ПРАТ "СКМЗ": невыплата зарплаты

Справа № 234/11717/20
Провадження № 2/234/3287/20

Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 

11 вересня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Данелюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання [А.] О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №234/11717/20 за позовною заявою:
особа_1, що мешкає за адресою: адреса_1
до 
Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський Машинобудівний завод», юридична адреса: Донецька область м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.№2
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку,  —
Обставини справи:
19.08.2020 року до [К] міського суду Донецької області звернулася позивач із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку.
Позов обґрунтовує тим, що з 05.09.2007 року по 01.07.2020 року вона працювала в ПрАТ «скмз. 01.07.2020 року її було звільнено на підставі ч. 1 ст 36 КЗпП України. При звільненні ПрАТ „скмз“ їй не виплатило заробітну плату в сумі 9629, 31 грн.: за травень 2020 року — 4933, 12 грн., червень 2020 року — 4040, 06 грн., липень 2020 року — 656, 13 грн.. Просить стягнути з відповідача на її користь вказану заборгованість, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.08.2020 року по 19.08.2020 року в сумі 12050, 16 грн..
Ухвалою суду від 21.08.2020 року провадження по цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.08.2020 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Від позивача надійшла заява, в якій вона просить справу слухати без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також пояснення щодо належності доказів, в якому погодився із заборгованістю по заробітній платі у розмірі 9848, 10 грн.. Стосовно позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки визнають зазначає наступне. До початку введення карантину (12.03.2020) кількість робочих днів у березні становить- 6, у квітні — 0 робочих днів. На травень Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020−08.05.2020 року, а також з 12.05.2020−15.05.2020 року. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та Постанови № 2 від 18.03.2020 року, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні. Так, за період з 02.07.2020 року по 30.07.2020 року — 9 робочих днів, у серпні 2020 року — 8 робочих днів, у вересні 2020 року буде 8 робочих днів.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до копії трудової книжки особа_1 05.09.2007 року була прийнята до ВАТ „скмз“ (в подальшому найменування підприємства було змінено на ПАТ „скмз“, ПрАТ „скмз“) відповідно до наказу №184 від 04.09.2007 року.
01.07.2020 року позивача було звільнено з ПрАТ „Старокраматорський машинобудівний завод“ відповідно до наказу №85 від 01.07.2020 за угодою сторін п. 1 ст 36 КЗпП України.
Згідно довідки № 521 ПрАТ „скмз“ заборгованість по заробітній платі перед особа_1 станом на 09.07.2020 року становить 9629, 31 грн., та її середньоденна заробітна плата складає 325.68 грн. (без утримання податків та зборів).
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно ч.1 ст.9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
Суд переконався, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем по заробітній платі має довести саме роботодавець, а не позивач.
Крім того, ч. 1 ст 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, позивачем було надано довідку про заборгованість № 521 від 09.07.2020 року, де розмір заборгованості по заробітній платі складає в сумі 9629, 31 грн., яку просить стягнути позивач з відповідача. Втім, відповідачем було надано довідку про заборгованість по заробітній платі № 663 від 03.09.2020 року, в якій розмір заборгованості складає в сумі 9848, 10 грн.. Суд, відповідно до ч. 1 ст 13 ЦПК, не може вийти за межі позовних вимог та вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість по заробітній платі саме 9629, 31 грн..
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітної плати в сумі 9629, 31 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 02.07.2020 року по 19.08.2020 року, суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить-рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1−5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237−1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення Трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Відповідно до п. 3 розділу 3 Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі
Виходячи з наданої відповідачем довідки про заборгованість по заробітній платі позивачу, його середньоденна заробітна плата складає 325, 68 грн. без утримання податків і зборів.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6, 7 ст 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження карантину, бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.
Відповідно до ч. 2 ст 14−1 Закону України Про торгово-промислові палати України» визначено, що однією із форс-мажорних обставин — введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно
Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати — це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.
Втім, суд не погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, оскільки за період з 02.07.2020 року по 19.08.2020 року кількість робочих днів складає 35, а не 37 днів, як зазначає позивач.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 02.07.2020 року по 19.08.2020 року (період, заявлений в позовних вимогах), в сумі 11398.80 грн. (325.68 грн. х 35 дн. (робочі дні починаючи з 02.07.2020 року по 19.08.2020 року).
Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню в доход держави судовий збір у сумі 1681.60 грн..
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263−265 ЦПК України, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237−1 КЗпП України, суд,  —
ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку — задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за травень 2020 року по липень 2020 року у сумі 9629.31 грн. (дев`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять грн. 31 коп.), без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.07.2020 року по 19.08.2020 року в розмірі 11398.80 грн. (одинадцять тисяч триста дев`яносто вісім грн. 80 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків і зборів
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (єдрпоу 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у сумі 1681.60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.



Суддя [К.]
міського суду О. М. Данелюк