и ее среднедневная заработная плата составляет 308.80 грн. (Без удержания налогов и сборов).
Ст. 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на надлежащие, безопасные и сдоров условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организацииПроводится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Согласно ст.233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст.4 КЗоТ Украины законодательство о труде состоит из КЗоТ Украины и дрх актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним.
Согласно ч.1 ст.9 ГК Украины корреспондируется с вышеуказанной статьей КЗоТ Украины относительно применения ГК Украины к урегулированию отношений, в частности, к трудовым отношениям, если они не урегулированы другими актами законодательства.
Суд убедился, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком. В соответствии с нормами ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины отсутствии задолженности перед истцом по заработной плате должен доказать именно работодавець, а не истец.
Таким образом, требования истца о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 11969, 35 грн. являются законными, обоснованными и подлежат удовлетворению.
Что касается взыскания с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 19.02.2020 года по день принятия решения, суд отмечает следующее:
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер видшкодие за время задержки определяет орган, который выносит-решения по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода о том, что предусмотренный частью первой статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статьи 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплатапричитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Согласно п. 3 раздела 3 Постановления КМУ от 08.02.1995 года № 100 следует, что все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы
Исходя из предоставленной ответчиком довидкы № 358 о задолженности по заработной плате истцу, его среднедневная заработная плата составляет 308.80 грн. без удержания налогов и сборов.
В соответствии со статьей 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела.
Согласно ч. 1, 5, 6, 7 ст 80 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и иДругими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовестном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Суд не принимает во внимание утверждение ответчика по начислению средней заработной платы за время задержки расчетапри увольнении при введении Кабинетом Министров Украины карантина (Постановление КМУ № 211 от 11.03.2020 года с изменениями), потому что ответчиком не представлено Сертификат торгово-промышленной палаты.
Согласно ч. 2 ст 14−1 Закона Украины О торгово-промышленных палатах Украины ‚определено, что одной из форс-мажорных обстоятельств — введение карантина, установленного Кабинетом Министров Украины.
Согласно ч. 1 ст 14−1 Закона Украины ‚О торгово-промышленных палатах Украины‘ торгово-промышленная палата Украинскаяны и уполномоченные ею региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйственной деятельности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно
То есть, Сертификат торгово-промышленной палаты — это лишь один из документов, которым можно подтвердить наступления форс-мажорныхобстоятельств.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 19.02.2020 года по 28.07.2020 года в сумме 33659, 20 грн. (308, 80 грн. Х 109 дн. (Рабочие дни начиная с 19.02.2020 года до 28.07.2020 года).
О взыскании морального вреда суд отмечает следующее.
Согласно статье 237−1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных правпривели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Моральный вред заключается в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страдаемннях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Под моральным вредом необходимо понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Обосновывая исковые требования о возмещении морального вреда в размере 6000 грн. 00 коп. истец указал, что в результате противоправных действий ответчика по ней она претерпела глубокие душевные страдания, потери нормальных жизненных связей, что требовало от нее дополнительных усилий для организации его жизни.
Оценив доводы истца о причинение морального вреда и учитывая все доказательства, суд приходит к выводу, что особа_1 неправомерными действиями ответчика причинен моральный вред, который заключается в глубоких нравственных страданиях.
Решая вопрос о размере причиненного морального вредаСуд исходит из характера совершенных действий и их последствий для особа_1, продолжительность ее страданий и переживаний, беспрекословного изменения уклада ее жизни, оценив все факторы причиненного морального вреда, исходя из морально-правовых императивов справедливости, разумности и добросовестности, суд приходит к выводу, что с ЗАО ‚скмз‘ в пользу особа_1 следует взыскать 1000 грн. в качестве возмещения морального вреда.
Согласно ст.141 ГПК Украины, если иск удовлетворен частично, судебные расходы присуждаютсяся истцу пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, а ответчику — пропорционально той части исковых требований, в удовлетворении которых истцу отказано.
Если истец, в пользу которого принято решение, освобождены от уплаты судебного сбора, он взимается с ответчика в доход государства пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований.
Таким образом, с ответчика подлежат взысканию в доход государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн., И в пользу истца понесенные расходы по уплате этоты судебного сбора за взыскание морального вреда в сумме 840, 80 грн.
Согласно п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Руководствуясь ст.ст.4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263−265, 354 ГПК Украины, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗоТ Украины, суд —
принял:

Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества ‚Старокраматорский машиностроительный завод‘ о взыскании заборности по заработной плате, среднего заработка за время задержки в расчете и морального вреда — удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества ‚Старокраматорский машиностроительный завод‘ (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 сумму начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с Декабрь 2019 по февраль 2020 в сумме 11969, 35 грн. (Одиннадцать тысяч девятьсот шестдесят девять грн. 35 коп.), Без содержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Взыскать с Открытого акционерного общества ‚Старокраматорский машиностроительный завод‘ (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 19.02.2020р. по день принятия судом решения по делу в размере 33659, 20 грн. (Тридцать три тысячи шестьсот П`пятьдесят девять грн. 20 коп.), С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов
Взыскать с Открытого акционерного общества ‚Старокраматорский машиностроительный завод‘ (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 моральный ущерб в размере 1000 грн. (Одна тысяча грн.).
Взыскать с Открытого акционерного общества ‚Старокраматорский машиностроительный завод‘ (егрпоу 05763642; Донецкая область, . Краматорськ, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 расходы по уплате судебного сбора в сумме 840, 80 грн.
Взыскать с Открытого акционерного общества ‚Старокраматорский машиностроительный завод‘ (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Решение в части взыскания заработной платы за один месяц допустить к немедленному исполнению.
Решение суда вступает в законную силу после бритьяя окончания срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.

Решение составлено в одном экземпляре в совещательной комнате.



Судья Краматорского городского суда А.М. [Д]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/8840/20
Провадження № 2/234/2678/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

28 липня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді [Д.] О.М.,
за участю секретаря судового засідання [А] О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №234/8840/20 за позовною заявою:
особа_1, що мешкає за адресою: адреса_1
до 
Приватного акціонерного товариства ‚Старокраматорський Машинобудівний завод‘, юридична адреса: Донецька область м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.№2
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку та моральної шкоди,  —
Обставини справи:
12.06.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулася позивачка із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку та моральної шкоди.
Позов обґрунтовує тим, що з 07.12.2001 року по 18.02.2020 року вона працювала в ПрАТ ‚скмз‘. Останньою посадою позивача на зазначеному підприємстві було інженер по нормуванню праці 2 категорії. Наказом №26 від 18.02.2020р. її було звільнено з підприємства у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні ПрАТ ‚скмз‘ не виплатило заробітну плату за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року в сумі 11969, 35 грн.: за грудень 2019 року — 2256, 51 грн., за січень 2020 року — 2069, 53 грн., за лютий 2020 року — 7643, 31 грн.. У зв`язку із чим просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 11969, 35 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.02.2020 року по дату ухвалення рішення та сплачений нею судовий збір при подачі позовної заяви. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 6000 грн., оскільки порушення відповідачем її законних прав призвело до глибоких моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року провадження по цивільній справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2020 року.
Ухвалою суду від 01.07.2020 року підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.07.2020 року.
Від позивача особа_1 надійшла заява, в якій вона просить справу слухати без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також пояснення щодо належності доказів, в якому погодився із заборгованістю по заробітній платі у розмірі 11969, 35 грн.. Стосовно позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки визнають зазначає наступне. Як зазначено в довідці № 358 середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) особа_1 становить 248, 58 грн, отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума 248, 58 грн. має бути помножена на кількість робочих днів за період з 19.02.2020 р.. В зазначений період робочі дні встановлено наступним чином: у лютому 2020 року наказом № 391 від 26.11.2019 року було оголошено 4 робочих днів. На березень 2020 року згідно Листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 року“ про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік», кількість робочих днів складає 21 робочий день. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою. Запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екоголгічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні. Та карантин було продовжено до 24.04.2020 року. Від так підприємством запроваджено особливий режим роботи: для певних категорій працівників введена дистанційна робота, інші знаходяться на простої (продовжено дію наказів про простої № № 391, 426, 428, 436, 438, 440, 462. Окрім того, до початку введення карантину (12.03.2020) кількість робочих днів у березні становить- 6. На квітень 2020 року згідно Листа установлено 21 робочий день, проте згідно Постанови КМУ № 239 від 25.03.2020 року карантин продовжено до 24.04.2020 року, а Постановою № 291 від 22.04.2020 року- до 11.05.2020 року. На травень Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020−08.05.2020 року, а також з 12.05.2020−15.05.2020 року. Водночас, згідно ст. 73 КЗпП, 01.05.2020 -святковий день, отже станом на 13.05.2020 року робочі дні -відсутні, а тому нарахування середнього заробітку за цей період не здійснюється. До того ж відповідно до наказу № 2 від 18.03.2020 року, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень, та станом на 28.05.2020 року кількість робочих днів в травні 2020 року становить — 4. Відповідно до наказу № 2 від 18.03.2020 року, станом на 30.06.2020 року кількість робочих днів в червні 2020 року становить — 9. У липні 2020 року, станом на 01.07.2020 року — 1 робочий день.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до копії трудової книжки особа_1, 07.12.2001 року, була прийнята до ВАТ „скмз“ (яке в подальшому було перейменовано на ПАТ „скмз“, ПрАТ „скмз“) відповідно до наказу №405 від 06.12.2001 року.
18.02.2020 року, позивача було звільнено з ПрАТ „Старокраматорський машинобудівний завод“ відповідно до наказу №26 від 18.02.2020 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.
Згідно довідки ПрАТ „скмз“ заборгованість по заробітній платі перед особа_1 за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року становить 11969, 35 грн., про що також не заперечує відповідач, та її середньоденна заробітна плата складає 308.80 грн. (без утримання податків та зборів).
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно ч.1 ст.9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
Суд переконався, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем по заробітній платі має довести саме роботодавець, а не позивач.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітної плати в сумі 11969, 35 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 19.02.2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить-рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі
Виходячи з наданої відповідачем довідки № 358 про заборгованість по заробітній платі позивачу, його середньоденна заробітна плата складає 308.80 грн. без утримання податків і зборів.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6, 7 ст 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.
Відповідно до ч. 2 ст 14−1 Закону України Про торгово-промислові палати України» визначено, що однією із форс-мажорних обставин — введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно
Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати — це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 19.02.2020 року по 28.07.2020 року, в сумі 33659, 20 грн. (308, 80 грн. х 109 дн. (робочі дні починаючи з 19.02.2020 року до 28.07.2020 року).
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 237−1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 6000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо неї вона зазнала глибоких душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації її життя.
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що особа_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у глибоких моральних стражданнях.
Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із характеру вчинених дій і їх наслідків для особа_1, тривалість її страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу її життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «скмз» на користь особа_1 слід стягнути 1 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню в доход держави судовий збір у сумі 840, 80 грн., та на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору за стягнення моральної шкоди в сумі 840, 80 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263−265, 354 ЦПК України, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗпП України, суд,  —
ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку та моральної шкоди — задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з грудня 2019 року по лютий 2020 рік у сумі 11969, 35 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 35 коп.), без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.02.2020р. по день ухвалення судом рішення по справі в розмірі 33659, 20 грн. (тридцять три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять грн. 20 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і зборів
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, моральну шкоду у розмірі 1000 грн. (одну тисячу грн.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, витрати зі сплати судового збору в сумі 840, 80 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у сумі 840, 80 грн.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.



Суддя Краматорського міського суду О. М. [Д.]