ПРАТ "ЦГЗК": невыплата зарплаты

Дело № 212/218/20
2/212/1326/20
Р Е Ш Е Н И Е 
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы 
13 августа 2020 г.. Кривой Рог
Октябрьский районный суд. Кривого Рога Днепропетровской области в составе: председательствующего судьи [В.] Н.М., при секретаре судебного заседания [Н.] В.В., при отсутствии лиц, участвующих в деле и без осуществления фиксации судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства, рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Центральный горно-обогатительный комбинат» о взыскании невыплаченной при увольнении единовременного пособия при выходе на пенсию, среднего заработка за время задержки расчета,  —
В:
Истец особа_1 обратилась в суд с иском к Частного акционерного общества «Центральный горно-обогатительный комбинат» о взыскании невыплаченной при увольнении единовременного пособия при выходе на пенсию, середнього заработка за время задержки расчета. Уточнив исковые требования просил взыскать с ответчика невыплаченную при увольнении единовременное пособие при выходе на пенсию в размере 4814, 74 грн. и средний заработок за время задержки расчета за период с 01.08.2006г. по 12.09.2008р. в размере 61725, 78 грн.
В обоснование исковых требований указал, что в период с 16.05.1991р. по 31.07.2006г. состоял в трудовых отношениях с Частным акционерным обществом «Центральный горно-обогатительный комБинат « (далее — ЗАО» ЦГОК «). Приказом по предприятию истец был уволен с предприятия по собственному желанию в связи с выходом на пенсию. Отмечает, что В 2019 году году он узнал, что при увольнении в связи с выходом на пенсию ответчик должен был выплатить единовременное пособие в размере двух среднемесячных заработных плат, поскольку он проработал на предприятии ответчика более 15 лет, и был уволен по собственному желанию в связи с выходом на пенсию. Однако ко времени обращения ксуда подлежащие выплате средства в виде единовременного пособия при выходе на пенсию не выплачены.
Ответчик не согласившись с иском подал в суд отзыв на иск и отзыв на уточненный иск, в которых отметил, что выплата единовременного пособия работнику при выходе на пенсию в соответствии с условиями Отраслевого соглашения, предусматривала такие выплаты на условиях, предусмотренных коллективным договором, однако нормами коллективного договора на 2006 год не был определен порядок проведения единовременного пособия работнику пры выходе на пенсию, выплаты истцу при увольнении не было проведено на законных основаниях. Кроме того относительно размера заявленных исковых требований отметил, что размер среднего заработка за время задержки расчета необходимо определить с учетом существенности суммы задолженности, по сравнению со средним заработком и того обстоятельства, что истец длительное время не обращалась в суд за разрешением спора о взыскании единовременного пособия при выходе на пенсию, поэтому просил применить принцип соразмерностимежду заявленной суммой и суммой выплаченной единовременной выходного пособия и уменьшить сумму среднего заработка к сумме за 1 год. Кроме того отметил, что с определенной судом суммы среднего заработка предприятию необходимо удержать суммы налога с доходов физических лиц и другие обязательные платежи.
Определением суда от 17 января 2020 года принят исковое заявление и открыто производство в порядке упрощенного искового производства.
14 февраля 2020 постановлением суда, ходатайство представителя истца удовлетворено, [И.] доказательства, рассмотрение дела отложено.
Постановлениями суда от 27 марта 2020 года, 4 мая 2020, 4 июня 2020, рассмотрение дела отложено по ходатайству представителя ответчика.
[С.] обратились в суд с заявлениями о рассмотрении дела без их участия.
Суд, рассмотрев объяснения представителей сторон, исследовав письменные материалы дела, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
особа_1 родился информация_1, что подтверждается паспортом гражданина Украины серии номер_1.
Судом установлено, что истец в период 16.05.1991 г.. По 31.07.2006 г.., Ко времени освобождения в связи с выходом на пенсию, состоял в трудовых отношениях с ЗАО «цгок» подтверждаются копией трудовой книжки.
Согласно записи в трудовой книжке особа_1, уволен с работы 31.07.2006 года по собственному желанию в связи с выходом на пенсию, ст. 38 КЗоТ Украины.
В соответствии с расчетного листа ЗАО «цгок» за июль 2006 лицо_1 при увольнении с предприятияответчика помощь при выходе на пенсию не выплачивалась.
Согласно справке ЗАО «цгок» под № 269 от 19.03.2020р., Среднемесячная заработная плата особа_1 за два последних месяца перед увольнением составила 2 407.37грн., Среднечасовая заработная плата за последние два месяца перед увольнением составила 15, 14 грн.
Согласно ст.ст.13, 81 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных учасникамы дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии с положениями ст. 13 КЗоТ Украины коллективный договор может предусматривать дополнительные по сравнению с действующим законодательством и соглашениями гарантии, социально-бытовые льготы.
В соответствии со ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда», формы и системы оплаты труда, нормы труда, г.озцинкы, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевым (межотраслевым) и территориальными соглашениями.
Согласно п.6.1 Отраслевого Соглашения горно-металлургического комплекса Украины на 2005−2006 годы, установлено, выплачивать работнику при выходена пенсию за счет средств предприятий, единовременное пособие в порядке, предусмотренном коллективным договором, и в размере зависимом от стажа его работы в отрасли, но не менее: при стаже от 7, 5 до 15 лет — среднемесячной заработной платы; от 15 до 20 лет — двухмесячной средней заработной платы; от 20 и более лет — трехмесячной средней заработной платы.
Статьей 5 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» от 1 июля 1993 года установлено, что условия коллективных договоров и угот, заключенных в соответствии с действующим законодательством, являются обязательными для предприятий, на которые они распространяются, и сторон, которые их заключили. Условия коллективных договоров или соглашений, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, и запрещается включать их в договоры и соглашения.
Статья 9 этого Закона предусматривает, что Положение генерального, отраслевого (межотраслевого), территориальной соглашения действуют непосредственно и являются обязательными для всех субъектов, находящихся в сфере действия сТорин, подписавших соглашение. Требования Отраслевого соглашения распространяются на все предприятия соответствующей отрасли.
Статьей 16 КЗоТ Украины установлено, что условия коллективного договора, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством и соглашениями положение работников, являются недействительными.
Судом установлено, что требования к владельцам предприятия, предусмотренные Отраслевым соглашением горно-металлургического комплекса Украины и Коллективного договора предприятия в части социальных гарантий работников при выходе на пенсию, Которые действовали на момент увольнения истца с предприятия ответчика различаются, так Отраслевой Соглашением предусмотрено выплачивать при выходе на пенсию работнику единовременное пособие, однако такая норма не предусмотрена коллективным договором, а потому коллективный договор ухудшает положение работников предприятия по сравнению с условие Отраслевой Соглашения.
В связи с изложенным, суд приходит к выводу о необходимости применения к спорным правоотношениям условиях именно Отраслевой Соглашения, выполнение которой является обов`язком для ответчика, а не коллективного договора, положения которого ухудшают положение работника.
Отраслевой Соглашением горно-металлургического комплекса [У.] 2005−2006гг. в части социальных гарантий (социальной защиты), которая действовала на момент увольнения истца с предприятия, предусмотрено выплачивать при выходе на пенсию работнику единовременное пособие в зависимости от стажа его работы на предприятии.
Судом установлено, что истец непрерывно отработал на предприятии ответчика 15 лет ибыл уволен по собственному желанию в связи с выходом на пенсию.
Таким образом, суд приходит к выводу, что на особа_1 распространяется действие п.6.1 Отраслевого Соглашения горно — металлургического комплекса Украины на 2005−2006 гг. и ему при увольнении работодателем должна быть уплачена выходное пособие в размере двух среднемесячных заработных плат.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 N 100 (с изменениями и дополнениями) утвержден Порядок исчисления средней заработной платы. Пунктом 2 вышеуказанного Порядка предусмотрено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата, если в течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы.
Так, истец был уволен с предприятия ответчика 31 июля 2006, поэтому расчетным периодом является два предыдущих полные июнь, июль, 2006 года. В указанные месяцы среднемесячная заработная плата истца за два последних месяца перед увольнением составляет 2 407, 37 гривен.
При среднемесячной заработной плате 2 407, 37 гривен единовременное пособие должна составлять гривен, учитывая, что ответчиком при увольнении истца не уплачены единовременное пособие при выходе на пенсию, взысканию с ответчика в пользу истца подлежит 4 814, 74 гривен.
Положениями ст. 47 КЗоТ Украины установлен обязанность для собственника или уповноваженого им органа в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Положениями ст. 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, уканые в статье 116 настоящего Кодекса, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит рения по существу спора.
В случае непроведения расчета в связи с возникновением спора о размере причитающихся к выплате сумм требования об ответственности за задержку расчета подлежат удовлетворению в полном объеме, если спор решен в пользу работника или такому выводу приходит суд, рассматривающий дело. В случае частичного удовлетворения иска работника суд определяет размер возмещения за время задержки расчета при увольнении, учитывая спорную сумму, на которую работник имел право, долю, которую онасоставила в заявленных требованиях, существенности этой доли по сравнению со средним заработком и другие конкретные обстоятельства дела.
Аналогичная правовая позиция изложена в постановлении Верховного Суда Украины 6−2404цс15 от 5 октября 2016 и Постановлении Верховного Суда № 61−28733св18 от 05.12.2018 года, которые в силу требований ч.4 ст. 263 ГПК Украины должны учитываться судами при выборе и применении нормы права к спорным правоотношениям.
Учитывая, что исковые требования истца в части взыскания одноразовыевой помощи при выходе на пенсии удовлетворены в полном объеме, Кроме того, суд обращает внимание, что истцом заявлены требования к ответчику о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты одноразовой помощи при выходе на пенсию только за период с 01.08.2006г. по 12.09.2008р., а потому основания для применения принципа соразмерности и уменьшения размера возмещения за время задержки расчета при увольнении отсутствуют.
Учитывая, что количество рабочих часов задержки выплаты зарплаты в выгляди единовременного пособия за период с 01.08.2006г. по 12.09.2008р. составляет 4077 рабочих часов, среднечасовая заработная плата истца за последние два месяца перед увольнением составила 15, 14 грн. взысканию с ответчика в пользу истицы подлежит средний заработок за время задержки выплаты одноразовой помощи при выходе на пенсию в размере 61725, 78 гривен (4077 год. х 15, 14грн.)
Также согласно положениям ст. 141 ГПК Украины с ЗАО «цгок» подлежит взысканию в пользу государства судебный сбор всумме 840, 80 грн.
На основании ст 47, 97, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ГПК Украины, суд —
принял:
Исковые требования особа_1 — удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральный горно-обогатительный комбинат» в пользу особа_1: — невыплаченную единовременное пособие при увольнении в размере 4814, 74 гривен (четыре тысячи восемьсот четырнадцать грн. 74 коп.) — средний заработок за время задержки расчета в размере 61725, 78 гривен (выестдесят одну тысячу семьсот двадцать пять грн. 78 коп.)
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральный горно-обогатительный комбинат», адрес 50066, г.. Кривой Рог в пользу государства судебный сбор в размере 840, 80 гривен (восемьсот сорок грн. 40 коп.)
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Днепровский апелляционный суд через Октябрьский районный суд города Кривого Рога Днепропетровской области в течение тридцати дней со дня принятия решения. Участник дела, которому полное решениесуда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, информация_2, рнокпп номер_2, зарегистрирован и проживает по адресу: адрес_1.
Ответчик: Частное акционерное общество «Центральный горно-обогатительный комбинат», ОКПО 00190977, г.. Кривой Рог Днепропетровской области.
Полное решение составлено и пидписано без провозглашения 13 августа 2020.
Судья: Н. М. [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 212/218/20
2/212/1326/20
Р І Ш Е Н Н Я 
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И 
13 серпня 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді [В.] Н.М., з участю секретаря судового засідання [Н] В.В., за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку,  —
встановив:
Позивач особа_1 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення невиплаченої при звільненні одноразової допомоги при виході на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку. Уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідача невиплачену при звільненні одноразову допомогу при виході на пенсію у розмірі 4814, 74 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.08.2006р. по 12.09.2008р. у розмірі 61725, 78 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 16.05.1991р. по 31.07.2006р. перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі — ПрАТ «цгзк»). Наказом по підприємству позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. Зазначає, що у 2019 року він дізнався, що при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію відповідач повинен був виплатити одноразову допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, оскільки, він пропрацював на підприємстві Відповідача більше 15 років, та був звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію. Однак до часу звернення до суду належні до виплати кошти у вигляді одноразової допомоги при виході на пенсію не виплачені.
Відповідач не погодившись із позовом подав до суду відзив на позов та відзив на уточнений позов, в яких зазначив, що виплата одноразової допомоги працівнику при виході на пенсію відповідно до умов Галузевої угоди, передбачала такі виплати на умовах передбачених колективним договором, однак нормами Колективного договору на 2006 рік не було визначено порядку проведення одноразової допомоги працівнику при виході на пенсію, виплати позивачу при звільненні не було проведено на законних підставах. Крім того стосовно розміру заявлених позовних вимог зазначив, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно визначити з урахуванням істотності суми заборгованості, порівняно із середнім заробітком та тієї обставини, що позивач тривалий час не зверталась до суду за вирішенням спору про стягнення одноразової допомоги при виході на пенсію, тому просив застосувати принцип співмірності між заявленою сумою та сумою невиплаченої одноразової вихідної допомоги та зменшити суму середнього заробітку до суми за 1 рік. Окрім того зазначив, що із визначеної судом суми середнього заробітку підприємству необхідно утримати суми податку з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.
Ухвалою суду від 17 січня 2020 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
14 лютого 2020 року ухвалою суду, клопотання представника позивача задоволено, витребувані докази, розгляд справи відкладено.
Ухвалами суду від 27 березня 2020 року, 04 травня 2020 року, 04 червня 2020 року, розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.
Сторони звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їхньої участі.
Суд, розглянувши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
особа_1 народився інформація_1, що підтверджується паспортом громадянина України серії номер_1.
Судом встановлено, що позивач у період 16.05.1991 р. по 31.07.2006 р., до часу звільнення у зв`язку із виходом на пенсію, перебував у трудових відносинах з ПрАТ «цгзк» що підтверджуються копією трудової книжки.
Згідно запису у трудовій книжці особа_1, звільнено з роботи 31.07.2006 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України.
У відповідності до розрахункового листа ПрАТ «цгзк» за липень 2006 року особа_1 при звільненні із підприємства відповідача допомога при виході на пенсію не виплачувалась.
Відповідно до довідки ПрАТ «цгзк» за № 269 від 19.03.2020р., середньомісячна заробітна плата особа_1 за два останні місяці перед звільненням склала: 2 407.37грн., середньогодинна заробітна плата за останні два місяці перед звільненням склала 15, 14 грн.
Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.
Відповідно до п.6.1 Галузевої Угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2005−2006 роки, встановлено, виплачувати працівнику при виході на пенсію за рахунок коштів підприємств, одноразову допомогу у порядку, передбаченому колективним договором, та в розмірі залежному від стажу його роботи в галузі, але не менше: при стажі від 7, 5 до 15 років — середньомісячної заробітної плати; від 15 до 20 років — двомісячної середньої заробітної плати; від 20 і більше років — тримісячної середньої заробітної плати.
Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
Стаття 9 цього Закону передбачає, що Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Вимоги Галузевої угоди розповсюджуються на всі підприємства відповідної галузі.
Статтею 16 КЗпП України встановлено, що умови колективного договору, що погіршують порівняно із чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Судом встановлено, що вимоги до власників підприємства, передбачені Галузевою Угодою гірничо-металургійного комплексу України та Колективного договору підприємства, в частині соціальних гарантій працівників при виході на пенсію, які були чинні на час звільнення позивача із підприємства відповідача різняться, так Галузевою Угодою передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу, однак така норма не передбачена колективним договором, а тому колективний договір погіршує становище працівників підприємства в порівнянні з умова Галузевої Угоди.
У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин умов саме Галузевої Угоди, виконання якої є обов`язком для відповідача, а не Колективного договору, положення якого погіршують становище працівника.
Галузевою Угодою гірничо-металургійного комплексу [У.] 2005−2006рр. в частині соціальних гарантій (соціального захисту), яка була чинна на час звільнення позивача із підприємства, передбачено виплачувати при виході на пенсію працівнику одноразову допомогу залежно від стажу його роботи на підприємстві.
Судом встановлено, що позивач безперервно відпрацював на підприємстві відповідача 15 років та був звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію.
Таким чином суд приходить до висновку, що на особа_1 розповсюджується дія п.6.1 Галузевої Угоди гірничо — металургійного комплексу України на 2005−2006рр. та йому при звільненні роботодавцем повинна бути сплачена вихідна допомога в розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (із змінами та доповненнями) затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати. Пунктом 2 вищевказаного Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Так, позивач був звільнений з підприємства відповідача 31 липня 2006 року, тому розрахунковим періодом є два попередні повні червень, липень, 2006 року. В зазначені місяці середньомісячна заробітна плата позивача за два останні місяці перед звільненням складає 2 407, 37 гривень.
При середньомісячній заробітній платі 2 407, 37 гривень одноразова допомога повинна становити гривень, враховуючи, що відповідачем при звільненні позивача не сплачено одноразову допомогу при виході на пенсію, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 814, 74 гривень.
Положеннями ст. 47 КЗпП України встановлений обов`язок для власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Положеннями ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У разі непроведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, беручи до уваги спірну суму, на яку працівник мав право, частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інші конкретні обставини справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 6−2404цс15 від 05 жовтня 2016 року та Постанові Верховного Суду № 61−28733св18 від 05.12.2018 року, котрі в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача в частині стягнення одноразової допомоги при виході на пенсії задоволені у повному обсязі, Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлені вимоги до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової допомогу при виході на пенсію лише за період з 01.08.2006р. по 12.09.2008р., а тому підстави для застосування принципу співмірності та зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні відсутні.
Враховуючи, що кількість робочих годин затримки виплати зарплати у вигляді одноразової допомоги за період з 01.08.2006р. по 12.09.2008р. становить 4 077 робочі години, середньогодинна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням склала 15, 14 грн. стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає середній заробіток за час затримки виплати одноразової допомогу при виході на пенсію в розмірі 61725, 78 гривень (4 077 год. х 15, 14грн.)
Також згідно до положень ст. 141 ЦПК України з ПрАТ «цгзк» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 840, 80 грн.
На підставі ст.ст. 47, 97, 116, 117, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, —
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 — задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь особа_1 : — невиплачену одноразову допомогу при звільненні в розмірі 4814, 74 гривень (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять грн. 74 коп.); — середній заробіток за час затримки розрахунку, у розмірі 61725, 78 гривень (шістдесят одну тисячу сімсот двадцять п`ять грн. 78 коп.)
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», адреса 50066, м. Кривий Ріг на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок грн. 40 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1, інформація_2, рнокпп номер_2, зареєстрований та мешкає за адресою: адреса_1.
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», єдрпоу 00190977, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Повне рішення складено та підписано без проголошення 13 серпня 2020 року.
Суддя: Н. М. [В.]