ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/8481/20
Производство № 2/234/2588/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

29 июля 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [Б.] А.В.
секретарь судебного заседания Косточка И.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностДивны завод «о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,  —

Обстоятельства дела:

особа_2 обратилась в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Свои исковые требования обосновал тем, что в период с 2 января 1985 по 2 января 2020 истецработала на различных должностях в ОАО «скмз». 2 января 2020 истца уволили с ЗАО «скмз» в соответствии с приказом №5 от 02.01.2020р. по ч.1 ст. 36 КЗоТ по соглашению сторон. При увольнении ответчик не произвел с истцом расчет по заработной плате за ноябрь и декабрь 2019 на общую сумму 21 126 грн. 30 коп .. В настоящее время ответчик частично погасил долг по заработной плате перед истцом, но остался долг в размере 19 912 грн. 63 коп .. В связи с невыплатой заработной платыи при увольнении истец просит взыскать с ответчика средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении начиная с 02.01.2020 года и до вынесения решения суда. Просит суд взыскать с ЗАО «скмз» задолженность по заработной плате в сумме 19 912 грн. 63 коп .; а также средний заработок за время задержки расчета при увольнении по день принятия решения и расходы по уплате судебного сбора.
Постановлением от 04.06.2020 года производство по гражданскому делу открыто.
Истец подал заявление орассмотрение дела в отсутствие и просил требования удовлетворить в полном объеме.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, через канцелярию суда предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, а также предоставил письменные объяснения, в которых отметил, что исковые требования в части взыскания заработной платы в размере 19912, 63 грн. НЕ опровергаются, поскольку в настоящее время указанная сумма истцу не выплачена. Исковые требования в части взыскания среднего заработка за все время задержки признаютчастично, поскольку истец просит взыскать среднедневной заработок исходя из среднедневной заработной платы в размере 286, 19 грн. Как указано в справке № 357 среднедневная заработная плата (исключая налогов) составляет 286, 19 грн, следовательно для расчета суммы компенсации согласно ст. 117 КЗоТ эта сумма 286, 19 грн. должно быть умножено на количество рабочих дней за период с 02.01.2020 г.. по 29.07.2020 г.. В указанный период рабочие дни установлено следующим образом: в января 2020 года приказом № 368 ед 31.10.2019 года было объявлено выходными днями с последующей отработкой следующие дни: 02.01.2020 года, 03.01.2020 года, 06.01.2020 года, 08.01.2020 года, 09.01.2020 года, 10.01.2020 года, 13.01.2020 года, 14.01.2020 года. В связи с вышеизложенным в январе 2020 года были начислены 13 рабочих дней. В феврале 2020 приказом № 391 от 26.11.2019 года было объявлено 12 рабочих дней. На март 2020 согласно Письма Министерства социальной политики Украины от 29.07.2019 года о расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год «, количество рабочих дней составляет 21 рабочий день. В соответствии со ст. 29 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» целей. Предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, с учетом решения Государственной комиссии по вопросам техногенно-екоголгичнои безопасности и чрезвычайных ситуаций от 10.03.2020 Кабинетом Министров Украины принято постановление от 11.03.2020 № 211 «О предотвращении распространения на территории Украини острой респираторной болезни COVID-19, которой установлено с 12 марта по 3 апреля 2020 на всей территории Украины карантин и запрещено, в частности, проведение всех массовых мероприятий, а также регулярные и нерегулярные перевозки пассажиров автомобильным транспортном пригородном, междугородном внутренне областном и межобластном сообщении. От так предприятием введен особый режим работы: для определенных категорий работников введена удаленная работа, другие находятся на простой (течениеено действие приказов о простой № № 428, 426, 436, 438, 440, 462. Кроме того, до начала введения карантина (12.03.2020) количество рабочих дней составляет-6. На апрель 2020 согласно Письма установлено 21 рабочий день, однако согласно Постановления КМУ № 239 от 25.03.2020 года карантин продлен до 24.04.2020 года, а постановлением № 291 от 22.04.2020 года-до 11.05.2020 года. На май Приказом № 49 от 02.03.2020 года дополнительные неоплачиваемые нерабочие дни установлены на 04.05.2020−08.05.2020 года, а также с 12.05.2020−15.05.2020 года. В соответствии с приказом № 2 от 18.03.2020 года, по состоянию на 30.06.2020 года количество рабочих дней в июне 2020 составляет- 9. В июле, по состоянию на 02.07.2020 года 1 рабочий день.
Исследовав материалы дела и проверив предоставленные сторонами доказательства, суд —
В:
Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. здийснюючы правосудия, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращенням лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии с положениями ст. ст. 12, 81 ГПК Украины, каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст. 82 этого Кодекса. Обстоятельства, установленные решением суда по гражданскому, хозяйственному или административному делу, напринимало законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в которых участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства. Суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом в пределах заявленных ими требований и на основании доказательств сторон и других лиц, участвующих в деле. Доказательства предоставляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле. Доказывания не может основываться на предположениях.
стороны имеють за обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины суд оцинюедоказы по своему внутришнимпереконанням, что ґрунтуетьсяна всестороннем, полном, объективном табезпосередньому дослидженнинаявних в деле доказательств.
Предписаниями ч.1ст.46 КЗоТ Украинивстановлено, что владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Так, статьей 116 КЗоТ установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольния не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им суму.
Судом установлено, что согласно приказу № 1 от 02.01.1985 г., особа_2 была принята на работу на ЗАО «скмз», согласно приказа № 5 от 02.01.2020 года, особа_2 был освобожден по соглашению сторон на основании ст. 36 КЗоТ.
В подтверждение не выплаченной заработной платы истцом предоставлено суду справку о задолженности по заработной плате № 246 по состоянию на 19.05.2020 года, из которой следует, что ответчиком в день увольнения не была выплачена заработная плата за декабрь 2019 и январь 2020 году в разстепени 19912, 63 грн. (После удержания налогов, сборов и других обязательных платежей) (а 10)
Таким образом, судом беспрекословно установлено, что ЗАО «скмз» имеет перед особа_2 задолженность по заработной плате в сумме 19 912 грн. 63 коп., Что не оспаривается ответчиком, а потому исковые требования о взыскании задолженности по заработной плате в сумме вышеупомянутой сумме подлежат удовлетворению.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки полного расчета, начиная с 02.01.2020 года по день принятия решения, суд отмечает следующее.
Анализ статей 116, 117КЗпП Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск и т.п.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга с вини владельца или уполномоченного им органа наступает в статье 117КЗпП Украины ответственность.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24грудня 1999 года №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работник не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этотдень не был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117КЗпП Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
При этом размер среднего заработка необходимо проводить в соответствииПорядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением кабинета министров Украины от 08лютого 1995 года №100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработной платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, вычислюються из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 22.02.2012 года по делу №1−5 / 2012, в аспекте конституционного обращения положения части первой статьи 233Кодексу законов о труде Украины во взаимосвязи с положеннямы статей 116, 117, 237−1 настоящего Кодекса следует понимать так, что для обращения работника в суд с заявлением о разрешении Трудового спора по взысканию среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета при увольнении и о возмещении причиненного при этом морального вреда установлен трехмесячный срок, течение которого начинается со дня, когда уволенный работник узнал или должен был узнать о том, что владелец или уполномоченный им орган, по вине которого произошла задержкаа выплаты всех причитающихся при увольнении сумм, фактически с ним рассчитался.
Таким образом, учитывая, что владелец полностью не рассчитался с работником при увольнении, трехмесячный срок обращения в суд с иском о взыскании среднего заработка не пропущен.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате истцу, ее среднедневная заработная плата за два последних отработанных перед увольнением месяцев (декабрь 2019 года-январь 2020) составляет 286, 19 грн. после удержания податкив и сборов.
При расчете суммы среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении, судом определено количество рабочих дней с 02.01.2020 (дата увольнения) к 29.07.2020 (дата фактического расчета), что составляет 96 дней.
Таким образом, с ответчика в пользу истицы подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета, а именно: 02.01.2020 года по 29.07.2020 года, в суми- 27474, 24 грн. (286, 19 грн. Х 96 дней).
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украинисудовыи сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая, что судом требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн., А также с ответчика на пользу истца подлежит взысканию уплаченный судебный збирв размере 840, 80 грн.за требования о взыскании среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, что подтверждено предоставленной истцом квитанцией (л.д. 1).
Руководствуясь ст.ст. 12−13, 76−79, 81, 141, 259, 263 265, ГПК Украины, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233, 237−1 КЗоТ Украины суд,  —
В Е Л:
Исковые требования лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за время задержки расчета — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1, проживающей по адресу: адрес_1 задолженность по заработной плате в сумме 19 912 грн. 63 коп. (Девятнадцать тысяч девятьсот двенадцать грн. 63 копеек) без удержания из Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкаяобласть, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1, проживающей по адресу: адрес_1, средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 27474, грн. 24 коп. (Двадцать семь тысяч четыреста семьдесят четыре грн. 24 копеек), без содержания с Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при их выплате.
Взыскать с частным акционернымго общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1, проживающей по адресу: адрес_1, судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен восемьдесят коп.).
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в разстепени 840, 80 грн. (Висимост сорок гривен восемьдесят копеек).
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения емум полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий Апелляционный суд через Краматорский городской суд.

Решение принято и опубликовано в единственном экземпляре в совещательной комнате.

судья
Краматорского городского суда А.В. [Б]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/8481/20
Провадження № 2/234/2588/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

29 липня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді [Б.] А.В.
секретар судового засідання Кісточка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —

обставини справи:

особа_2 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що у період з 02 січня 1985 року по 02 січня 2020 року позивач працювала на різних посадах у ПАТ «скмз». 02 січня 2020 р. позивача було звільнено з ПрАТ «скмз» відповідно до наказу №5 від 02.01.2020р. за ч.1 ст. 36 КЗпП за згодою сторін. При звільненні відповідач не провів з позивачем розрахунок по заробітній платі за листопад та грудень 2019 року на загальну суму 21 126 грн. 30 коп.. На теперішній час відповідач частково погасив борг по заробітній платі перед позивачем, але залишився борг у розмірі 19 912 грн. 63 коп.. У зв`язку із невиплатою заробітної плати при звільнені позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 02.01.2020 року і до постановлення рішення суду. Просить суд стягнути з ПрАТ «скмз» заборгованість по заробітній платі у сумі 19 912 грн. 63 коп.; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою від 04.06.2020 року провадження по цивільній справі відкрито.
Позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності та просив вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, а також надав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати в розмірі 19912, 63 грн. не спростовуються, оскільки на даний час зазначена сума позивачу не виплачена. Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки визнають частково, оскільки позивач просить стягнути середньоденний заробіток виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 286, 19 грн. Як зазначено в довідці № 357 середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) становить 286, 19 грн, отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума 286, 19 грн. має бути помножена на кількість робочих днів за період з 02.01.2020 р. по 29.07.2020 р. В зазначений період робочі дні встановлено наступним чином: у січні 2020 року наказом № 368 від 31.10.2019 року було оголошено вихідними днями з подальшим відпрацюванням наступні дні: 02.01.2020 року, 03.01.2020 року, 06.01.2020 року, 08.01.2020 року, 09.01.2020 року, 10.01.2020 року, 13.01.2020 року, 14.01.2020 року. У зв`язку з вищенаведеним у січні 2020 року було нараховано 13 робочих днів. У лютому 2020 року наказом № 391 від 26.11.2019 року було оголошено 12 робочих днів. На березень 2020 року згідно Листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 року про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік», кількість робочих днів складає 21 робочий день. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою. Запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екоголгічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортному приміському, міжміському внутрішньо обласному і міжобласному сполученні. Від так підприємством запроваджено особливий режим роботи: для певних категорій працівників введена дистанційна робота, інші знаходяться на простої (продовжено дію наказів про простої № № 428, 426, 436, 438, 440, 462. Окрім того, до початку введення карантину (12.03.2020) кількість робочих днів становить- 6. На квітень 2020 року згідно Листа установлено 21 робочий день, проте згідно Постанови КМУ № 239 від 25.03.2020 року карантин продовжено до 24.04.2020 року, а Постановою № 291 від 22.04.2020 року- до 11.05.2020 року. На травень Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020−08.05.2020 року, а також з 12.05.2020−15.05.2020 року. Відповідно до наказу № 2 від 18.03.2020 року, станом на 30.06.2020 року кількість робочих днів в червні 2020 року становить- 9. У липні, станом на 02.07.2020 року 1 робочий день.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, —
встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів.
Приписами ч.1ст.46 КЗпП Українивстановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено, що згідно наказу № 1 від 02.01.1985 р., особа_2 була прийнята на роботу на ПрАТ «скмз», згідно наказу № 5 від 02.01.2020 року, особа_2 було звільнено за згодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП.
На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 246 станом на 19.05.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень 2020 року в розмірі 19912, 63 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 10)
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «скмз» має перед особа_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 19 912 грн. 63 коп., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі вищезазначеній сумі підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 02.01.2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
Аналіз статей 116, 117КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117КЗпП України відповідальність.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24грудня 1999року №13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 08лютого 1995року №100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, її середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (грудень 2019 року- січень 2020 року) складає 286, 19 грн. після утримання податків і зборів.
При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 02.01.2020 (дата звільнення) до 29.07.2020 (дата фактичного розрахунку), що складає 96 днів.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 02.01.2020 року по 29.07.2020 року, в сумі- 27474, 24 грн. (286, 19 грн. х 96 днів).
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 грн., а також з відповідачана користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збірв розмірі 840, 80 грн.за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачем квітанцією (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 12−13, 76−79, 81, 141, 259, 263 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233, 237−1 КЗпП України суд,  —
У Х В, А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_1, яка мешкає за адресою: адреса_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 19 912 грн. 63 коп. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять грн. 63 копійок) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_1, яка мешкає за адресою: адреса_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 27474, грн. 24 коп. (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 24 копійок), без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_1, яка мешкає за адресою: адреса_1, судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімост сорок гривен вісімдесят копійок).
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя
Краматорського міського суду А.В. [Б.]