ПРАТ "ЦЗФ "МИРНОГРАДСЬКА": невыплата зарплаты

Дело № 226/2460/20


Производство №2 / 226/865/2020

решение

именем Украины

(Заочное)

17.12.2020 город Мирноград



Димитровский городской суд Донецкой области в составе:

председательствующего - судьи [С.] В.С.,

с участием секретаря судебного заседания [К.] Д.В.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Мирногради Донецкой области в порядке упрощенного искового производства гражданскойв дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку ее выплаты и возмещения морального вреда,



В:



И. Краткое изложение позиции истца.

Истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику ЗАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержкув ее выплаты и возмещения морального вреда. В обоснование требований указал, что с 19.01.2015 по 14.07.2020 он работал у ответчика, приказом от 14.07.2020 №179 / к был уволен за ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию. При увольнении ответчик своевременно не выплатил ему заработную плату, задолженность по которой по состоянию на 18.08.2020 составляет 101815, 70 грн. Полный расчет с ним не проведено. Просил взыскать в его пользу указанную сумму задолженности по заработной плате и средний заработаетток за задержку ее выплаты, исходя из размера его среднедневного заработка 652, 77 грн за весь период расчета по день принятия судебного решения, а также моральный вред в размере 20000 грн.

ИИ. Позиции и заявления (ходатайства) участников дела.

В суд истец не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия, в которой указал на поддержание иска и отсутствие возражений против принятия по делу заочного решения.

Представитель ответчика в суд не явился по неизвестным причин, о времени и месте рассмотрения дела ответчик извещен надлежащим образом в порядке, предусмотренном ГПК Украины, ходатайство об отложении рассмотрения дела от него не поступало. Отзыва на исковое заявление ответчик в суд не прислал, о своей позиции по делу не сообщил.
Других ходатайств в порядке ст.222 ГПК Украины участниками дела суду не предоставлено, основания для разрешения дела путем заключения мирового соглашения отсутствуют.
ИИИ. Процессуальные действия по делу.

Определением судьи от 12.10.2020 поВнешне заявление оставлено без движения для исправления недостатков, 27.10.2020 судом получена заявление истца об исправлении недостатков.

02.11.2020 постановлением судьи открыто производство по делу (упрощенное исковое производство), ответчику предложено подать судебные отзыв на исковое заявление. Назначено рассмотрение дела на 26.11.2020.

26.11.2020 рассмотрение дела откладывалось из-за неявки представителя ответчика.

В судебном заседании 17.12.2020 в связи с повторной неявкой представителя ответчика, повидомлявся надлежащим образом о времени и месте судебного разбирательства, учитывая отсутствие сведений о позиции ответчика, непредставление им отзыва и согласие истца на проведение заочного рассмотрения дела, судом постановлено рассматривать данное дело с принятием заочного решения в порядке статей 280-282 ГПК Украины.
ИV. Фактические обстоятельства, установленные судом, и содержание спорного правоотношения.

Согласно сведениям трудовой книжки номер_1 особа_1 19.01.2015 приказом №28 / к от 19.01.2015 принятна работу в ОАО «ЦОФ« Комсомольская »(решением №16 / 2017 от 07.11.2017 изменено наименование на ЗАО« Центральная обогатительная фабрика «Мирноградська»), работал электрослесарем, механиком основного производства, а 14.07.2020 приказом №179 / к был уволен по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а.с.8-9).

Справкой №284, выданной ЗАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »18.08.2020, засвидетельствовано, что перед особа_1 в предприятия имеется задолженность по заработной плате, которая по состоянию на 18.08.2020 состоит из задолженности: по октябрь 2019 - 5930, 60 грн; за ноябрь 2019 - 9567, 84 грн; за декабрь 2019 - 9910, 36 грн; за январь 2020 - 9902, 24 грн; за февраль 2020 - 9902, 55 грн, за март 2020 - 9902, 24 грн, за апрель 2020 - 9904, 65 грн, за май 2020 - 9905, 05 грн, за июнь 2020 - 10622, 71 грн, за июль 2020 - 16267, 46 грн (а.с.7). Общая задолженность составляет 101815, 70 грн.

Согласно справке №283 от 18.08.2020, выданной ЗАО «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська », среднедневная заработная плата особа_1 составляет 652, 77 грн (а.с.6).

V. Оценка суда.

Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска по следующим основаниям.

Согласно ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.

Согласно ст.5 ГПК Украины, осунюючих правосудия, суд защищает права, свободы и интересы лиц, обратившихся в суд, в соответствии с установленными законами.

Конституция Украины в статье 43 гарантирует, что право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со статьей 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.

По положениям статьи 94 КЗоТ Украины заработная плата -это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представникамы, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Частью первой статьи 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должныь быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.

При рассмотрении дела надлежащими и допустимыми доказательствами установлено, что истец действительно состоял в трудовых отношениях с ответчиком, но обязанности по оплате его труда ответчик в полной мере не выполнил, при увольнении особа_1 ни была выплачена заработная плата, что подтверждается справкой ответчика.

Поскольку ответчик допустил нарушение действующего законодательства, ограничив законноеправо истца на своевременное получение вознаграждения за труд, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию задолженность по заработной плате в общей сумме 101815, 70 грн за период с октября 2019 по июль 2020 включительно.
Что касается требования о взыскании среднего заработка за задержку расчета при увольнении, то это требование должно быть удовлетворено, исходя из следующего.
Статьей 117 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся свильненому работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользуработника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.

Поскольку ответчиком нарушены требования закона относительно своевременного расчета с уволенным работником, в соответствии с положениями ст.117 КЗоТ Украины с него надлежит взыскать в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета, начиная со дня, следующего за увольнением, то есть с 15.07.2020.

Учитывая, что ответчиком полный расчет с истцом при увольнении небыло проведено, поэтому за период с 15.07.2020 (следующий день после освобождения) по день принятия судебного решения по делу, то есть по 17.12.2020, истец имеет право на получение среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 71804 грн 70 коп. , исходя из расчета: 652, 77 грн х 110 рабочих дней за период с 15.07.2020 по 17.12.2020.
Рассматривая требование о возмещении морального вреда, следует отметить, что согласно статье 237-1 КЗоТ Украины возмещения собственником или сполнамоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Моральный вред заключается в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в зв`язку с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Под моральным вредом необходимо понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействиемдругих лиц.
Обосновывая исковые требования о возмещении морального вреда в размере 20000, 00 грн, истец отметил, что не проведения ответчиком полного расчета с ним нанесло ему огромные страдания. Он все время переживал по поводу существования своей семьи, он и семья были лишены нормального жизненного общения с близкими.
Оценив доводы истца о причинение морального вреда и учитывая все доказательства суд пришел к выводу, что особа_1 неправомерными действиями ответчика с невыплаты заработной платы причиненный моральный вред, который заключается в душевных страданиях из-за противоправное поведение к нему. Решая вопрос о размере причиненного морального вреда, суд исходит из того, что в настоящее время не существует какого-то устойчивого алгоритма определения размера морального вреда, но исходя из характера правонарушения и его последствий для истца, продолжительность его страданий и переживаний, то, что заработная плата не выплачена до сих пор, оценив все факторы причиненного морального вреда, исходя изморально-правовых императивов справедливости, разумности и добросовестности, суд считает, что с ответчика в пользу особа_1 следует взыскать 2000, 00 грн в качестве возмещения морального вреда.
V и. Распределение судебных расходов между сторонами.
По предписаниям ст.141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840, 80 грн, что был уплачен им по требованию о взыскании среднего заработка за задержку расчета при увольнении.
В пользу государства с ответчика необходимо стянуть судебный сбор в сумме 915, 40 грн как остаток от рассчитанного от общей цены иска государственной пошлины 1756, 20 грн (1% от 175620, 40 грн (101815, 70 грн заработной платы + 71804, 70 грн среднего заработка за задержку расчета при увольнении + 2000, 00 грн в возмещение морального вреда).
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 280-282, 352, 354 ГПК Украины, суд



принял:



Исковые требования особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_2) к частным акционернымого общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »(Донецкая область, г.. Мирноград, ул. Шоссейная, 2, код егрпоу 24820699) о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за задержку ее выплаты и возмещения морального вреда, удовлетворить частично.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с октября 2019 по июль 2020 включительнов в сумме 101 815 (сто одна тысяча восемьсот пятнадцать) рублей 70 копейки.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 15.07.2020 по 17.12.2020 включительно в сумме 71804 грн (семьдесят одна тысяча восемьсот четыре) рублей 70 копеек.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 в возления морального вреда 2000, 00 (две тысячи) рублей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1 судебный сбор в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей 80 копеек.

Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в доход государства судебный сбор в сумме 915 (девятьсот пятнадцать) рублей 40 копеек.
Решение может быть обжаловано в Димитровский городской судом Донецкой области позаявление об которая может быть подана в течение тридцати дней со дня составления решения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.

истец юправо обжаловать заочное решение в общем порядке.
Полное решение суда составлено 22.12.2020.







Судья: В.С. [С.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/2460/20


Провадження №2/226/865/2020

рішення

іменем України

(заочне)

17.12.2020 місто Мирноград



Димитровський міській суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку її виплати та відшкодування моральної шкоди,



встановив:



І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач особа_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку її виплати та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування вимог зазначив, що з 19.01.2015 по 14.07.2020 він працював у відповідача, наказом від 14.07.2020 №179/к був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні відповідач своєчасно не виплатив йому заробітну плату, заборгованість по якій станом на 18.08.2020 становить 101815, 70 грн. Повний розрахунок з ним не проведено. Просив стягнути на його користь вказану суму заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за затримку її виплати, виходячи з розміру його середньоденного заробітку 652, 77 грн за весь період розрахунку по день ухвалення судового рішення, а також моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

ІІ. Позиції і заяви (клопотання) учасників справи.

До суду позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив про підтримання позову та відсутність заперечень проти ухвалення у справі заочного рішення.

Представник відповідача до суду не з`явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надіслав, про свою позицію у справі не повідомив.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 12.10.2020 позовна заява залишена без руху для виправлення недоліків, 27.10.2020 судом отримана заява позивача про виправлення недоліків.

02.11.2020 ухвалою судді відкрите провадження у справі (спрощене позовне провадження), відповідачеві запропоновано подати судові відзив на позовну заяву. Призначено розгляд справи на 26.11.2020.

26.11.2020 розгляд справи відкладався через неявку представника відповідача.

В судовому засіданні 17.12.2020 у зв`язку із повторною неявкою представника відповідача, який повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши відсутність відомостей про позицію відповідача, неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з відомостями трудової книжки номер_1 особа_1 19.01.2015 наказом №28/к від 19.01.2015 прийнятий на роботу до ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» (рішенням №16/2017 від 07.11.2017 змінено найменування на ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська»), працював електрослюсарем, механіком основного виробництва, а 14.07.2020 наказом №179/к був звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.8-9).

Довідкою №284, виданою ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» 18.08.2020, засвідчено, що перед особа_1 у підприємства наявна заборгованість із заробітної плати, яка станом на 18.08.2020 складається з заборгованості: за жовтень 2019 року – 5930, 60 грн; за листопад 2019 року – 9567, 84 грн; за грудень 2019 року – 9910, 36 грн; за січень 2020 року – 9902, 24 грн; за лютий 2020 року – 9902, 55 грн, за березень 2020 року – 9902, 24 грн, за квітень 2020 року – 9904, 65 грн, за травень 2020 року – 9905, 05 грн, за червень 2020 року – 10622, 71 грн, за липень 2020 року – 16267, 46 грн (а.с.7). Загальна заборгованість становить 101815, 70 грн.

Згідно з довідкою №283 від 18.08.2020, виданою ПрАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська», середньоденна заробітна плата особа_1 становить 652, 77 грн (а.с.6).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду, у спосіб, визначений законами.

Конституція України у статті 43 гарантує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.

За положеннями статті 94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Під час розгляду справи належними і допустимими доказами встановлено, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем, але обов`язку з оплати його праці відповідач повною мірою не виконав, на момент звільнення особа_1 не була виплачена заробітна плата, що підтверджено довідкою відповідача.

Оскільки відповідач допустив порушення чинного законодавства, обмеживши законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати в загальній сумі 101815, 70 грн за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року включно.
Що стосується вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, то ця вимога має бути задоволена, виходячи з такого.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки відповідачем порушені вимоги закону щодо своєчасного розрахунку зі звільненим працівником, у відповідності до положень ст.117 КЗпП України з нього належить стягнути на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з дня, наступного за звільненням, тобто, з 15.07.2020.

Враховуючи, що відповідачем повний розрахунок з позивачем при звільненні не було проведено, тому за період з 15.07.2020 (наступний день після звільнення) по день ухвалення судового рішення по справі, тобто по 17.12.2020, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 71804 грн 70 коп., виходячи із розрахунку: 652, 77 грн х 110 робочих днів за період з 15.07.2020 по 17.12.2020.
Розглядаючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити, що згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000, 00 грн, позивач зазначив, що не проведення відповідачем повного розрахунку із ним завдало йому величезні страждання. Він увесь час переживав з приводу існування своєї сім`ї, він і родина були позбавлені нормального життєвого спілкування з близькими.
Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд дійшов висновку, що особа_1 неправомірними діями відповідача з невиплати заробітної плати завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо нього. Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із того, що на цей час не існує якогось сталого алгоритму визначення розміру моральної шкоди, але виходячи з характеру правопорушення і його наслідків для позивача, тривалість його страждань і переживань, те, що заробітна плата не виплачена й досі, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності, суд вважає, що з відповідача на користь особа_1 слід стягнути 2000, 00 грн у якості відшкодування моральної шкоди.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За приписами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840, 80 грн, що був сплачений ним за вимогу про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
На користь держави з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 915, 40 грн як залишок від обрахованого від загальної ціни позову судового збору 1756, 20 грн (1% від 175620, 40 грн (101815, 70 грн заробітної плати + 71804, 70 грн середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні + 2000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд



ухвалив:



Позовні вимоги особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_2 ) до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (Донецька область, м. Мирноград, вул. Шосейна, 2, код за єдрпоу 24820699) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку її виплати та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 заборгованість із заробітної плати за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року включно в сумі 101815 (сто одна тисяча вісімсот п`ятнадцять) гривень 70 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 15.07.2020 по 17.12.2020 включно в сумі 71804 грн (сімдесят одна тисяча вісімсот чотири) гривень 70 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 у відшкодування моральної шкоди 2000, 00 (дві тисячі) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» в дохід держави судовий збір в сумі 915 (дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Димитровським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Повне рішення суду складене 22.12.2020.







Суддя: В.С. [С.]