ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Дело № 234/1548/20
Производство № 2/234/1555/20

Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 

26 мая 2020 г.. Краматорск

Краматорский городской суд в составе
председательствующего судьи [Н.] И.М.
при секретаре [Р.] Г.Ю.
при участии
истца особа_1
представителя истца особа_2
рассмотрев в открытом судебном заседании Краматорского городского суда Донецкой области, по правилам упрощенного искового производства, гражданскую справу по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку расчета и компенсации за неиспользованный отпуск,
установил
29.01.2020 г.. Истец особа_1 обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании задолженности по заработной плате в сумме 7543 грн. 61 коп., Компенсации за неиспользованный отпустку 53 739 грн. и задолженности за время временной нетрудоспособности 2606 грн. и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении начиная с 01.10.2019 года по день принятия решения
Свои требования истец мотивирует тем, что приказом № 151 от 01.12.2008 года он был принят на работу на должность заместителя начальника механосборочного цеха № 1 ЗАО «скмз». 26.12.2019 г.. Истца был освобожден по соглашению сторон по ч. 1 ст 36 КЗоТ. К настоящему времени ответчик не рассчитался с истецем по заработной плате и другим видам денежного обеспечения, поэтому считает, что имеет право на взыскание среднего заработка за время задержки расчета.
28 апреля 2020 в суд поступил отзыв на исковое заявление, который приобщен к материалам дела, в котором указано, что ответчик исковые требования признает в части задолженности по заработной плате в сумме 51 430 грн. и среднего заработка за время задержки расчета по заработной плате из расчета 537, 61 грн. в день, (исключая налогов) и без учета дней простоя и особого режима работы на предприятии связанного с карантином.
В судебном заседании истец особа_1 и его представитель отказались от исковых требований о взыскании с ответчика 2606 грн.05 коп. выплаты за больничный, в другой части исковые требования поддержали и просили удовлетворить.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о дате и времени рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Представитель ответчика заявил ходатайство, согласно какого просил рассмотреть дело без его участия.
Выслушав истца и его представителя, исследовав материалы дела, суд пришел к следующему.
Согласно приказу ОАО «Старокраматорский машиностроительный завод» № 158 от 26.12.2019 года, с 26 декабря 2019 особа_1 был освобожден от должности заместителя начальника цеха сборки по соглашению сторон (п.1 ст. 36 КЗоТ Украины).
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим оформлену трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
В соответствии со ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательстваа об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст.4 КЗоТ Украины законодательство о труде состоит из КЗоТ Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним.
Согласно ч.1 ст.9 ГК Украины корреспондируется с вышеуказанной статьей КЗоТ Украины относительно применения ГК Украины к урегулированию отношений, в частности, к трудовым отношениям, если они не урегулированы другими актамизаконодательствами.
Суд убедился, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком. В соответствии с нормами ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины отсутствии задолженности перед истцом по заработной плате должен доказать именно работодатель, а не истец.
Согласно справки ЧАО «скмз» таб. № 12411, задолженность перед особа_1 в декабре 2019 составляет: заработная плата: 7543 грн. 61 коп .; компенсация за неиспользованный отпуск 53 739 грн. 08 коп., А потому исковые требования в этой части подлежат услышитенню в полном объеме.
Относительно требований о взыскании с ответчика средний заработок за время задержки расчета, по день принятия решения, суд отмечает следующее.
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24грудня 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, уста новые, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе,  — следующий после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
при этомв размер среднего заработка необходимо проводить в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 с последующими изменениями (далее — Порядок). Согласно пунктам 2, 5 настоящего Порядка средняя заработная плата исчисляется исходя из его заработной платы за два последних отработанных месяца, предшествующих увольнению, а начисления средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной заработнойой платы. Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Исходя из предоставленной ответчиком справки о заработной плате № 274 от 19.05.2020 г., Среднедневная заработная плата особа_1 за два последних отработанных перед освобождением месяцев составляет 667, 84 грн. без удержания налогов и сборов, поэтому с ответчика подлежит взысканию средний заработок за все время задержки расчета по заработной плате, начиная с 27.12.2019 года (следующий день после освобождения) по 26.05.2020 г.. (день принятия судом решения по делу).
Закон возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; а при невыполнении такого долгапо вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
За период с 27.12.2019 года по 26.05.2020 г. Прошло 102 рабочих дня. При определении количества рабочих дней суд исходит из пятидневный рабочей недели особа_1 и письма Министерства социальной политики Украины от 03.08.2019 г. «. О расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год».
Следовательно, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении за период с 27.12.2019 годапо 26.05.2020 г.. включительно составляет 68 119, 68 грн. из расчета 667, 84 грн. х 102 дня, которые и подлежат взысканию в пользу истца.
Поскольку размер среднедневной заработной платы особа_1 в сумме 667, 84 грн. определены с начисленной заработной платы без удержанных налогов и обязательных платежей, то средний заработок за время задержки расчета при увольнении необходимо взыскать с вычетом (содержанием) при выплате налогов и других обязательных платежей, предусмотренных законодательством Укны. (Вывод, Верховного Суда от 02.10.2019 г.. По делу № 643/4807/16-ц).
Согласно ч.1 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетомм Министров Украины. (Ч.6 ст.141 ГПК Украины)
Поскольку, согласно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора за требование о взыскании заработной платы, то судебный сбор подлежит взысканию в пользу государства с ЧАО «скмз» в сумме 1294, 02 грн. исходя из общей суммы имущественного характру.
Руководствуясь ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ГПК Украины, суд —
решил:
Исковое заявление особа_1 к ЗАО «Старокраматорский машиностроительный завод» о взыскании заборгованосте по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу особа_1, информация_1, ИНН — номер_1, задолженность по заработной плате в сумме 61 282 грн. 69 коп. и средний заработок за время задержки расчета за период с 27.12.2019 г.. по 26.05.2020 г.. в сумме 68 119 грн. 68коп. с удержанием из этих сумм налогов и обязательных платежей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Старокраматорский машиностроительный завод» (егрпоу 05763642; Донецкая область, ., Краматорск, ул. Конрада Гампера, д.2) в пользу государства судебный сбор в сумме 1294 грн. 02 коп.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Решение вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела.



Судья Краматорского городского суда И. М. [Н]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 234/1548/20
Провадження № 2/234/1555/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

26 травня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі
головуючого судді [Н]о І.М.
при секретарі [Р] Г.Ю.
за участю
позивача особа_1
представника позивача особа_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні Краматорського міського суду Донецької області, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку та компенсації за невикористану відпустку,
встановив
29.01.2020 р. позивач особа_1 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 7543 грн. 61 коп., компенсації за невикористану відпустку 53 739 грн. та заборгованості за час тимчасової непрацездатності 2606 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 01.10.2019 року по день ухвалення рішення
Свої вимоги позивач мотивує тим, що наказом № 151 від 01.12.2008 року він був прийнятий на роботу на посаду заступника начальника механоскладального цеху № 1 ПрАТ «скмз». 26.12.2019 р. позивача було звільнено за згодою сторін за ч. 1 ст 36 КЗпП. До теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем по заробітній платі та іншим видам грошового забезпечення, тому вважає, що має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
28 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи, у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає в частині заборгованості по заробітній платі у сумі 51 430 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі з розрахунку 537, 61 грн. на день, (за виключенням податків) та без врахування днів простою та особливого режиму роботи на підприємстві пов`язаного з карантином.
У судовому засіданні позивач особа_1 та його представник відмовились від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2606 грн.05 коп. виплати за лікарняний, в іншій частині позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача подав клопотання, згідно якого просив розглянути справу без його участі.
Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Згідно з наказом ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» № 158 від 26.12.2019 року, з 26 грудня 2019 року особа_1 був звільнений з посади заступника начальника цеху складання за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України).
Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно ч.1 ст.9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
Суд переконався, що позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем. Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем по заробітній платі має довести саме роботодавець, а не позивач.
Згідно довідки ПрАТ «скмз» таб. № 12411, заборгованість перед особа_1 на грудень 2019 року складає: заробітна плата: 7 543 грн. 61 коп.; компенсація за невикористану відпустку 53 739 грн. 08 коп., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з наступними змінами (далі — Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату № 274 від 19.05.2020 р., середньоденна заробітна плата особа_1 за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців складає 667, 84 грн. без утримання податків і зборів, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 27.12.2019 року (наступний день після звільнення) по 26.05.2020 р. (день ухвалення судом рішення по справі).
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; а при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
За період з 27.12.2019 року по 26.05.2020 р. минуло 102 робочих дні. При визначенні кількості робочих днів суд виходить із п`ятиденного робочого тижня особа_1 та листа Міністерства соціальної політики України від 03.08.2019 р. «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік».
Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.12.2019 року по 26.05.2020 р. включно становить 68119, 68 грн. із розрахунку 667, 84 грн. х 102 дні, які і підлягають стягненню на користь позивача.
Оскільки розмір середньоденної заробітної плати особа_1 в сумі 667, 84 грн. визначено із нарахованої заробітної плати без утриманих податків та обов`язкових платежів, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні необхідно стягнути із відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та інших обов`язкових платежів передбачених законодавством України. (Висновок, Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 643/4807/16-ц).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.141 ЦПК України)
Оскільки, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, то судовий збір підлягає стягненню на користь держави з ПрАТ «скмз» у сумі 1294, 02 грн. виходячи з загальної суми майнового характру.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд —
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до ПрАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, ІПН — номер_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 61 282 грн. 69 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 27.12.2019 р. по 26.05.2020 р. в сумі 68 119 грн. 68 коп. з утриманням з цих сум податків та обов`язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у сумі 1294 грн. 02 коп.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.



Суддя Краматорського міського суду І. М. [Н]о